Рішення

від 07.11.2022 по справі 140/1984/19

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 140/1984/19

Провадження №2/930/37/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2022 року м. Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Царапори О.П.

за участю секретаря судових засідань Цицака А.І.

позивача ОСОБА_1

представника позивачів адвоката Примакової В.В.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача адвоката Вересюка М.В.

представника третьої особи Тригуба В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Немирів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Немирівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною,

В С Т А Н О В И В :

Виклад позиції позивача.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 звернулися в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Немирівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, мотивуючи її тим, 25 вересня 2016 року ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у виконкомі Муховецької сільської ради Немирівського району Вінницької області.

Під час проживання у шлюбі у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З часом їхні подружні стосунки почали погіршуватися, в сім`ї не було злагоди, взаєморозуміння і взаємоповаги. Влітку 2018 року ОСОБА_2 разом із сином поїхала до своєї матері і залишилась у неї на чотири місяці.

За такої поведінки відповідачки ОСОБА_3 змушений був звернутися до Служби у справах дітей Немирівської районної державної адміністрації.

Рішенням комісії з питань захисту прав дитини при Немирівській районній державній адміністрації від 30.10.2018 року ОСОБА_3 надано дозвіл зустрічатися з малолітнім сином ОСОБА_4 кожної середи та неділі з 11 до 15 години дня в присутності матері.

Однак, і після прийняття такого рішення відповідачка не виконувала цього рішення та чинила перешкоди ОСОБА_3 у зустрічах з дитиною, порушуючи цим норми діючого законодавства, перешкоджаючи нормальному розвитку дитини, яка від народження проживала в сім`ї із обома батьками.

В листопаді 2018 року ОСОБА_2 разом із сином повернулась до ОСОБА_3 і вони продовжували проживати однією сім`єю.

16 травня 2019 року ОСОБА_2 нічого не пояснивши ОСОБА_3 пішла до своєї матері в с. Мухівці Немирівського району, а дитину залишила йому. Того ж дня, через дві години, дружина ОСОБА_2 повернулась із своєю матір`ю та працівниками поліції, зібрала речі та забрала їхнього сина.

Після переїзду ОСОБА_2 , ОСОБА_3 практично був позбавлений можливості бачити сина та приймати участь в його вихованні. ОСОБА_2 чинить йому перешкоди у спілкуванні та вихованні сина. При спробах зустрітися і спілкуватися з сином влаштовує конфліктні ситуації, позбавляючи, позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_3 як батька так дідуся приймати участь у вихованні ОСОБА_5 .

Відповідачка не дбає про майбутнє сина, який будучи малолітнім не розуміє таких перемін у його житті, дії відповідача позбавляють дитину батьківського піклування, чим порушує права, як позивачів, так і самої дитини.

Під час зустрічей ОСОБА_1 і ОСОБА_3 із дитиною, призначених комісією служби у справах дітей, відповідач ОСОБА_2 пояснювала, що дитина у цей час завжди спить. А, якщо і приходила на зустріч разом із сином, то виводила його на бруківку, що біля її будинку, де завжди шумно та багато пилюки, що перешкоджає нормальним умовам спілкування із малолітнім сином.

З боку відповідачки ОСОБА_2 це вже було неодноразове перешкоджання зустрічам позивачів із дитиною.

Рішення комісії з питань захисту прав дитини є обов`язковим до виконання, але мати дитини ОСОБА_2 всіляко його ігнорує в зв`язку із чим ОСОБА_1 , ОСОБА_3 змушені звернутися до суду за вирішенням даного питання.

Виклад позиції відповідача.

17.09.2019 року відповідачкою ОСОБА_2 було надано відзив на позовну заяву, згідно якого вбачається, що відповідачка позовні вимоги заперечує та вказує, щопід час спільного проживання в шлюбних відносинах з ОСОБА_3 у них дійсно народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З 2018 року відносини з чоловіком погіршилися через його агресивне ставлення до неї і тому вона змушена була забрати дитину та переїхати проживати до своєї матері в с.Мухівці Немирівського району.

