Рішення

від 03.11.2022 по справі 902/706/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" листопада 2022 р. м. Вінниця Cправа № 902/706/22

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Московчук Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фізичної особи-підприємця Шкуріна Сергія Анатолійовича, АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "ВІВАТЕКС", вул. Молодіжна, буд. 55, смт Вороновиця, Вінницький район, Вінницька область, 23253, код - 42146463

про стягнення 64 821,12 грн

ВСТАНОВИВ:

05.08.2022 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (вих. № 8 від 03.08.2022 року) Фізичної особи-підприємця Шкуріна Сергія Анатолійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "ВІВАТЕКС" про стягнення 64 821,12 грн заборгованості, з яких 57 876,00 грн боргу та 6 945,12 грн пені за договором про надання послуг з централізованого водопостачання для господарсько - побутових потреб (без обслуговування внутрішньобудинкових систем) від 14.05.2021 року.

Ухвалою суду від 10.08.2022 року відкрито провадження у справі № 902/706/22 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання по суті на 08.09.2022 року.

В судовому засіданні 08.09.2022 року судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 29.09.2022 року о 10:00 год., яка занесена до протоколу судового засідання від 08.09.2022 року.

Ухвалою суду від 15.09.2022 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

В судовому засіданні 29.09.2022 року судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 11.10.2022 року о 09:30 год., яка занесена до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 29.09.2022 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

30.09.2022 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (б/н від 30.09.2022 року) (вх.канц. № 01-34/8252/22).

11.10.2022 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання (б/н від 10.10.2022 року про відкладення судового засідання на іншу дату.

В судовому засіданні 11.10.2022 року судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 03.11.2022 року о 09:30 год., яка занесена до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 12.10.2022 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

В судовому засіданні 03.11.2022 року представники позивача та відповідача правом участі в судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце розгляду справи по суті повідомлялися належним чином.

Суд зазначає, що ухвалу від 12.10.2022 року позивачу та відповідачу надіслано засобами електронного зв`язку за наступним адресами: chkurin@ukr.net, vivatex2018@ukr.net.

Окрім того, зазначену ухвалу відповідачу надіслано засобами поштового зв`язку за адресою місцезнаходження: вул. Молодіжна, буд. 55, смт Вороновиця, Вінницький район, Вінницька область, 23253.

На дату проведення судового засідання ухвала суду від 12.10.2022 року, яка надіслана на адресу відповідача повернулась до суду з відміткою "адресат відсутній".

Ч. 10 ст. 242 ГПК України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Крім того, суд наголошує на тому, що копії ухвали суду були надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, та Господарського процесуального кодексу України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (ес рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

Суд враховує, що неявка позивача, відповідача чи їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.

У зв`язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст.178 ГПК України.

Як вбачається із позовної заяви, позивач в якості підстави позовних вимог посилається на укладення між Фізичною особою-підприємцем Шкуріним Сергієм Анатолійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "ВІВАТЕКС" договору про надання послуг з централізованого водопостачання для господарсько - побутових потреб (без обслуговування внутрішньобудинкових систем) від 14.05.2021 року.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг з централізованого водопостачання для господарсько - побутових потреб (без обслуговування внутрішньобудинкових систем) від 14.05.2021 року, в частині оплати наданих послуг, утворилась заборгованість в розмірі 64 821,12 грн.

Враховуючи викладене позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідач 57 876,00 грн боргу та 6 945,12 грн пені за договором про надання послуг з централізованого водопостачання для господарсько - побутових потреб (без обслуговування внутрішньобудинкових систем) від 14.05.2021 року.

Матеріали справи не містять відзиву або будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 14.05.2021 року між Фізичною особою-підприємцем Шкуріним Сергієм Анатолійовичем (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "ВІВАТЕКС" (Споживач) договору про надання послуг з централізованого водопостачання для господарсько - побутових потреб (без обслуговування внутрішньобудинкових систем) (а.с.8-11, т. 1).

Відповідно п. 1 Договору Виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, своєчасно надавати Споживачеві послуги з централізованого водопостачання (далі - послуги), а Споживач зобов`язується оплачувати надані належним чином послуги відповідно до встановлених тарифів.

Виконавець забезпечує якість питної води відповідно до вимог державних санітарних норм і правил, з тиском питної води відповідно до параметрів, встановлених державними будівельними нормами, на межі централізованих інженерно-технічних систем постачання послуги Виконавця (п. 2 Договору).

Тарифи на послуги встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону та становлять: на послугу з централізованого водопостачання - 21,00 грн за 1 куб. метр (п. 5 Договору).

Згідно п. 7 Договору плата за послуги складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених тарифів на послугу та обсягу спожитих послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.

За змістом п. 13 Договору розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.

Оплата послуг здійснюється не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не визначено договором.

Рахунки на оплату послуг формуються виконавцем, на основі показань вузлів комерційного обліку відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та надаються споживачеві (його представникові) у строк не пізніше ніж за 5 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги.

Рахунки надаються у паперовому вигляді. За згодою споживача рахунки можуть надаватися йому в електронному вигляді, зокрема шляхом доступу до електронних систем обліку розрахунків. Рахунки надаються споживачеві на безоплатній основі.

Показання вузлів комерційного обліку знімаються споживачем в останній день розрахункового періоду та надаються виконавцеві у строк 5 днів одним з таких способів, як телефоном, факсом, або в інший спосіб, доведений до відома споживача, та зазначаються у рахунку на оплату/ послуг (п. 14 Договору).

Відповідно п. 19 Договору у разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги з вини споживача останній сплачує пеню в розмірі 0,1%, але не більш як 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послуги.

Згідно п. 27 Договору Споживач несе відповідальність за: невиконання зі своєї вини умов договору; несвоєчасне внесення платежів за послуги шляхом сплати пені.

Договір укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на один рік та на тих же умовах (п. 50 Договору).

Також, до договору між сторонами підписано Додаток № 1 "Розрахунок-заявка річного обсягу споживання на централізоване водопостачання" та Додаток № 2 "Акт розмежування експлуатаційної відповідальності сторін" (а.с. 13-14, т. 1).

Як зазначає позивач, в колодязі, з якого поступає вода для відповідача (Споживача) та який знаходиться на території споживача, встановлено прилад обліку водоспоживання UA50/280 25 (R800) заводський номер 202002011502.

Під час встановлення приладу були зафіксовані перші показники лічильника, а саме: на лічильнику великих об`ємів 1 м.куб., на лічильнику малих об`ємів 1 м.куб.

22.02.2022 року відповідачем передано показники лічильників, а саме: по лічильнику великих об`ємів 2630 м.куб., по лічильнику малих об`ємів 128 м.куб.

Згідно переданих показників, загальне споживання становить 2 756 м.куб.

05.03.2022 року був складений акт здачі - прийняття виконаних робіт, відповідно до якого відповідачем (Споживачем) було отримано послуги по централізованому водопостачанню в об`ємі 2 756 м.куб на суму 57 876,00 грн. Даний акт відповідачем не підписаний (а.с.12, т. 1).

09.03.2022 року засобами електронного зв`язку та 11.03.2022 року рекомендованим листом №23253000017812 відповідачу направлено рахунок № 2 від 05.03.2022 року на суму 57 876,00 грн та акт здачі - прийняття виконаних робіт.

Даний рахунок та акт відповідачем було отримано, що підтверджується інформацією з АТ "УКРПОШТА".

Однак, розрахунку за надані послуги відповідачем проведено не було.

08.06.2022 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію про сплату заборгованості за договором від 14.05.2021 року про надання послуг з централізованого водопостачання для господарсько - побутових потреб (без обслуговування внутрішньобудинкових систем) (а.с. 15, т. 1).

Відповіді на претензію надано не надано, заборгованість не погашено.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (ЦК України) зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач житлово-комунальних послуг зобов`язаний сплачувати послуги у строки, встановлені договором або законом.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем послуг відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за надані послуги.

Відповідно до ч. 10 ст. 81 ГПК України, у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ.

Ухвалою суду від 12. 10.2022 року зобов`язано відповідача надати суду відомості щодо обсягу спожити х послуг з водопостачання за Договором про надання послуг з централізованого водопостачання для господарсько - побутових потреб (без обслуговування внутрішньобудинкових систем) від 14.05.2021 року станом на 22.02.2022 року та 05.03.2022 року.

Також, щодо дати судового засідання повідомлено керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "ВІВАТЕКС" телефонограмою.

Однак, відповідачем не виконано вимог ухвали суду, не спростовано відображені у Акті здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) відомості щодо обсягу спожитого водопостачання та його вартості.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 57 876,00 грн боргу за договором про надання послуг з централізованого водопостачання для господарсько - побутових потреб (без обслуговування внутрішньобудинкових систем) від 14.05.2021 року правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Також, судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 6 945,12 грн пені.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно п. 19 Договору у разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги з вини споживача останній сплачує пеню в розмірі 0,1%, але не більш як 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послуги.

Тобто, сторонами погоджено розмір, підстави та строк нарахування пені та штрафу за прострочення виконання грошових зобов`язань.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно до ч.ч. 4, 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

При перевірці правильності розрахунку суми пені у періоді визначеному позивачем, судом виявлено помилку у періоді її нарахування, оскільки Акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) містить сукупні інформацію про обсяг спожитих послуг з дати укладення Договору від 14.05.2021 року до 05.03.2022 року.

Положеннями п. 13 Договору передбачено щомісячну оплату послуг.

Також, з урахуванням п. 19 Договору, нарахування пені повинно здійснюватись щомісячно за прострочення виконання грошових зобов`язань окремо за кожним платежем з оплати водопостачання.

Однак, позивачем здійснено її нарахування з 01.04.2022 року, що є неправомірним, оскільки на підставі ч. 6 ст. 232 ГК України суд позбавлений можливості перевірити граничний термін нарахування пені.

При цьому, на підставі п. 7 Прикінцевих положень ГК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Оскільки договір укладено сторонами під час дії карантину, то суд вважає за можливе застосування відповідних норм законодавства.

Акт наданих послуг та рахунок на оплату отримано відповідачем з претензією лише 22.06.2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, який долучено до матеріалів справи (а.с. 51, т. 1).

Положеннями п. 13 Договору від 14.05.2021 року передбачено виставлення рахунку за 5 календарних днів граничного строку внесення оплати за послуги.

Тому, суд, з урахуванням дати отримання акту та рахунку 22.06.2022 року, вважає правомірним нарахування пені, починаючи з 28.06.2022 року по 02.08.2022 року (у межах предмету позову - ч. 1 ст. 14 ГПК України) в сумі 2 083,54 грн (57876,00х36х0,1%), яка підлягає стягненню з відповідача.

В зв`язку з чим, у задоволені вимог про стягнення з відповідача 4 861,58 грн пені слід відмовити.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати позивача зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України, пропорційно задоволеним позовних вимогам в сумі 2 294,93 грн.

Судовий збір в сумі 186,07 грн слід залишити за позивачем.

Крім того, судом розглянуто клопотання позивача про стягнення з відповідача 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126).

Ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126).

Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги.

Вимоги позивачем підтверджено: договором про надання правничої допомоги від 25.07.2022 року, акт від 03.08.2022 року на суму 2 000,00 грн, квитанцію до прибуткового касового ордеру № 175 від 02.08.2022 року на суму 2 000,00 грн (а.с. 18-20, т. 1).

Тому, клопотання позивача щодо відшкодування судових витрат понесених на правничу допомогу є обґрунтованим.

Однак, враховуючи часткове задоволення позову, судові витрати позивача понесені на правничу допомогу підлягають розподілу пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 1 849,92 грн.

Судові витрати на правничу допомогу в сумі 150,08 грн слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "ВІВАТЕКС" (вул. Молодіжна, буд. 55, смт Вороновиця, Вінницький район, Вінницька область, 23253, код - 42146463) на користь Фізичної особи-підприємця Шкуріна Сергія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) 57 876,00 грн - заборгованості за Договором про надання послуг з централізованого водопостачання для господарсько - побутових потреб (без обслуговування внутрішньобудинкових систем) від 14.05.2021 року, 2 083,54 грн - пені, нарахованої за період з 28.06.2022 по 02.08.2022 рр., 2 294,93 грн - відшкодування витрат по сплаті судового збору, 1 849,92 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

3. Відмовити Фізичній особі-підприємцю Шкуріну Сергію Анатолійовичу ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) у задоволенні позову в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "ВІВАТЕКС" (вул. Молодіжна, буд. 55, смт Вороновиця, Вінницький район, Вінницька область, 23253, код - 42146463) 4 861,58 пені.

4. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 186,07 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 150,08 грн - залишити за позивачем.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Примірник повного судового рішення протягом двох днів з дня складання направити учасникам справи на офіційні електронні адреси сторін, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення, та засобами електронного зв`язку за наступною адресою: позивачу - chkurin@ukr.net, відповідачу - vivatex2018@ukr.net.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 08 листопада 2022 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (АДРЕСА_1)

3 - відповідачу (вул. Молодіжна, буд. 55, смт Вороновиця, Вінницький район, Вінницька область, 23253)