Рішення

від 02.11.2022 по справі 914/2236/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2022 Справа № 914/2236/22

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Бондаренко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд», місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область

до відповідача Львівського національного університету природокористування, село Дубляни, Львівська область

про стягнення 162 539,32 грн.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» до Львівського національного університету природокористування про стягнення 162 539,32 грн заборгованості за спожиту електричну енергію.

Ухвалою від 22.09.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи по суті на 12.10.2022 об 11:00 год.

Протокольною ухвалою від 12.10.2022 суд відклав судове засідання для розгляду справи по суті на 02.11.2022 на 11:00 год., відсутнім в судовому засіданні позивачу та відповідачу, суд в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України, надіслав ухвалу-повідомлення про дату та час наступного судового засідання. Явка сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Позивач явки уповноваженого представника в судове засідання 02.11.2022 для розгляду справи по суті не забезпечив, проте, 02.11.2022 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява (вх.№22713/22), про розгляд справи без участі представника позивача, за наявними в матеріалах справи документами. Крім того, 31.10.2022 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання (вх.№22528/22) про долучення доказів, які підтверджують понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу. У поданому клопотанні позивач, зокрема, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання 02.11.2022 для розгляду справи по суті не забезпечив. Відзив, заяви, клопотання від відповідача станом на дату та час проведення судового засідання до суду не надходили. Явка представника відповідача в судове засідання 02.11.2022 не визнавалась обов`язковою.

Протокольна ухвала від 12.10.2022 про відкладення судового засідання для розгляду справи по суті на 02.11.2022 на 11:00 год., надсилалась відповідачу на його електронну адресу вказану позовній заяві, а саме: rectorat@lnau.edu.ua.

Відповідно до частини 1, частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд, враховуючи повідомлення сторін про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, беручи до уваги клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника, а також враховуючи, що явка представників в засідання обов`язковою не визнавалась, не вважає відсутність представників сторін у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Відзив у встановлений судом строк відповідачем не подано.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У судовому засіданні 02.11.2022 прийнято рішення у справі. Вступну та резолютивну частини рішення долучено до матеріалів справи.

Суть спору та правова позиція сторін.

Позиція позивача.

Мотивуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача зобов`язань, що виникли з відносин постачання електричної енергії, в частині проведення оплати. У зв`язку з чим, станом на момент подання позовної заяви у відповідача утворилась заборгованість за спожиту електроенергію за період з грудня 2021 по травень 2022 в розмірі 162 539,32 грн, яку і просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.

Обставини встановлені судом.

01.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» (постачальник) та відокремленим структурним підрозділом «Івано-Франківський коледж Львівського національного аграрного університету» (в подальшому змінено назву на Львівський національний університет природокористування (споживач)) було укладено договір про закупівлю електричної енергії за державні кошти № 240605, відповідно до умов пункту 1 якого постачальник зобов`язувався протягом 2021 року поставити споживачу електричну енергію, а споживач - оплатити її вартість.

Згідно п.п. 2.-4. договору від 01.01.2021 року, сторони погодили, що найменування товару: електрична енергія - (код ДК 021:2015-09310000-5 - енергія електрична). Планова кількість товару: 2168 кВт (дві тисячі сто шістдесят вісім кВт*год.). Планові обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та зміни вартості одиниці товару. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Ціна цього договору становить: 5000,00 грн.

Пунктом 5. договору від 01.01.2021 встановлено, що інші відносини, що виникають в процесі постачання електричної енергії та не врегульовані даним договором, вирішуються у відповідності до договору про постачання електричної енергії споживачу №240605, укладеного з ТзОВ «Прикарпатенерготрейд», на умовах обраної комерційної пропозиції. Вищевказаний договір укладено на виконання вимог та Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затвердженими постаново. НКРЕКП №312 від 14.03.2018 зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 7. договору від 01.01.2021 сторони погодили, що даний договір набирає чинності з дня його підписання, та відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини, що склалися з 01.01.2021 і діє до 31.12.2021 року, а в частині розрахунків - до його повного виконання.

Матеріали справи містять підписану та скріплену печатками відповідача, заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 240605), відповідно до положень якої споживач - відокремлений структурний підрозділ «Івано-Франківський коледж Львівського національного аграрного університету», керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, ознайомившись з умовами договору про постачання електричної енергії споживачу на сайті електропостачальника в мережі Інтернет, приєднався до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника (по факту) з відповідними персоніфікованими даними споживача, зокрема, назва об`єкта: адміністративний будинок; адреса постачання: вулиця Юності МК, 11 місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область; ЕІС-код точки комерційного обліку: 62Z3313252856363 та 62Z7463973062519.

