Ухвала

від 03.11.2022 по справі 522/14525/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/14525/22

Провадження № 1-кп/522/2585/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2022 року Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження № 12021163510001025 від 15.12.2021 р., відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Під час підготовчого судового засідання прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні.

Учасники судового провадження не заперечували щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду на розсуд суду.

Заслухавши учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт надійшов до суду з дотриманням правил територіальної підсудності, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 КПК України, немає, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, встановлено наявність підстав для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.

Встановлено, що в провадженні судді перебувають кримінальні провадження № 12017160500007686 від 07.12.2017 року, № 12021163500000620 від 02.04.2021 року, № 12021163500002348 від 14.10.2021 року, № 12021164500001431 від 16.11.2021 року, № 12021162510001567 від 24.11.2021 року, № 12021163510000954 від 24.11.2021 року, № 12022163510000405 від 14.06.2022 року відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,4ст.185 КК України.

Суд вважає необхідним об`єднати обвинувальні акти в одне провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 КПК України, матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд вважає за необхідне об`єднати в одне кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, з кримінальними провадженнями відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,4ст.185 КК України.

Прокурором подано клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в обґрунтування якого прокурор зазначив, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 під час досудового розслідування не зникли та існувати не перестали.

В судовому засіданні обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Питання, які суд повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, визначені змістом ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд враховує засаду верховенства права, закріплену у ст. 8 КПК України, та практику Європейського суду з прав людини, яка у відповідності до вимог ч. 2 зазначеної статті підлягає обов`язковому застосуванню під час кримінального провадження.

Так, у п. 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», N 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

Суд оцінює тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим в інкримінованому йому злочині, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років; вік та стан здоров`я обвинуваченого, щодо якого відсутні відомості, які б перешкоджали триманню його під вартою; він не має міцних соціальних зв`язків, що в свою чергу, на даній стадії кримінального провадження, може свідчити про те, що він буде переховуватись від суду.

Крім того, судом враховується, що судовий розгляд у даному кримінальному проваджені ще не розпочатий, у зв`язку з чим судом згідно із засадою безпосередності дослідження показань, встановленої ст. 23 КПК України, не допитаний сам обвинувачений, потерпілі та свідки.

Таким чином, вказані обставини свідчать, що наявні достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, на даний час не зникли, оскільки є підстави вважати, що на даний час обвинувачений, перебуваючи на волі може переховатися від суду та впливати на потерпілих та свідків, що було доведено прокурором в судовому засіданні та не спростовано стороною захисту.

Вищезазначені обставини кримінального провадження свідчать про те, що на даній стадії кримінального провадження справжній інтерес суспільства у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб та інтересів правосуддя, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права обвинуваченого ОСОБА_5 на свободу.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи обвинуваченого, а також те, що судовий розгляд у даному кримінальному провадженні ще не розпочатий та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були доведені прокурором, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів на даний час не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_5 та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів.

Вирішуючи у відповідності до положень ч. 4 ст. 183 КПК України питання про можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, суд враховує наступне.

У відповідності до вимог ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 177-178, 183, 194, 217, 291, 334 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, в приміщенні місцевого Приморського районного суду міста Одеси (м. Одеса, вул. Балківська, № 33, зала № 222) на 14.00 год. 11 листопада 2022 року.

В судове засідання викликати прокурора, захисника, потерпілих та обвинуваченого.

Кримінальне провадження № 12021163510001025 від 15.12.2021 року на підставі обвинувального акту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України об`єднати в одне провадження з кримінальними провадженнями № 12017160500007686 від 07.12.2017 року, № 12021163500000620 від 02.04.2021 року, № 12021163500002348 від 14.10.2021 року, № 12021164500001431 від 16.11.2021 року, № 12021162510001567 від 24.11.2021 року, № 12021163510000954 від 24.11.2021 року, № 12022163510000405 від 14.06.2022 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,4ст.185 КК України.

Об`єднаному провадженню присвоїти № 522/23778/17, № 1-кп/522/1718/22.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 02 січня 2023 року.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99240 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок) гривень.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.

Обвинувачений ОСОБА_5 звільняється з-під варти після внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_5 після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою до суду, яким розглядається кримінальне провадження, протягом дії запобіжного заходу у виді застави.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, контактних номерів мобільного телефону;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться до суду без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:

03.11.2022