Ухвала

від 03.11.2022 по справі 991/5152/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/5152/22

Провадження 1-кс/991/5172/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_17

(далі-слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_18,

прокурора ОСОБА_19,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника (адвоката) ОСОБА_20,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (САП ОГП) ОСОБА_21 про продовження строку дії обов`язків, покладених на

ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Одеса, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, одружений, фізична особа- підприємець, є депутатом Одеської обласної ради),

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК), у кримінальному провадженні від 14.02.2022 №52022000000000043,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

01.11.2022 до ВАКС надійшло клопотання від 28.10.2022 прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП ОГП ОСОБА_19 про продовження строку дії обов`язків у кримінальному провадженні від 14.02.2022 №52022000000000043.

Відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_17, яким призначено судовий розгляд на 02.11.2022 з відкладенням до 03.11.2022.

2. Короткий виклад клопотання та позицій учасників судового провадження.

2.1. В клопотанні прокурор просив продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 на два місяці дію обов`язків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати до детектива (слідчого), у провадженні якого перебуває кримінальне провадження № 52022000000000043 від 14.02.2022, прокурора, слідчого судді та суду за кожною вимогою; 2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 3) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52022000000000043 від 14.02.2022, зокрема стверджуючи таке:

«Слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000043 від 14.02.2022 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено наступне.

Відповідно до постанови Одеської обласної територіальної виборчої комісії від 01.12.2020 № 173 ОСОБА_1 зареєстровано депутатом Одеської обласної ради.

Рішенням Одеської обласної ради «Про персональний склад постійних комісій Одеської обласної ради VIII скликання» від 24.12.2020 № 35-VIII з додатками затверджено персональний склад постійних комісій Одеської обласної ради VIII скликання. Відповідно до додатка 7 до вказаного рішення ОСОБА_1 затверджено головою постійної комісії з питань охорони здоров`я та соціальної політики.

Відповідно до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2022 № 93-ІV (у редакції від 16.11.2021) (далі - Закон) цей Закон визначає правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради.

Відповідно до ст. 3 Закону депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування.

Депутат місцевої ради, за цим Законом, наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів.

Згідно із ст. 4 Закону повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11 Закону депутат місцевої ради має право порушувати перед керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення.

При здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання та вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку.

Згідно з п.п. 3, 4, 6, 10, 11 ч. 2 ст. 19 Закону депутат місцевої ради має право: пропонувати питання для розгляду їх радою та її органами; вносити пропозиції і зауваження до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті, вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання, поправки до них; вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні ради звіту чи інформації будь-якого органу або посадової особи, підзвітних чи підконтрольних раді, а також з питань, що віднесені до компетенції ради, інших органів і посадових осіб, які діють на її території; порушувати в раді та її органах питання про необхідність перевірки роботи підзвітних та підконтрольних раді органів, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до п. 2.1.10 Регламенту Одеської обласної ради, затвердженого рішенням обласної ради від 18.12.2020 № 10-VIII (далі -Регламент) депутат обласної ради має право відповідно до чинного законодавства обирати та бути обраним в органи обласної ради, вносити в усній чи письмовій формі пропозиції, зауваження та доповнення щодо питань, які обговорюються на пленарному засіданні ради, ставити запитання, давати довідки, вносити проекти рішень і доповнення до них, а також користується іншими правами відповідно до чинного законодавства та Регламенту.

Згідно п. 2.8.3 Регламенту Обласна рада на строк своїх повноважень утворює постійні комісії у складі голови та членів комісії.

Відповідно до п. 2.8.6 За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації.

Згідно п. 3.5.2 Регламенту пропозиції до порядку денного пленарного засідання обласної ради, оформлені у вигляді проекту рішення, вносяться головою обласної ради, постійними комісіями обласної ради, депутатськими фракціями (групами), депутатами, головою обласної державної адміністрації у міру надходження до апарату обласної ради, але не пізніше дати, визначеної планом підготовки сесії.

Відповідно до п. 3.5.3 Регламенту проекти рішень розглядаються постійними комісіями обласної ради, за результатами чого приймаються відповідні висновки та рекомендації.