ОСОБА_3 приїздив до неї для спілкування з дитиною, але кожний приїзд закінчувався скандалом, нецензурною лайкою в її адресу та в адресу її матері, що відображалося і на стані здоров`я дитини.

Відповідачка неодноразово зверталася до Немирівського відділу поліції з повідомленнями про протиправну поведінку ОСОБА_3 , але дієвого впливу на останнього не відбувалося.

В останній час позивачі приїздили до домогосподарства матері відповідачки в с. Мухівці в нетверезому стані та влаштовували скандали.

Внаслідок постійного психічного тиску з боку позивачів у дитини виникли нервові розлади, він почав капризувати, плакати під час цих скандалів, у нього погіршився сон та апетит.

ОСОБА_3 пригощав дитину продуктами, які не можна вживати дітям в такому віці, що викликало діарею.

В результаті чого відповідачка звернулася до лікаря педіатра для обстеження дитини.

1 серпня 2019 року Немирівською лікарнею дитині було видано направлення до Вінницької психіатричної лікарні з діагнозом «невроз» на більш детальне обстеження.

13 серпня 2019 року дитячий невролог поставив діагноз дитині «невротичні реакції» та призначив лікування.

Крім того, ОСОБА_3 не приймає участі в матеріальному забезпеченні дитини і має заборгованість станом на початок вересня 2019 року по аліментах на загальну суму 12741,94 грн. і таким чином повне матеріальне забезпечення лягло на відповідача та її матір.

Відповідь на відзив.

30.09.2019 року надійшла відповідь на відзив від позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , з якої вбачається, що даний відзив не можна брати до уваги, оскільки своїм змістом він не відповідає дійсним обставинам справи.

Відповідачка стверджує, що позивач ОСОБА_3 приїздив до неї для спілкування з дитиною, але кожний приїзд закінчувався скандалом, нецензурною лайкою в її адресу та в адресу її матері, що відображалося на стані здоров`я дитини.

За словами відповідачки, вона неодноразово зверталася до Немирівського відділу поліції з повідомленнями про протиправну поведінку ОСОБА_3 , але дієвого впливу на нього не відбувалося.

Однак, позивач просить суд дані твердження не брати до уваги та разом з відповіддю на відзив просив долучити до матеріалів справи повідомлення із Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області, що свідчать про те, що саме він звертався у поліцію щодо неправомірних діянь відповідачки.

При спробах зустрітися і спілкуватися з сином, ОСОБА_2 чинила перешкоди, влаштовувала конфлікти, позбавляючи позивачів як батька так і дідуся дитини приймати участь у її вихованні.

За такої поведінки відповідачки, як батько так і дідусь дитини, змушені були звернутися до Служби у справах дітей Немирівської районної державної адміністрації та поліції.

Рішенням комісії з питань захисту прав дитини при Немирівській районній державній адміністрації від 30.10.2018 року позивачу ОСОБА_3 надано дозвіл зустрічатися з малолітнім сином ОСОБА_4 кожної середи та неділі з 11 до 15 години дня в присутності матері.

Однак і після прийняття такого рішення відповідачка не виконувала цього рішення та чинила перешкоди у зустрічах з дитиною, порушуючи цим норми діючого законодавства, перешкоджаючи нормальному розвитку дитини, яка від народження проживала в сім`ї із обома батьками та прив`язалась до свого батька.

Відповідачка не дбає про майбутнє сина, який будучи малолітнім не розуміє таких перемін у його житті, дії відповідачки позбавляють дитину батьківського піклування, чим порушує права, як позивачів, так і самої дитини.

Окрім того, ОСОБА_2 у своєму відзиві стверджує, що в останній час позивачі, приїздили до домогосподарства її матері в с. Мухівці в нетверезому стані та влаштовували скандали.

Внаслідок постійного психічного тиску зі сторони позивачів у дитини виникли нервові розлади, він почав капризувати, плакати під час цих скандалів, у нього погіршився сон та апетит.

Однак, ОСОБА_3 з колишньою дружиною не проживає вже близько року. Остання всіляко намагається обмежити позивачів, спілкування з дитиною, тому такі зустрічі відбуваються дуже рідко.

Позивачі, постійно піклуються про дитину, яку дуже люблять та хочуть брати участь у її вихованні. Поставлений дитині діагноз «невротичні реакції» виник на підставі постійних сварок та скандалів у сім`ї відповідачки, де вона наразі проживає у будинку своєї матері у с. Мухівці Немирівського району.

Згідно тверджень відповідача про те, що ОСОБА_3 пригощав дитину продуктами, які не можна вживати дітям в такому віці, позивач зазначає наступне, що усі зустрічі з дитиною відбувались у присутності відповідачки, а тому, якби це дійсно була правда, вона би не дозволила дитині вживати подібні продукти.

У зв`язку з вище викладеним вбачається, те що відповідачка, на думку позивачів, надала неправдиву інформацію, чим намагається увести суд в оману.

Заяви, клопотання позивача, відповідача

Заяв і клопотань від учасників по справі не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 03.03.2021 року прийнято вище вказану позовну заяву до розгляду та призначено підготовче засідання по справі.

Ухвалою від 23.09.2021 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою від 01.12.2021 року визнано явку третьої особи Служби у справах дітей Немирівської міської ради обов`язковою.

На виконання вимог постанови Верховного Суду від 03 лютого 2021 року (провадження № 61-8535св20) судом витребовувася висновок Служби у справах дітей Немирівської міської ради. Однак в судовому засіданні, представником третьої особи було надано два рішення виконавчого комітету Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області від 16 серпня 2022 року.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до п. 73, 74 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866, участь у вихованні дитини та у разі потреби порядок побачення з дитиною того з батьків, який проживає окремо від неї, встановлюються рішенням районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади з урахуванням висновку служби у справах дітей.

Під час розгляду судом спорів між батьками щодо виховання дитини районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади подає суду письмовий висновок про способи участі одного з батьків у вихованні дитини, місце та час їх спілкування, складений на підставі відомостей, одержаних службою у справах дітей в результаті проведення бесіди з батьками, дитиною, родичами, які беруть участь у її вихованні, обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються зазначеної справи.

Згідно ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Внаслідок цього, суд не бере до уваги як доказ Рішення Виконавчого комітету Немирівської міської ради Вінницької області від 16 серпня 2022 року № 191 та № 192.

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази

Позивач ОСОБА_1 та його представник Примакова В.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що дійсно, протягом чотирьох років позивачі не спілкувалися із малолітнім ОСОБА_4 . Зазначила, що в обідній час неможливо зустрічатися батьку із дитиною, оскільки малолітній ОСОБА_4 спить, тому вказала що спілкування можливе з 15:00 до 20:00 год. та лише в її присутності. Заперечила щодо визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні його внука.

Представник відповідачки, адвокат Вересюк М.В. в судовому засіданні вказав, що позивачам ніхто не чинив перешкоди у спілкуванні з ОСОБА_4 . Просив відмовити у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини. Зазначив, якщо суд визначить спосіб участі позивачів у вихованні ОСОБА_4 , то зустрічі можливі лише у присутність матері, враховуючи зайнятість ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ) на роботі, розпорядок дня та бажання самої дитини.

Представник третьої особи Тригуб В.С. в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що батьком позивача ОСОБА_3 є позивач ОСОБА_1 (а.с.8).

25 вересня 2016 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у виконкомі Муховецької сільської ради Немирівського району Вінницької області, про що свідчить свідоцтво про шлюбу Серії НОМЕР_2 (а.с.9).

Під час проживання у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_4 у позивача ОСОБА_4 та відповідачки ОСОБА_10 народився син ОСОБА_4 , про що свідчить свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_3 від 23.11.2017 року (а.с.10).

На підставі рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 07.10.2019 року шлюб між сторонами розірвано та прізвище ОСОБА_10 , після розірвання шлюбу, відновлено на дошлюбне «Цвень».

Рішенням комісії з питань захисту прав дитини при Немирівській районній державній адміністрації від 30.10.2018 року, дозволено гр. ОСОБА_3 зустрічатися з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожної середи та неділі з 11 до 15 години дня в присутності матері (а.с.13).

Як вбачається зі звернень ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до Немирівського ВП, позивачу ОСОБА_3 та відповідачці ОСОБА_2 для вирішення питання щодо спілкування батька з малолітнім сином, рекомендовано звернутися до суду в порядку цивільного судочинства (а.с.28-30, 36-38).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню №59386146 станом на 05.09.2019 року за позивачем ОСОБА_3 становить 12741,94 грн. (а.с.41).

Зважаючи на тривалий розгляд справи у судах всіх інстанцій, враховуючи вік дитини, на виконання вимог постанови Верховного Суду від 03 лютого 2021 року (провадження № 61-8535св20) судом був витребуваний висновок органу опіки та піклування щодо порядку участі позивача у вихованні дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно висновку органу опіки та піклування про встановлення порядку участі батька ОСОБА_3 у вихованні дитини ОСОБА_4 , 18.11.2017 року вбачається, що органом опіки та піклування розглянуто заяву та матеріали про встановлення порядку участі батька ОСОБА_3 у вихованні дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлено, що у ОСОБА_3 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син, ОСОБА_4 .

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 07.10.2019 року (справа №140/1346/19) шлюб між подружжям розірвано, ОСОБА_10 залишено прізвище ОСОБА_11 .

Батько дитини ОСОБА_3 повідомив, що у нього з матір`ю дитини, ОСОБА_2 , виник спір щодо його участі у вихованні дитини. З метою розв`язання цього спору, ОСОБА_3 бажає брати участь у вихованні дитини, шляхом встановлення графіку побачень.

Мати дитини ОСОБА_2 повідомила, що не проти спілкування батька з дитиною, але тільки в її присутності, так як боїться, що спілкування на одинці з батьком, може нанести шкоду як психологічному так і фізичному здоров`ю дитини.

Враховуючи вище викладене, захищаючи інтереси дитини, взявши до уваги вимоги чинного законодавства, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити участь у вихованні малолітньої дитини і встановити порядок побачень: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з його малолітнім сином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступним чином: що середи з 15-00 до 18-00; що неділі з 10.00-13.00; день народження дитини - 4 години; зустрічі проводити без присутності матері дитини; зустрічі проводити із обов`язковим урахуванням стану здоров`я, інтересів та потреб дитини; батьку завчасно інформувати матір про намір тимчасово забрати дитину та вчасно приводити дитину за місцем її проживання. Також наголошено на обов`язкові дотримання права діда і баби на виховання онуків відповідно до ст.257 СКУ (а.с.232-233).

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч.1 ст.77, ч.2 ст.78, ч.1 ст.80 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно до вимог ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (ст.6 СК України).

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (ч.8 ст.7 СК України).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (ч.ч.9, 10 ст.7 СК України).

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.

Статтею 153 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом. Дитина, яка розлучена з одним із батьків чи обома батьками, має право регулярно підтримувати особисті стосунки й прямі контакти з обома батьками, крім випадків, коли це суперечить найвищим інтересам дитини.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (ч.ч.1, 2 ст.155 СК України).

Згідно приписів ст. 157 Сімейного кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Статтею 158 Сімейного кодексу України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування, проживаючи окремо від дитини, батько зобов`язаний брати участь у її вихованні, має право на особисте спілкування з дитиною, спір щодо участі у вихованні дитини батька, який проживає окремо від неї, вирішується судом із визначенням способу такої участі, місця та часу їх спілкування, з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення (ст. ст. 153, 157, 159 Сімейного кодексу України).

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 11.07.2017 року у справі «М.С. проти України» та від 16.07.2015 року у справі «Мамчур проти України», Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

Відповідно до ч.2 ст.159СКУкраїни суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Тлумачення статті 159СК України свідчить, що позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права.

У статті 159СК України зазначено, що суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на повагу до сімейного життя, поширюються, зокрема, і на відносини між бабою, дідом та внуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ у справі «Крускіч проти Хорватії від 25 листопада 2014 року).

ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і внуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема, вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми внуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з внуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність» (рішення ЄСПЛ «Богоносови проти Росії» від 05.03.2019).

