Рішення

від 02.11.2022 по справі 916/1584/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" листопада 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1584/22

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРЕНЕРГОЗБУТ" (бул. Шевченка, буд. 208, Черкаси, 18001)

до відповідача: ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПОЛІМІН - ЮГ" (вул. Гвардійська буд. 198, Олешки, Олешківський р-н Херсонська область, 75100)

про стягнення 61857,31 грн.;

за участю представників:

від позивача: Кваша І.В. - ордер

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРЕНЕРГОЗБУТ" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПОЛІМІН - ЮГ" про стягнення 61857,31 грн. заборгованості з спожиту електричну енергію.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії №17/12/21-258 від 17.12.2021р.

Ухвалою суду від 25.07.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРЕНЕРГОЗБУТ" залишено без руху.

28.07.2022 від позивача ндійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Крім того, 28.07.2022 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог в якій просить суд про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 61 857,31 грн., інфляційні втрати за період прострочення у розмірі 3 532,68 грн., три проценти річних на суму заборгованості у розмірі 489,49 грн., пеню у розмірі 6 059,62 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.07.2022 року було відкрито позовне провадження у справі № 916/1584/22 за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини відсутності не повідомив. Враховуючи, що місцем реєстрації відповідача є Херсонська область, яка станом на момент подання позовної заяви та на момент розгляду справи окуповано Російською Федерацією, останній про розгляд справи повідомлявся шляхом надсилання процесуальних документів на електронну пошту glbuh.polimin@gmail.com, яка була зазначена відповідачем при надсиланні документів позивачу.

У судовому засіданні 02.11.2022р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

17 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРЕНЕРГОЗБУТ» (далі також - «Позивач», «Постачальник») та Приватним підприємством «ПОЛІМІН -ЮГ» (далі також - Відповідач, Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №17/12/21-258 (надалі - Договір).

Пунктом 2.1. Договору визначено, що за цим Договором Постачальник зобов`язується передати електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість електричної енергії Постачальнику, а також здійснити інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору, Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена у заяві-приєднанні, якщо інше не передбачено Комерційною пропозицією, що є додатком 2 до цього Договору (надалі також - «Комерційна пропозиція»).

ТОВ «ЦЕНТРЕНЕРГОЗБУТ» являлось Постачальником електричної енергії для ПП «ПОЛІМІН-ЮГ» з 01 січня 2022 року по 30 квітня 2022 року.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем Комерційною пропозицією.

Відповідно до п. 1 Комерційної пропозиції, п.1.1 Ціна Планового обсягу постачання електричної енергії Розрахункового місяця з 1кВт*год (Ц.по), яка зазначається у рахунку попередньої оплати, визначається постачальником за формулою:

Ц.по(без ПДВ)=(Ц.псрдн- Т.пост)+ТП +ТР, де:

Ц.псрдн - середнє значення ціни (за 1 МВт*год), що обчислюється як сума погодинних середньозважених цін купівлі -продажу електричної енергії за обчислюється як сума погодинних середньозважених цін купівлі-продажу електричної енергії за 20 календарних днів місяця ( з 1 по 20 число), що передує Розрахунковому місяцю за 1 кВт*год (без ПДВ), поділена на кількість годин у періоді 20 календарних місяця (з 1 по 20 число), що передує Розрахунковому місяцю.

Погодинні середньозважені ціни купівлі-продажу електричної енергії - ціни (за 1 мВт*год), які публікуються на веб-сайті ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» за посиланням: https://www.oree.com.ua/index.php/pricectr за відповідну годину відповідного розрахункового місяця постачання електричної енергії (без ПДВ) у розділі «Погодинні середньозважені ціни купівлі-продажу електричної енергії» на ринку «на добу наперед» у відповідній торговій зоні;

Т.пост - тариф (коефіцієнт) вартості послуг Постачальника (Т.пост = мінус 2,5% від Ц.псрдн);

ТП - тариф, що включає в себе тариф на послуги з передачі електричної енергії, тариф на здійснення операцій купівлі-продажу на РДН/ВДР, ставка внеску на регулювання НКРЕКП та інші діючі тарифи, що передбачені законодавством (без ПДВ).

ТР - тариф Оператора системи розподілу на послуги з розподілу електричної енергії (затверджений відповідною Постановою НКРЕКП).

Ціна за Фактичний обсяг спожитої електричної енергії (остаточний розрахунок) в Розрахунковому місяці за 1 кВт*год (Ц), розраховується Постачалником за формулою:

Ц.(без ПДВ)=(Ц.срдн- Т.пост)+ТП +ТР, де:

Ц.срдн- фактична середньозважена ціна закупівлі електричної енергії за цінами ринку «на добу наперед» у розрахунковому періоді, (Ціна закупівлі електричної енергії на ринку «на добу наперед» також включає всі обов`язкові податки (крім ПДВ, що обліковується окремо), збори та платежі, що передбачені законодавством.

Для площадок вимірювання, віднесених у встановленому нормативними документами порядку, що підтверджується оператором системи, до групи «а», фактична середньозважена ціна закупівлі (ЦРДН) розраховується за сумарним значенням погодинних обсягів споживання (Огд) за площадками «а» Споживача та цін на ринку «на добу наперед» у відповідну годину відповідної доби розрахункового періоду (Цгд рдн) по формулі ?(Огд*Цгд рдн)/ ?Огд , грн/кВт*год;

Для площадок вимірювання, віднесених у встановленому нормативними документами порядку, що підтверджується оператором системи, до групи «б», фактична середньозважена ціна закупівлі (ЦРДН) розраховується за сумарним значенням погодинних обсягів споживання (Огд) за площадками «б» всіх Споживачів Постачальника на території відповідного оператора системи розподілу та цін на ринку «на добу наперед» у відповідну годину відповідної доби розрахункового періоду (Цгд рдн) по формулі ?(Огд*Цгд рдн)/ ?Огд, грн/кВт*год. Для розрахунку сумарного значення погодинних обсягів споживання (Огд) за площадками «б», Постачальник використовує оперативні данні системи Адміністратора комерційного обліку НЕК «Укренерго» (платформа Market management system (MMS)).

Т.пост - тариф (коефіцієнт) вартості послуг Постачальника (Т.пост = мінус 2,5% від Ц.псрдн);

ТП - тариф, що включає в себе тариф на послуги з передачі електричної енергії, тариф на здійснення операцій купівлі-продажу на РДН/ВДР, ставка внеску на регулювання НКРЕКП та інші діючі тарифи, що передбачені законодавством (без ПДВ).

ТР - тариф Оператора системи розподілу на послуги з розподілу електричної енергії (затверджений відповідною Постановою НКРЕКП).

Споживач має точки комерційного обліку (ТКО, електролічильники) електролічильники, в яких відсутня можливість їх автоматизованого дистанційного зчитування, розрахунок вартості електричної енергії по яким здійснюється по «групі «б».

Послуги з передачі електричної енергії, що надаються Оператором системи передачі - ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» та послуги з розподілу електричної енергії, що надаються Оператором системи розподілу - АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» сплачуються через постачальника електричної енергії ТОВ «ЦЕНТРЕНЕРГОЗБУТ» у відповідності до умов Договору за врегульованими тарифами затвердженим відповідною Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - НКРЕКП), а саме:

Постановою НКРЕКП від 01.12.2021 року №2454 було установлено Приватному акціонерному товариству «НЕК «УКРЕНЕРГО» тариф на послуги з передачі електричної енергії на 2022 рік на рівні 0,34564 грн/кВт·год. (345,64 грн/МВт·год), без урахування ПДВ.

Тариф на послуги з розподілу електричної енергії АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» на 2022 рік (з 01.01.2022) встановлений Постановою НКРЕКП від 17.12.2021 року №2610 на рівні 376,59 грн/МВт·год (0,37659 грн./кВт·год) по 1 класу напруги та 1 201,22 грн/ МВт·год (1,20122 грн./кВт·год) по 2 класу напруги, без урахування ПДВ.Постачальником було передано/відпущено, а Споживачем відібрано/спожито електричну енергію в обсягах підтверджених Звітами щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника ТОВ «ЦЕНТРЕНЕРГОЗБУТ», які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО», надані Оператором системи розподілу АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО» (далі також - Звіт) за лютий, березень та квітень 2022 року.

У відповідності до вказаного Звіту постачальником було складено та надано споживачу наступні розрахункові документи, на основі яких споживач мав здійснити розрахунок за спожиту електричну енергію: Акт купівлі-продажу електричної енергії №497 від 28.02.2022 на суму 103 955,16 грн. з ПДВ та Фактичний рахунок на оплату №687 від 28.02.2022р., за лютий 2022 споживачу було надано 12.03.2022 року , який споживач у відповідності до умов договору мав оплатити не пізніше 20.03.2022 року. Акт купівлі-продажу електричної енергії 796 від 31.03.2022 на суму 43 463,71 грн. з ПДВ та Фактичний рахунок на оплату №1605 від 31.03.2022р. за березень 2022 споживачу було надано 12.04.2022 року, який споживач у відповідності до умов договору мав оплатити не пізніше 20.04.2022 року. Акт купівлі-продажу електричної енергії № 1027 від 30.04.2022 на суму 17 131,20 грн. з ПДВ та Фактичний рахунок на оплату №2205 від 30.04.2022р. за квітень 2022 споживачу було надано 11.05.2022 року, який споживач у відповідності до умов договору мав оплатити не пізніше 20.05.2022 року.

