Постанова

від 01.11.2022 по справі 757/8829/21-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/8829/21-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/6209/2022

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Слюсар Т.А.,

суддів: Білич І.М., Коцюрби О.П.,

за участю секретаря судового засідання Хоменко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Саленка Ярослава Юрійовича в інтересах Центральної поліклініки Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03 грудня 2021 року у складі судді Остапчук Т.В.,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Центральної поліклініки Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: начальник центральної поліклініки Міністерство внутрішніх справ України Гладуш Тетяна Іванівна про поновлення на роботі на повну ставку, оплату за фактично відпрацьований час і оплату за час вимушеного прогулу та визнання протиправними наказів,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом у якому просила поновити її на роботі в ЦП МВС України лікарем офтальмологом на повну ставку, визнати накази № 108 о/с від 12.05.2020, № 243 о/с від 30.11.2020 № 9 о/с від 13.01.2021 неправомірними та скасувати їх, стягнути з ЦП МВС України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу та недоотриману частину заробітної платив сумі 90 490 грн до дня поновлення на роботі, та стягнути з ЦП МВС України моральну шкоду у розмірі 90 490 грн.

В ході розгляду справи позивачка заявила клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, на розгляд якої просить поставити запитання: Чи виконаний текст, підпису у заяві про звільнення від 31.12.2020 ОСОБА_1 .?

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03 грудня 2021 року з урахуванням ухвали того ж суду від 10 травня 2022 року клопотання позивачки задоволено. Призначено по справі судову почеркознавчу експертизу.

Перед експертом поставлено таке питання: Чи виконаний текст, підпису у заяві про звільнення від 31.12.2020 ОСОБА_1 чи іншою особою?

В апеляційній скарзі адвокат Саленко Я.Ю. в інтересах Центральної поліклініки Міністерства внутрішніх справ України посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу районного суду, а справу направити для продовження розгляду до того ж суду.

За змістом вказано, що судова почеркознавча експертиза призначена за ініціативою суду без наявності належним чином оформленого і висловленого волевиявлення щодо призначення експертизи з боку позивача, оскільки таке клопотання позивачем було подано лише 15.01.2021, тобто через 12 днів після призначення експертизи.

Зазначено, що ухвала суду від 03.12.2020 не містить мотивів, з яких виходив суд вирішуючи питання щодо призначення у справі комплексної судової почеркознавчої експертизи документів, не враховано думки відповідачів щодо вказаного клопотання, не заслухано їх аргументів щодо питань постановлених на вирішення експерту, визначення експертної установи.

Також, судом першої інстанції вже на засіданні 03 грудня 2021 року було порушено строки розгляду справи у порядку спрощеного провадження, а призначення у справі експертизи за ініціативою суду призвело до затягування розгляду справи.

Крім того, позивачем не було заявлено клопотання про витребування заяви про звільнення від 31.12.2020 щодо якої судом першої інстанції було призначено судову почеркознавчу експертизу, що вплинуло на передчасність вирішення питання призначення експертизи у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вказала, що доводи апеляційної скарги, щодо не заявлення клопотання про витребування заяви про звільнення від 31.12.2020 є необґрунтованими, оскільки вона під час судового розгляду вказала про те, що не писала заяву від 31.12.2020, що даний документ є підробленим, а під час розгляду справи заявила усне клопотання про необхідність проведення експертизи, яке у подальшому продублювала у письмовому вигляді з дорученням до нього зразків підпису та почерку.

Позивачка вважає законним судове рішення про призначення по справі експертизи та яке не є передчасним, а спрямоване на з`ясування обставин законності звільнення її з роботи.

Колегія суддів, заслухавши адвоката Саленка Я.Ю. в інтересах Центральної поліклініки Міністерства внутрішніх справ України, який просив апеляційну скаргу задовольнити, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, а тому колегія суддів вважає можливим розглядати справу у їх відсутність (а.с.122, 124-125 т.2).

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У відповідності до ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може перешкоджати учасникам справи у поданні доказів і зобов`язаний сприяти у поданні (забезпеченні) відповідних доказів, якщо їх подання є утрудненим або неможливим.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. і саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства України. Норми, що передбачають вирішення спорів, зокрема про поновлення порушеного права, не можуть суперечити принципу рівності усіх перед законом та судом і у зв`язку з цим обмежувати право на судовий захист.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Жоффер де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

Стаття 16 ЦК врегульовує захист цивільних прав та інтересів судом та передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У частині другій цієї статті наведено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом, який не є вичерпним, адже тут же зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналізуючи ст. ст. 15, 16 ЦК України, слід дійти висновку про те, що право на захист свого цивільного права має особа у разі його порушення, невизнання або оспорювання і що суд може захистити цивільне право або інтерес будь-яким способом, встановленим договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У постановах Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі № 450/1686/17 та від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

З аналізу наведених норм вбачається, що експертиза може бути призначена за умови необхідності отримання висновку з питань, які потребують спеціальних знань, відсутніх у суду, за умови, що дане питання входить до предмета доказування по даній справі. Ще однією умовою для призначення експертизи є відсутність у справі інших висновків експертів з цього приводу або ж обґрунтованість сумнівів у таких наявних висновках.

Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.

В силу ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ч. ч. 4-6 ст. 103 ЦПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

У п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду" № 5 від 12 червня 2009 року роз`яснено, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Отже, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з`ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування. Також за змістом вказаних норм кожна сторона має право надавати суду докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, обставин, для з`ясування яких необхідні спеціальні знання - висновки експертизи. У разі, якщо у сторони відсутня можливість самостійно надати висновок, відповідна сторона вправі заявити перед судом клопотання про призначення відповідної експертизи.

Як встановлено матеріалами справи, ухвалоюПечерського районного суду м. Києва від 03 грудня 2021 року з урахуванням ухвали того ж суду від 10 травня 2022 року призначено по справі судову почеркознавчу експертизу, на розгляд якої поставлено запитання: - Чи виконаний текст та підпис у заяві про звільнення від 31.12.2020 ОСОБА_1 чи іншою особою.

Для призначення судової почеркознавчої експертизи витребувано у Центральної поліклініки МВС України оригінал особової справи ОСОБА_1 .

Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС.

Зобов`язано позивача - ОСОБА_1 протягом двух тижнів з дня отримання копії ухвали про призначення експертизи з`явитися до Печерського районного суду м. Києва та надати зразки тексту виконаними в положенні стоячи правою рукою, експериментальних зразків підпису виконаними в положенні сидячи правою рукою, які будуть відбиратися в присутності працівника суду.

Покладено на сторін обов`язок подати експертам всі необхідні матеріали та документи, роз`яснивши положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.

Роз`яснено сторонам положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі, згідно якої у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Оплату за проведення експертизи покладено на позивача та який попередньо оплачує проведення експертизи в зазначеному розмірі за повідомленням експертної установи. Роз`яснено, що судову почеркознавчу експертизу належить провести у найближчий можливий для цього строк без попереднього погодження цього строку з судом.

Експертів попереджено про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.

У розпорядження експертів вирішено надати матеріали цивільної справи № 757/8829/21-ц в 1 томі, оригінал особової справи ОСОБА_1 .

Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Задовольняючи клопотання позивачки, суд першої інстанції виходив з того, що призначення експертизи враховуючи предмет спору є необхідним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, оскільки під час розгляду справи суду необхідно перевірити наявність або відсутність законних підстав для звільнення ОСОБА_1 за ст. 38 КЗпП, у зв`язку із чим існує необхідність перевірки, а саме:Чи виконаний текст та підпис у заяві про звільнення від 31.12.2020 ОСОБА_1 чи іншою особою. Оскільки позивач зазначений факт заперечує, а відповідач стверджує, що позивачка самостійно подала власноруч написану заяву про звільнення, а тому перед судом постало питання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 79-80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Саме на позивача покладено обов`язок довести факт дійсного порушення її права, яке, на думку цієї особи, в даному випадку полягає у незаконному звільненні, яке як наслідок тягне за собою поновлення на роботі.

У той же час, відповідач вказані обставини заперечує.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали у зв`язку із необґрунтованістю її призначення.

Із матеріалів справи не вбачається недобросовісної поведінки особи, яка заявила клопотання про призначення експертизи або зловживання нею своїми процесуальними правами.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які є підставою для зміни чи скасування ухвали суду, апеляційним судом не встановлено.

Доводи, апеляційної скарги, стосовно призначення експертизи за ініціативою суду, без врахування думки відповідача, спростовуються матеріалами справи, оскільки під час судового засідання 03.12.2021 позивач заявила усне клопотання про призначення експертизи, а представники відповідачів висловили свою думку, заперечивши щодо його задоволення. У подальшому, позивачка продублювала зміст клопотання у письмовому вигляді.

Крім того не підлягають врахуванню й доводи,про те, що ухвала суду не містить мотивів, з яких виходив суд вирішуючи питання щодо її призначення, оскільки на розгляд експертизи поставлено одне питання: Чи виконаний текст та підпис у заяві про звільнення від 31.12.2020 ОСОБА_1 чи іншою особою, для з`ясування якогонеобхідні спеціальні знання у іншій сфері, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та ґрунтуються на незгоді відповідача щодо встановлення дійсних обставин справи.

Враховуючи предмет спору, необхідність призначення у справі судової почеркознавчої експертизи є доцільним.

Підстав для скасування ухвали районного суду колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Саленка Ярослав Юрійович в інтересах Центральної поліклініки Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 листопада 2022 року.

Суддя-доповідач:

Судді: