Рішення

від 01.11.2022 по справі 914/1226/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2022 Справа № 914/1226/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. за участю секретаря судового засідання Зусько І.С. розглянув в порядку загального позовного провадження справу за позовом Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі

позивача: Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області, м. Сколе, Львівська область,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сколівська ВЕС», с. Орів, Дрогобицького району Львівської області

про: розірвання договору оренди землі, зобов`язання повернути земельну ділянку

за участю представників:

від прокуратури: Леонтьєва Н.Т.

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з`явився

Судові процедури

13.06.2022 до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сколівська ВЕС» про розірвання договору оренди землі, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Ухвалою суду від 20.06.2022 позовну заяву залишено без руху, про що позивача повідомлено у спосіб надіслання 21.06.2022 копії ухвали на електронну адресу заявника.

04.07.2022 на електронну адресу Господарського суду Львівської області надійшла заява на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху.

Ухвалою суду від 06.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.08.2022.

10.08.2022 на адресу суду надійшло клопотання вх.№16824/22 про розгляд справи без участі повноважного представника позивача, відповідно до якого позивач повідомив, що підтримує позов у повному обсязі та просить розглядати справи без його участі.

В судовому засіданні 16.08.2022 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 13.09.2022.

В судовому засіданні 13.09.2022 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд спраив по суті в судовому засіданні на 04.10.2022.

В судовому засіданні 04.10.2022 оголошено перерву до 01.11.2022.

Прокурор та позивач в судове зсідання 01.11.2022 з`явились, позовні вимоги підтримали,просили позов задовольнити повністю.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 01.11.2022 не забезпечив.

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором оренди землі №32/20/11-14 від 20.11.2014 щодо сплати орендної плати за договором оренди землі. На думку прокурора та позивача, систематична несплата ТОВ «Сколівська ВЕС» орендної плати за землю, визначеної Договором оренди земельної ділянки кадастровий номер 4624588600:02:000:0096 є порушенням істотних умов договору, у зв`язку з чим цей договір підлягає розірванню в судовому порядку, а земельна ділянка поверненню.

Заперечення відповідача

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву чи заяву про продовження строку для подання відзиву у встановлений ухвалою суду від 06.07.2022 п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали не подав, поважності причин пропуску строку для подання відзиву або заяви про продовження встановленого судом строку для подання відзиву не навів.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною 8 статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Обставини справи

Стрийською окружною прокуратурою встановлено, що за договором оренди землі від 20.11.2014 №32/20/11-14, укладеним між Головним управління Держземагентства у Львівській області та ТОВ «Сколівська ВЕС», орендарем систематично допускається заборгованість з орендної плати за землю, що в свою чергу, є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Наказом Головного управління Держземагентства у Львівській області від 04.08.2014 №13-1300/16-14-СГ (Наказ) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Сколівська ВЕС» за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Ямельницької сільстрької ради (за межами населених пунктів) Сколівського району, площею 1 га, зі зміною цільового призначення - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств: для будівництва та обслуговування вітрових електростанції. Пунктом 2 Наказу передбачено передати ТОВ «Сколівська ВЕС» земельну ділянку площею 1 га (кадастровий №4624588600:02:000:0096) в оренду на 49 років для будівництва та обслуговування вітроелектростанції на території Ямельницької сільської ради Сколівського району (на даний час на території Сколівської міської ради Стрийського району).

20.11.2014 між ГУ Держземагентства у Львівській області (Орендодавець) та ТОВ «Сколівська ВЕС» (Орендар) укладено договір оренди землі №32/20/11-14 (Договір), відповідно до п.1. якого «Орендодавець» (ГУ Держземагентства у Львівській області) на підставі Наказу від 04.08.2014 №13-1300/16-14-СГ надає в оренду земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення, а «Орендар» (ТОВ «Сколівська ВЕС») приймає земельну ділянку для будівництва та обслуговування вітроелектростанції, яка знаходиться за межами с.Ямельниця, Сколівського району, Львівської області.

Відповідно до п.п. 2, 3 Договору, в оренду передається земельна ділянка площею 1 га (кадастровий номер 4624588600:02:000:0096, у тому числі - 1,0000 га сіножаті). На земельній ділянці відсутні будь-які об`єкти нерухомого майна чи інфраструктури.

Пунктом 5 Договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 150 600 грн. Пунктом 8 Договору визначено, що такий укладено на 49 (сорок дев`ять) років до 20.11.2063.

Згідно із пунктом 9 Договору, орендна плата складає 4 518,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот вісімнадцять гривень) на рік, встановлюється в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки згідно із статтею 288.5.2., пункт (а), розділу 13 Податкового Кодексу України. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі рівними частинами щомісячно.

Пунктом 10 Договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

У відповідності до п. 11 Договору орендна плата вноситься шляхом безготівкового перерахунку, рівними частинами, не пізніше як через 30 днів після закінчення звітного періоду на р/р 33210812700539 в УДКСУ у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 37904831, одержувач платежу Ямельницька сільська рада.

Відповідно до п. 28 Договору Орендодавець має право вимагати від Орендаря своєчасного внесення орендної плати, а Орендар відповідно до п. 31 Договору зобов`язаний своєчасно її вносити.

Пунктом 31 договору передбачено, що орендар зобов`язаний у відповідності до цього договору своєчасно вносити орендну плату.

Пунктом 36 Договору визначено, що його дія припиняється шляхом розірвання на підставі рішення суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

20.11.2014 на виконання договору оренди землі між орендодавцем та орендарем підписано акт приймання-передачі в оренду земельної ділянки площею 1 га, кадастровий №4624588600:02:000:0096, в тому числі 1 га в натурі із встановленими межовими знаками, для розміщення, будівництва, обслуговування, експлуатації об`єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлювальних джерел енергії, включаючи технологічну структуру, яка знаходиться за межами с. Ямельниця Сколівського району Львівської області.

Право оренди ТОВ «Сколівська ВЕС» земельної ділянки державної власності кадастровий номер 4624588600:02:000:0096 на підставі вказаного Договору було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В подальшому, 18.02.2022 державним реєстратором зареєстровано право комунальної власності на вказану земельну ділянку за Сколівською міською радою (код ЄДРПОУ 04056262) (номер запису про право власності: 46837442), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (витяг додається).

Підставою для здійснення реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку став Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021.

Інші відомості про спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

Позиція суду

Необхідність звернення прокурором із даним позовом обумовлена наступним.

Згідно ст. ст. 6, 7, 13, 143 Конституції України органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах виступає, державний орган, якому надано повноваження органу виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Інтерес держави полягає у міцному та самодостатньому місцевому самоврядуванні кожної територіальної громади, а держава в свою чергу гарантує наділення органів місцевого самоврядування певними державними повноваженнями та надає можливість населенню управляти власними справами, спільно приймати рішення та діяти з метою їх реалізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Що місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, що передбачено п. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Частиною 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Згідно з положеннями ч. 1 вказаної статті органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», рішення сесії 8 скликання Сколівської міської ради № 58 від 08.12.2020 «Про реорганізацію шляхом приєднання юридичної особи Ямельницької сільської ради Сколівського району Львівської області» Сколівська міська рада є правонаступником активів та пасивів, всіх майнових прав та обов`язків Ямельницької сільської ради Сколівського району Львівської області.

Земельна ділянка, надана у користування відповідачу за оскаржуваним договором перебувала на адміністративній території Ямельницької сільської ради Сколівського району, яка з 08.12.2020 увійшла до Сколівської об`єднаної територіальної громади. З огляду на вищевикладене, вимоги чинного законодавства та п. 11 Договору, на даний час саме Сколівська міська рада є отримувачем коштів за її використання.

Повноваження органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади, у сфері регулювання земельних відносин визначені у ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема, до відання виконавчих органів селищних рад належать власні (самоврядні) повноваження, такі як справляння плати за землю, та делеговані повноваження, а саме здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, у тому числі щодо своєчасності надходження в місцевий бюджет коштів за користування землями територіальної громади.

Наявність у відповідача заборгованості з орендної плати за землю, наданої йому в користування за оскаржуваним договором, порушує інтереси територіальної громади, як складової держави, оскільки бюджет недоотримує значні кошти, однак вищезазначене залишились поза увагою органу місцевого самоврядування - Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області, який є представницьким органом та повинен вживати ефективних заходів до забезпечення захисту інтересів громади. Радою не вжито заходів до захисту інтересів громади ні як стороною договору, ні шляхом реалізації наданих законом повноважень як органом місцевого самоврядування, усвідомлюючи порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Сколівська міська рада Стрийського району Львівської області відповідно до п.п. 3, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» та ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірної земельної ділянки.

Відтак, органом, уповноваженим розпоряджатись від імені територіальної громади спірною земельною ділянкою відповідно до закону та умов Договору є Сколівська міська рада Стрийського району Львівської області.

Земельна ділянка, надана у користування відповідачу за оскаржуваним договором перебуває на адміністративній території Ямельницької сільської ради Сколівського району, яка з 08.12.2020 увійшла до Сколівської об`єднаної територіальної громади. З огляду на вищевикладене, вимоги чинного законодавства та п. 11 Договору, на даний час саме Сколівська міська рада є отримувачем коштів за її використання.

