Постанова

від 07.11.2022 по справі 400/2094/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/2094/22Головуючий в 1 інстанції: Ярощук В.Г.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області Одеській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОМОБІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРСТРОЙ» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень від 21.10.2021 року №3262824/42045049, №3262281/42045049; зобов`язання зареєструвати податкові накладні від 12.08.2021 року №28, від 17.08.2021 року №43, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

14 лютого 2022 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОМОБІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРСТРОЙ» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі відповідач-1) та Державної податкової служби України (далі відповідач-2), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області №3262824/42045049 та №3262281/42045049 від 21 жовтня 2021 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкові накладні №28 від 12 серпня 2021 року та №43 від 17 серпня 2021 року, складені позивачем, в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Підставою позову позивач вказує на те, що із наданих відповідачем-1 квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних вбачається, що окрім посилання на відповідність платника податків критеріям ризикованості, не містять жодної конкретизації щодо наявності інших підстав для зупинення податкових накладних, переліку документів, які необхідно надати, при винесенні рішень про відмову в реєстрації податкових накладних не було взято до уваги пояснення та додані до них документи.

Ухвала суду від 12.05.2022 року про відкриття провадження надіслана представнику позивача та відповідачам в їх електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримані ними 14.05.2022 року, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Відповідачі правом на подачу відзиву не скористалися. На підставі частини шостої статті 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОМОБІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРСТРОЙ» (вул. Аграрна, буд. 1, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500; код ЄДРПОУ: 42045049) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001; код ЄДРПОУ: 44104027) Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 43005393) задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області від 21.10.2021 року №3262281/42045049 та від 21.10.2021 року №3262824/42045049. Зобов`язано Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 43005393) зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОМОБІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРСТРОЙ» від 12.08.2021 року №28 та від 17.08.2021 року №43 за датою їх подання. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001; код ЄДРПОУ: 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОМОБІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРСТРОЙ» (вул. Аграрна, буд. 1, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500; код ЄДРПОУ: 42045049) судові витрати в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОМОБІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРСТРОЙ» (вул. Аграрна, буд. 1, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500; код ЄДРПОУ: 42045049) судові витрати в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Апелянт вважає зазначене рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення

Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на податковому обліку та є платником податку на додану вартість. Юридичну особу позивача створено 04 квітня 2018 року та зареєстровано за такою юридичною/податковою адресою: 56500, Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Аграрна, буд. 1.

Господарська діяльність позивача здійснюється за такими видами: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устаткування.

25 червня 2021 року між позивачем та ТОВ «СТАНІСЛАВСЬКИЙ» було укладено Договір поставки №25/06-21, за яким Постачальник (Позивач) зобов`язується у 2021 році поставити Покупцеві (ТОВ «СТАНІСЛАВСЬКИЙ») товари, зазначені в специфікаціях до цього договору, а Покупець прийняти і оплатити такі товари. Предметом Договору поставки №25/06-21 від 25 червня 2021 року згідно специфікації до нього був «Щебень 20-40 з доставкою».

Згідно специфікації №1 до договору від 25.06.2021 року ТОВ «СТАНІСЛАВСЬКИЙ» відвантажено на користь ТОВ «АП УКРСТРОЙ» щебень 20-40 з доставкою.

ТОВ «СТАНІСЛАВСЬКИЙ» було сплачено за отриманий за Договором поставки №25/06-21 від 25 червня 2021 року щебінь, що підтверджується Платіжними дорученнями №000001105 від 05 липня 2021 року та №000001808 від 06 вересня 2021 року.

Позивачем було складено податкову накладну №28 від 12 серпня 2021 року на суму 45 243 (сорок п`ять тисяч двісті сорок три) гривні 20 копійок, у тому числі 7 540 (сім тисяч п`ятсот сорок) гривень 53 копійки ПДВ, та подано її 27 серпня 2021 року для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

27.08.2021 року реєстрація була зупинена. У квитанції зазначено: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 12.08.2021 року №28 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2517, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару /послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D»=1.7429, «P»=0».

11.05.2021 року між позивачем та ТОВ «ТЕНДЕР ПЕТРОЛЕУМ» було укладено Договір купівлі-продажу нафтопродуктів №110521/1, за яким Постачальник (ТОВ «ТЕНДЕР ПЕТРОЛЕУМ») зобов`язується передати товар у власність Покупця (Позивач), а Покупець (Позивач) зобов`язується прийняти товар та оплатити його.

