Рішення

від 03.11.2022 по справі 505/3611/21

КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/3611/21

Провадження № 2-а/505/32/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.11.2022 Котовський міськрайонний суд у складі:

головуючого судді Бондаренко Н.В.

за участю секретаря Черній К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Подільськ за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 доГоловного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови пронакладенняадміністративногостягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, що діє на підставі Ордера серії ОД № 571934 від 15.10.2021, адвокат Загодіренко П.О. звернувся з дійсним адміністративним позовом до суду, відповідачем у справі визначивши Головне управління Національної поліції у Вінницькій області, де просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 4864148, винесену 05.10.2021 інспектором Відділення поліції № 3 Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майором поліції Розлуцьким А.А., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3454,00 грн., з яких 454,00 грн. - судовий збір за подання позовної заяви; 3000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 29.11.2021 провадження у справі відкрито и та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Загодіренко П.О., що діє на підставі Ордера серії ОД № 571934 від 15.10.2021, у судове зсідання не з`явився але надав заяву 02.11.2022 , де просить провести судове засідання у їх з позивачем відсутність. На позовних вимогах наполягав.

Представник відповідача Бешлей І.В., що діє на підставі Довіреності № 118 від 04.01.2021, в судові засідання не з`являвся, але надав суду відзив, де позовні вимоги не визнав у повному обсязі, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а отому просить відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

Зокрема, у відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що оскаржувана постанова серії ЕАО №4864148 від 05.10.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення винесена інспектором СРГШ ВП№3 Гайсинського РУН Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області майором поліції Розлуцьким А.Л. з огляду ня те, що 05.10.2021 о 15:57 год. позивач ОСОБА_1 керуючи вантажним автомобілем «ДАФ» ДНЗ «13Н9821МТ рухаючись по вул. Наконечного в м. Ладижин порушив вимоги дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» ПДР подальший рух автомобіля в зону дії даного знаку, чим порушив вимоги п.8.4 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.122 КУПАП. Отже, дії інспектора СРПП ВП№3 Гайсинською РУП Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області майора поліції Розлуцьким А.А. с правомірнім та законними.

Зазначив, що відповідно до п. 1 розділу 1 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, то зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 передбачено, що повноваження з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення покладено на поліцейських підрозділів патрульної поліції та поліцейських, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція. Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 року за № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Відповідно до п. З ч. І ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. Крім того, у відзиві опирався на норми ст.ст. 9, 13, 213, 217, 222, 251, 254, 256, 258, 283, 280, 283 КУпАП. ст. 14 ЗУ «про дорожній рух», ст. 23 ЗУ «Про національну поліцію».

Щодо вимог позивач в частині стягнення з ГУНП у Вінницькій області витрат на правничу допомогу, вказував на не співмірність заявленого гонорару та ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Опирався на норми ст.ст. 134,139 КАС України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 4ст. 229 КАС України, не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до таких висновків.

Судом встановлено, що постановою інспектором СРГШ ВП№3 Гайсинського РУН Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області майором поліції Розлуцьким А.Л про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не в автоматичному режимі, серії ЕОА № 4864148 від 05.10.2021 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 340 грн за те, що він що 05.10.2021 о 15:57 год. керуючи вантажним автомобілем «ДАФ» державний номерний знак « НОМЕР_1 рухаючись по вул. Наконечного в м. Ладижин порушив вимоги дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» ПДР Здійснив подальший рух автомобіля в зону дії даного знаку, чим порушив вимоги п.8.4 Правил дорожнього руху України .

При цьому дії ОСОБА_1 інспектором кваліфіковані тільки за ч. 2ст. 122 КУпАП,та на нього накладено стягнення в межах санкції цієї статті.

Як вбачається з пояснення позивача та наданих ним доказів 05.10.2021 (орієнтовний час 15 год. 55 хв.), ОСОБА_1 , виконуючи свої безпосередні посадові обов`язки з перевезення вантажу у ТОВ «БУД- ЛОГІСТ», керуючи транспортним засобом DAF XF 105.410, державний реєстраційний номер - НОМЕР_1 з напівпричепом SPITZER SF-2436-P, державний реєстраційний номер - НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Наконечного у м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області, направлявся до пункту навантаження, розташованого за адресою; м. Ладижин, Вінницька область, вул. Наконечного, 173 (вантажовідправник відокремлений підрозділ «Ладиженська теплова електрична станція» AT «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО»), про що свідчить зміст товарно-транспортної накладної №1477 від 05.10.2021. Зауважив що, 05.10.2021 дія знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» по вул. Наконечного у м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області не поширювалась на вищезазначені транспортні засоби під керуванням водія ОСОБА_1 , оскільки останніми здійснювалось обслуговування відокремлений підрозділ «Ладиженська теплова електрична станція» AT «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО», розташованого саме по вул. Наконечного у м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області.

З копії посвідчення водія встановлено, що ОСОБА_1 у відповідності до Наказу № 8/20 «Про прийом працівника на роботу» ТОВ «БУД-ЛОГІСТ» (ЄДРПОУ 40089388) від 03.11.2020 ОСОБА_1 з 04.11.2020 прийнятий на роботу на посаду водія за основним місцем роботи, з окладом згідно штатного розкладу. А тому, слід зазначити, що дія дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» Розділу 33 «Дорожні знаки» ПДР не поширюється на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні.

Згідно з ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

У відповідності дост. 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАПвстановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 11 ч. 1ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію»визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Положеннями п. 8 ч. 1ст. 23 вказаного Законузазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно дост. 222 КУпАПоргани Національної поліції розглядають справи серед іншого про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку,правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Ч. 1ст. 122 КУпАПпередбачає накладення адміністративного стягнення за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюютьПравила дорожнього руху, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306(із змінами та доповненнями, даліПДР).

Пунктом 1.9. розділом 1ПДРУкраїни встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пп. «в»п.8.4 ПДРУкраїни, заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі. Тобто, правила дорожнього руху та ДСТУ визначають 45 заборонних дорожніх знаків. Більшість цих знаків мають круглу форму із червоною каймою.

Дорожній знак 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено». Забороняється рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо на знаку не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знаку, а також тракторів, самохідних машин і механізмів.

Однак відповідно до п.3 розділу 33 ПДР вказані заборонні знаки не діють на: транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні; транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у цій зоні; транспортні засоби, що рухаються за встановленими маршрутами (щодо знаків 3.1 і 3.2); водіїв з інвалідністю, транспортні засоби яких позначені розпізнавальним знаком Водій з інвалідністю (щодо знаків 3.1 і 3.2); водіїв, які перевозять пасажирів з інвалідністю, за умови наявності відповідних документів (щодо знаків 3.1 і 3.2). Отже, ОСОБА_1 під час руху по вул. Наконечного в м. Ладижин, підпадаєте під одну із цих категорій, а тому, йому дозволено проїзд в зоні дії цих заборонних знаків.

Згідно з п. 1ст. 247 КУпАП Україниобов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Стаття 69 КАС Українипередбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 251 КУпАПвизначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч. 1ст. 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків.

Згідноч.ч. 1, 2ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яких інших належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст. 26 КУпАПсудом не встановлено.

За правилами ч. 3ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, враховуючи, що належними та допустимими доказами не підтверджується факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 126 КУпАП України, суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вказаних вимог, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06. 2018 у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31.03.2020 у справі №726/549/19.

Як вбачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога у даній справі надавалася позивачу адвокатом Загордієнко Петром Олександровичем. Представник позивача просив стягнути з відповідача 454,00 грн. судового збору за подання позову та 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Адвокатом для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду було подано наступні документи: копію договору про надання правової допомоги від 07.10.2021, укладеного між адвокатом Загордієнко П.О. та позивачем ОСОБА_1 із додатком №1 до Договору від 07.10.2021, детальний опис витрат на професійну допомогу, квитанцію про сплату судового збору 454,00 грн., ордер на надання правничої (правової) допомоги та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

З матеріалів справи вбачається підтвердження про витрати лише на сплату судового збору 454, 00 грн. квитанція № 43612 від 14.10.2021 у АТ «Ощадбанк».

Платіжного документу, який посвідчує сплату ОСОБА_1 адвокату за його правовому допомогу у розмірі 3000, 00 грн. у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань слід стягнути на користь позивача витрати лише на сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,5-9,72-77,90,229,243-246,250,255,257-263,286КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови пронакладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 4864148, винесену 05.10.2021 інспектором Відділення поліції № 3 Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майором поліції Розлуцьким А.А., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень- скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст.122КУпАП - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, ЄДРПОУ 40108672, в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

В іншому - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення до другого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 03.11.2022.

Суддя Н.В. Бондаренко