Рішення

від 04.11.2022 по справі 343/1702/22

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/1702/22

Провадження №: 2/0343/576/22

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2022 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді Керніцького І. І.,

секретаря Оленюк Т. В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Долинського районногосуду Івано-Франківськоїобласті в порядку загального позовного провадження цивільну справу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просить визнати за нею, ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 4/6 частки земельної ділянки, кадастровий №2622086202:01:001:0023, площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_5 , після смерті чоловіка відкрилася спадщина і спадкоємцем за законом є вона, дружина, а також їхні діти, відповідачі по справі, які не претендували на спадкове майно.

Вона звернулась до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Дуткевич О.Я. для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме на частку земельної ділянки кадастровий №2622086202:01:001:0023, площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності.

Однак, постановою приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Дуткевич О.Я. її було відмовлено у вчиненні вищезазначеної нотаріальної дії з підстави не визначення розміру частки, яка належала її чоловіку ОСОБА_5 , у спільній частковій власності.

Спадкоємців, які б претендували на спадщину, окрім неї немає. Проте, вона змушена звернутись до суду із цією позовною заявою, оскільки немає змоги отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки кадастровий №2622086202:01:001:0023 площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності, оскільки виділ частки майна зі спільного сумісного майна у позасудовому порядку не представляється можливим, а за життя чоловіка договори про виділ часток у спільній власності на земельні ділянки між співвласниками не укладались.

У зв`язку з цим не вбачається можливим встановити склад спадкового майна щодо земельних ділянок, про що нотаріус видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Позивачка ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явилася.

В підготовче судове засідання представник позивача адвокат Ільницький Я.І. не прибув, однак скерував на адресу суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просив позов задоволити, розгляд справи проводити у їх відсутності.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не з`явилися, проте подали до суду заяви, згідно з яких позовні вимоги визнали, не заперечили щодо задоволення позову. Просили розгляд спрви проводити за їх відсутністю.

Згідно з ч.3ст.200 ЦПК Україниза результатами підготовчого засідання суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачами.

Суд, дослідивши матеріали справи, у зв`язку з визнанням позову відповідачами, вважає за можливе ухвалити рішення в підготовчому судовому засіданні, яким задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного:

Згідно із ст.1 Першого Протоколу від 20.03.1952 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод04.11.1950, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно дост.13 ч.1 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідностідо вимогст.ст.1216,1217 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав і обов"язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців), яке здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до вимог ч.1ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Статтею 1258 ЦК Українивстановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихст.1259 цього Кодексу.

Згідно з ст.ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11.10.2021 вбачається, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Про те, що позивачка є дружиною померлого ОСОБА_5 , свідчить свідоцтво про одруження серії НОМЕР_2 від 19 листопада 1959 року, з якого вбачається, що вони одружились 27 липня 1959 року у Мізунській сільській раді Долинського району Станіславської області, про що складено відповідний запис за № 18 (а.с.9).

Відповідно до ст.116,131 ЗК Українигромадяни набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади в межах їх повноважень; громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі успадкування.

Згідно з ст.1225 ЦК Україниправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як роз`яснено в п.10Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування /зі збереженням її цільового призначення/ при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно дост.125 ЗК Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на 4/6 частки земельної ділянки, кадастровий №2622086202:01:001:0023, площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні встановлено, що вказана земельна ділянки належала спадкодавцю ОСОБА_5 , а також ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , про що свідчить копія Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0000577472022 від 05.07.2022 щодо земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер №2622086202:01:001:0023 (а.с.12).

Право власності ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 на вказане нерухоме майно також підтверджується копією Державного акта на право приватної власності на землю серії ЯЖ № 550678 від 14.01.1995 (а.с.10).

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 у встановлений Законом шестимісячний строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Як вбачається з Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.08.2022 приватного нотаріуса Калушського районного нотаріального округу івано-Франківської області Дуткевич О.Я., у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку земельної ділянки кадастровий №2622086202:01:001:0023, площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки житловий будинок, який розташований на цій земельній ділянці, є у спільній частковій власності, а саме на час приватизації земельної ділянки: 1/6 частка належала ОСОБА_6 , 1/6 частка ОСОБА_1 , 4/6 частки ОСОБА_5 . Згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ЯЖ № 550678 та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0000577472022 від 05.07.2022, земельна ділянка кадастровий №2622086202:01:001:0023, площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , тобто розмір частки, яка належить померлому ОСОБА_5 не вказаний (а.с.11).

Зміст спірних правовідносин полягає у тому, що частка спірної земельної ділянки, після смерті ОСОБА_5 ,. успадкована позивачкою ОСОБА_1 , у порядку спадкування за законом. Однак, невизначений розмір частки, яка належить померлому ОСОБА_5 та відмова нотаріуса у видачі Свідоцтва про право на спадщину позбавляють позивачку можливості оформити належне їй право на спадщину в нотаріальному порядку.

Відмова нотаріуса не припиняє права спадкоємця на отримання спадщини, а його право в такому випадку підлягає судовому захисту.

Встановлені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини підтверджуються сукупністю вивчених судом фактичних даних, що дає суду всі підстави для ухвалення рішення на користь позивачки.

Як роз`яснено в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивачки підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.206ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачами позову не суперечить Закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин суд приходить до висновку, що за позивачкою слід визнати право

власності на зазначену частку земельної ділянки в межах позовних вимог.

Згідно з Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер №2622086202:01:001:0023 становить 102 646,73 грн (а.с.14).

На підставі ст.ст.392,1217,1223,1225,1268,1296 ЦК України, ст.ст.116,120,125,126,131 ЗК України, керуючись ст. 200, 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 4/6 частки земельної ділянки, кадастровий №2622086202:01:001:0023, площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивачка: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

ОСОБА_2 , адреса:с.СтарийМізунь Калуськогорайону Івано-Франківської області;

ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_4 , алреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Долинського районного суду І. І. Керніцький