Систематична несплата відповідачем орендної плати за землю, а також її сплата несвоєчасно та не в повному розмірі, порушує право даної територіальної громади на володіння, ефективне користування і розпорядження на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй; ослаблює економічні інтереси органу місцевого самоврядування з огляду на наповненість місцевого бюджету через ненадходження коштів.

Також, такі обставини безумовно порушують інтереси територіальної громади, як складової держави, оскільки бюджет недоотримує значні кошти, однак Сколівською міською радою Стрийського району Львівської області не вжито заходів до захисту інтересів громади шляхом реалізації наданих законом повноважень як органом місцевого самоврядування, усвідомлюючи порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Будучи обізнаною про порушення умов договору відповідачем, у тому числі поінформованою листами Стрийської окружної прокуратури від 07.02.2022 та від 11.03.2022, згідно з якими фактично надано позивачу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (зокрема, шляхом вчинення дій до виправлення ситуації, а саме подання позову).

На думку прокурора, вказані обставини свідчать про самоусунення органу місцевого самоврядування від реалізації функції захисту порушених інтересів територіальної громади та держави, як наслідок наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва. Підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області незважаючи на очевидний характер порушень інтересів територіальної громади (великого числа громадян) у сфері захисту права комунальної власності, які у даному випадку збігаються з інтересами держави, що має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень та підтверджує наявність «виключного випадку» для звернення прокурора з позовом до суду.

З цією метою окружною прокуратурою надіслано до Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області запит від 11.03.2022, в якому викладено виявлені порушення вимог законодавства, в частині своєчасності внесення орендної плати за землі на території Сколівської об`єднаної територіальної громади за договором оренди землі від 20.11.2014, укладеним між Головним управління Держземагентства у Львівській області та ТОВ «Сколівська ВЕС», запропоновано міській раді вжити заходи реагування до усунення цих порушень і повернення спірної земельної ділянки у розпорядження держави або повідомлення про неможливість звернення до суду з метою захисту інтересів держави в судовому порядку.

З інформації Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області від 18.03.2022 встановлено, що заходи щодо повернення оспорюваної земельної ділянки, як на момент надання відповіді так і до часу пред`явлення прокуратурою цієї позовної заяви не вживалися та не повідомлено про можливе майбутнє вжиття заходів для самостійного усунення порушень з метою захисту інтересів держави. Більше того, Сколівська міська рада Стрийського району Львівської області просить Стрийську окружну прокуратуру вжити заходи реагування позовного характеру, що є додатковим підтвердженням бездіяльності.

Отже, уповноваженим органом своєчасних заходів щодо повернення спірної земельної ділянки на користь держави не вжито, що є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду в інтересах держави. Таким чином, Сколівська міська рада позов, як ефективний спосіб захисту порушених прав, з приводу розірвання договору та повернення земельної ділянки не заявила, що свідчить про неналежне здійснення своїх повноважень протягом розумного строку, як про це зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Щодо заявлених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.02.2022 Сколівська міська рада Стрийського району Львівської області (Орендодавець) набула право власності на спірну земельну ділянку та до останньої перейшли права та обов`язки орендодавця за оскаржуваним договором оренди землі.

Згідно з ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до пункту 24 розділу X «Перехідних положень» Земельного кодексу України (із змінами, внесеними згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» №1423-ІХ від 28.04.2021, що набрав чинності 27.05.2021) перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 148-1 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорамбби оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Тобто, зміна власника земельної ділянки та передача її з державної в комунальну власність не впливає на умови діючого договору оренди землі, на права та обов`язки Орендаря та не тягне за собою зміну умов договору оренди землі.

Вказане кореспондується також з нормами ст. 514 ЦК України, відповідно до якої, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 13 Закону, ст. 792 Цивільного кодексу України, договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 2 статті 792 Цивільного кодексу України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Вищевказані відносини регулюються на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про оренду землі», іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимого ст. ст. 626,629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, встановлених на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим до виконання.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У позовній заява прокурор зазначив, що систематична несплата відповідачем орендної плати за договором оренди землі, що супроводжується постійною наявністю заборгованості, є істотним порушенням умов договору.

Приписами ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», орендна землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Так, відповідно до ст.93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Крім цього, статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі», істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України).

У відповідності до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 96, 206 Земельного кодексу України, ст. 288 Податкового кодексу України використання землі в Україні є платним і землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно пункту «д» статті 141 Земельного кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за її користування протягом трьох місяців підряд.