Пунктом 1.4.1 Положення про постійні комісії обласної ради VIII скликання, затвердженого рішенням Одеської обласної ради від 18.12.2020 № 16-VIII (зі змінами) (далі - Положення) визначено, що постійні комісії обласної ради за дорученням голови обласної ради, першого заступника та заступника голови обласної ради або за власною ініціативою відповідно до функціональної спрямованості: розробляють та вносять на розгляд обласної ради проекти відповідних рішень:- попередньо розглядають та готують висновки, рекомендації до проектів рішень, що внесені на розгляд ради;- попередньо розглядають проекти рішень щодо землекористування та землевідведення, а також розпорядження об`єктами права комунальної власності, які належать до функціональної спрямованості постійних комісій.

Відповідно до п. 2.11.1 Положення голова постійної комісії обласної ради: - організовує роботу комісії;- проводить підготовку, скликає і веде засідання;- дає доручення членам комісії;- доводить до відома членів постійної комісії інформацію про офіційні документи, листи, інші повідомлення, що надійшли до постійної комісії;- підписує від імені комісії проекти рішень та інші документи;- доповідає проекти рішень, розглянуті постійною комісією, на пленарному засіданні обласної ради.

Відповідно до п. 3.7 Положення комісія з питань охорони здоров`я та соціальної політики здійснює: - аналіз діяльності закладів охорони здоров`я незалежно від форм власності, роботи відповідних відділів і профільних управлінь, подання на розгляд керівників відповідних відділів управлінь, відділів, установ, організацій пропозицій за результатами аналізу їх діяльності, а у необхідних випадках - внесення своїх пропозицій на розгляд обласної ради;- попередній розгляд кандидатур на призначення, продовження терміну роботи керівників закладів охорони здоров`я та соціального захисту; - участь у розгляді питань підбору керівних кадрів в установах охорони здоров`я, які віднесені до об`єктів спільної власності територіальних громад області.

Таким чином, ОСОБА_1 будучи депутатом Одеської обласної ради та перебуваючи на посаді голови постійної комісії Одеської обласної ради з питань охорони здоров`я та соціальної політики обласної ради, є службовою особою органу місцевого самоврядування.

Як депутат та службова особа органу місцевого самоврядування ОСОБА_1 відповідно до ст. 68 Конституції України зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно із пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Відповідно до ст. 22 вказаного Закону особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Частиною 1 ст. 65 вказаного Закону визначено, що за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Однак ОСОБА_1 , нехтуючи зазначеними вимогами законодавства, умисно висловив вимогу про надання неправомірної вигоди та одержав її за таких обставин.

Так, на початку червня 2021 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 як голова постійної комісії Одеської обласної ради познайомився з виконувачем обов`язків головного лікаря комунального некомерційного підприємства «Дунайська обласна лікарня» Одеської обласної ради (далі - КНП «ДОЛ» ООР», Лікарня), юридична адреса: 68600, Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця Телеграфна, будинок 182/1, код ЄДРПОУ 01982146, ОСОБА_2 , який на той час брав участь у конкурсі на зайняття вакантної посади генерального директора Лікарні. Під час розмови між ними ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 , що він підтримує призначення ОСОБА_2 на посаду генерального директора Лікарні, проте очікує що з кожної закупівлі Лікарні ОСОБА_2 буде передавати йому 15% від вартості закупленого обладнання як неправомірну вигоду за те, що він як голова постійної комісії не буде перешкоджати діяльності Лікарні.

На пропозицію ОСОБА_1 ОСОБА_2 відповіді не дав.

Рішенням Одеської обласної ради від 18.06.2021 №222-VIII ОСОБА_2 призначено генеральним директором КНП «ДОЛ» ООР».

У подальшому, у період з липня до грудня 2021 року, ОСОБА_1 неодноразово у телефонних розмовах з використанням мобільного застосунку «Whats app» між абонентськими номерами НОМЕР_1 , який належить йому, та НОМЕР_2 , який використовує ОСОБА_2 , вимагав надання інформації про надходження до Лікарні коштів з Національної служби здоров`я України та їх фактичне використання. Крім того, у вказаний період під час особистих зустрічей з ОСОБА_2 , які відбувались у місті Ізмаїл Одеської області та місті Одеса, ОСОБА_1 цікавився, чому ОСОБА_2 не передає йому неправомірну вигоду в розмірі 15 % від вартості кожного з укладених Лікарнею договорів на постачання товарів. У відповідь ОСОБА_2 повідомив, що всі закупівлі Лікарні проводяться через систему «Прозоро» і він як генеральний директор Лікарні не здійснює торги та не має змоги брати участь у таких протиправних схемах.

