ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"01" листопада 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1943/22
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛПАК» (61051, м. Харків, вул. Букова, буд.26-Б, код ЄДРПОУ - 37457898, електронна адреса: koveshnikov@polpak.com.ua)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕССАРАБСЬКА ПАЛЯНИЦЯ» (68600, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Ізмаїл, вул. Пушкіна, буд.146А, код ЄДРПОУ - 39169412)
про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Богомолова В.С.
Представники сторін:
Від позивача: не з`явився;
Від відповідача: не з`явився.
Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ПОЛПАК», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «БЕССАРАБСЬКА ПАЛЯНИЦЯ» про стягнення заборгованості у розмірі 176 грн 83 коп.
Ухвалою суду від 16.08.2022р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛПАК» залишено без руху.
29 серпня 2022р. до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.09.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 22.09.2022р. Ухвалою суду від 22.09.2022р. відкладено судове засідання на 13.10.2022р. Ухвалою суду від 13.10.2022р. відкладено судове засідання на 01.11.2022р.
Позивач - ТОВ «ПОЛПАК», підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві. Відповідно до клопотання (вх.№21173/22 від 29.09.2022р.) позивач просить розглядати справу без участі його представника.
Відповідач - ТОВ «БЕССАРАБСЬКА ПАЛЯНИЦЯ», не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.
Ухвали суду від 02.09.2022р., 22.09.2022р., 13.10.2022р. були вручені ТОВ «БЕССАРАБСЬКА ПАЛЯНИЦЯ», що підтверджується поштовими повідомленнями №15259/22 від 02.09.2022р., №16582/22 від 26.09.2022р., №18097/22 від 17.10.2022р., які містяться в матеріалах справи.
Отже, відповідач повідомлений про розгляд даної справи Господарським судом Одеської області.
На підставі зазначеного, справа розглядається за наявними в ній доказами в порядку ч.9 ст.165 ГПК України.
Позивач у справі зазначає, що 22.04.2021р. між ТОВ «ПОЛПАК» (Постачальник) та ТОВ «БЕССАРАБСЬКА ПАЛЯНИЦЯ» (Покупець) був укладений Договір поставки №21/21 на постачання партії полімерної продукції або полімерної продукції з нанесенням на неї графічного та текстового зображення, поліграфічної продукції (надалі - Товар) на умовах, встановлених цим Договором.
У відповідності до п.2.3. Договору Покупець зобов`язаний сплачувати кожну партію Товару наступним чином: 100% від вартості кожної партії товару - протягом 3 робочих днів з моменту отримання даної партії Товару. Сплата проводиться шляхом перерахунку грошових коштів на банківський рахунок Постачальника. Моментом фактичної передачі партії Товару вважається дата, зазначена у видатковій та /або товарно-транспортній накладній Постачальника.
Як стверджу позивач, згідно видаткової накладної №20-21/21 від 22.11.2021р. ТОВ «ПОЛПАК» розробив друкарські прес-форми (кліше) та поставив ТОВ «БЕССАРАБСЬКА ПАЛЯНИЦЯ» 213 400 пакетів ППН з малюнком для хліба «Пшеничний нарізний» 700 г ТМ Бессарабська паляниця на загальну вартість 153 066 грн 60 коп., за які ТОВ «БЕССАРАБСЬКА ПАЛЯНИЦЯ» частково розрахувалося, але залишився борг у розмірі 82 537 грн.
Крім того, згідно видаткової накладної №21-21/21 від 29.11.2021р. ТОВ «ПОЛПАК» поставив ТОВ «БЕССАРАБСЬКА ПАЛЯНИЦЯ» 11 400 пакетів ППН 0,025*200*410+30 з перфорацією на загальну вартість 6 463 грн 80 коп. та згідно видаткової накладної №22-21/21 від 16.12.2021р. ТОВ «ПОЛПАК» поставив ТОВ «БЕССАРАБСЬКА ПАЛЯНИЦЯ» 105 000 пакетів СРР з отворами для повітря на загальну вартість 58 491 грн, які не були оплачені ТОВ «БЕССАРАБСЬКА ПАЛЯНИЦЯ».
