Рішення

від 25.10.2022 по справі 911/3547/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2022 р.

м. Київ

Справа № 911/3547/21

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Смоляк М. Д., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позов Акціонерного товариства Українська залізниця (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ: 40075815) в особі Регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ: 40081221)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Адванс Інвест (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 79 В, код ЄДРПОУ: 38660952)

про стягнення 367500,00 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Адванс Інвест (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 79 В, код ЄДРПОУ: 38660952)

до Акціонерного товариства Українська залізниця (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ: 40075815)

про стягнення штрафних санкцій за затримку розрахунку та збитків,

за участю представників:

позивача (відповідача за зустрічним позовом): Шапран Людмила Іванівна;

відповідача (позивача за зустрічним позовом): Чернишева Юлія Сергіївна.

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні обставини справи

До Господарського суду Київської області 02.12.2021 надійшла позовна заява вх. № 3498/21 від 02.12.2021 Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адванс Інвест" про стягнення штрафу.

Ухвалою судді Саванчук С. О. Господарського суду Київської області від 09.12.2021 позовну заяву залишено без руху та зобов`язано позивача усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду доказів сплати судового збору і направлення відповідачу копії відповідних документів та надання суду доказів такого направлення. Встановлено строк для виконання вимог ухвали суду протягом 10 днів з моменту вручення ухвали.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, 23.12.2021 суд виніс ухвалу, якою позовну заяву прийнято до розгляду. Розгляд справи №911/3547/21 вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

20.01.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву.

До Господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення проти розгляду справи №911/3547/21 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (вх. №1433/22 від 21.01.2022), які мотивовані тим що справа потребує пояснень представників сторін щодо обставин належного чи неналежного виконання робіт за Договором, що було предметом розгляду в справі №910/1908/21, на рішення в якій посилаються сторони, а в порядку спрощеного позовного провадження протягом шестидесятиденного строку це буде зробити неможливо.

За результатами розгляду заперечень відповідача проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи вказані аргументи, а також беручи до уваги відповідність заперечень відповідача вимогам ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення даних заперечень у порядку статті 250 ГПК України.

Судом здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №911/3547/21 за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання у справі на 22.02.2022.

Між тим, до Господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява (вх. №1921/22 від 27.01.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "Адванс Інвест" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" про стягнення штрафних санкцій та збитків. Ухвалою від 10.02.2022 зустрічну позовну заяву залишено без руху.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про усунення недоліків зустрічної позовної заяви (вх. №3701/22 від 21.01.2022).

Судом встановлено, що зустрічна позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 ГПК України.

Відповідно до частини 2 статті 180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Суд встановив, що первісний та зустрічний позови є взаємопов`язаними, оскільки первісний позов обґрунтований неякісним наданням послуг за умовами договору про надання послуг №ПЗ/ДН-4-20483/НЮ від 15.06.2020, а зустрічний - простроченням оплати спірних послуг за договором про надання послуг №ПЗ/ДН-4-20483/НЮ від 15.06.2020.

Тож суд прийняв зустрічний позов та об`єднав вимоги за первісним та зустрічним позовом в одне провадження в межах справи № 911/3547/21. Зустрічний позов призначено до розгляду в підготовчому засіданні 22.02.2022 разом з первісним позовом.

У судовому засіданні 22.02.2022 суддею Саванчук С.О. упізнано візуально представницю Товариства з обмеженою відповідальністю "Адванс Інвест" Чернишову Ю.С. (посвідчення №4711 від 25.10.2011), з якою суддя разом навчалась у вищому навчальному закладі, в одній групі. Представник Чернишова Ю.С. підтвердила те, що вони разом з суддею Саванчук С.О. навчались, зазначивши, що вона не бачить перешкод для розгляду справи цим складом суду, оскільки представник із суддею давно не спілкувались, крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Адванс Інвест" може самостійно представляти інший представник - Чорний О.В. (посвідчення №КВ 3412 від 02.12.2016).

Представник Акціонерного товариства "Українська залізниця" у судове засідання не з`явився, відтак, суд позбавлений можливості запитати його точку зору щодо того, чи вплинуть вищевказані обставини на його уявлення про неупередженість судді при розгляді даної справи, натомість, згідно з абзацом 2 частини 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України вказане питання має бути вирішено не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про підставу для самовідводу.