14.12.2021 за результатами закупівель між КНП «ДОЛ» ООР» та товариством з обмеженою відповідальністю «МЕД ЕКСІМ» (далі - ТОВ «МЕД ЕКСІМ»), юридична адреса: 01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 1, код ЄДРПОУ 38203897, укладено договір №282-Н про постачання для потреб Лікарні 2 апаратів штучної вентиляції легень «S1100A» (далі - апарати ШВЛ) загальною вартістю 1 600 000 гривень.

25.12.2021 ОСОБА_1 , будучи службовою особою органу місцевого самоврядування та головою постійної комісії Одеської обласної ради з питань охорони здоров`я та соціальної політики, діючи у власних інтересах, маючи мету одержати неправомірну вигоду, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, під час спілкування з використанням застосунку «Whats app» висловив ОСОБА_2 вимогу про передачу йому 15 % від суми вказаної закупівлі, що становить 240 тис. грн. У випадку непередачі вказаних коштів ОСОБА_1 почав погрожувати тим, що як голова комісії буде чинити перешкоди діяльності ОСОБА_2 як генерального директора Лікарні та зробить все для його звільнення.

На вказану вимогу ОСОБА_2 повідомив, що Лікарня не розрахувалася за обладнання, оскільки відсутні кошти та розрахунок з постачальниками можливий після перерахування коштів Національною службою здоров`я України, а тому виконати вимогу ОСОБА_1 про передачу неправомірної вигоди неможливо. У зв`язку із вказаним ОСОБА_1 зазначив, що як тільки Лікарня оплатить постачальнику обладнання - ОСОБА_2 має передати йому 240 тис. гривень.

У подальшому, протягом січня 2022 року, під час розмов ОСОБА_1 продовжував вимагати неправомірну вигоду в розмірі 240 тис. грн від ОСОБА_2 за нестворення штучних перешкод у його діяльності як генерального директора КНП «ДОЛ» ООР».

28.01.2022 прийнято рішення 19 сесії VIII скликання Ізмаїльської міської ради №1866-VIII «Про безоплатне прийняття майна КНП «ДОЛ» ООР до комунальної власності Ізмаїльської територіальної громади», відповідно до якого рада звернулась до Одеської обласної ради з пропозицією щодо передачі до комунальної власності Ізмаїльської міської територіальної громади із спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Одеської області КНП «ДОЛ» ООР.

У період з 28.01.2022 до 09.02.2022, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 стало відомо про прийняття Ізмаїльською міською радою вказаного рішення. Він вирішив, з метою збільшення тиску на ОСОБА_2 з тим, щоб переконати його у необхідності виконання вимоги про надання неправомірної вигоди, повідомити йому завідомо неправдиву інформацію про надходження вказаного рішення на розгляд постійної комісії з питань охорони здоров`я та соціальної політики Одеської обласної ради.

09.02.2022 приблизно о 14 год. під час розмови в кабінеті №631, що у приміщенні Одеської обласної ради за адресою: місто Одеса, проспект Шевченка, 4, ОСОБА_1 , продовжуючи свої дії, спрямовані на вимагання неправомірної вигоди, використовуючи службове становище, повідомив ОСОБА_2 завідомо неправдиву інформацію, що йому як голові комісії на розгляд надійшло вищевказане рішення Ізмаїльської міської ради і у випадку невиконання ОСОБА_2 вимоги щодо передачі 15 % від вказаної вище закупівлі, тобто 240 тис. грн як неправомірної вигоди, комісія, яку він очолює, дасть висновок про необхідність передачі Лікарні на баланс Ізмаїльської територіальної громади, у подальшому на підставі такого висновку Одеською обласною радою буде надано згоду на передачу Лікарні, що призведе до звільнення ОСОБА_2 з посади генерального директора. На вимогу ОСОБА_1 . ОСОБА_2 повторно відповів, що не може виконати її, оскільки Національна служба здоров`я України не перерахувала кошти Лікарні, відповідно постачальнику грошові кошти не надано.

