Ухвала

від 15.09.2022 по справі 127/20338/22

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/20338/22

Провадження №1-кс/127/8094/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2022 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12022020000000434 та передачу його Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про арешт майна.

Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні №12022020000000434 від 21.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Слідчим під час досудового розслідування було установлено, що ТОВ «Наталка» (код ЄДРПОУ 20119022, адреса: Вінницька область, Могилів-Подільський р-н, м. Ямпіль, вул. Черняховського, 11-а) займається вирощуванням сільськогосподарських культур. Директором товариства є ОСОБА_4 , засновниками товариства є громадяни республіки Білорусь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Дане товариство на території Гальжбіївського старостинського округу Ямпільської міської територіальної громади, самовільно без договорів оренди земельних ділянок та договорів охорони культурної спадщини використовує земельні ділянки сільськогосподарського призначення, кадастрові номера 0525681600:07:002:0151 площею 20.0627 га, 0525681600:07:003:0184 площею 10.6595 га та 0525681600:07:001:0216 площею 12.5403 га, що перебувають в комунальній власності Ямпільської міської ради ЄДРПОУ 03772660, на яких розташовані об`єкти культурної спадщини.

Відповідно до листа управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації на земельній ділянці з кадастровим номером 0525681600:07:002:0151 площею 20.0627 га знаходиться об`єкт культурної спадщини «Поселення черняхівської культури», на земельній ділянці з кадастровим номером 0525681600:07:003:0184 площею 10.6595 га знаходиться об`єкт культурної спадщини «Поселення трипільської культури», на земельній ділянці з кадастровим номером 0525681600:07:001:0216 площею 12.5403 га знаходиться об`єкт культурної спадщини «Курганна група».

Зазначені земельні ділянки відносяться до земель, що знаходяться в охоронних зонах. Так, відповідно до ч. 1 ст. 112 Земельного кодексу України охоронні зони створюються навколо об`єктів культурної спадщини.

Отже, на даний час на земельній ділянці площею 20.0627 га, знаходяться посіви соняшнику, на земельній ділянці площею 12.528 га, посіви кукурудзи, а на земельній ділянці площею 10.649 га, зібрано урожай ріпаку.

Відповідно до листа Ямпільської міської ради Могилів-Подільського району Вінницької області від 02.08.2022 договори оренди Ямпільською міською радою, як орендодавцем, на вказані земельні ділянки не укладались.

Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області щодо здійснення розрахунку шкоди заподіяної внаслідок самовільного заняття земельних ділянок встановлено, що розмір шкоди міг би становити: для земельної ділянки з кадастровим номером 0525681600:07:001:0216 206 639,06 грн.; для земельної ділянки з кадастровим номером 0525681600:07:002:0151 330593,17грн.; для земельної ділянки з кадастровим номером 0525681600:07:003:0184 175647,24 грн.

Враховуючи вищевикладене вникла необхідність в накладенні арешту на урожай сільськогосподарських культур, що знаходиться на: земельній ділянці з кадастровим номером 0525681600:07:001:0216 площею 12.5403 га. врожай сільськогосподарської культури «кукурудза»; земельній ділянці з кадастровим номером 0525681600:07:002:0151 площею 20.0627 га врожай сільськогосподарської культури «соняшник».

Так, посів сільськогосподарських культур, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0525681600:07:001:0216 площею 12.5403 га. посів «кукурудзи» та на земельній ділянці з кадастровим номером 0525681600:07:002:0151 площею 20.0627 га посів «соняшника» є речовими доказами у кримінальному провадженні, про що 26.08.2022 слідчим винесено відповідну постанову.

Окрім цього, вище зазначений посіви рослин підпадають під ознаки майна, що підлягає спеціальній конфіскації, оскільки підпадають під ознаки зазначені в п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України, а саме: одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна.

Тому є підстави вважати що при не накладенні арешту на посіви сільськогосподарських культур, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0525681600:07:001:0216 площею 12.5403 га. посів «кукурудзи» та на земельній ділянці з кадастровим номером 0525681600:07:002:0151 площею 20.0627 га посів «соняшника» існують цілком обґрунтовані ризики приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження зазначеного майна.

Вказане майно має доказове значення у кримінальному провадженні, а отже необхідно усунути будь-яку можливість стороннім особам користуватись ним.

Не накладення арешту на зазначене майно призведе до фактично повного знищення слідів кримінального правопорушення, а отже - до неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.

Так, забезпечення схоронності тимчасово вилученого майна врегульовано у п. 27 вказаного Порядку, де зазначено, що схоронність такого майна забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку до повернення майна власнику у зв`язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно.

Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються до АРМА не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора (п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону).

Вимогами статті 24 Закону, встановлено, що надходження від здійснюваного Національним агентством управління активами, а також кошти, одержані на підставі міжнародних угод щодо розподілу та повернення активів в Україну, перераховуються до державного бюджету.

Такі активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів (абз. 2 ч. 2 ст. 19 Закону).

Спеціальним механізмом для забезпечення збереження арештованого у кримінальному провадженні майна є визначений законодавством України інститут управління таким майном, який закріплено Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Зазначений Закон визначає єдиною підставою для управління активами накладення на них арешту у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 19 Закону) без конкретизації мети такого арешту.

Як передбачено п. 1, 4 ч. 1 ст. 1 Закону застосований в ст. 19 термін «активи» означає в тому числі майно, на яке накладений арешт у кримінальному провадженні; «управління активами» є діяльністю із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості.

За таких умов управління АРМА активами (арештованим майном) відповідає завданню арешту такого майна, яке визначене ст. 170 КПК України, а в даному конкретному випадку - запобігання можливості його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Зазначене в клопотанні майно є активами, на які поширюються вимоги спеціального закону «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів». А управління такими активами шляхом їх реалізації є єдиним законодавчо встановленим способом, спроможнім забезпечити збереження цього майна, чим досягається мета і завдання арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження.

По суті спосіб збереження майна, що має відповідний статус у кримінальному провадженні, шляхом його передачі в управління уповноваженому органу.

Відповідно доч.4,5ст.21Закону України«Про Національнеагентство Україниз питаньвиявлення,розшуку тауправління активами,одержаними відкорупційних таінших злочинів»рухоме майноможе бутипередано дляреалізації беззгоди власниказа рішеннямслідчого судді,суду занаявності хочаб однієїз такихпідстав майнопіддається швидкомупсуванню; майношвидко втрачаєсвою вартість; витрати на зберігання рухомого майна протягом одного календарного року становлять більше 50 відсотків його вартості.

Нерухоме майно не може бути передано для реалізації без згоди власника такого майна до винесення обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, або іншого судового рішення, що набрало законної сили, яке є підставою для застосування спеціальної конфіскації відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, або судового рішення, яке набрало законної сили, про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.

Реалізація майна у порядку, передбаченому цією частиною, здійснюється за цінами, не нижчими за ринкові.

Активи, визначені частиною четвертою цієї статті, передаються для реалізації без згоди власника на підставі ухвали слідчого судді або суду про управління активами шляхом реалізації, копія якої надсилається Національному агентству негайно після її винесення з відповідним зверненням прокурора.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, з метою забезпечення збереження економічної вартості арештованого майна та об`єктивну необхідність виключити прямий або опосередкований вплив та посягання на нього, запобігти можливості знищення, відчуження майна, тому слідчий просив клопотання задовольнити.

Слідчий в судове засідання не з`явився. Подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність в зв`язку з службовою зайнятістю.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.

Надаючи оцінку обґрунтованості клопотання слідчого про накладення арешту слідчий суддя враховує, що слідчим не доведено можливість використання відповідного майна як доказу у кримінальному провадженні, не доведено, що нерухоме майно, може бути об`єктом конфіскації як виду покарання, або ж спеціальної конфіскації, та не доведено, що на даний час існують вимоги потерпілого до підозрюваного про відшкодування шкоди.

Слідчим суддею встановлено , що слідчим під час досудового розслідування не проведено належних дій для встановлення обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та наявності підстав для накладення арешту на вказане у клопотанні майно.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є немотивованим, оскільки слідчим не було доведено необхідність такого арешту на даному етапі досудового розслідування, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 про накладення арешту на посів сільськогосподарських культур, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0525681600:07:001:0216 площею 12.5403 га. посів сільськогосподарської культури «кукурудза» та на земельній ділянці з кадастровим номером 0525681600:07:002:0151 площею 20.0627 га посів сільськогосподарської культури «соняшник» та передачі їх Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів - відмовити.

На ухвалу судді може бути подана апеляція протягом п`яти діб з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

Слідчий суддя