Постанова

від 04.11.2022 по справі 522/8504/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6483/22

Справа № 522/8504/21

Головуючий у першій інстанції Бондар В. Я.

Доповідач Князюк О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого Князюка О. В.,

суддів: Заїкіна А. П., Таварткіладзе О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м.Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 24 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА

ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.

Позовними вимогами є стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти у розмірі 9 950 євро, 1 545 826 грн.

Справа надійшла до провадження судді Кузнецової В.В. та ухвалою від 03.06.2021 року провадження у справі було відкрите.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2021 року справа 16.11.2021 року надійшла до провадження судді Бондаря В.Я. та ухвалою від 17.11.2021 року прийнята до провадження, призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 11.01.2022 року.

У підготовчому засіданні 11.01.2021 року виникло питання щодо місця проживання відповідача та позивач просив надати час для надання доказів щодо місця проживання відповідача, клопотання було задоволено, підготовче засідання відкладено на 24.01.2022 року.

У підготовчому засіданні 24.01.2022 року позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 заперечували щодо передачі справи за підсудністю мотивуючи тим, що кошти були перераховані на купівлю майнових прав у новобудові за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача ОСОБА_5 залишив вирішення питання на розсуд суду.

З відповіді з відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, з якої вбачається, що ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , знятий з реєстрації 12.11.2020 року у Польщу.

Останнє відоме зареєстроване місце проживання відповідача відноситься до юрисдикції Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24 січня 2022 року було передано цивільну справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області(68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Клушина, 2).

Ухвалу суду першої інстанції вмотивовано тим, що з відповіді з відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, з якої вбачається, що ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , знятий з реєстрації 12.11.2020 року у Польщу.

Останнє відоме зареєстроване місце проживання відповідача відноситься до юрисдикції Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області

Сторони визнали, що наразі відповідач знаходиться на постійному проживанні поза межами території України. Доказів проживання ОСОБА_2 або ж знаходження його майна в Приморському районі міста Одеси суду не представлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, 07.02.2022 року ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 24 січня 2022 року про передачу справи на розгляд іншого суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

При цьому посилаючись на те, що при поданні заяви позивачем було зазначено адресу відповідача АДРЕСА_3 , де відповідач мешкав разом з позивачем до того, як переїхав на постійне місце мешкання до Республіки Польщі.

Також позивач зазначив, що у листопаді 2020 року відбувся виїзд поліції до місця мешкання відповідача за адресою: АДРЕСА_3 , під час якого з боку працівників поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому ОСОБА_2 зазначений як свідок та його місце проживання зазначено саме за вказаною адресою.

Позивач просив суд першої інстанції взяти ці обставини до уваги та надати їм оцінку, однак в тексті ухвали цього взагалі не зазначено.

Крім цього наголошує, що гроші, які були отримані відповідачем не є нерухомим майном, однак метою їх передачі було придбання квартири у новобудові у ОК ЖБК «ІТ-Пространство» за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку, судове засідання не проводиться.

Відзив на апеляційну скаргу матеріали справи не містять.

Справу розглянуто без виклику учасників справи в порядку ст. 369 ЦПК України.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Клушина, 2)., Приморський районний суд м. Одеси виходив з того, що ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , знятий з реєстрації 12.11.2020 року у Польщу.

З такими висновками колегія суддів погоджується, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами законодавства з огляду на наступне.

За правилами ч.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Позовна вимога про стягнення грошових коштів підпадає під дію ст.27ЦПК України «підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача».

У пунктах 1,2 та 36 постанови №3 пленуму «Про деякі питання визначення юрисдикції та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснив, що Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55,124), а статтею 18Закону Українивід 07липня 2010року №2453-VI«Про судоустрійі статуссуддів» (далі - Закон № 2453-VI) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17Закону Українивід 23лютого 2006року №3477-IV«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону №2453-VI).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.

Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01 березня 2013 року, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання або місце перебування фізичної особи визначається відповідно до положень статті 29ЦК і статті 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Відповідно до статті 3цього Закону місцем перебування визначається адміністративно-територіальна одиниця, на території якої фізична особа проживає строком менше шести місяців на рік; а місцем проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої фізична особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Реєстрацією місця проживання або місця перебування фізичної особи є внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

При цьому, підтвердженням реєстрації місця проживання або місця перебування фізичної особи є довідка, яка видається органом реєстрації.

Також, відомості про місце проживання та місце перебування особи можуть вноситись до наступних документів: паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.

Як вбачається із матеріалів справи, офіційна інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача: АДРЕСА_4 . (а.с.15)

Реєстрації проживання або перебування фізичних осіб на території України регулюється Законом України«Про свободупересування тавільний вибірмісця проживанняв Україні» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру».

Відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; документ, до якого вносяться відомості про місце перебування, - довідка про звернення за захистом в Україні; довідка про реєстрацію місця проживання - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання особи;

Згідно з п. 1 Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУвід 02березня 2016року №207 (далі - Правила), ці Правила визначають механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів.

Відповідно до п. 3, 7, 9 Правил реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради. Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Враховуючи наведене, законодавством чітко встановлений порядок реєстрації, як місця проживання, так і місця перебування фізичної особи на території України, яке вимагає обов`язкового внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи.

Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_2 проживав за іншою адресою: АДРЕСА_3 , до того, як переїхав на постійне місце мешкання до Республіки Польщі не спростовують правильність висновку суду про непідсудність справи Приморському районному суду м.Одеси, оскільки відповідач не здійснив реєстрацію місця свого проживання за вказаною адресою.

Інші доводи скарги є необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, які правильно застосовані.

Викладені в ухвалі висновки відповідають обставинам справи та нормам процесуального законодавства, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно дост.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на те, що предметом розгляду є ухвала суду про передачу справи на розгляд іншого суду, судові витрати підлягають відшкодуванню за результатами розгляду справи по суті.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382,389 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 24 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Головуючий: О. В. Князюк

Судді: А. П. Заїкін

О. М. Таварткіладзе