Судом оголошено перерву у судовому засіданні, після якої суддею Саванчук С.О. подано письмову заяву про самовідвід від розгляду справи № 911/3547/21, з підстав, що в ній зазначені, яку оголошено судом представникам, присутнім у судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.02.2022 у справі № 911/3547/21 задоволено заяву судді Саванчук С.О. від 22.02.2022 про самовідвід та ухвалено відвести суддю Саванчук С.О. від розгляду справи № 911/3547/21.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду Київської області № 39-АР від 12.04.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/3547/21. За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями справу № 911/3547/21 було передано для розгляду судді Лилаку Т.Д. Підготовче засідання призначено на 19.05.2022 на 09:30.

Ухвалою від 23.05.2022 суд повідомив сторін про те, що розгляд справи, призначений на 19.05.2022 року не відбувся, а наступне засідання у справі призначено на 16.06.2022 на 09:30.

16.06.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

У підготовче засідання, призначене на 16.06.2022, представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) не з`явився. Судове засідання відкладено на 14.07.2022.

Розпорядженням керівника апарату від 12.07.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/3547/21 у зв`язку з припиненням трудових відносин з суддею Лилаком Т.Д.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2022 справу передано на розгляд судді Черногузу А.Ф.

Тож судом винесено ухвалу, якою справу прийнято до свого провадження, розгляд справи у порядку частини 14 статті 32 ГПК України розпочато спочатку. Судом призначено підготовче судове засідання на 15.08.2022.

У судовому засіданні 15.08.2022 суд в порядку п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

У судовому засідання 13.09.2022 суд в порядку ст. 216 ГПК України постановив ухвалу про відкладення судового засідання на 27.09.2022 на 15:30.

У засіданні 27.09.2022 суд, заслухавши вступне слово учасників справи та дослідивши докази, оголосив перерву у судовому засіданні на стадії судових дебатів. Відповідна ухвала занесена до протоколу судового засідання.

У судове засідання 11.10.2022 учасники справи не з`явились.

Водночас через підвищену небезпеку для працівників суду та учасників процесу, враховуючи інтенсивний ракетний обстріл міста Києва, зокрема його центральної частини напередодні безпечно здійснювати розгляд справи у судовому засіданні не видавалось за можливе. Таким чином неявка сторін у судове засідання 11.10.2022 визнається судом такою, що сталась внаслідок об`єктивно небезпечної ситуації, що мала місце в день слухання справи.

З метою надання можливості сторонам реалізувати своє право належного доступу до правосуддя, суд відклав слухання справи у порядку статті 216 ГПК України. Розгляд справи призначено на 25.10.2022.

У засіданні 25.10.2022, що відбулося за участі представників сторін суд прийняв рішення у справі.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 ГПК України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обгрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів.

Обставини спірних правовідносин

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд з`ясував, що 15.06.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Адванс Інвест" (виконавець) укладено Договір про надання послуг №ПЗ/ДН-4-20483/НЮ (далі Договір), у відповідності до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги землевпорядних робіт з оформлення/переоформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки (ДК 021:2015 - 71250000-5 "Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги"), а саме з розроблення землевпорядної документації щодо відведення земельних ділянок в постійне користування АТ "Укрзалізниця" в установленому законом порядку, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці послуги відповідно до цього договору.

Договір укладений згідно рішення тендерного комітету № 58/3 від 28.05.2020 за процедурою відкриті торги (у відповідності до Закону України "Про публічні закупівлі", оголошення №ua-2020-04-09-003746-b.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що ціна договору дорівнює загальній вартості послуг та становить 1 837 500,00 грн, без ПДВ. У пункті 3.2 Договору вказано, що загальна вартість послуг за цим договором визначена і складена на підставі кошторисів вартості послуг по кожній ділянці (додаток 1.3 до Договору) та Зведеного кошторису (додаток 1.5 до Договору).

Згідно п. 2.3 Договору гарантії якості наданих послуг поширюються на всі складові елементи повного комплекту землевпорядної документації, необхідної для реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, розроблені та підготовані виконавцем за цим договором.

У пункті 2.4 Договору зазначено, що виконавець гарантує:

- належну якість земельної документації, проекту земельної ділянки, текстових та графічних матеріалів, електронних матеріалів, кадастрових (геодезичних) зйомок, планів земельних ділянок, топографо-геодезичних карт, технічної документації із землеустрою на земельні ділянки, інших документів, необхідних для виконання умов цього договору, відповідність цих документів державним стандартам, нормам та правилам технічних регламентів щодо показників точності або способів визначення, встановлених законодавством для такого виду документа;

- своєчасне усунення недоліків, дефектів (недоробок), виявлених під час прийняття таких робіт, а саме протягом 20 календарних днів з моменту встановлення невідповідності такого документа.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що ціна договору дорівнює загальній вартості послуг за цим договором та становить 1 837 500,00 грн., без ПДВ.

У пункті 3.2 Договору вказано, що загальна вартість послуг за цим договором визначена і складена на підставі кошторисів вартості послуг по кожній ділянці (додаток 1.3 до Договору) та зведеного кошторису (додаток 1.5 до Договору).

Відповідно п. 4.1 Договору розрахунки за цим договором проводяться замовником шляхом 100% перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця відповідно до виставленого рахунку-фактури протягом 30 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг, який має бути підписаний уповноваженими представниками замовника, та реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних відповідно до чинного законодавства України. Виконавець може складати акти на всі земельні ділянки, зазначені в Додатку 1.4 до договору або на кожну земельну ділянку окремо.

В силу пункту 4.2 Договору оплата за надані послуги по даному договору проводиться замовником при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої відповідно до вимог чинного законодавства України в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що у разі надання послуг, які не відповідають якості, замовник має право відстрочити оплату за надання послуг до моменту усунення виконавцем недоліків. В такому разі замовнику не нараховуються штрафні санкції та збитки.

За результатами наданих послуг разом з документами, передбаченими п. 8 Технічного завдання (додаток 1.1 до Договору), виконавець надає замовнику два примірники акту, які підписані зі своєї сторони, для підписання замовником. Надання акту без документів, вказаних в цьому пункті, не є підставою для його підписання та оплати наданих послуг замовником (п. 5.3 Договору).

Згідно п. 5.4 Договору замовник протягом 10 календарних днів з дня отримання акту і документів, передбачених п. 8 Технічного завдання (Додаток 1.1 до Договору), зобов`язаний підписати акт на повернути один екземпляр виконавцю.

Пунктом 5.5 закріплено, що у разі відмови від підписання акту замовник протягом 10 календарних днів з моменту його отримання складає мотивовану відмову від його підписання. У цьому випадку сторонами складається двосторонній акт усунення недоліків з переліком недоліків та необхідних доопрацювань. Виявлені замовником недоліки усуваються виконавцем за власний рахунок протягом 20 календарних днів з моменту підписання замовником акту усунення недоліків. Після усунення недоліків процедура приймання послуг повторюється і здійснюється у такому ж порядку.

Пунктом 5.7 Договору встановлено, що замовник має право не підписувати акт до моменту усунення виконавцем недоліків та не оплачувати неякісно надані послуги.

Пунктом 6.1.1 передбачений обов`язок замовника своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунок за належним чином надані послуги.

Відповідно до пункту 7.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що за порушення виконавцем умов зобов`язання щодо якості наданих послуг останній сплачує замовнику штраф у розмірі 20% (двадцять відсотків) в неякісних послуг та здійснює усунення виявлених недоліків за власний рахунок у строк, визначений сторонами.

Сторони відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України встановили пунктом 7.6 Договору, що розмір відповідальності замовника за прострочення виконання грошового зобов`язання за цим Договором становить 0,1 (нуль цілих одна десята) процента річних від простроченої суми грошових зобов`язань за цим Договором.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 30.11.2020 (за умови наявності у замовника плану фінансування цих послуг на 2020 рік), але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань у частині розрахунків.

Як вбачається із Технічного завдання (додатку 1.1 до Договору) метою послуги є розроблення документації із землеустрою, необхідної для формування земельної ділянки та державної реєстрації права постійного користування земельної ділянки АТ "Укрзалізниця" в установленому законом порядку.

