Ухвала

від 03.11.2022 по справі 344/15453/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/15453/19

Провадження № 6/344/158/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2022 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Шамотайла О.В.

секретаря судового засідання Устинської Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ подання Начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визначення частки майна боржника із спільної сумісної власності,-

В С Т А Н О В И В:

13 жовтня 2022 року начальник Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) звернувся до суду із поданням про визначення частки майна боржника із спільної сумісної власності. Подання обгрунтовує тим, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), перебуває виконавчий лист № 344/15453/19 від 22 квітня 2021 року, виданий Івано-Франківським міським судом, про стягнення із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), 261835 (двісті шістдесят одну тисячу вісімсот тридцять п`ять ) гривень 81 копійку різниці між фактичною вартістю відновлювального ремонту та лімітом відповідальності страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а також 1015 (одну тисячу п`ятнадцять) гривень 20 коп. витрат по оплаті вартості за проведене експертне дослідження. Оскільки вимоги стягувача боржником у добровільному порядку не задоволені просить визначити за ОСОБА_1 1/3 частку земельної ділянки, за кадастровим 2610100000:06:004:0378, площею 0.0303 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 203038926101, за адресою АДРЕСА_3 , якою ОСОБА_1 володіє спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності.

Сторони у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), перебуває виконавчий лист № 344/15453/19 від 22 квітня 2021 року, виданий Івано-Франківським міським судом, про стягнення із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), 261835 (двісті шістдесят одну тисячу вісімсот тридцять п`ять ) гривень 81 копійку різниці між фактичною вартістю відновлювального ремонту та лімітом відповідальності страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а також 1015 (одну тисячу п`ятнадцять) гривень 20 коп. витрат по оплаті вартості за проведене експертне дослідження.

В ході даного виконавчого провадження державним виконавцем вчинено наступні дії.

18.05.2021 року, в порядку ст. ст. 17, 19, 20, 25, Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 65463495) та направлено сторонам до відома та виконання.

Одночасно з відкриттям ВП, з метою перевірки майнового стану боржника, наявності відкритих рахунків, місця роботи та отримання боржником пенсії, державним виконавцем направлено запити в УПФУ, ДПС і МВС.

Згідно отриманих відповідей в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.

Згідно відповіді ДПС у боржника відкриті рахунки в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Згідно відповіді УПФУ - боржник отримує пенсію.

02.08.2021 року - виконавче провадження передано від державного виконавця Кіт М.Є. до головного державного виконавця Гринишина Д.В. згідно акту прийому-передачі.

05.08.2021 року,- винесено постанову про стягнення витрат виконавчого провадження.

05.08.2022 року - винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

05.08.2021 року винесено постанову про арешт коштів боржника, яку скеровано до наступних фінансових установ: АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Універсал Банк» АТ «Оксі Банк», АТ «ТАСкомбанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ АКБ «Індустріалбанк», ПАТ «Банк Восток», АТ «ПроКредит Банк», АТ «АКБ «Львів», АТ «Кредобанк», АТ «ОТП Банк», АТ «Ідея Банк», АТ «Мета Банк». Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» постанова виконана частково. Згідно відповіді АТ «Універсал Банк», АТ «Оксі Банк», АТ «ТАСкомбанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ АКБ «Індустріалбанк», ПАТ «Банк Восток», АТ «ПроКредит Банк», АТ «АКБ «Львів», АТ «Кредобанк», АТ «ОТП Банк», АТ «Ідея Банк», АТ «Мета Банк», постанову повернено без виконання, у зв`язку з відсутністю рахунків/клієнта.

27.08.2021 року - винесено постанову про зняття арешту з коштів та скеровано в АТ КБ «ПриватБанк», оскільки боржник надав підтверджуючі документи про те, що рахунок призначений для пенсійних зарахувань.

27.08.2021 року - винесено постанову про арешт майна боржника.

30.08.2021 року - винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, та направлено до виконання в УПФУ в Івано-Франківській області.

05.09.2022 року - в присутності понятих, здійснено вихід за адресою місця реєстрації боржника, з метою встановлення майнового стану, однак двері помешкання ніхто не відчинив, що підтверджується відповідним актом державного виконавця.

В подальшому державним виконавцем, з метою перевірки майнового стану боржника, наявності відкритих рахунків, місця роботи та отримання боржником пенсії, державним виконавцем систематично направлялись запити в УПФУ, ДПС і МВС. Згідно отриманих відповідей в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби. Згідно відповіді ДПС у боржника відкритий рахунок в АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Згідно відповіді УПФУ - боржник отримує пенсію.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, боржнику належить земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд присадибна ділянка), кадастровий номер: 2610100000:06:004:0378, площею 0.0303 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 203038926101, за адресою АДРЕСА_3 , на праві спільної сумісної власності.

Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, невід`ємною частиною права на суд та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.

У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання рішення залишилося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина судового процесу для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини першої статті 18 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Ст. 443 ЦПК України визначено, питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Згідно з ч.2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до ч.6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст.355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників) належить їм на праві спільної сумісної власності (спільне майно).

Згідно із ч. 1 ст.368 ЦК України спільна власності двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними; розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом ( ч.1.2 ст.369 ЦК України).

Згідно ч. 1 та ч.2 ст.372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. Аналогічні положення містить і статті 370 ЦК України щодо виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

Відповідно до ст.89 Земельного кодексу України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюється за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом. Право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає за рішенням суду (п.«г» ч.1 ст.87 ЗК України).

За нормами ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, для здійснення права розпорядження часткою, в тому числі і для передачі майна на реалізацію, необхідно, щоб частка в праві спільної власності була визначена.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств. Установ, організацій, посадових чи службових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення подання державного виконавця про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншою особою, що є адекватним ступенем втручання до його права та права інших осіб, а також узгоджується з положеннями національного законодавства та практикою Європейського суду з прав людини, з метою забезпечення принципу верховенства права та обов`язковості виконання судового рішення.

З урахуванням зазначеного подання є обгрунтованим, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі наведеного, відповідно до статей 4, 13, 15, 23, 81, 247, 258, 259-261, 354, 443 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Подання Начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визначення частки майна боржника із спільної сумісної власності задоволити.

Визначити за ОСОБА_1 1/3 частку земельної ділянки, за кадастровим номером 2610100000:06:004:0378, площею 0.0303 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 203038926101, за адресою АДРЕСА_3 , якою ОСОБА_1 володіє спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя Шамотайло О.В.