За висновками Європейського суду з прав людини у рішенні у справі «Хант проти України» від 07.12.2006, - між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №402/428/16-ц, провадження №14-327цс18.

Висновки суду

У матеріалах справи відсутні дані щодо негативного впливу позивачів на розвиток дитини, наявність такого впливу не підтверджено відповідними доказами. У той же час, в ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 активно і стабільно проявляють бажання щодо участі у вихованні та спілкуванні із дитиною.

Відтак, позивач ОСОБА_3 має право на спілкування із сином, однак між сторонами склались стосунки, які позбавляють позивача можливості регулярно спілкуватися з дитиною.

З матеріалів справи вбачається наявність непорозуміння сторін щодо участі у вихованні дитини. Разом з тим, національні і європейські норми права визначають право дитини, яка розлучається з одним із батьків, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти.

При цьому суд вважає безпідставними твердження відповідачки ОСОБА_2 про відсутність перешкод у спілкуванні з дитиною, яка проживає з нею, оскільки такі спростовуються встановленими судом обставинами в тому числі показаннями самої відповідачки, висновком органу опіки та піклування, яким визначено способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з позивачем.

Суд переконаний, що між тим з батьків, хто проживає окремо, і дитиною повинен існувати постійний, систематичний контакт. Таке спілкування буде сприяти повноцінному вихованню дітей, їх розвитку, оскільки спілкування дітей з батьками, а батьків - зі своїми дітьми - служить задоволенню життєво важливих потреб дітей.

Суд приймає до уваги вік дитини, більшу прив`язаність до матері, а отже для відновлення та розвитку довірливих взаємовідносин батька і сина, діда та внука, доцільно задовольнити позовні вимоги позивачів частково та встановити спосіб участі позивачів у спілкуванні з ОСОБА_4 таким, який відповідає інтересам малолітнього. Також наголошено на обов`язкові дотримання права діда і баби на виховання онуків відповідно до ст.257 СКУ.

Суд, надавши належну оцінку вищезазначеному, керуючись зазначеними вище нормами сімейного законодавства, враховуючи інтереси самої дитини, а тому, з урахуванням не тільки формального права позивачів на зустрічі зі своєю дитиною, а з урахуванням усіх інших істотних обставин справи у їх сукупності, віку дитини, режиму дня дитини, вважає, що визначений спосіб участі позивачів у вихованні ОСОБА_4 та спілкування з ним відповідатиме можливості дитини сприймати піклування кожного з батьків та дідуся про її здоров`я, фізичних та духовний розвиток, сприятиме моральному піднесенню дитини.

За загальними положеннями ЦПК України, на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Враховуючи вищезазначене, встановлені судом обставини справи та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1,2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивачами було надано квитанцію від 19.07.2019 року, відповідно до якої адвокат Примакова В.В. отримала від ОСОБА_1 гонорар у сумі 5000 грн. 00 коп.

Крім того з відповідачки на користь кожного з позивачів слід стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі по 768 грн. 40 коп., відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.19, 141, 157, 158, 159 Сімейного кодексу України, ст.15 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 12, 211, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Немирівської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 як матір дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не чинити перешкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , у спілкуванні та вихованні дитини, ОСОБА_5 .

Визначити такий спосіб участі ОСОБА_3 у вихованні його сина, ОСОБА_4 :

-Побачення кожної середи та неділі місяця з 15 години 00 хвилин до 19 години 00 хвилин без присутності матері, ОСОБА_2 .

Визначити такий спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні його внука, ОСОБА_4 :

-Побачення кожного вівторка та суботи місяця з 15 години 00 хвилин до 19 години 00 хвилин без присутності матері, ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтверджені витрати за надання правничої допомоги у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень, по 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень кожному.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Немирівський районний суд, Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/ на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет.

Повний текст рішення виготовлено 08.11.2022 року

Позивач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживаючий: АДРЕСА_1 .

Позивач 2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживаючий: АДРЕСА_1

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6

Третя особа: Служба у справах дітей Немирівської міської ради, адреса: 22800, вул. Соборна, 26, м. Немирів, Вінницької області.

Суддя О.П.Царапора