На підставі вищенаведеного, за розрахунком позивача, за ТОВ «ПОЛПАК» рахується заборгованість у загальному розмірі 147 491 грн 80 коп.
Порушення умов Договору позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути заборгованість у розмірі 147 491 грн 80 коп.
Крім того, позивач зазначає, що відповідно до п.6.1. Договору за невиконання, або неналежне виконання своїх зобов`язань по цьому Договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та нормами чинного законодавства України.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначеного позивач нарахував 3% річних у розмірі 2 899 грн 81 коп. та інфляційні втрати у розмірі 26 310 грн 22 коп., які просить стягнути з відповідача у зв`язку з порушенням умов Договору.
В якості нормативного обґрунтування позивач посилається на положення ст.ст. 509, 526, 530 Цивільного кодексу України та ст.ст.216, 217, 229 Господарського кодексу України.
Відповідач не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.
Розглянув матеріали справи, суд встановив, що 22.04.2021р. між ТОВ «ПОЛПАК» (Постачальник) та ТОВ «БЕССАРАБСЬКА ПАЛЯНИЦЯ» (Покупець) укладено Договір поставки №21/21, відповідно до п.1.1. якого Постачальник за цим Договором зобов`язується поставляти і передавати у власність Покупця партії полімерної продукції або полімерної продукції з нанесенням на неї графічного та текстового зображення (товар) на умовах, встановлених цим Договором.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до п.1.4. Договору, для виробництва полімерної продукції з нанесенням на неї графічного та текстового зображення одноразово виготовляються друкарські прес-форми, які зберігаються та використовуються на виробництві протягом строку дії Договору. Покупець сплачує Постачальнику вартість послуг з розробки друкарських прес-форм.
Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Таким чином, Договір поставки №21/21 за своєю правовою природою є змішаним.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України законодавець також встановив, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно п.9.1. Договору цей Договір вважається укладеним та вступає в законну силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2023р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов`язань за цим Договором.
У разі, якщо ні одна із сторін не заявила про свій намір розірвати або змінити цей Договір, цей Договір вважається пролонгованим строком на 3 роки.
Матеріали справи не містять доказів розірвання, припинення чи визнання недійсним Договору поставки №21/21, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що він є чинним, отже, є обов`язковим до виконання.
Відповідно до п.1.5. Договору товар, який постачається Постачальником, повинен супроводжуватися документами, а саме: видатковою накладною, копіями сертифікату походження або сертифікату якості виробника товару.
Згідно п.2.3 Договору Покупець сплачує кожну партію товару протягом 3 робочих днів з моменту отримання даної партії товару. Сплата проводиться шляхом перерахунку грошових коштів на банківський рахунок Постачальника. Моментом фактичної передачі партії товару вважається дата, зазначена у видатковій та/або товаро-транспортній накладній Постачальника.
Пунктом 3.1. Договору визначено, що постачання товару здійснюється наступними способами: постачання товару до місця виконання зобов`язань по поставці здійснює Постачальник на умовах DDP (доставка на склад Покупця) згідно міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс-2010. Місцем виконання зобов`язань по поставці вважається: склад, що знаходиться за адресою: 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Пушкіна, 146А (п/п 3.1.1.); постачання товару здійснюється транспортом Покупця зі складу Постачальника (самостійний вивіз) (п/п 3.1.2.); постачання товару здійснюється ТОВ «Нова Пошта» з відділення Постачальника на відділення Покупця (п/п 3.1.3.).
За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивачем поставлено товар - полімерну продукцію (пакети), що підтверджується видатковими накладними: №20-21/21 від 22.11.2021р. на суму 153 066 грн 60 коп., №21-21/21 від 29.11.2021р. на суму 6 463 грн 80 коп. та №22-21/21 від 16.12.2021р. на суму 58 491 грн 00 коп.
При цьому, відповідно до видаткової накладної №20-21/21 від 22.11.2021р. на користь ТОВ «БЕССАРАБСЬКА ПАЛЯНИЦЯ» поставлено крім пакетів ППН з мал. Хліб пшеничний нарізний 700 г ТМ Бесарабська паляниця на суму 124 305 грн 50 коп., кліше на суму 3250 грн. без ПДВ.
Дійсно, у відповідності до п.1.4. Договору, для виробництва полімерної продукції з нанесенням на неї графічного та текстового зображення одноразово виготовляються друкарські прес-форми, які зберігаються та використовуються на виробництві протягом строку дії Договору. Покупець сплачує Постачальнику вартість послуг з розробки друкарських прес-форм.
Але, у видатковій накладній №20-21/21 від 22.11.2021р. не зазначено, що у даному випадку мова йде про надання послуг з виготовлення кліше.
Таким чином, враховуючи, що Договір поставки №21/21 є чинним і позивачем до матеріалів справи не надано доказів необхідності передачі Покупцю (на його вимогу) самої друкарської прес-форми (кліше), відсутні підстави вважати зазначення у видатковій накладній №20-21/21 від 22.11.2021р. у якості товару «кліше».
Крім того, згідно п.2.4. Договору Покупець сплачує Постачальнику за послуги з розробки друкарських прес форм, зазначені у п.1.3. цього Договору, на підставі рахунку Постачальника, протягом 5 банківських днів з моменту надання рахунку.
Щодо поставки товару, суд звертає увагу, що зазначені вище видаткові накладні підписані представником відповідача без зауважень, що свідчить про те, що ТОВ «БЕССАРАБСЬКА ПАЛЯНИЦЯ» прийнято поставлений товар.
Відповідачем не надано доказів невиконання та/або неналежного виконання ТОВ «ПОЛПАК» своїх обов`язків за Договором, таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем виконано свої обов`язки за Договором.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем сплачено частину вартості товару, поставленого відповідно до видаткової накладної №20-21/21 від 22.11.2021р. на суму 153 066 грн 60 коп., а саме: 7 463 грн 22.02.2022р., 4 166 грн 60 коп. 23.02.2022р. та 55 000 грн 28.02.2022р.
Враховуючи те, що «кліше» на суму 3 900 грн з ПДВ, включене до видаткової накладної №20-21/21 від 22.11.2021р., не є товаром за Договором, заборгованість за видатковою накладною №20-21/21 від 22.11.2021р. становить 82 537 грн.
Матеріали справи не містять доказів оплати вартості товару, поставленого відповідно до видаткових накладних №21-21/21 від 29.11.2021р. на суму 6 463 грн 80 коп. та №22-21/21 від 16.12.2021р. на суму 58 491 грн 00 коп.
На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення заборгованості у розмірі 147 491 грн 80 коп. є обґрунтованою, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, суд встановив, що 3% річних становлять 2 899 грн 82 коп., а інфляційні втрати - 27 522 грн 73 коп.
Таким чином, враховуючи розмір позовних вимог, заявлений позивачем у справі, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню в редакції позовної заяви, а саме: 3% річних у розмірі 2889 грн 81 коп., інфляційні втрати у розмірі 26 310 грн 22 коп.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Враховуючи задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача у відповідності до положень ст.129 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛПАК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕССАРАБСЬКА ПАЛЯНИЦЯ» про стягнення заборгованості у розмірі 147 491 грн 80 коп., 3% річних у розмірі 2 889 грн 81 коп. та інфляційних втрат у розмірі 26 310 грн 22 коп. - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕССАРАБСЬКА ПАЛЯНИЦЯ» (68600, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Ізмаїл, вул. Пушкіна, буд.146А, код ЄДРПОУ - 39169412) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛПАК» (61051, м. Харків, вул. Букова, буд.26-Б, код ЄДРПОУ - 37457898, електронна адреса: koveshnikov@polpak.com.ua) заборгованість у розмірі 147 491 грн 80 коп., 3% річних у розмірі 2 889 грн 81 коп., інфляційні втрати у розмірі 26 310 грн 22 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2650 грн 37 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 07 листопада 2022 р.
Суддя Н.В. Рога
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 01.11.2022 |
Оприлюднено | 10.11.2022 |
Номер документу | 107178582 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Рога Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні