Рішення

від 03.11.2022 по справі 494/950/22

БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Березівський районний суд Одеської області

03.11.2022

Справа № 494/950/22

Провадження № 2/494/364/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11 2022 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді:Римаря І.А

за участю: секретаря судового засідання Козубенко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу№ 494/1702/21 за позовом ОСОБА_1 до Березівського районного споживчого товариства, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Березівська міськарада Одеськоїобласті про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, -

В С Т А Н О В И В:

26.07.2022 року до Березівського районного суду Одеської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до Березівського районного споживчого товариства про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 26.07.2022 року визначено суддю Березівського районного суду Одеської області Римар І.А.

Ухвалою суду від 27.07.2022 року відкрито провадження по вказаній справі та справу призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 05.09.2022 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Березівську міську раду Одеської області.

Ухвалою суду від 27.09.2022 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 24.10.2022 року.

У своїй позовній заяві позивач посилається на те, що 30.11.2021 року між нею та відповідачем по справі було укладено договір купівлі продажу нерухомого майна. На підставі цього договору відповідач передав, а вона прийняла у власність нежитлову будівлю-магазин, загальною площею 37,00 кв м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто вони у відповідності до вищевказаного договору виконали всі свої зобов`язання по оплаті та передачі нерухомості. Але після того як позивач звернулася до відповідача з метою нотаріального посвідчення даного договору купівлі-продажу, відповідач проігнорував цю вимогу. Як зазначає позивач, що внаслідок дій відповідача, а саме ухилення ним від нотаріального посвідчення договору від 30.11.2021 року порушується її конституційне право на вільне володіння, користування та розпорядження нерухомим майном, оскільки вона не може зареєструвати за собою право власності на вказаний магазин. Також 21.04.2022 року нотаріусом позивачці було роз`яснено, що відповідач не з`явився для нотаріального оформленння договору, тому їй було рекомендовано звернутися за захистом порушеного права до суду. На підставі цього позивач звернулася до суду з вказаним позовом та просить його задовольнити.

Відповідно донаказу Березівського районногосуду Одеськоїобласті №16ОД від31.08.2022року(з подальшимизмінами),постанови КабінетуМіністрів України№211від 11.03.2020року «Прозапобігання поширеннюна територіїУкраїни гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з відповідними змінами), Постанови КМУ №392 від 20 травня 2020 року «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом

SARS-CoV-2» ( з подальшими змінам) та відповідно до статті 29 Закону УкраїниПро захист населення від інфекційних хворобз метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, установлено з 12.03.2020 року до 31.12.2022 року на усій території України карантин. Згідно з рекомендаціями МОЗ України громадянам серед інших заходів запропоновано залишатися вдома, тримати дистанцію, дбати про власну безпеку.

Також указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 21.11.2022 року.

Позивач разом зі своїм представником у судове засідання 03.11.2022 року не з`явилися. Одночасно від представника позивача надійшла заява про слухання справи у їх відсутності, на позовних вимогах наполягають (а.с.48)

Представник відповідача у судове засіданні 05.09.2022 року, 27.09.2022 року, 24.10.2022 року та 03.11.2022 р також не з`явився, на адресу суду надіслав заяву про слухання справи у його відсутності. На позовних вимогах не заперечує (а.с.45).

Представник третьої особи: Березівська міська рада Одеської області у судові засіданні 24.10.2022 року та 03.11.2022 року також не з`явився. Водночас, 24.10.2022 року надіслав клопотання про розгляд справи за їх відсутності та проти позову не заперечує (а.с.49).

В порядку ч.2ст.247Цивільно процесуальногокодексу України (далі ЦПК України)розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд вважає зазначити, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

За таких обстави, у зв`язку з оголошенням карантину та введенням воєнного стану на території України, наявності заяв від сторін та третьої особи про розгляд справи за їх відсутності, суд доходить висновку про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши думку позивача, відповідача, третьої особи у заявах, оцінивши і проаналізувавши докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 4 ст.206 ЦПК України передбачено: «у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову».

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 22.10.1999 р (а.с.14) виданого виконавчим комітетом Березівської міської ради Одеської області на підставі рішення від 08.10.1999 р №251/Р-1999, належала нежитлова будівля- магазин, загальною площею 37,00 кв. м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

30.11.2021 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі продажу на вказану нерухомість (а.с.8).

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.

Судом також встановлено, що продаж нерухомого майна було вчинено за ціною 51000 гривень. До підписання цього договору зазначену суму позивач повністю сплатила відповідачу готівкою.

Статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона передає у власність іншої сторони майно, а покупець приймає майно і зобов`язується сплатити за нього визначену грошову суму.

Про виконання договору з боку ОСОБА_1 свідчить акт прийому передачі від 30.11.2021 року (а.с.9).

Суд вважає зазначити, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.

Таким чином, відповідно до вимогст. 391 Цивільного кодексу Україниправо власності позивача, як абсолютне право, має бути захищене лише при доведенні самого факту порушення.

Відповідно дост.201 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 386 ЦК Українипередбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Згідно з ч. 1ст. 334 ЦК Україниправо власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до цивільного законодавства, однією із умов виникнення прав та обов`язків учасників цивільних правовідносин є рішення суду.

Суд може застосувати до правовідносин сторін ч.2ст.220 ЦК України, відповідно до якої у випадку, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним, так як по укладеному між сторонами договору відбулося повне його виконання.

Відповідно до ро`зяснень, які містяться у п.13постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9, при розгляді справ про визнання правочинів дійсними суди повинні з`ясувати чи підлягає правочин обов`язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи не втрачена така можливість. У зв`язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених ст.ст.218та220 Цивільного кодексу України.

Відповідно достатті 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 386 ЦК Українипередбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Як зазначено у позові, позивач неодноразово звертався до відповідача з метою подальшого нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, однак останній відмовився посилаючись на зайнятість.

Окрім того, позивачу надано роз`яснення Суворовської державної нотаріальної контори від 21.04.2022 року про наступне: враховуючи, що 15.04.2022 року представник Березівського РСТ не прибув до Суворовської державної нотаріальної контори для посвідчення договору купівлі-продажу від 30 листопада 2021 року, та не надав документів посвідчуючих його особу, встановити волевиявлення цієї особи на продаж Вам нерухомого майна не є можливим. Також, роз`яснено що позивач може звернутись до суду для визнання права власності на нерухоме майно (а.с.27).

Такі дії відповідача порушують права позивача.

Разом з цим, під час розгляду справи у суді, відповідач надіслав заяву про визнання позовних вимог.

Окрім цього, суд враховує, що третя особа Березівська міська рада Одеської області, на території якої знаходиться вищевказане майно та внаслідок якої виник спір, також не заперечує проти позову.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006р. N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"передбачено, щосуди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950р.та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.

Заст. 6 Європейської конвенції з прав людинивизнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Ст.1 Протоколу №1 до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує право на вільне володіння своїм майном: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права».

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі "Case of Oneryildis v. Turkey" (справа відкрита за заявою № 48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття "майно" охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Статтею 41 ч.1, ч.4 Конституції Українипередбачено: «Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю… Право приватної власності є непорушним».

Разом з цим, суд вважає зазначити, що у пункті 4.1.Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004 зазначено, що відповідно до частини першоїстатті 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення вКонституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Таким чином, судовому захисту підлягає порушене, невизнане або ж оспорюване право, свобода чи інтерес.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

З аналізу вищевказаних норм права та фактичних обставин справи, із врахуванням практики Європейського суду з прав людини та положеньЦПК України, оскільки по-перше, сторони при укладені договору купівлі-продажу нерухомого майна від 04.04.2021 року досягли згоди з усіх істотних умов такого договору та виконали усі умови цього договору, по-друге, положення даного договору не суперечать закону і не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб та держави, по-третє, відповідач з моменту укладення договору купівлі-продажу ухилився від нотаріального посвідчення цього договору та на теперішній час уникає від вчинення таких дій, суд доходить висновку про задоволення позову про визнання договору купівлі-продажу від 30.11.2021 року дійсним.

Згідно ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із статями 80 і 81 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Керуючись ст.ст.15, 16, 183, 355, 356, 358, 364, 379, 380 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 80, 81, 141, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Березівського районного споживчого товариства, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Березівська міськарада Одеськоїобласті про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу магазину, розташованого по АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та Березівським районним споживчим товариством 30 листопада 2021 року - дійсним.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відповідно до п.3Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )

Відповідач Березівське районне споживче товариство(м. Березівка Одеської області, вул. Паркова 4, код ЄДРПОУ 31668101).

Третя особа: Березівська міська рада Одеської області (пл. Генерала Плієва 9, м. Березівка Одеської області, код ЄДРПОУ: 04056842).

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 07.11.2022 року

Суддя І.А. Римар