За умовами Календарного плану надання послуг (додатку 1.2 до Договору) виконавець зобов`язався надати замовнику послуги землевпорядних робіт з оформлення/переоформлення правовстановлюючих документів на чотири земельні ділянки, розташовані у Житомирській області, у строк до 30.11.2020.

Листом вих. №456/14 від 20.11.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Адванс Інвест" звернулось до Акціонерного товариства "Українська залізниця", в якому повідомляло про виконання робіт та реєстрацію земельних ділянок у Державному земельному кадастрі України, а також просило визначити особу, яка буде здійснювати від імені залізниці реєстрацію права постійного користування спірними земельними ділянками.

Листом вих. №456/14 від 27.11.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Адванс Інвест" звернулось до Акціонерного товариства "Українська залізниця", в якому повідомляло про виконання робіт за Договором та направило замовнику технічну документацію по чотирьом земельним ділянкам, витяги з Державного земельного кадастру, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) по Договору у двох примірниках.

Листом вих. №ДН-4-01-4/187 від 02.12.2020 Акціонерне товариство "Українська залізниця" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Адванс Інвест", що за наслідками розгляду представленої виконавцем на погодження технічної документації, ним було виявлено недоліки у виконаних роботах, які, зокрема, полягали у нездійсненні погодження меж із сусідніми землекористувачами, нездійсненні погодження документації із органами місцевого самоврядування, зменшення протяжності однієї із земельних ділянок на 206 м.

Листом вих. №456/15 від 04.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Адванс Інвест" не погодилось із зазначеними Акціонерним товариством "Українська залізниця" недоліками, пропонувало повторно переглянути надані матеріали та підписати відповідний акт.

Зрештою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Адванс Інвест" звернулось з позовом до Господарського суду міста Києва, вказуючи, що Акціонерне товариство "Українська залізниця" протиправно ухилялось від прийняття робіт та відповідно від оплати робіт за Договором, у зв`язку з чим до стягнення із Акціонерного товариства "Українська залізниця" заявлено 1 837 500,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/1908/21 від 20.07.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Адванс Інвест" задоволено частково, стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адванс Інвест" заборгованість у розмірі 1 771 880,72 грн, судовий збір та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Північного апеляційного господарський суду від 24.11.2021 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Позиції сторін стосовно первісного та зустрічного позовів

Акціонерне товариство "Українська залізниця" вказує, що заборгованість згідно Договору в розмірі 1771880,72 грн списано з рахунку АТ «Укрзалізниця» на підставі виконавчого провадження №66980231, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 11.10.2021.

Подаючи до Господарського суду Київської області первісний позов в межах справи № 911/3547/21 Акціонерне товариство "Українська залізниця" звертає увагу суду на преюдиційні обставини надання послуг, викладені в рішенні у справі № 910/1908/21 від 20.07.2021, де вказано, що роботи в частині оформлення технічної документації були виконані Товариством з обмеженою відповідальністю "Адванс Інвест" неналежно та ним допущені недоліки, які вплинули на якість виконаних робіт.

Таким чином на підставі пункту 7.2 Договору Акціонерне товариство "Українська залізниця" просить стягнути з відповідача штраф за неякісно надані послуги згідно додатку 1.5 Договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адванс Інвест" не погоджується з вимогами первісної позовної заяви та вказує, що доводи позивача грунтуються на вирваних з контексту формулюваннях судових рішень. Відповідач звертає увагу суду, що в договору передбачена відповідальність у розмірі 20% від вартості не всього договору, а лише неякісних послуг.