Враховуючи наведене, під систематичною несплатою орендної плати, відповідно до положень ст. 782 Цивільного кодексу України, слід розуміти невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Положеннями п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності -обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Положеннями ст. 15 Закону визначено, що істотними умовами договору оренди землі є:

-об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

-строк дії договору оренди;

-орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (ст. 96 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, що встановлені цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 36 Податкового кодексу України зазначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, який виникає у платника за кожним податком і збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1. ст. 38 Податкового кодексу України).

Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п.287.1 ст. 287 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, п. 4.4 Договору, орендна плата вноситься орендарем щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З інформації ГУ ДПС у Львівській від 11.02.2022 вбачається, що ТОВ «Сколівська ВЕС» допускає систематичну заборгованість з орендної плати за землю, зокрема за Договором, предметом якого є земельна ділянки площею 1 га з кадастровим номером 4624588600:02:000:0096. Зокрема, станом на 01.02.2022 обліковується заборгованість по орендній платі за землю в сумі 239 575,90 грн, яка виникла з 01.04.2019. Остання сплата проведена 01.07.2021 в сумі 160 000 грн.

Також, з інформації ГУ ДПС у Львівській від 06.05.2022 вбачається, що ТОВ «Сколівська ВЕС» допускається систематична заборгованість з орендної плати за землю, зокрема за Договором, предметом якого є земельна ділянки площею 1 га з кадастровим номером 4624588600:02:000:0096. Станом на 03.05.2022 обліковується заборгованість по орендній платі за землю, зокрема за Договором, предметом якого є земельна ділянки площею 1 га з кадастровим номером 4624588600:02:000:0096, в сумі 262 705,75 грн.

Окрім цього, на запит окружної прокуратури від 07.02.2022, ГУ ДПС у Львівській області листом від 11.02.2022 направлено до окружної прокуратури завірені копії декларацій з плати за землю, поданих відповідачем за 2020 та 2021 роки та розрахунок податкового боргу з орендної плати відповідача.

Із поданої 17.02.2021 ТзОВ «Сколівська ВЕС» податкової декларації за 2021 рік вбачається, що відповідачем самостійно задекларовано податкові зобов`язання з орендної плати (річний розмір орендної плати) за спірну земельну ділянку кадастровий номер 4624588600:02:000:0096 площею 1 га на 2021 рік становить - 4518 грн.

Також, факт систематичного порушення ТОВ «Сколівська ВЕС» строків внесення орендної плати за землю підтверджено листом Сколівської міської ради від 07.10.2021, згідно якого вбачається, що 01.07.2021 в останнє від ТзОВ «Сколівська ВЕС» поступили кошти по сплаті орендної плати за землю у сумі 160 000 гривень.

Таким чином, при наявності у ТОВ «Сколівська ВЕС» станом на 03.05.2022 заборгованості з орендної плати за землю на суму 262 705,75 грн. та договірного зобов`язання про щомісячне внесення орендної плати за землю не пізніше як через 30 днів після закінчення звітного періоду, встановлено відсутність будь-яких проплат з орендної плати за землю, в тому числі за оренду земельної ділянки кадастровий номер 4624588600:02:000:0096 площею 1 га, більше як за три місяці підряд, а саме: з 01.07.2021 по 03.05.2022 (більше 10 місяців).

Наведене свідчить про систематичне порушення відповідачем умов Договору в частині повноти та своєчасності сплати орендної плати та є самостійною підставою для розірвання договору оренди землі.

Як підтвердження фактів систематичної несплати орендної плати відповідачем, в тому числі і за спірним Договором, є звернення ГУ ДПС у Львівській області до Львівського окружного адміністративного суду із позовами про стягнення до бюджету податкового боргу по орендній платі за земельні ділянки, за результатами розгляду якого судом прийнято рішення від 28.02.2020 у справі №380/47/20, яким задоволено позовну заяву ГУ ДПС у Львівській області до ТОВ «Сколівська ВЕС» про накладання арешту на кошти платника в сумі 353 610,14 грн.

Абзацом 3 пункту 8 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 16.04.2004 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» передбачено, що питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред`явлення позову про розірвання договору.

В пункті 2.20. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» зазначено, що під час вирішенні спорів про розірвання договору і оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України «Про оренду землі», а також з підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно п. 2.23. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011, розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості по орендній платі, суди мають мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Зокрема, у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 (справа №183/262/17) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 (справа № 383/708/16-ц), від 15.01.2020 (справа № 709/591/18), від 30.06.2020 (справа №484/3514/17), від 22.09.2020 (справа № 327/163/17), від 13.05.2021 (справа №192/149/17) та від 10.11.2021 (справа № 175/642/19).