При цьому, у цій заяві-приєднання визначено, що початок постачання з 01.01.2021, персоніфікованими даними споживача є ЕІС-код постачальника, як суб`єкта ринку електричної енергії, присвоєний відповідним системним оператором: 62Х8421193098977.

18.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» (постачальник) та відокремленим структурним підрозділом «Івано-Франківський коледж Львівського національного аграрного університету» (в подальшому змінено назву на Львівський національний університет природокористування (споживач)) було укладено договір №240605 про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до умов пункту 2.1. якого, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 1.2. договору від 18.01.2022 встановлено, що умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).

Згідно п. 2.2. договору від 18.01.2022 для цілей Закону України «Про публічні закупівлі» предмет закупівлі за цим договором відноситься до ДК 021:2015-09310000-5 Електрична енергія.

Відповідно до п. 3.1. договору від 18.01.2022, початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору.

Матеріали справи містять заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток №1 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 240605 від 18.01.2022), відповідно до положень якої відповідач - відокремлений структурний підрозділ «Івано-Франківський коледж Львівського національного аграрного університету» (в подальшому змінено назву на Львівський національний університет природокористування), керуючись Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, ознайомившись з умовами договору про постачання електричної енергії споживачу №240605 від 18.01.2022, приєднався до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника №1, з відповідними персоніфікованими даними споживача, зокрема, вид об`єкта: адміністративний будинок; місцезнаходження: місто Івано-Франківськ, вулиця Юності; ідентифікаційний код 35171187; ЕІС-код точки комерційного обліку: 62Z3313252856363 та 62Z7463973062519.

При цьому, у цій заяві-приєднання визначено, що початок постачання електричної енергії з 01.01.2022, персоніфікованими даними споживача є ЕІС-код постачальника, як суб`єкта ринку електричної енергії, присвоєний відповідним системним оператором: 62Х8421193098977.

Відповідно до п. 5.1 договору від 18.01.2022 споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 160 254,20 грн з ПДВ з урахуванням ПДВ 26 709,04 грн.

Згідно п. 5.2 договору від 18.01.2022 спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника (додаток 32 до договору). Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.

Відповідно до п. 5.3. та п. 5.4 договору від 18.01.2022 ціна електричної енергії має визначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Згідно п. 5.6. договору від 18.01.2022 оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання споживачем рахунка та акта приймання-передачі електричної енергії, або протягом 10 (десяти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунка та акта приймання-передачі електричної енергії, оформленого споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Відповідно до п. 5 комерційної пропозиції до цього договору (додаток №2 до договору) розрахунок за спожиту електричну енергію здійснюється споживачем за розрахунковий період, який, становить календарний місяць. Оплата електричної енергії здійснюється споживачем за фактично відпущену електричну енергію відповідно показів засобів комерційного обліку за розрахунковий період. Рахунок на оплату спожитої електричної енергії надається споживачу до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, протягом 10 робочих днів з моменту отримання рахунка та акта приймання-передачі електричної енергії.

Так, відповідно до акта про використану електричну енергію за грудень 2021 згідно договору № 240605 споживач (відповідач) спожив у грудні 10355 кВт*год. електричної енергії на суму 49 380,06 грн (у тому числі 8 230,01 грн ПДВ).

Позивач виставив відповідачу рахунок за електроенергію №2050000605211219 від 06.01.2022 за грудень на суму 49 380,06 грн (у тому числі 8230,01 грн ПДВ).

Представник відповідача отримав рахунок за електроенергію №2050000605211219 від 06.01.2022 за грудень на суму 49 380,06 грн; вхідне сальдо на 01.12.2021: 11 085,51 грн, оплачено у грудні 2021 року: 24 900,00 грн; вихідне сальдо на 01.01.2022: 35 565,57 грн.

З урахуванням існуючого боргу станом на 01.12.2021 в сумі 11 085,51 грн, оплати у грудні в сумі 24 900,00 грн та отриманої електроенергії у грудні 2021 на суму 49 380,06 грн відповідачу до 10-го січня 2022 потрібно було оплатити на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника зазначений у розрахункових документах - 35 565,57 грн - вихідне сальдо станом на 01.01.2022.

В порушення умов договору, споживач не провів розрахунок за фактично передану електричну енергію на суму 35 565,57 грн.

Станом на 01.01.2022 заборгованість за фактично передану електричну енергію по договору становила 35 565,57 грн.

Так, відповідно до акта про використану електричну енергію за січень 2022 згідно договору № 240605 споживач (відповідач) спожив у січні 9454 кВт*год. електричної енергії на суму 39 487,16 грн (у тому числі 6 581,19 грн ПДВ).

