Рішення

від 07.11.2022 по справі 306/1305/22

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/1305/22

Провадження № 2/306/514/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2022 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого-судді Уліганинця П.І.

за участю: секретаря судового засідання Пецко Ж.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява справу за позовом ОСОБА_1 до Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області (Мукачівська районна військова адміністрація Закарпатської області) про визнання права власності на земельну частку (пай), -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до розпорядження голови Свалявської РДА № 297 від 09.09.1996 року йому була виділена земельна частка (пай), розміром 1,14 в умовних кадастрових гектарах без визначення її меж в натурі (на місцевості) та видано відповідний сертифікат на право на земельну частку (пай), серії ЗК №0053762, що зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай), який видавався Свалявською РДА по КСП ім. Шевченка 12.09.1996 року за № 433. Зазначає, що вищевказаний сертифікат ним було втрачено, про що зроблено відповідне оголошення в газету «Вісті Свалявщини» за №1-2(8842-8843) від 08.01.2022 року. Вказує, що звернувшись до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області із заявою про втрату даного сертифікату, йому було роз`яснено, що видати дублікат документа є неможливим, та порекомендовано звернутися з даним питанням у судовому порядку. Тому просить суд визнати за ним право власності на земельну частку (пай), розміром 1,14 в умовних кадастрових гектарах, яка перебувала у колективній власності КСП ім. Шевченка, відповідно до сертифікату серії ЗК №0053762 зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за № 433 від 12.09.1996 року.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його та позивача відсутності, позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволенні (а.с. 31).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату та час такого повідомлений належним чином (а.с. 29).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити зважаючи на наступне.

Відповідно до копії листа ГУ Держгеокадастру Закарпатської області, позивачу надано наступну інформацію: - громадянину ОСОБА_1 , мешканцю АДРЕСА_1 видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 0053762, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай), що видавався Свалявською РДА по КСП ім. Шевченка 12.09.1996 року за № 433 відповідно до розпорядження Свалявської РДА від 05.09.1996 року №297, про що свідчить підпис ОСОБА_1 ; - Державний акт на право власності на земельну ділянку, відповідно до вищевказаного сертифікату, позивач не отримував (а.с. 7-10).

Згідно з доданої до позовної заяви копії газети «Вісті Свалявщини» №1-2 (8842-8843) від 08.01.2022 року, в такій міститься оголошення про те, що «Загублений сертифікат на право на земельну частку (пай) ЗК 0053762 виданий на ім`я ОСОБА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , вважати недійсним» (а.с. 11).

Ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої законом від 17.07.97 № 475/97-ВР, передбачено право фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст. 317 ЦК України.

Згідно з нормою ст. 319 цього кодексу власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити з своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, виконуючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону й порушувати права інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобовязано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановленим законом.

Ст. 321 ЦК України закріплений принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції, відповідно до ч.4 якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності на нерухоме майно набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В постанові Верховного Суду України від 04 квітня 2011 року справа №3-18гс11 зазначено, що згідно з вимогамистатті 392 цього ж Кодексувласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом вищезазначеної норми потреба в цьому заході захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право.

Відповідно дост.2ЗУ «Пропорядок виділенняв натурі(намісцевості)земельних діляноквласникам земельнихчасток (паїв)»основним документом,що посвідчуєправо наземельну частку(пай),є сертифікатна правона земельнучастку (пай),виданий районною(міською)державною адміністрацією. Документами,що посвідчуютьправо наземельну частку(пай),також є: свідоцтвопро правона спадщину; посвідченіу встановленомузаконом порядкудоговори купівлі-продажу,дарування,міни,до якихдодається сертифікатна правона земельнучастку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

З огляду на вищевикладене позов є обгрунтованим.

Керуючись ст. ст. 12, 18, 81, 258, 263, 265, 273, 353 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 321, 328, 392 ЦК України, ст. 2 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області (Мукачівська районна військова адміністрація Закарпатської області) про визнання права власності на земельну частку (пай) задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцем АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну частку (пай) розміром 1,14 умовних кадастрових гектарів, яка перебувала у колективній власності КСП ім. Шевченка, відповідно до сертифікату серії ЗК № 0053762 зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 433 від 12.09.1996 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ П.І.Уліганинець

07.11.2022 року