17.02.2022 ОСОБА_1 , продовжуючи свої дії, спрямовані на вимагання неправомірної вигоди, приблизно о 17 год з використанням мобільного застосунку «Whats app» зателефонував до ОСОБА_2 та повідомив, що йому відомо про перерахування Національною службою здоров`я України коштів для КНП «ДОЛ» ООР», та поцікавився, коли Лікарня перерахує кошти постачальнику обладнання. ОСОБА_2 відповів, що це відбудеться 17.02.2022, на що ОСОБА_1 сказав, що йому необхідно найближчим часом приїхати до міста Одеси, щоб обговорити «організаційні питання», що він сприйняв як намір ОСОБА_1 обговорити умови передачі йому неправомірної вигоди.

ОСОБА_2 , будучи поставленим в умови, за яких відмова від передачі ОСОБА_1 неправомірної вигоди могла б призвести до порушення його законних прав і обов`язків, був змушений погодитись на його вимогу.

На виконання вимоги ОСОБА_1 . 21.02.2022 ОСОБА_2 зустрівся з ним у кафе «Компот» за адресою: місто Одеса, Адміральський проспект, 1.

Під час розмови ОСОБА_1 , усвідомлюючи неправомірність своїх дій та побоюючись викриття правоохоронними органами, на телефоні показав ОСОБА_2 список закупівель Лікарні за 2021 рік та сказав звернутися до ОСОБА_4 , депутата Одеської обласної ради й заступника постійної комісії з питань охорони здоров`я та соціальної політики Одеської обласної ради, та обговорити з ним загальний розмір неправомірної вигоди, яку повинен сплатити ОСОБА_13 як генеральний директор КНП «ДОЛ» ООР» за нестворення штучних перешкод у його законній діяльності як генерального директора КНП «ДОР» ООР» та невжиття заходів як депутатом та головою постійної комісії Одеської обласної ради до його звільнення з посади.

07.03.2022 приблизно о 10 год ОСОБА_1 зайшов у кабінет ОСОБА_2 , розташований за адресою: АДРЕСА_3 , та запитав його, коли він буде готовий передати обговорену раніше суму неправомірної вигоди. На запитання ОСОБА_1 . ОСОБА_2 повідомив, що нібито гроші вже зібрані, проте на території України з 24.02.2022 оголошено воєнний стан і, на його думку, гроші можуть знадобитися для надання допомоги в умовах війни, а неправомірну вигоду він зможе передати після закінчення війни, на що ОСОБА_1 з небажанням погодився.

01.06.2022 приблизно о 14 год під час перебування ОСОБА_2 в Одеській обласній раді він зайшов до робочого кабінету ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 . У розмові ОСОБА_1 поцікавився, чи вийшли на зв`язок з ОСОБА_2 представники ТОВ «МЕД ЕКСІМ» та чи сплачено та поставлено до Лікарні раніше обговорене обладнання - апарати ШВЛ. На запитання ОСОБА_1 . ОСОБА_2 відповів, що за обладнання кошти перераховані та воно поставлене до Лікарні, а представники компанії готові передати неправомірну вигоду. При цьому ОСОБА_1 , побоюючись фіксації розмови представниками правоохоронних органів, зупинив продовження розмови з ОСОБА_2 , жестами показуючи, що кабінет може прослуховуватися. Після цього ОСОБА_1 захотів продовжити розмову на вулиці, запропонувавши ОСОБА_2 , який був на службовому автомобілі, підвезти його. На виконання прохання ОСОБА_1 . ОСОБА_2 на службовому автомобілі «ГАЗ-3110» підвіз його до перехрестя вулиці Водопровідної та провулка Висоцького у місті Одесі, де вони вийшли з авто та продовжили розмову. Зокрема, ОСОБА_2 поцікавився, чи може він передати ОСОБА_1 суму меншу, ніж 240 тис. грн, на що ОСОБА_1 , продовжуючи свої дії, спрямовані на одержання неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, діючи умисно, відповів, що необхідно сплатити 120 тис. гривень.

07.06.2022 приблизно о 12 год 40 хв ОСОБА_2 , діючи на виконання вимоги ОСОБА_1 , зустрівся з ним у АДРЕСА_5 . ОСОБА_1 , побоюючись фіксації розмови представниками правоохоронних органів, на зустріч прийшов зі своїм рідним братом ОСОБА_3 та завуальовано сказав ОСОБА_2 передати неправомірну вигоду вказаній особі. ОСОБА_2 на виконання вимоги ОСОБА_1 дістав із сумки обумовлену суму неправомірної вигоди в розмірі 120 тис. грн та передав ОСОБА_3 , який не був обізнаний зі злочинними планами ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

07.06.2022 о 12 год. 44 хв. ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

08.06.2022 ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України.

09.06.2022 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід - тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 992400,00 грн.

За ОСОБА_1 внесено заставу та 10.06.2022 його звільнено з Київського слідчого ізолятора, тобто щодо нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

29.09.2022 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду продовжено дію процесуальних обов`язків ОСОБА_1 до 07.11.2022, а саме: 1) прибувати до детектива (слідчого), у провадженні якого перебуває кримінальне провадження № 52022000000000043 від 14.02.2022, прокурора, слідчого судді та суду за кожною вимогою; 2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 3) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52022000000000043 від 14.02.2022.

Строк дії, покладених на ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України закінчується 07.11.2022, однак з часу застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу із покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, встановлені судом ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися та виправдовують застосування покладених на підозрюваного судом обов`язків.

25.10.2022 ОСОБА_1 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України.

28.10.2022 стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування».

Також в клопотанні прокурора стверджувалось, що обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 щодо вчинення інкримінованого діяння, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: «протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 14.02.2022, відповідно до якої депутат Одеської обласної ради та голова постійної комісії з питань охорони здоров`я та соціальної політики Одеської обласної ради ОСОБА_1 вимагає неправомірну вигоду у розмірі 240 тис. грн. за не перешкоджання у здійсненні діяльності лікарні та за інше; протоколами допиту свідка ОСОБА_2 в яких він детально розповідає про обставини знайомства з ОСОБА_1 , висловлення вимоги про необхідність надання неправомірної вигоди, строки і умови виконання такої вимоги, наслідки у випадку невиконання його вимог тощо; протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів та речей від 07.06.2022, відповідно до якого ОСОБА_2 передано ідентифіковані кошти та несправжні (імітаційні) засоби; протоколом огляду від 07.06.2022, в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти та несправжні (імітаційні) засоби, які передав ОСОБА_2 ; протоколом НСРД від 04.05.2022 відповідно до якого ОСОБА_1 звертає увагу ОСОБА_14 на ряд закупівель, проведених Лікарнею, та переконує його про необхідність «прорахувати математику», яка становитиме орієнтовно 10 %. Тобто порахувати розмір неправомірної вигоди, яка становитиме 10% від вартості укладених та оплачених контрактів Лікарні; протоколом НСРД від 02.06.2022 відповідно до якого ОСОБА_1 при зустрічі з ОСОБА_2 запитує чи поставлено в лікарню апарати ШВЛ, а потім побоюючись фіксації розмови правоохоронними органами просить вийти на вулицю, де повідомляє ОСОБА_2 , що розмір неправомірної вигоди ним зменшено до 120 тис. грн.; протоколом НСРД від 09.06.2022, відповідно до якого зафіксовано передачу ОСОБА_2 на вимогу ОСОБА_1 неправомірної вигоди у розмірі 120 тис. грн. брату ОСОБА_1 - ОСОБА_3 ; іншими матеріалами кримінального провадження».

З огляду на вищенаведене, в клопотанні стверджувалось про наявність таких ризиків: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні.

2.2. В судовому засіданні прокурор ОСОБА_22 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного (адвокат) ОСОБА_20 просив залишити без задоволення клопотання, надавши письмове заперечення на клопотання, в якому стверджувалось про: 1) порушення стороною обвинувачення права підозрюваного на захист; 2) відсутність підстав продовжувати дію обов`язків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК, покладених на ОСОБА_15 ; 3) відсутність обґрунтованості підозри; 4) відсутність існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК, на які вказує прокурор, додавши копії: повідомлення від 28.10.2022 з доказами вручення; копію заяви до САП ОГП про недопущення порушення права на захист ОСОБА_1 у кримінальному провадженні від 31.10.2022 з доказами відправлення; копія заяви до НАБУ про недопущення порушення права на захист ОСОБА_1 у кримінальному провадженні від 31.10.2022 з доказами відправлення; копія ухвали слідчого судді ВАКС ОСОБА_17 від 14.06.2022 у справі № 991/1906/22, провадження № 1-кс/991/1923/22; копія ухвали слідчого судді ВАКС ОСОБА_17 від 14.06.2022 у справі № 991/1914/22, провадження № 1-кс/991/1929/22; оригінал ордеру на надання правничої (правової) допомоги; копії договору про надання правової допомоги та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, та просив відмовити у задоволенні клопотання.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини 7 статті 42 КПК підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно із частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 статті 177 КПК визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 7 статті 194 КПК визначено, що обов`язки, передбачені частинами 5 та 6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Згідно із частинами 3, 4 статті 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Тобто клопотання про продовження строку дії обов`язків розглядаються згідно з загальними правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, відтак необхідно керуватись правилами, які регулюють питання про застосування відповідного запобіжного заходу (обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків) із врахуванням додаткових обставин, передбачених частиною 3 статті 199 КПК, а саме: обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з`явилися нові ризики, та обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.

3.2. Слідчий суддя зазначає, що подане клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, відповідає формальним вимогам статей 184 і 199 КПК, а його копія разом із матеріалами, якими воно обґрунтовувалось, вручена підозрюваному ОСОБА_1 01.11.2022 згідно розписки, наданої прокурором.

3.3. Підставою продовження строку дії обов`язків зокрема є набуття особою статусу підозрюваного та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою певного кримінального правопорушення.

КПК не визначає змісту поняття «обґрунтована підозра», а тому відповідно до частини 5 статті 9 КПК, належить керуватись усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин… (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011). Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК, доводилась доданими до клопотання таким:

- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 14.02.2022, відповідно до якої депутат Одеської обласної ради та голова постійної комісії з питань охорони здоров`я та соціальної політики Одеської обласної ради ОСОБА_1 вимагає неправомірну вигоду у розмірі 240 тис. грн. за не перешкоджання у здійсненні діяльності лікарні та за інше;

протоколами допиту свідка ОСОБА_2 від 14.02.2022, 21.02.2022, 15.04.2022, 01.06.2022, 07.06.2022, 23.08.2022, в яких він детально розповідає про обставини знайомства з ОСОБА_1 , висловлення вимоги про необхідність надання неправомірної вигоди, строки і умови виконання такої вимоги, наслідки у випадку невиконання його вимог тощо;

- протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів та речей від 07.06.2022, відповідно до якого ОСОБА_2 передано ідентифіковані кошти та несправжні (імітаційні) засоби;

- протоколом огляду від 07.06.2022, в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти та несправжні (імітаційні) засоби, які передав ОСОБА_2 ;

- протоколом НСРД від 04.05.2022 відповідно до якого ОСОБА_1 звертає увагу ОСОБА_14 на ряд закупівель, проведених Лікарнею, та переконує його про необхідність «прорахувати математику», яка становитиме орієнтовно 10 %. Тобто порахувати розмір неправомірної вигоди, яка становитиме 10% від вартості укладених та оплачених контрактів Лікарні;

- протоколом НСРД від 02.06.2022 відповідно до якого ОСОБА_1 при зустрічі з ОСОБА_2 запитує чи поставлено в лікарню апарати ШВЛ, а потім побоюючись фіксації розмови правоохоронними органами просить вийти на вулицю, де повідомляє ОСОБА_2 , що розмір неправомірної вигоди ним зменшено до 120 тис. грн.;

- протоколом НСРД від 09.06.2022, відповідно до якого зафіксовано передачу ОСОБА_2 на вимогу ОСОБА_1 неправомірної вигоди у розмірі 120 тис. грн. брату ОСОБА_1 - ОСОБА_3 ;

- листом Одеської обласної ради від 20.06.2022 № 2224/0/03-14/1281 з додатками (Положення про постійні комісії);

- листом Ізмаїльської міської ради від 15.08.2022 № 16/2-12-2401 з додатками (Рішення про безоплатне прийняття майна Дунайської обласної лікарні);

- протоколом затримання особи ОСОБА_1 .

Слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження та факт вручення 08.06.2022 ОСОБА_1 повідомлення про підозру, а 25.10.2022 - повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри (яке відповідає формальним вимогам статті 277 КПК та здійснене згідно із статтями 111, 135, 278 КПК), дають підстави визнати набуття ним статусу підозрюваного та наявність в його діяннях ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК, тому слідчий суддя визнає неспроможними доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_1 в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

Разом із цим належить зазначити, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження та продовження строку дії обов`язків, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для доведення чи не доведення винуватості особи (що здійснюється судом при ухваленні вироку), а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.

3.4. Ухвалою слідчої судді ВАКС ОСОБА_23 від 03.08.2022 в справі №991/2754/22, продовжено до 03.10.2022 строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 а саме: 1) прибувати до детектива (слідчого), у провадженні якого перебуває кримінальне провадження № 52022000000000043 від 14.02.2022, прокурора, слідчого судді та суду за кожною вимогою;2) не відлучатись з населеного пункту, в якому проживає підозрюваний, без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52022000000000043 від 14.02.2022.

Ухвалою слідчої судді ВАКС ОСОБА_24 від 29.09.2022 в справі №991/4149/22, продовжено до 07.11.2022 (в межах строку досудового розслідування) строк дії обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді ВАКС від 09.06.2022 на підозрюваного ОСОБА_1 , а саме: 1) прибувати до детектива (слідчого), у провадженні якого перебуває кримінальне провадження № 52022000000000043 від 14.02.2022, прокурора, слідчого судді та суду за кожною вимогою; 2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 3) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52022000000000043 від 14.02.2022

28.10.2022 стороні захисту в порядку статті 290 КПК повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Згідно з частиною 5 статті 219 КПК строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, відтак слідчий суддя зазначає про можливість продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 але в межах строку досудового розслідування з урахуванням перебування такого на стадії ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

3.5. Як зазначив прокурор у клопотанні, з часу застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ризики, передбачені статтею 177 КПК, не зменшилися та продовжують існувати.

Підставою продовження строку дії обов`язків також є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності вчинення підозрюваним певних дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак належить з`ясувати реальну можливість здійснити їх в майбутньому.

3.5.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду в клопотанні обґрунтовувався таким: « ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, за скоєння якого передбачено відповідальність у виді позбавлення волі на строк до десяти років, з конфіскацією майна.

Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду під час притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Крім того у підозрюваного наявне майно, яке він може використати для переховування від органу досудового розслідування чи суд.

Так, вивченням майнового стану підозрюваного встановлено, що відповідно до даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - за останні 5 років: 2017-2021 роки - ОСОБА_1 отримав доходи на суму понад 4 млн. грн.

Крім того, у нього у власності перебуває автомобіль TOYOTA CAMRY, д.н.з. НОМЕР_3 , 2012 року випуску, земельна ділянка площею 9,67 га у Арцизькому районі. У власності дружини ОСОБА_16 до 14.06.2022 перебував автомобіль Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_4 , який реалізовано. Крім того, ОСОБА_16 є співзасновником ТОВ «Бізнес-стратегія Т Л» (ЄДРПОУ 42157428).

Крім того, підозрюваний має чинний паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_5 із терміном дії до 09.09.2026, наявність якого дає йому можливість безперешкодного перетину державного кордону України. Незважаючи на наявне обмеження на виїзд за кордон введене для чоловіків призовного віку, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ) із 05.30 24.02.2022 строком на 30 діб, та згодом строк дії воєнного стану продовжено Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 (затверджений Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ) з 05.30 26.03.2022 строком на 30 діб, Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 (затверджений Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ) з 05.30 25.04.2022 строком на 30 діб, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 (затверджений Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ) з 05.30 25.05.2022 року строком на 90 діб, ОСОБА_1 з 24.02.2022 4 рази виїжджав в напрямку Республіки Молдови.

Крім того, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України з 24.02.2022 Україною згідно відкритих даних не контролюється орієнтовно 20% власної території, що створює додаткові можливості для залишення території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведені вище обставини у своїй сукупності дають підстави вважати наявним ризик можливого переховування підозрюваного ОСОБА_1 з метою ухилення від кримінальної відповідальності».

Слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК, яке є тяжким корупційним кримінальним правопорушенням і санкцією статті за вчинення даного діяння передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, то суворість можливого вироку та тяжкість ймовірного покарання, особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Також слід зазначити, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ) із 05.30 24.02.2022 строком на 30 діб, та згодом строк дії воєнного стану продовжено Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 (затверджений Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ) з 05.30 26.03.2022 строком на 30 діб, Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 (затверджений Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ) з 05.30 25.04.2022 строком на 30 діб, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 (затверджений Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ) з 05.30 25.05.2022 року строком на 90 діб, Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 (затверджений Законом України від № 2500-ІХ) з 05:30 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 20.11.2022 включно.

Ухвалами слідчих суддів ВАКС від 03.08.2022 в справі №991/2754/22 та від 29.09.2022 в справі №991/4149/22, в яких вирішувалось питання продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , також було констатовано продовження існування даного ризику.

Слідчий суддя. враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення та додані матеріали, що обґрунтовують підозру, розташування постійного місця роботи підозрюваного неподалік зони активних бойових дій, наявність у його власності та членів родини нерухомого майна, наявність закордонного паспорта та здійснення регулярних виїздів за кордон і до 24.02.2022, і 4 рази в період дії воєнного стану, вважає, що є достатні підстави вважати наявним ризик можливого переховування підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності, особливо в умовах воєнного стану, ступінь якого наразі не зменшився.

3.5.2. Ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні обґрунтовувався таким:

« ОСОБА_1 як депутат Одеської обласної ради та голова постійної комісії Одеської обласної ради з питань охорони здоров`я та соціальної політики здобув певний авторитет та широке коло знайомств серед керівників та працівників правоохоронних і судових органів, а також службових осіб органів місцевого самоврядування та виконавчої влади. Використовуючи свої зв`язки та службове становище, а також дружні відносини - може особисто чи опосередковано впливати на свідків у даному кримінальному провадженні. Зокрема, ОСОБА_1 може впливати на свідка ОСОБА_2 , який є генеральним директором КНП «ДОЛ» ООР», яке фактично перебуває в управлінні Одеської обласної ради і фінансування, якої залежить від бюджету, затвердженого обласною радою та зміни до якого також вносяться обласною радою.

Аналогічним чином ОСОБА_1 зможе впливати і на інших на цей час недопитаних у кримінальному провадженні свідків, в тому числі депутатів Одеської обласної ради.

Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК.

Тобто ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань свідками, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу/

Враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення, є підстави вважати, що з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_1 може здійснювати вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, в тому числі тих, які ще не допитані органом досудового розслідування, з метою зміни чи відмови від наданих ними показань, тобто є наявним ризик незаконного впливу підозрюваним на таких осіб».

Ухвалами слідчих суддів ВАКС від 03.08.2022 в справі №991/2754/22 та від 29.09.2022 в справі №991/4149/22, в яких вирішувалось питання продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , також було констатовано продовження існування даного ризику.

Загалом, ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у певному кримінальному провадженні обумовлюється тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків чи підозрюваних отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення та додані матеріали, які обґрунтовують підозру ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає доведеним, що є потреба в продовженні дії обов`язку утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, згідно із наведеним в резолютивній частині ухвали переліком, оскільки з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може здійснювати вплив на них, з метою зміни чи відмови згодом від наданих ними показань.

3.5. Оцінивши в сукупності всі обставини на підставі наявних матеріалів, заслухавши підозрюваного та його захисника, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до тяжкого корупційного, доведеність існування двох ризиків, які наразі не зменшились, разом з тим відсутність відомостей щодо порушень ОСОБА_1 обов`язків, покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора належить задовольнити та продовжити строк дії обов`язків, що необхідно з метою забезпечення дієвості застосованого запобіжного заходу та забезпечить можливість здійснення контролю за належною процесуальною поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

Керуючись статтями 176-199, 309, 369-372, 532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити клопотання прокурора САП ОГП ОСОБА_19 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 .

2. Продовжити до 31 грудня 2022 року включно (в межах строку досудового розслідування з врахуванням перебування такого на стадії ознайомлення з його матеріалами), строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до детективів, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, або прокурорів, які здійснюються процесуальне керівництво таким, слідчого судді, суду;

2) повідомляти детективів, які здійснюють досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, або прокурорів, які здійснюються процесуальне керівництво таким, слідчого судді, суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

3) утримуватися від спілкування щодо обставин, викладених у письмових повідомленнях про підозру ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні, із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, у даному кримінальному провадженні та прокурорів САП ОГП, які здійснюють процесуальне керівництво таким.

Ухвала не підлягає оскарженню та набирає законної сили з моменту оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 07.11.2022.

Слідчий суддя ОСОБА_17