Позивачем було виставлено відповідачу рахунок за електроенергію №2050000605220119 від 07.02.2022 за січень на суму 39 487,16 грн (у тому числі 6581,19 грн ПДВ).

Представник відповідача отримав рахунок за електроенергію №2050000605220119 від 07.02.2022 за січень на суму 39 487,16 грн; вхідне сальдо на 01.01.2022: 35 565,57 грн, оплачено у січні 2022 року: 0,00 грн; вихідне сальдо на 01.02.2022: 75 052,73 грн.

З урахуванням існуючого боргу станом на 01.01.2022 в сумі 35 565,57 грн, оплати у січні в сумі 0,00 грн та отриманої електроенергії у січні 2022 на суму 39 487,16 грн відповідачу до 10-го лютого 2022 потрібно було оплатити на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника зазначений у розрахункових документах - 75 052,73 грн - вихідне сальдо станом на 01.02.2022.

В порушення умов договору, споживач не провів розрахунок за фактично передану електричну енергію на суму 75 052,73 грн.

Станом на 01.02.2022 заборгованість за фактично передану електричну енергію по договору становила 75 052,73 грн.

Так, відповідно до акта про використану електричну енергію за лютий 2022 згідно договору № 240605 споживач (відповідач) спожив у лютому 7416 кВт*год. електричної енергії на суму 30 974,92 грн (у тому числі 5 162,49 грн ПДВ).

Позивач виставив відповідачу рахунок за електроенергію №2050000605220219 від 09.03.2022 за лютий на суму 30 974,92 грн (у тому числі 5162,49 грн ПДВ).

Представник відповідача отримав рахунок за електроенергію №2050000605220219 від 09.03.2022 за лютий на суму 30 974,92 грн; вхідне сальдо на 01.02.2022: 75 052,73 грн, оплачено у лютому 2022 року: 0,00 грн; вихідне сальдо на 01.03.2022: 106 027,65 грн.

З урахуванням існуючого боргу станом на 01.02.2022 в сумі 75 052,73 грн, оплати у лютому в сумі 0,00 грн та отриманої електроенергії у лютому 2022 на суму 30 974,92 грн відповідачу до 10-го березня 2022 потрібно було оплатити на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника зазначений у розрахункових документах - 106 027,65 грн - вихідне сальдо станом на 01.03.2022.

В порушення умов договору, споживач не провів розрахунок за фактично передану електричну енергію на суму 106 027,65 грн.

Станом на 01.03.2022 заборгованість за фактично передану електричну енергію по договору становила 106 027,65 грн.

Так, відповідно до акта про використану електричну енергію за березень 2022 згідно договору № 240605 споживач (відповідач) спожив у березні 5965 кВт*год. електричної енергії на суму 24 914,42 грн (у тому числі 4 152,40 грн ПДВ).

Позивач виставив відповідачу рахунок за електроенергію №2050000605220319 від 06.04.2022 за березень на суму 24 914,42 грн (у тому числі 4152,40 грн ПДВ).

Представник відповідача отримав рахунок за електроенергію №2050000605220319 від 06.04.2022 за березень на суму 24 914,22 грн; вхідне сальдо на 01.03.2022: 106 027,65 грн, оплачено у березні 2022 року: 0,00 грн; вихідне сальдо на 01.04.2022: 130 942,07 грн.

З урахуванням існуючого боргу станом на 01.03.2022 в сумі 106 027,65 грн, оплати у березні в сумі 0,00 грн та отриманої електроенергії у березні 2022 на суму 24 914,42 грн відповідачу до 10-го квітня 2022 потрібно було оплатити на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника зазначений у розрахункових документах - 130 942,07 грн - вихідне сальдо станом на 01.04.2022.

В порушення умов договору, споживач не провів розрахунок за фактично передану електричну енергію на суму 130 942,07 грн.

Станом на 01.04.2022 заборгованість за фактично передану електричну енергію по договору становила 130 942,07 грн.

Так, відповідно до акта про використану електричну енергію за квітень 2022 згідно договору № 240605 споживач (відповідач) спожив у квітні 4866 кВт*год. електричної енергії на суму 20 324,15 грн (у тому числі 3 387,36 грн ПДВ).

Позивач виставив відповідачу рахунок за електроенергію №2050000605220419 від 06.05.2022 за квітень на суму 20 324,15 грн (у тому числі 3387,36 грн ПДВ).