Разом з тим Товариство з обмеженою відповідальністю "Адванс Інвест" посилається на висновки суду апеляційної інстанції у справі № 910/1908/21, де йдеться про те, що мета Договору досягнута та замовник використовує результат робіт у своїй діяльності. Також, сторона посилається на інші встановлені судами в межах справи № 910/1908/21 обставини, де вказано, що в частині, роботи були виконані Товариством з обмеженою відповідальністю "Адванс Інвест" належним чином, що Акціонерним товариством "Українська залізниця" не заперечувалось, а відтак підлягають оплаті.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адванс Інвест" звернулося до Господарського суду Київської області з зустрічною позовною заявою з огляду на наступне. В ході примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/1908/21 грошові кошти були зараховані на рахунок стягувача 07.10.2021. Тож на підставі пунктів 6.1.1, 7.1 та 7.6 Договору, статті 625 ЦК України Товариство з обмеженою відповідальністю "Адванс Інвест" просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом штраф у розмірі 3545,76 грн та 108858,48 грн інфляційних втрат.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адванс Інвест" переконане, що в порушення умов договору замовник не підписав акт приймання передачі, не направив вмотивованої відмови від підписання акту та не оплатив надані послуги.

Також товариство вказує на понесені збитки пов`язані з несвоєчасним розрахунком за Договором. Позивач за зустрічним позовом зазначає, що Пунктом 8.2 договору між ним та ФОП Примак О. В. (який був відомий відповідачу на час укладення договору, оскільки договір було завантажено в систему Прозорро) передбачено, що сторона, що порушила свої зобов`язання по договору відшкодовує потерпілій стороні збитки згідно чинного законодавства, а по терміновим зобов`язанням сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми зобов`язань, за кожний день прострочення.

Тож суми 48290,97 грн пені та 20134,03 грн відсотків річних, за переконаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Адванс Інвест", є прямими збитками, які понесла сторона через несвоєчасний розрахунок з боку відповідача за зустрічним позовом, який також підлягає стягненню з останнього. Позивач сплатив вказані суми на рахунок субпідрядника (копія платіжного доручення подана до суду).

У відзиві на зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" перш за все акцентує увагу на тому, що між сторонами за договором №ПЗ/ДН-4-20483/НЮ акти прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) все ж не підписані. Відповідач посилається на пункти договору 2.4.2 4.4, 5.7 та вважає що штрафні санкції за порушення договору є безпідставними.

Також Акціонерне товариство "Українська залізниця" вказує, що немає ніякого відношення до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Адванс Інвест" та ФОП Примак О.В. Відповідач за зустрічним позовом переконаний, що перерахування коштів у розмірі 68425,00 грн є штучно створеним доказом, оскільки кошти були перераховані вже після того, як Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось з позовом, а також враховуючи відсутність будь яких вимог та претензій збоку ФОП Примак О. В.

Так як послуги згідно Договору, надані ТОВ "Адванс Інвест" не відповідають якості, зазначає відповідач за зустрічним позовом, то штрафні санкції та збитки АТ "Укрзалізниця" як замовнику згідно п.4.4. Договору не нараховуються.

Висновки господарського суду, застосовані

норми та мотиви прийнятого рішення.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом як порушеного права, так і охоронюваного законом інтересу.

Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини, воно закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.

Статтею 16 Цивільного кодексу України положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України , встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 321 Господарського кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Перш за все, суд враховує те, що вимоги як первісного так і зустрічного позову формуються на висновках сформованих в рішенні та постанові судів першої та, відповідно, апеляційної інстанції в межах справи № 910/1908/21, де сторонами також є Акціонерне товариство "Українська залізниця" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Адванс Інвест" стосовно правовідносин щодо договору підряду №ПЗ/ДН-4-20483/НЮ.

Рішення суду, який розглядав справу № 910/1908/21 встановлює обставини, що впливають на оцінку доказів у даній справі, фактів, що мають преюдиціальне значення. Оскільки позов у наведеній справі задоволено частково кожна зі сторін спору посилається на частину судового рішення та постанови, яка відтворює саме її бачення щодо наявності обставин на користь того чи іншого доводу.

Суд самостійно вивчивши положення договору та висновки суду, що стосуються якості та об`ємів виконання підрядником робіт, з урахуванням акцентів кожної зі сторін викладених у заявах, відзивах, поясненнях у судових засіданнях, вважає за необхідне закріпити основні тези сформовані судами у справі № 910/1908/21 щодо спору між сторонами стосовно виконання робіт за договором;

- виконавцем було виконано належним чином більшу частину робіт за договором;

- сторонами сформовано земельні ділянки та зареєстровано право постійного користування спірними земельними ділянками за АТ "Укрзалізниця" в установленому законом порядку;

- АТ "Українська залізниця" повинно було оплатити Товариству з обмеженою відповідальністю "Адванс Інвест" виконані за договором роботи;

- роботи в частині оформлення технічної документації були виконані Товариством з обмеженою відповідальністю "Адванс Інвест" неналежно та ним допущені недоліки, які вплинули на якість виконаних робіт;

- усунути виявлені недоліки у частині робіт є неможливим;

- допущені позивачем недоліки робіт не стали перешкодою для досягнення мети укладеного сторонами договору;

- замовник використовує результат робіт у своїй діяльності.

Тож суд приймає як твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "Адванс Інвест" про те, що роботи були виконані в більшій мірі, мету договору досягнуто, так і твердження Акціонерного товариства "Українська залізниця" стосовно того, що частина робіт була виконана з недоліками, неналежно, допущені недоліки вплинули на якість виконаних робіт.

Стосовно первісного позову, суд погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю "Адванс Інвест", що в договорі передбачена відповідальність у розмірі 20% від вартості не всього договору, а лише неякісних послуг.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що виконавець сплачує штраф замовнику у розмірі 20 % від вартості неякісних послуг та здійснює усунення виявлених недоліків.

Повертаючись до висновків судів у справі № 910/1908/21, суд вчергове підкреслює і констатує, що усунути виявлені недоліки тепер є неможливим.

Водночас, враховуючи, що частина робіт все ж була не виконана або виконана неякісно, що деталізовано відображено в рішенні Господарського суду міста Києва у справі № 910/1908/21, суд вважає за можливе задовольнити первісний позов щодо стягнення штрафу, задля відновлення порушеного позивачем за первісним позовом права на захист за яким він звернувся до суду.

Проте, заявлена позивачем до стягнення сума обрахована та визначена невірно. Суд акцентує увагу на тому, що загальна сума вартості виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Адванс Інвест" робіт на була змешена рішенням у справі № 910/1908/21 на загальну суму розміром у 65619,28 грн. Штраф на підставі пункту 7.2 Договору стягується судом у процентному відношенні до визначених у рішенні Господарського суду міста Києва у справі № 910/1908/21 сум, як невиконані за договором підряду роботи, та становить 13123,85 грн. Тож суд вважає за можливе частково задовольнити позов Акціонерного товариства "Українська залізниця", стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адванс Інвест" штраф у розмірі 13123,85 грн. В решті вимог первісної позовної заяви суд відмовляє.

Стосовно заявленого зустрічного позову суд не приймає твердження позивача за зустрічним позовом, що в цьому випадку Акціонерним товариством "Українська залізниця" було допущено порушення умов договору, відмовлено у підписанні актів. За положеннями пункту 5.7 Договору замовник має право не підписувати акт до моменту усунення виконавцем недоліків та не оплачувати неякісно надані послуги. Як вбачається з висновків того ж рішення у справі № 910/1908/21, на яке також посилається позивач у зустрічній позовній заяві, замовник отримав неякісно надані послуги.

Товариство посилається на обов`язок замовника своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунок за надані послуги, що закріплено пунктом 6.1.1. Як зауважила сторона відповідача за зустрічним позовом, стягнення сум виконаних робіт за договором відбулось не на підставі підписаних актів приймання передавання виконаних робіт, а на підставі рішення суду. Тому нарахування штрафних санкцій за затримку розрахунку не розпочалось у визначену Товариством з обмеженою відповідальністю "Адванс Інвест" дату 26.01.2021. Таким чином, замовнику, після задоволення позову у справі № 910/1908/21 було не доцільно підписувати акти приймання передачі наданих послуг, виконувати будь які розрахунки за договором, оскільки після задоволення позову обов`язок щодо оплати послуг в частині визначеній судом був визначений у чітко окреслених межах та на конкретну суму. В той час, як акти, на які посилається позивач за зустрічним позовом, не містять узгоджених сторонами об`ємів робіт, і знову ж таки, в цьому разі відповідач користуючись наданим йому правом закріпленими пунктом 5.7 договору не підписував акти надіслані замовнику супровідним листом від 27.11.2020 до моменту усунення недоліків. Такі недоліки були також констатовані судом, встановлено неможливість їх усунення, а відтак не настав обов`язок у підписанні актів за договором, який вичерпав свою дію, мета якого була досягнута.

Суд додатково акцентує увагу на тому, що позивач за зустрічним позовом не надав суду жодних належних доказів того, що останній повідомляв замовника про факт виявлення обставин, що перешкоджають досягнення мети, яку ставить замовник, зокрема в частині зміни конфігурації/розмірів земельної ділянки.

Тож суд відмовляє у задоволенні вимоги зустрічної позовної заяви з приводу нарахування штрафних санкцій, що заявлена на підставі пункту 7.6 договору.

Стосовно заявленої у зустрічній позовній заяві вимоги про стягнення збитків, суд зазначає наступне. У пункті 8 статті 16 Цивільного кодексу України зазначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Відповідно до частини першої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відшкодування збитків є одним із заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу положень статті 22 Цивільного кодексу України, а порушення цивільного права, внаслідок якого особі завдано збитки, є підставою для їх відшкодування.

Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Враховуючи положення статті 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Суд не знаходить жодного юридичного підґрунтя у твердженнях позивача за зустрічним позовом про те, що відповідач був обізнаний про договір на виконання геодезичних робіт від 15.06.2020, оскільки сам договір завантажено в систему Прозоро. Суд не вбачає відношення до цього договору Акціонерного товариства "Українська залізниця", пов`язаність причин збитків з бездіяльністю товариства чи наявність вини у виникненні додаткового грошового зобов`язання за Акціонерним товариства "Українська залізниця". Ні договір не ставить в залежність його виконання від дій Акціонерного товариства "Українська залізниця", ні його додатки не посилаються на правовідносини з Акціонерним товариством "Українська залізниця". Тож квитанція про оплату без інших документів, що обгрунтовують причини виникнення необхідності проводити оплату за порушення зобов`язань за договором від 15.06.2020 не є належним доказом понесення збитків Товариством з обмеженою відповідальністю "Адванс Інвест", що сталися з вини Акціонерного товариства "Українська залізниця". Також заявником зустрічного позову не доведено характер переведених ним сум іншій особі, саме у якості збитків, недоотриманої вигоди чи втрачених прибутків.

Суд також наголошує на тому, що притримання оплати послуг сталося з вини самого виконавця, позаяк, право на таке притримання надано замовнику договором, а наявність підстав зумовлена фактом неналежного надання частини послуг, що встановлено судом. Відтак, вини замовника в простроченні оплати суд не вбачає, позаяк прострочення сталось у зв`язку з фактом прострочення виконавця (кредитора), яке є таким, що не може бути усунуте, зокрема і з підстав того, що виконавець завчасно не повідомив про вказані обставини замовника.

Отже, в цій частині вимог зустрічного позову суд також відмовляє у повному обсязі.

Вирішення питання щодо судових витрат, підсумки

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

В силу частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позов задоволено частково, судові витрати покладаються в цьому випадку пропорційно на обидві сторони. Відтак, враховуючи що суд відмовив у задоволенні вимоги про стягнення штрафу частково судові витрати частково залишаються за позивачем. В іншій частині витрати мають бути відшкодовані відповідачем у розмірі, що еквівалетній судовому збору що підлягає сплаті за задоволену частину позовної заяви.

Інших витрат в межах первісного позову у позовній заяві та відзиві не заявлено.

Враховуючи відмову у задоволенні зустрічного позову, судові витрати пов`язані з його поданням заявлені у зустрічній позовній заяві, що складаються з судового збору та витрат на адвоката, залишаються за заявником.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку статті 81 ГПК України сторонами доказів.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адванс Інвест» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 79 В, код ЄДРПОУ: 38660952) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ: 40075815) в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ: 40081221) 13123,85 грн штрафу та 2270,00 грн судового збору.

В решті вимог первісної позовної заяви відмовити.

У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Судові витрати пов`язані з поданням зустрічного позову залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю «Адванс Інвест».

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України. Повний текст рішення складено та підписано 08.11.2022.

Суддя А.Ф. Черногуз