Більше того, Верховний Суд в постанові від 02.05.2018 (справа № 925/549/17) дійшов висновку, що сам факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також, Верховний Суд (постанова Касаційного цивільного суду від 04.12.2019 у справі № 318/433/18) зробив висновок, що часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати з урахуванням індексації дає право орендодавцям вимагати розірвання договорів попри те, чи виплачена в подальшому заборгованість. В ході розгляду цієї справи Касаційний суд звернувся до попередніх рішень Великої Палати Верховного Суду щодо вирішення подібних питань (постанови від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, від 11.10.2017 у справі № 6-1449цс17, від 06.03.2019 у справі № 183/262/17), згідно яких тлумачення п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України дає можливість зрозуміти, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплату в розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

При цьому, в ході розгляду справи № 313/780/19 судом не з`ясовувався сам розмір заборгованості зі сплати орендної плати, а прийнято до уваги той факт, що «відповідач не здійснював сплату орендної плати в 2016, 2018, 2019 роках», що є підставою для розірвання договору 7оренди» (постанова Верховного Суду від 07.10.2020).

При вирішенні питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України щодо підстав для розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін з підстав істотного порушення договору другою стороною (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018у справі №912/138617).

При цьому, в постанові Верховного Суду від 22.06.2020 (справа № 922/2216/19) зроблено висновок щодо критеріїв істотності порушення умов договору, як підстави дострокового розірвання договору на вимогу сторони в розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України, як необхідної передумови розірвання договору в судовому порядку на вимогу однієї сторони. Зазначено, що істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач не отримав того, на що він розраховував при укладанні договору.

Невиплата орендної плати є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа. Згідно зі ст. ст. 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Отже, оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки (постанова Верховного Суду від 10.09.2021 у справі № 650/628/19-ц).

Таким чином, ТОВ «Сколівська ВЕС» в порушення ст.629 Цивільного кодексу України, ст.206 Земельного кодексу України, п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, ч.1 ст.21 Закону України «Про оренду землі», п.11 Договору оренди земельної ділянки від 20.11.2014 систематично не сплачувало орендну плату за оренду земельних ділянок державної власності, а з 18.02.2022 комунальної власності, які розташовані на території Сколівської міської ради, в тому числі за оренду земельної ділянки кадастровий номер 4624588600:02:000:0096 площею 1 га, внаслідок чого станом на 03.05.2022 допустило заборгованість на суму 262 705,75 грн., що відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», ст. 141 Земельного кодексу України, ст. 651 Цивільного кодексу України та умов Договору оренди землі від 20.11.2014, є достатньою правовою підставою для розірвання цього договору.

Відповідно до ч.1 ст.782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за її користування протягом трьох місяців підряд.

Таким чином, систематична несплата ТОВ «Сколівська ВЕС» орендної плати за землю, визначеної Договором оренди земельної ділянки кадастровий номер 4624588600:02:000:0096 є порушенням істотних умов договору, у зв`язку з чим цей договір підлягає розірванню в судовому порядку, а земельна ділянка поверненню.

Положеннями ст. 34 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Крім того, пунктом 21 Договору сторони погодили, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати

За звернення до суду з позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4962,00 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжними дорученнями №1227 від 01.07.2022.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити повністю.

2.Розірвати Договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 4624588600:02:000:0096 від 20.11.2014 №32/20/11-14, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Львівській області (79019, м. Львів, проспект Чорновола, 4; ідентифікаційний код 39769942) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сколівська ВЕС» (82610, Львівська обл., Дрогобицький р-н, с. Орів, вул. Шевченка, 174; ідентифікаційний код 38740608).

3.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Сколівська ВЕС» (82610, Львівська обл., Дрогобицький р-н, с. Орів, вул. Шевченка, 174, ідентифікаційний код 38740608) повернути Сколівській міській раді Стрийського району Львівської області, земельну ділянку площею 1 га з кадастровим номером 4624588600:02:000:0096, розташовану за межами населеного пункту на території Сколівської міської ради Стрийського району Львівської області.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сколівська ВЕС» (82610, Львівська обл., Дрогобицький р-н, с. Орів, вул. Шевченка, 174, ідентифікаційний код 38740608) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, Львівська обл., місто Львів, ПРОСПЕКТ ШЕВЧЕНКА, будинок 17/19; ідентифікаційний код 02910031) 4962,00 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 08.11.2022.

Суддя Кидисюк Р.А.