Представник відповідача отримав рахунок за електроенергію №2050000605220419 від 06.05.2022 за квітень на суму 20 324,15 грн; вхідне сальдо на 01.04.2022: 130 942,07 грн, оплачено у квітні 2022 року: 0,00 грн; вихідне сальдо на 01.05.2022: 151 266,22 грн.

З урахуванням існуючого боргу станом на 01.04.2022 в сумі 130 942,07 грн, оплати у квітні в сумі 0,00 грн та отриманої електроенергії у квітні 2022 на суму 20 324,15 грн відповідачу до 10-го травня 2022 потрібно було оплатити на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника зазначений у розрахункових документах - 151 266,22 грн - вихідне сальдо станом на 01.05.2022.

В порушення умов договору, споживач не провів розрахунок за фактично передану електричну енергію на суму 151 266,22 грн.

Станом на 01.05.2022 заборгованість за фактично передану електричну енергію по договору становила 151 266,22 грн.

Так, відповідно до акта про використану електричну енергію за травень 2022 згідно договору № 240605 споживач (відповідач) спожив у травні 2699 кВт*год. електричної енергії на суму 11 273,10 грн (у тому числі 1 878,85 грн ПДВ).

Позивач виставив відповідачу рахунок за електроенергію №2050000605220519 від 06.06.2022 за травень на суму 11 273,10 грн (у тому числі 1878,85 грн ПДВ).

Представник відповідача отримав рахунок за електроенергію №2050000605220519 від 06.06.2022 за травень на суму 11 273,10 грн; вхідне сальдо на 01.05.2022: 151 266,22 грн, оплачено у травні 2022 року: 0,00 грн; вихідне сальдо на 01.06.2022: 162 539,32 грн.

З урахуванням існуючого боргу станом на 01.05.2022 в сумі 162 539,32 грн, оплати у травні в сумі 0,00 грн та отриманої електроенергії у травні 2022 на суму 11 273,10 грн відповідачу до 10-го червня 2022 потрібно було оплатити на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника зазначений у розрахункових документах - 162 539,32 грн - вихідне сальдо станом на 01.06.2022.

В порушення умов договору, споживач не провів розрахунок за фактично передану електричну енергію на суму 162 539,32 грн.

Станом на 01.06.2022 заборгованість за фактично передану електричну енергію по договору становила 162 539,32 грн.

У порушення договірних зобов`язань Львівський національний університет природокористування в особі відокремленого структурного підрозділу «Івано-Франківський коледж Львівського національного аграрного університету» (в подальшому змінено назву на Львівський національний університет природокористування) не провів в повній мірі розрахунки за спожиту електричну енергію за період з грудня 2021 по травень 2022 включно на підставі виставлених рахунків за вказаний період, які споживач отримав у персональному кабінеті та які додатково були надіслані поштою 29.06.2022, що призвело до утворення заборгованості за спожиту електричну енергію за період з грудня 2021 по травень 2022 включно у розмірі 162 539,32 грн.

Станом на дату винесення рішення відповідачем не подано доказів сплати 162 539,32 грн.

Таким чином позивач просить стягнути з відповідача 162 539,32 грн заборгованості за спожиту електричну енергію за період з грудня 2021 по травень 2022 включно.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Висновки суду.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір №240605 про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання; до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

За змістом частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5.6. договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання споживачем рахунка та акта приймання-передачі електричної енергії, або протягом 10 (десяти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунка та акта приймання-передачі електричної енергії, оформленого споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Згідно п. 5 комерційної пропозиції до цього договору (додаток №2 до договору) розрахунок за спожиту електричну енергію здійснюється споживачем за розрахунковий період, який, становить календарний місяць. Оплата електричної енергії здійснюється споживачем за фактично відпущену електричну енергію відповідно показів засобів комерційного обліку за розрахунковий період. Рахунок на оплату спожитої електричної енергії надається споживачу до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, протягом 10 робочих днів з моменту отримання рахунка та акта приймання-передачі електричної енергії.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені статтею 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідач взятих на себе зобов`язань зі сплати за спожиту електричну енергію за період з грудня 2021 по травень 2022 включно у повному обсязі не провів, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 162 539,32 грн.

Отже, як станом на дату подання позовної заяви так і станом на дату прийняття судом рішення у відповідача існує борг зі сплати за спожиту електричну енергію за період з грудня 2021 по травень 2022 включно на загальну суму 162 539,32 грн.

Відповідач наявності заборгованості зі сплати основного боргу в сумі 162 539,32 грн не спростовував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду, відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив, власного контррозрахунку не надав.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 162 539,32 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір на загальну суму 2 481,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №1791701239 від 12.09.2022 на суму 2 232,90 грн та № 1791696966 від 29.07.2022 на суму 248,10 грн.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481,00 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Слід зазначити, що Львівським національним університетом природокористування не заявлено клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як встановлено з матеріалів справи, 06.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» (надалі - клієнт) та адвокатом Іванишиним Василем Івановичем (надалі - адвокат) укладено договір про надання професійної правничої допомоги №2022/18.

Пунктом 1.1. договору сторони погодили, що адвокат зобов`язується надавати клієнту необхідну професійну правничу допомогу під цивільного, господарського, адміністративного та кримінального провадження, пов`язаного з діяльністю клієнта та його посадових осіб.

Відповідно до п. 3.2.4. договору клієнт зобов`язувався вчасно та в порядку, визначеному розділом 4 цього договору, оплачувати надані адвокатом послуги.

Згідно п. 4.1. договору представництво та захист прав та законних інтересів клієнта, а також надання йому необхідної професійної правничої допомоги під час цивільного, господарського та кримінального провадження, пов`язаного з діяльністю клієнта, відповідно до умов цього договору, здійснюється на платній основі. Вартість 1 людино-години роботи адвоката - 1000,00 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 4.2. договору остаточна сума даного договору визначається сторонами на підставі погоджених та підписаних актів приймання-передачі наданих послуг, враховуючи складність справи, фактично витрачений час, винагороду за досягнення бажаного результату та інші істотні обставини.

Згідно п. 4.3. договору оплата за надані послуги здійснюється на підставі актів приймання-передачі наданих послуг. Клієнт перераховує адвокату кошти згідно суми, обумовленої в акті приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 4.5. договору сторони погодили, що розрахунок за цим договором проводиться шляхом оплати коштів на поточний рахунок адвоката протягом 5 банківських днів з моменту підписання акта приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом 7.1. договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до « 31» грудня 2022 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

27.10.2022 між клієнтом та адвокатом підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі послуг за договором про надання професійної правничої допомоги №2022/18 від 06.01.2022.

Також, у даному акті зазначено, що адвокат надав, а клієнт отримав професійну правничу допомогу по здійсненню захисту, представництва, інших видів правничої допомоги щодо стягнення заборгованості з Львівського національного університету природокористування за договором постачання електричної енергії споживачу №240605 у справі №914/2236/22.

Зазначений акт містить детальний опис наданих послуг із зазначенням кількості годин, ціни за одиницю та суми до оплати. Вартість наданих послуг складає - 8 000,00 грн без ПДВ.

Підписуючи вказаний акт приймання-передачі послуг сторони підтвердили, що зобов`язання за договором про надання професійної правничої допомоги №2022/18 від 06.01.2022 у справі №914/2236/22 виконані належним чином та своєчасно.

Позивач на підтвердження його витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 8 000,00 грн надав: договір про надання професійної правничої допомоги №2022/18 від 06.01.2022; акт приймання-передачі послуг від 27.10.2022 за договором про надання професійної правничої допомоги №2022/18 від 06.01.2022; платіжне доручення №709 від 27.10.2022 на суму 8 000,00 грн.

Повноваження адвоката Іванишина Василя Івановича підтверджуються ордером серія АТ №1028508 від 08.09.2022; свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серія ІФ №001197 від 14.06.2017, виданим Радою адвокатів Івано-Франківської області відповідно до рішення №1/05 від 14.06.2017.

Слід зазначити, що саме з вини відповідача спір доведено до суду, його поведінка не сприяла вирішенню спору у позасудовому порядку, у зв`язку з чим позивач змушений був скористатись послугами адвоката. Виконана адвокатами робота повинна бути оплачена, порядок нарахування суми витрат на професійну правничу допомогу прозорий та зрозумілий.

Суд при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката для цілей їх розподілу повинен брати до уваги саме умови договору та не має підстав самовільно встановлювати інший розмір та порядок обчислення витрат, ніж той, який у відповідному порядку був закріплений у договорі.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.08.2019 у справі №908/1654/18, від 12.09.2019 у справі №910/9784/18 та від 19.11.2019 у справі №5023/5587/12).

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Ознайомившись з вищезазначеними доказами, оцінивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача слід стягнути на користь позивача 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Львівського національного університету природокористування (30831, Львівська область, Жовківський район, село Дубляни, вулиця Володимира Великого, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи 00493735) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» (76019, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Надрічна, будинок 4Б; ідентифікаційний код юридичної особи 42129720) 162 539,32 грн основного боргу, 2 481,00 грн судового збору та 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повний текст рішення

складено та підписано 07.11.2022

Суддя Сухович Ю.О.