Як зазначає позивач, споживачем протягом лютого 2022р. було частково сплачено планові рахунки за плановий обсяг спожитої електричної енергії в лютому 2022р.

Споживач не здійснив розрахунок за спожиту електричну енергію за період лютий-квітень 2022 року та прострочує виконання зобов`язання з 21.03.2022 року по даний час.

Як стверждує позивач, відповідач має заборгованість перед позивачем за спожиту електричну енергію в загальному розмірі 61 857,31 грн. за період лютий 2022 - квітень 2022 року.

Отже, невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, стало підставою для нарахування інфляційних витрат, 3% річних, пені та звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРЕНЕРГОЗБУТ" до суду з відповідним позовом для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до п. 1. ст. 627 ГПК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що 17 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРЕНЕРГОЗБУТ» та Приватним підприємством «ПОЛІМІН -ЮГ» укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №17/12/21-258.

Згідно зі ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.1. Договору визначено, що за цим Договором Постачальник зобов`язується передати електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість електричної енергії Постачальнику, а також здійснити інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору, Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена у заяві-приєднанні, якщо інше не передбачено Комерційною пропозицією, що є додатком 2 до цього Договору.

Відповідно до п. 3.1. Комерційної пропозиції, до 20 числа (включно) місяця, наступного за Розрахунковим місяцем, Споживач здійснює остаточний розрахунок за поставлену у Розрахунковому місяці електричну енергію.

Згідно із ч. 1, 2, 6 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" № 2019-VIII від 13.04.2017 постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Відповідно до п. 4.1. Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (надалі також -ПРРЕЕ), розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Відповідно до п. 4.2. ПРРЕЕ, послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи.

Відповідно до п. 4.3. ПРРЕЕ, Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому- передачі проданих товарів та/або наданих послуг. Пунктом 4.12 ПРРЕЕ встановлено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору в період з лютий- квітень 2022 року відповідачу було поставлено електричну енергію обсягом на загальну суму 61857,31 грн.

В той же час, судом встановлено що відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості поставленої електричної енергії на суму 61857,31грн. не здійснив.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної заборгованість за договором про постачання електричної енергії споживачу в сумі 61857,31 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх грошових зобов`язань перед позивачем за договором про постачання електричної енергії споживачу, що зумовило нарахування останнім пені в сумі 6059,62грн., інфляційних витрат в сумі 3532,68грн. та 3% річних в сумі 489,49грн.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 9.13. договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, споживач сплачує за вимогою постачальника, направленою відповідно до вимог п.1.4 договору, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу або у іншому розмірі, визначеному Комерційною пропозицією. Крім цього, за прострочення виконання вказаного грошового зобовязання споживач повинен сплатити суму боргу з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України.

Виходячи з системного аналізу чинного законодавства, обов`язок боржника відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому застосування вказаних положень Кодексу не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини 1 цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи те, що відповідачем не були своєчасно виконані зобов`язання за договором про постачання електричної енергії споживачу щодо оплати поставленої електричної енергії, на думку суду, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню, інфляційні витрати та 3% річних. Так, дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми боргу, наразі встановлено, що вказаний розрахунок пені, інфляційних витрат та 3% річних було здійснено позивачем вірно тому загальна сума пені яка підлягає задоволенню становить 6059,62 грн., інфляційних витрат становить 3532,68грн. та 3% річних становить 489,49грн.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України"

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справив тому підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ПОЛІМІН - ЮГ" (вул. Гвардійська буд.198,Олешки,Олешківський р-н Херсонська область,75100, код ЄДРПОУ 35294164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРЕНЕРГОЗБУТ" (бул. Шевченка, буд. 208, Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 43888596) заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 61 857,31 грн., інфляційні втрати за період прострочення у розмірі 3 532,68 грн., три проценти річних на суму заборгованості у розмірі 489,49 грн., пеню у розмірі 6 059,62 грн. та судовий збір в сумі 2481грн.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 07 листопада 2022 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов