Рішення

від 03.11.2022 по справі 916/150/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"03" листопада 2022 р.м. Одеса Справа № 916/150/22Господарський суд Одеської області у складі судді Гут С.Ф.,

секретар судового засідання Борисова Н.В.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 916/150/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ"

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Макаренко Юлії Миколаївни

про стягнення 504604,38 грн,

встановив:

Господарським судом Одеської області у складі судді Гута С.Ф. розглядалась справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" до відповідача Фізичної особи-підприємця Макаренко Юлії Миколаївни про стягнення 504604,38 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.09.2022р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" до відповідача: Фізичної особи-підприємця Макаренко Юлії Миколаївни про стягнення 504604,38 грн задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Макаренко Юлії Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" (67571, Одеська обл., Лиманський р-н, с. Фонтанка, Багатофункціональний Торгівельно-виставковий-офісний комплекс "РІВ`ЄРА", Код ЄДРПОУ 34980457) 453870/чотириста п`ятдесят три тисячі вісімсот сімдесят/грн 46 коп. основного боргу, 4627/чотири тисячі шістсот двадцять сім/грн 76 коп. інфляційних нарахувань, 2144/дві тисячі сто сорок чотири/грн 78 коп. 3% річних та 6910/шість тисяч дев`ятсот десять/грн 95 коп. судового збору.

24.10.2022 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою суду від 27.10.2022 року розгляд заяви призначено на 03.11.2022 року о 11:30 год.

Як зазначає заявник, 20.09.2022 року Господарським судом Одеської області було проголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі №916/150/22 про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ» до Фізичної особи-підприємця Макаренко Юлії Миколаївни, РНОКПП НОМЕР_1 , про стягнення суми основного боргу зі сплати Орендної плати, Операційних послуг, Внесків на рекламу та Комунальних послуг за Договором оренди від 05.04.2021 року у розмірі 469 913,14 грн., пені у розмірі 21 485,05 грн. інфляційних втрат у розмірі 9 287,19 грн., 3% річних у розмірі З 919,00 грн., суми сплаченого судового збору.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано до суду під час розгляду справи в належним чином посвідчених копіях Договір №5 про надання правової допомоги від 29.01.2021 року, укладений між АО «Нікітінський і партнери» та ТОВ «НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ», Додаток №15 від 28.10.2021 року до Договору №5 від 29.01.2021 року, платіжне доручення №1224 від 10.11.2021 року, Додаток №25 від 03.12.2021 року до Договору №5 від 29.01.2021 року, платіжне доручення №1390 від 15.12.2021 року.

Надані позивачем докази підтверджують понесення витрат на професійну правничу допомогу під час підготовки до розгляду та розгляду справи №916/150/22 на загальну суму 16 000 грн. Також, про понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000 грн., позивачем зазначено в позовній заяві.

Відтак, заявник просить суд задовольнити заяву та стягнути на користь заявника витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000 грн.

02.11.2022 року від представника заявника надійшло клопотання про розгляд заяви без його участі.

Дослідивши матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VІ представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини, аналогічний висновок зазначений у Постанові Великої палати Верховного суду по справі № 910/12876/19.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

РРРРазом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч.1 ст.26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. 4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України, Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Також відповідно до п.1 ч. 3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи;

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями ст. 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Процесуальним законом не визначено поняття неправильних дій сторони. При цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

У цій справі, господарський суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат, керуючись в тому числі такими критеріями, як пов`язаність цих витрат з розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, з урахуванням ціни позову (пункти 1-2 частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), дійшов висновку не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.09.2022 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" до відповідача: Фізичної особи-підприємця Макаренко Юлії Миколаївни про стягнення 504604,38 грн, було задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Макаренко Юлії Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" (67571, Одеська обл., Лиманський р-н, с. Фонтанка, Багатофункціональний Торгівельно-виставковий-офісний комплекс "РІВ`ЄРА", Код ЄДРПОУ 34980457) 453870/чотириста п`ятдесят три тисячі вісімсот сімдесят/грн 46 коп. основного боргу, 4627/чотири тисячі шістсот двадцять сім/грн 76 коп. інфляційних нарахувань, 2144/дві тисячі сто сорок чотири/грн 78 коп. 3% річних та 6910/шість тисяч дев`ятсот десять/грн 95 коп. судового збору.

Приписами пункту 3 частини 4 статті 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи конкретні обставини справи, детально проаналізувавши всі докази, господарський суд зазначає про наявність підстав для часткового задоволення і стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 14608,00 грн, тобто пропорційно розміру заявлених позовних вимог.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача додатково підлягають стягненню судові витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій у розмірі 14608,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 123, 129, 238, 240, 244, Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" про розподіл судових витрат по справі № 916/150/22 задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Макаренко Юлії Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" (код ЄДРПОУ 34980457 (рахунок: ІВАN: НОМЕР_2 в АТ «Альфа-Банк», МФО 300346, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, ідент. код 23494714) фактично понесені судові витрати при розгляді справи №916/150/22 у розмірі 14608,00 (чотирнадцять тисяч шістсот вісім) грн 00 копійок.

3.В решті заяви відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з моменту складення повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 08.11.2022 року.

Суддя С.Ф. Гут