Ухвала

від 01.11.2022 по справі 902/760/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

"01" листопада 2022 р. Cправа № 902/760/22

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши матеріали справи

за позовом Фермерського господарства "Злагода Агро-1", с.Харпачка Гайсинського району Вінницької області

до Головного управління Державної податкової служби України у Вінницькій області, м.Вінниця

про зняття арешту,

сторони правом участі в судовому засіданні не скористались

ВСТАНОВИВ:

22.08.2022 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Злагода Агро-1" із вимогою зняти арешт з коштів та інших цінностей, що знаходяться у банку позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не може належним чином користуватись своїм банківським рахунком у зв`язку із наявністю арешту, накладеного постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.10.2017 у справі №802/1741/17-а за позовом Головного управління Державної податкової служби України у Вінницькій області. Вказане судове рішення ухвалено з метою забезпечення стягнення з Фермерського господарства "Злагода Агро-1" податкового боргу, визначеного згідно постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 13.09.2016 у справі №802/974/16-а. Разом з тим, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.11.2020 у справі №802/2395/14-а визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення, відповідно до якого за Фермерським господарством "Злагода Агро-1" рахувався податковий борг. За твердженням позивача, правова підстава для накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку Фермерського господарства "Злагода Агро-1", відпала, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 29.08.2022 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/760/22, вирішено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 06.10.2022.

19.09.2022 на адресу суду надійшло клопотання Головного управління Державної податкової служби України у Вінницькій області про закриття провадження у справі, зокрема, в зв`язку з тим, що категорія справ про "зняття арешту з коштів та інших цінностей не підпадає під юрисдикцію господарського суду". Також представник позивача Микола Бурка клопотав здійснити розгляд справи без його участі.

За наслідками слухання справи, 06.10.202, судом постановлено ухвалу (із занесенням її до протоколу судового засідання) про оголошення перерви в підготовчому судовому засіданні до 01.11.2022 до 11:30. Також згаданим судовим рішенням продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.

В судове засідання 01.11.2022 представники сторін не прибули та надали відповідні клопотання про розгляд справи без їх участі.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Так, статтями 124, 125 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Частиною 1 ст.18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.05.2020 у справі № 589/117/17.

Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (ст.1 ГПК України).

Частиною 2 ст.4 ГПК України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Перелік справ, що відносяться до юрисдикції господарських судів, наведений в ст.20 ГПК України, якою, зокрема визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності.

Згідно з частинами 1, 2 ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Під час визначення предметної юрисдикції цієї справи суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, зроблений у постанові від 22.01.2020 у справі №340/25/19, а саме: "п.27. Для визначення юрисдикції цього спору необхідно визначити підстави позову, зміст прав, на захист яких направлено звернення до суду. Якщо підставою позову є неправомірні, на думку позивача, дії органу державної виконавчої служби при накладенні арешту на певне майно, то такий спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Якщо підставою позову є наявність спору про право та/або позивач подає його з метою захисту права власності або іншого речового права, то ці спори мають розглядатися в порядку цивільного/господарського судочинства як такі, що випливають із цивільних правовідносин."

Так, підставою позову у справі №902/760/22 Фермерське господарство "Злагода Агро-1" визначило наявність арешту, накладеного постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.10.2017 у справі №802/1741/17-а за позовом Головного управління Державної податкової служби України у Вінницькій області, яка ухвалена з метою забезпечення стягнення з Фермерського господарства "Злагода Агро-1" податкового боргу, визначеного згідно постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 13.09.2016 у справі №802/974/16-а з урахуванням суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 862509,85 грн згідно податкового повідомлення-рішення №0000312200 від 05.06.2014 та 18396,32 грн - з податку на прибуток приватних підприємств згідно податкового повідомлення-рішення №0002861500 від 30.10.2015.

Враховуючи, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.11.2020 у справі №802/2395/14-а визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Гайсинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області №0000312200 від 05.06.2014, Фермерське господарство "Злагода Агро-1" вважає, що наявні підстави для скасування арешту, вжитого постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.10.2017 у справі №802/1741/17-а.

Отже, підставою позову у справі №902/760/22 є неправомірні дії органу Державної податкової служби.

Згідно з ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі п.7 ч.1 ст.4 КАС України, суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 ч.1 ст.19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Як слідує з матеріалів справи, Фермерське господарство "Злагода Агро-1" згідно поданого позову просить зняти арешт з його коштів та інших цінностей, який накладено постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.10.2017 у справі №802/1741/17-а за позовом Головного управління Державної податкової служби України у Вінницькій області.

Згідно викладених в позові вимог, Фермерське господарство "Злагода Агро-1" просить захистити своє право вказаним у позові способом, посилаючись на те, що на даний час відпала правова підстава для накладення арешту на кошти та інші цінності, оскільки в подальшому рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.11.2020 у справі №802/2395/14-а визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення, відповідно до якого за Фермерським господарством "Злагода Агро-1" рахувався податковий борг. Окрім того, за твердженням позивача, наявна довідка від 29.07.2021 Головного управління ДПС у Вінницькій області про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Пунктом 94.1 ст.94 ПК України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Відповідно до п.94.10 цієї статті арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Рішення керівника контролюючого органу (його заступника) щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку (абзац перший пункту 94.11 цієї статті).

Відповідно до пп.94.19.5, 94.19.7 п.94.19 ст.94 ПК України, припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з: наданням відповідному контролюючого органу третьою особою належних доказів про належність арештованого майна до об`єктів права власності цієї третьої особи; прийняттям судом рішення про припинення адміністративного арешту.

Відповідно до вимог п.94.20. ст.94 ПК України у випадках, визначених підпунктами 94.19.2-94.19.4, 94.19.8, 94.19.9 п.94.19 цієї статті, рішення щодо звільнення з-під арешту майна приймається контролюючим органом протягом двох робочих днів, що наступають за днем, коли контролюючому органу стало відомо про виникнення підстав припинення адміністративного арешту.

Враховуючи вищевикладене та, по-перше, участь суб`єкта владних повноважень у даній справі, по-друге, виникнення спору щодо припинення адміністративного арешту на підставі дій (бездіяльності) органу владних повноважень, вчинених при здійсненні владних управлінських функцій, то суд доходить висновку, що даний спір не підлягає розгляду господарським судом.

Про розгляд спору щодо скасування адміністративного арешту адміністративним судом дійшов висновку Верховний Суд у постанові №813/1655/15 від 18.03.2019.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Наведена норма підлягає застосуванню, якщо суд відкрив провадження за позовом, який подано внаслідок помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду у випадках, коли предмет спору чи суб`єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією господарських судів, або коли право чи інтерес не підлягають судовому захисту.

Пунктом 2 ч.2 ст.185 ГПК України передбачено постановлення за результатами підготовчого засідання ухвали про закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі за позовом Фермерського господарства "Злагода Агро-1" до Головного управління ДФС у Вінницькій області про зняття арешту з коштів та інших цінностей, що знаходяться у банку позивача, на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.

Крім того, частиною 2 ст.231 ГПК України встановлено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п.1 ч.1 цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Суд роз`яснює позивачу, що спір згідно підстав і предмета позову та визначеного складу сторін згідно поданої у даній справі позовної заяви підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У відповідності до ч.3, 4 ст.231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, закриття провадження у даній справі є підставою для повернення сплаченого позивачем судового збору, для чого є необхідним позивачу подати відповідне клопотання.

Керуючись ст. 42, 44, 123, 130, 185, 231, 234, 235, 326 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Провадження у справі №902/760/22 закрити.

2. Ухвала суду від 01.11.2022 у справі №902/760/22 підписана суддею і набрала законної сили 07.11.2022.

3. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

4. Ухвалу суду від 01.11.2022 у справі №902/760/22 надіслати на електронні адреси сторін.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - представнику позивача В.Гуравській (ІНФОРМАЦІЯ_1);

3 - відповідачу (vin.elsud@tax.gov.ua);

4 - представнику відповідача М.Бурці (ІНФОРМАЦІЯ_2)