Рішення

від 01.11.2022 по справі 904/2692/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2022м. ДніпроСправа № 904/2692/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід", смт. Аули, Кам`янський район, Дніпропетровська область

до Комунального підприємства "Добробут" Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, с. Миколаївка, Дніпровський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з централізованого водопостачання № 127 від 01.12.2021 у загальному розмірі 581 676,42 грн.

Представники:

від позивача: Сосонний Д.В., посвідчення №1715 від 23.11.2018, довіреність №1-03-20 від 12.03.2020, адвокат;

від відповідача: Попов С.А., розпорядження № 37-к від 20.05.2022, в.о. директора.

ПРОЦЕДУРА:

Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Комунального підприємства "Добробут" Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області заборгованість за договором про надання послуг з централізованого водопостачання № 127 від 01.12.2021 у загальному розмірі 581 676,42 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 504 044,21 грн., 3% річних у розмірі 6 670,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 70 962,21 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2022 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду від 02.09.2022 усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати опис вкладення у цінний лист (згідно переліку додатків в позовній заяві) та фіскальний чек (оригінали або належним чином засвідчені копії), які підтверджують факт відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

09.09.2022 від позивача - Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № 1307/1-3 від 05.09.2022 про усунення недоліків позовної заяви.

Позивачем вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2022 виконано.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

03.10.2022 від відповідача - Комунального підприємства "Добробут" Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області надійшли до суду:

- відзив на позовну заяву;

- заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2022 призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 01.11.2022 о 11:30 год.

17.10.2022 на офіційну електронну поштову адресу Господарського суду Дніпропетровської області від позивача надійшла відповідь на відзив.

01.11.2022 відповідач надав до суду заяву про долучення до матеріалів справи копію платіжного доручення про часткову сплату основного боргу у сумі 30 000,00 грн.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 01.11.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН:

Позиція позивача викладена у позовній заяві.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань з оплати наданих послуг з централізованого водопостачання відповідно до договору №51 від 09.12.2014 на виробництво та надання послуг з централізованого водопостачання.

Позивач зазначає, що на виконання договору про надання послуг з централізованого водопостачання № 127 від 01.12.2021 протягом січня-червня 2022 надав відповідачу послуги з централізованого водопостачання на суму 504 044,21 грн, та посилається на копії актів прийму-передачі, копії рахунків на оплату, копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), копію підписаного сторонами акту звіряння розрахунків станом на перше півріччя 2022 року.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву.

Відповідач з позовними вимогами частково не згоден та вважає їх безпідставним, необґрунтованим мотивуючи наступним.

Відповідач посилається на форс-мажорні обставини, які передбачені п. 9.1 Договору № 127 від 01.12.2021 р. про надання послуг. Відповідач зазначає, що введення військового стану у зв`язку військовою агресією Російської Федерації вплинуло на всі галузі економіки, також на роботу КП Добробут Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, а саме фінансово господарську діяльність та стан платежів, оскільки в рази зменшилася кількість платежів від населення.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 р. у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан та Листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата засвідчила форс-мажорнІ обставини - військову агресію російської федерації проти України.

КП Добробут Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області було утворено відповідно до рішення Миколаївської сільської ради № 123-7/VШ від 28.05.2021 основним видом діяльності якого згідно Статуту - забір, очищення та постачання води (забезпечення питною водою та технічною водою, утримання, ремонт та експлуатація водопровідної мережі), яке направлено на забезпечення життєдіяльності населення, комунальних підприємств і установ та інших суб`єктів господарювання, які знаходяться на території Миколаївської сільської ради.

Введення військового стану у зв`язку військовою агресією Російської Федерації вплинуло на всі галузі економіки, також на роботу КП Добробут Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, а саме фінансово господарську діяльність та стан платежів, оскільки в рази зменшилася кількість платежів від населення.

КП Добробут Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, незважаючи на проблеми пов`язані з фінансово господарською діяльністю вживалися заходи, щодо виконання зобов`язань перед Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної ради Аульський водовід згідно умов договору про надання послуг з централізованого водопостачання № 127 від 01.12.2021.

Дані факти підтверджуються платіжним дорученням № 74 від27.01.2022. на суму 1759,00 грн., № 85 від 29.03.2022 на суму 5000,00 грн., № 90 від 21.04.22 на суму 15000 грн., № 103 від 12.05.22 на суму 24800,00 грн., № 104 відіО.06.222 на суму 25000 грн., № 113 від 06.07.22 на суму 30000 грн., № 132 від 04.08.22 на суму 50000 грн., № 152 від 08.09.22 на суму 30000 грн.

З метою забезпечення діяльності КП Добробут Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради прийнято рішення № 47 від 16.09.2022 року відповідно до якого, КП Добробут Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на період дії воєнного стану визначено стратегічно важливим підприємством, основна діяльність якого згідно Статуту - забір, очищення та постачання води (забезпечення питною водою та технічною водою, утримання, ремонт та експлуатація водопровідної мережі), яке направлено на забезпечення життєдіяльності населення, комунальних підприємств і установ та інших суб`єктів та з метою врегулювання питання щодо сплати заборгованості за договором про надання послуг з централізованого водопостачання 127 від 01.12.2021 Відповідачем було направлено відповідний гарантійний лист, за вих..№ 12 від 06.08.22 р. Однак даний лист Позивачем було проігноровано, у зв`язку з чим намір досудового врегулювання спору щодо стягнення заборгованості за договором про надання послуг з централізованого водопостачання 127 від 01.12.2021 з боку Позивача не було підтверджено.

КП Добробут Миколаївської сільської ради Дшпровського району Дніпропетровської області повністю не виконує зобов`язання перед Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної ради Аульський водовід згідно умов договору про надання послуг з централізованого водопостачання № 127 від 01.12.2021 є безпідставним.

Позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за договором про надання послуг з централізованого водопостачання 127 від 01.12.2021 визнає частково, а в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 70 962,21 грн. не визнає.

Позиція позивача викладена у відповіді на відзив.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що дійсно, п. 9.1 Договору № 127 від 01.12.2021 про надання послуг передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань, передбачених дійсним договором, якщо є наслідком непереборної сили, що виникла після укладення договору в результаті обставин непереборного характеру: зокрема пожежі, повені, землетруси, воєнні дії, страйки, аварії, які перешкоджають виконанню договірних зобов`язань у цілому чи частково, якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання договору, або випадку, який жодна із сторін договору не могла передбачити на момент укладення дійсного договору.

Дійсно Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 р. у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан та Листом від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата засвідчила форс-мажорнІ обставини - військову агресію російської федерації проти України.

Всі ці обставини дійсно мають місце. Однак просимо шановний суд звернути увагу, що обидві Сторони є комунальними підприємствами, підприємствами, які віднесено до критичної інфраструктури. Вони знаходяться у рівних умовах абсолютно.

При цьому, Відповідач не звернувся до Позивача з будь-яким проханням по врегулюванню заборгованості, посилаючись на форс-мажорні обставини. Він сплачував невчасно та частково за наданні послуги.

Гарантійний лист, про який буде більш детально зазначено нижче, було направлено Відповідачем на адресу Позивача лише після отримання претензії. І в гарантійному листі не йшлося про наявність форс-мажорних обставин.

Позивач також зазначив, що Сторони знаходяться у рівних умовах стосовно стратегічної важливості підприємств та труднощів оплати їх послуг населенням та Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" також є підприємством критичної інфраструктури, ліценціатом надання відповідних послуг.

Оскільки основним видом діяльності Позивача є забір, очищення та постачання води і воно є єдиним підприємством, що здійснює послуги централізованого водопостачання до водоканалів міст Дніпро, Кам`янське, Верхньодніпровськ, а також всіх населених пунктів в Дніпровському та Криничанському районах Дніпропетровської області Позивач є суб`єктом природних монополій та включений до Реєстру суб`єктів природних монополій і зведеного переліку суб`єктів природних монополій.