Згідно видаткової накладної №15 від 08 червня 2021 року ТОВ «ТЕНДЕР ПЕТРОЛЕУМ» було передано позивачу «Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО (2710194300)». Того ж дня позивачем було сплачено за отримане за Договором купівлі-продажу нафтопродуктів №110521/1 від 11 травня 2021 року «Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО (2710194300)», що підтверджується Платіжним дорученням №782 від 08 червня 2021 року.

Позивачем було складено податкову накладну №43 від 17 серпня 2021 року на суму 91 324 (дев`яносто одна тисяча триста двадцять чотири) гривні 40 копійок, у тому числі 15 220 (п`ятнадцять тисяч двісті двадцять) гривень 73 копійки ПДВ, та подано її 27 серпня 2021 року для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

27.08.2021 року реєстрація зупинена, про що у Квитанції зазначено: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 17.08.2021 року №43 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2517, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару /послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D»=1.7429, «P»=0».

Листом від 18.10.2021 року позивач подав пояснення Комісії відповідача-1, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. До цих пояснень позивач додав копії документів, що необхідні, на його думку, для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: договори, специфікація, товаро-транспортні накладні, платіжні доручення та платіжні доручення.

В обґрунтування своєї незгоди з оскаржуваними рішеннями позивачем було наголошено на тому, що податкові накладні було складено за правилом «першої події» на підставі зарахування коштів із збільшенням суми у зв`язку із тим, що попередні реалізації були на більшу суму.

За результатами розгляду пояснень позивача від 18.10.2021 року податковими органами 21.10.2021 року прийнято рішення про реєстрацію /відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3262824/42045049 та №3262281/42045049 згідно з якими відмовлено у реєстрації податкових накладних від 17.08.2021 року №43 та від 12.08.2021 року №28 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; -розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

У графі «Додаткова інформація» зазначено таке: «За результатами розгляду поданих платником копій документів неможливо встановити дату та суму події, відповідно до якої виписано та подано на реєстрацію податкову накладну».

Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції вірно визначив обсяг нормативно-правового регулювання спірних відносин, яке врегульовує спірні правовідносини, зокрема Податковий кодекс України (далі - ПК України), постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Постанова №1246), Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165), Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 (далі - Порядок №520).

Відповідно до вимог п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з підпунктами «а», «б» п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з вимогами п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог п.2 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (у редакції постанови КМУ від 26.04.2017 року №341) (далі - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з вимогами п.12 Порядку №1246 після надходження ПН/РК до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10. статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п.13 Порядку №1246).

У свою чергу механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165).

Пунктом 4 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Згідно з вимогами п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу положень Порядку №1165 вбачається, що саме у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація податкової накладної зупиняється, а платник має право подати документи, необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, саме для вирішення питання виключення платника з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості Комісія регіонального рівня має дослідити договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне.

ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції повністю погодився з обґрунтуваннями позивача щодо протиправності рішень Комісії ГУ ДПС у Миколаївській області, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних.

Зі спірних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних вбачається, що вони не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.»

В графі додаткова інформація зазначено: «за результатами поданих платником документів неможливо встановити дату та суму події, відповідно до якої виписано та подано на реєстрацію податкову накладну».

Отже, викладена загальна правова норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Спірне рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, та породжує неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.12.2018 року у справі №821/1173/17 та від 10.04.2020 року у справі №819/330/18.

Колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності рішень відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних, так як вони ґрунтуються на доказах, досліджених судом першої інстанції та приписах законодавства.

Позивачем надано пояснення та платіжні доручення, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення на підтвердження своїх пояснень.

Законодавство не висуває вимоги до платника податків у разі зупинення реєстрації податкової накладної сканувати та надавати на адресу контролюючого органу всю власну бухгалтерію.

Наявні в матеріалах справи документи у повній мірі підтверджують реальність вищевказаних господарських операцій, за наслідками яких складено та направлено для реєстрації податкові накладні.

Жодних обставин чи доказів, які б поставили під сумнів рішення суду першої інстанції, апелянт у апеляційній скарзі не навів.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується . Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем не надано суду належних та достовірних доказів прийняття спірного рішення, тому рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління у Миколаївській області №3262824/42045049, №3262281/42045049 від 21.10.2021 року про відмову в реєстрації податкових накладних №28 від 12.08.2021 року та №43 від 17.08.2021 року суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправним та скасував його.

Також колегія суддів погоджується із застосованим судом першої інстанції способу захисту прав позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні датою її фактичного подання, який узгоджується з приписами пункту 20 Порядку №1246, яким передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що судове рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Головуючий суддя Джабурія О.В.Судді Кравченко К.В. Вербицька Н. В.