Позивач є стратегічно важливим об`єктом - надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, підприємству потрібно функціонувати, забезпечувати населення водою.

Отже, Позивача включено до секторального переліку об`єктів критичної інфраструктури за типам основної послуги - постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізоване водопостачання, централізоване водовідведення, відповідно до ст. 9 Закону України Про критичну інфраструктуру та Порядку віднесення об`єктів до об`єктів критичної інфраструктури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1109 Деякі питання об`єктів критичної інфраструктури. Копія письмового доказу у підтвердження наведених обставин додається.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Предметом доказування у справі є наявність або відсутність порушення Комунальним підприємством "Добробут" Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області умов договору про надання послуг з централізованого водопостачання № 127 від 01.12.2021, а саме в частині розрахунків за надані послуги; наявність або відсутність підстав для стягнення 3% річних та інфляційної складової.

Між Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної ради "Аульский водовід" (далі - Виконавець/Позивач) та Комунальним підприємством "Добробут" Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (далі Споживач/Відповідач) укладений договір про надання послуг з централізованого водопостачання № 127 від 01.12.2021 (далі Договір).

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору Виконавець зобов`язується надати Споживачу послуг з централізованого водопостачання (ДК 021:2015:65110000-7 розподіл води), (далі Послуги), а Споживач зобов`язується оплачувати надані послуги за цінами/тарифами встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, передбачених дійсним договором.

Згідно п.2.1. Договору, ціна/тариф послуги встановлюється уповноваженими законом державними органами, або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. На момент укладання договору тариф на послуги складає: 5,028 грн за 1м3 з ПДВ.

На виконання умов Договору Виконавець протягом січня-червия 2022 р. надавало послуги з централізованого водопостачання, а Комунальне підприємство ДОБРОБУТ Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, як Споживач, ці послуги прийняло, однак не сплатило за надані послуги.

Надані послуги підтверджуються первинними документами, а саме актами прийму-передачі, рахунками на оплату, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), .

Відповідно до п. 3.14. Договору оплата послуг повинна здійснюватися до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця.

Комунальне підприємство ДОБРОБУТ Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, як Споживач за Договором, послуги, які надавало Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради АУЛЬСЬКИИ ВОДОВІД протягом січня-червня 2022 р. прийняло, однак не сплатило за надані послуги, що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків за І півріччя 2022 р. станом на 30.06.2022 р. підписаним сторонами (арк.с.10).

Таким чином, у Комунального підприємства ДОБРОБУТ Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області перед Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної ради АУЛЬСЬКИИ ВОДОВІД утворилась заборгованість з 01.01.2022 станом на 30.06.2022 у розмірі - 504 044,21 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Згідно частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини надання послуг.

Щодо дійсності договору

Договір відповідно до пункту 10.2. Договору вступає в силу з моменту його підписання та діє до 30.11.2022, та вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо за два місяці до закінчення строку не заявлено однією із Сторін про відмову від цього Договору, або його перегляд.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку. Також відсутні докази того, що сторони мали намір припинити дію договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що протягом спірних відносин договір був чинним.

Щодо суми основного боргу

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

На виконання умов договору Позивач/Виконавець, протягом січня-червня 2022 надавало послуги з централізованого водопостачання, а Відповідач, як Споживач, ці послуги прийняло, однак не сплатило за надані послуги.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на положення пункту 3.14. Договору, Відповідач своїх зобов`язань з оплати послуг, наданих протягом періоду січня-червня 2022 виконав частково, на підставі чого у останнього виникла заборгованість на суму 504 044,21 грн. не виконав. Строк оплати вказаної суми є таким, що настав.

Відповідач повідомив про здійснення часткової оплати основного боргу у розмірі 140 000,00 грн, на підтвердження чого надав копії платіжних доручень про оплату вказаної заборгованості. Оплата здійснена після звернення позивача до суду. Отже в цій частині спір сторонами врегульовано.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку в частині стягнення основного боргу у сумі 140 000,00 грн провадження у справі слід закрити.

На час винесення рішення доказів оплати вартості за надані послуги, в повному обсязі, сторонами суду не надано.

З огляду на вказане, позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу підлягає задоволенню у розмірі 364 044,21 грн.

Щодо сум інфляційних втрат та 3% річних

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 6 670,00 грн за період з 21.02.2022 по 01.08.2022 та інфляційних втрат у розмірі 70 962,21 грн. з березня 2022 по червень 2022.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, суд встановив, що заявлені до стягнення суми вказаних нарахувань є вірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

З приводу обставин, наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву, щодо наявності форс-мажорних обставин, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.

Так, приймаючи рішення про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд повинен виходити з того, що одним з завдань є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Слід також враховувати, що сторони укладаючи договір погодили всі його істотні умови, в тому числі ціну, обсяги та строки сплати за наданні послуги. Відтак відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за договором погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань.

Згідно п. 9.1. Договору № 127 від 01.12.2021 сторони звільняються від відповідальності за часткове або повиє невиконання зобов`язань, передбачених дійсним договором, якщо є наслідком непереборної сили, що виникла після укладення договору в результаті обставин непереборного характеру; зокрема пожежі, повені, землетруси, воєнні дії, страйки, аварії, які перешкоджають виконанню договірних зобов`язань у цілому чи частково, якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання договору, або випадку, який жодна із сторін договору не могла передбачити на момент укладення дійсного договору.

При цьому, оцінюючи баланс інтересів сторін при стягненні 3% річних та інфляційних втрат, суд має врахувати, що встановлення обставин понесення іншою стороною збитків у разі порушення зобов`язань за договором, не є єдиною обов`язковою умовою для висновку про дотримання цього балансу.

Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Стаття 218 Господарського кодексу України унормовує, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договору, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором.

Крім того, суд вважає за потрібне звернути увагу сторін на таке. Верховний Суд України в Постанові від 12 квітня 2017р. у справі № 3-1462] с Ї6 зазначив: ст. 617 ЦК встановлено загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок дії непереборної сили, у той час як норми ст. 625 ЦК, яка визначає відповідальність за порушення саме грошового зобов`язання незалежно від наявності чи відсутності вини боржника, є спеціальними, конкретизуючими і не передбачають жодних підстав звільнення від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК).

Отже, порушення відповідачем умов Договору щодо оплати за надані послуги є підставою для нарахування визначених ст. 625 ЦК платежів. а наявність обставин непереборної сили за. Договором не звільняє відповідача від встановленого законом обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 9 листопада 2016 року у справі № 3-1195гс16.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частина третя статті 2 ГПК України визначає основні засади (принципи) господарського судочинства, зокрема змагальність сторін та диспозитивність, які конкретизовані у статтях 13, 14 ГПК України відповідно.

Відповідно до вищевикладеного, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд же розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 625,15 грн покладаються на відповідача.

Щодо повернення судового збору

Крім того, господарський суд вважає за доцільне надати роз`яснення щодо повернення сплаченої суми судового збору за подання позовної заяви.

Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті частково сплатив основний борг 140 000,00 грн провадження у справі в цій частині закрито.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" містить вичерпний перелік пунктів, за якими повертається сплачена сума судового збору.

Так, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 цього Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду зокрема в разі закриття провадження.

Відтак, у позивача наявна можливість повернути судовий збір у загальному розмірі 2 100,00 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 123, 129, 231, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

В частині стягнення основного боргу у сумі 140 000,00 грн провадження закрити.

Стягнути з Комунального підприємства "Добробут" Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (52061, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Миколаївка, вул. Центральна, буд. 31-Г; код ЄДРПОУ 44334453) на користь Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" (52300, Дніпропетровська область, Кам`янський район, смт Аули, Аулівська селищна рада, комплекс будівель та споруд № 2; код ЄДРПОУ 34621490) основну заборгованість у розмірі 364 044,21 грн, 3% річних у розмірі 6 670,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 70 962,21 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 625,15 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 07.11.2022.

Суддя В.Г. Бєлік