Рішення

від 08.11.2022 по справі 153/886/22

ЯМПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2022 р. Справа153/886/22

Провадження2/153/158/22-ц

у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т.В.

за участю секретаря судового засідання Шарко Л. В.

справа №153/886/22

сторони та інші учасники справи: позивач ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Жигала Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ КАЙРОС» про стягнення заборгованості за договором підряду,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «СТ КАЙРОС» про стягнення заборгованості за договором підряду. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 20 вересня 2017 року між нею та ТОВ «СТ КАЙРОС» було підписано акти прийому-передачі насіння соняшника загальною вагою 45594,70 тон на загальну суму 1087443,13 грн. вирощеного на підставі договору підряду на вирощування соняшника укладеного між сторонами 06 лютого 2017 року. Відповідно до умов договору (п.1.2) позивач зобов`язувалася виконати роботи по вирощуванню на 2017 рік (та в кожному наступному році) на власних (орендованих) посівних площах та з використанням власних матеріально-технічних та людських ресурсів, з посівного матеріалу відповідача або за окремою письмовою домовленістю з матеріалу позивача та виключно за технологією, що надана відповідачем. Відповідно до п.1.1 договору позивач зобов`язується на власний ризик та за власний рахунок виконати роботи визначені в п.1.2 договору, результатом яких є вирощене насіння соняшника кондитерського, а відповідач зобов`язується прийняти та оплатити виконані позивачем роботи. Так, на виконання своїх зобов`язань позивач на підставі Актів прийому-передачі насіння соняшника: - від 20.09.2017 року на суму 11413,71 долари США, що еквівалентно на дату передачі продукції 302463,31 грн., передав відповідачу насіння соняшника загальною вагою 12681,9 тон.; - від 20.09.2017 року на суму 11128,32 долари США, що еквівалентно на дату передачі продукції 294 900,48 грн., передав відповідачу насіння соняшника загальною вагою 12364,8 тон.; - від 20.09.2017 року на суму 18 493,56 долари США, що еквівалентно на дату передачі продукції 490 079,34 грн., передав відповідачу насіння соняшника загальною вагою 20548,0 тон. В зв`язку з неможливістю взяти участь у процесі збору урожаю позивач уповноважила на передачу продукції від свого імені та підписання всіх супутніх документів, зокрема й Актів прийому-передачі - ОСОБА_2 (довіреність від 30 січня 2017 року, посвідчена секретарем виконавчого комітету Тростянецької сільської ради Ямпільського району Вінницької обл., зареєстрована в реєстрі №30). Відповідач без заперечень прийняв насіння соняшника (продукцію) від позивача, що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача у Актах прийому-передачі від 20.09.2017 року. Відповідно до п.5.3 договору оплата за продукцію, вирощену за цим договором проводиться Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання кожної партії продукції. Однак, станом на липень 2022 року відповідач не провів розрахунок в сумі 1 087 443,13 грн. (один мільйон вісімдесят сім тисяч чотириста сорок три гривні 13 коп.) з позивачем за вирощену та поставлену продукцію згідно договору та Актами прийому-передачі. Також умовами договору передбачено обсяг та види робіт, що виконуються підрядником для вирощування насіння соняшника - комплекс агротехнічних робіт, включаючи поверхневу обробку ґрунту, передпосівну культивацію, посів із мінеральними добривами, підгодовування в період вегетації, боротьба із шкідниками, проведення видових та сортових прополювань, жнива, інші заходи, необхідні для одержання високого врожаю, із передачею результатів роботи у вигляді вирощеного врожаю соняшника (продукції) замовнику (п.2.1 договору), якісні характеристики продукції (п.3.2 договору) та право замовника відмовитись від продукції за цим договором у випадку невідповідності її якісних показників вимогам договору чи законодавства України (п.3.5 договору), умови виконання робіт (розділ 4 договору). Замовник має право відмовитися від Продукції за цим Договором у випадку невідповідності її якісних показників вимогам п.3.2 цього договору та вимогам чинного законодавства (пункт 3.5 Договору). Пунктом п.7.1 договору визначено, що підрядник зобов`язується виконувати роботи за цим договором виключно в присутності уповноваженого представника замовника. Виконання робіт за цим договором без присутності уповноваженого представника замовника категорично забороняється. Розділом 8 договору підряду визначено порядок здавання-приймання робіт (продукції), а саме, згідно п.8.2 договору, приймання-передача продукції здійснюється сторонами за актом приймання-передачі окремої партії продукції, виключно на полі під час збирання врожаю (жниви), за обов`язкової участі замовника (його представника). У кожній партії соняшнику визначають стан насіння, запах, колір, вологість, олійну і сорну домішки, зараженість, кислотне число олії, масову частку протеїну і масу 1000 насінин, вміст токсичних елементів і пестицидів та інші показники, визначені п.3.2 договору та вимог чинного законодавства (п.8.3 договору). З урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та пункту 5 договору, вважає, що відповідач повинен був оплатити роботи, виконані за Договором не пізніше 30.10.2017 року. Відтак, станом на момент пред`явлення позову строк виконання відповідачем грошових зобов`язань щодо яких заявлено позов, настав. Згідно з приписами статей 525, 526, 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст.11 ЦК України договір є підставою для виникнення зобов`язань, які повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до п.11.1 договору усі правовідносини, що виникають з цього Договору або пов`язані з ним у тому числі пов`язані з дійсністю, укладанням, виконанням, зміною та припиненням цього Договору, тлумаченням його умов, визнанням наслідків недійсності або порушення Договору, регулюються цим Договором та відповідними нормами чинного законодавства України. Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. За період користування коштами позивача відповідач зобов`язаний сплатити 3% річних в розмірі 97959,26 грн. та інфляційні збитки в розмірі 351461,62 грн. Відповідно до ч.1 ст.532 ЦК України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Визначаючи суд для розгляду позовної заяви позивач керується тим, що відповідно до умов договору спір виник з приводу неналежного виконання відповідачем умов договору підряду. Предметом позову у даній справі є стягнення грошових коштів за договором підряду. Оскільки укладений між сторонами договір підряду містить місце його виконання, спір, що виник між замовником та підрядником за цим договором може розглядатися також за місцем виконання договору. Тобто, чинне законодавство наділяє позивача правом вибору альтеративної підсудності.

Враховуючи те, що місцем виконання договору підряду є Ямпільський район

Вінницької області на підставі ч.8 ст.28 ЦПК України. В даному випадку, спір виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду, предметом якого є виконання робіт по вирощуванню продукції на власних посівних площах позивача, які знаходяться на території Тростянецької сільської ради та с.Вітрівка. Отже, даний спір виник з договору підряду, виконувати який через його особливість можна тільки на території Тростянецької сільської ради. Відтак, умовами договору підряду визначено його місце виконання Ямпільський район Вінницької області. Позивач, скориставшись правом вибору альтернативної підсудності, подала позов до Ямпільського районного суду Вінницької області, який є судом за місцем виконання договору. Оскільки, спір про стягнення заборгованості у даній справі виник з правовідносин щодо невиконання зобов`язань за договором підряду, предмет доказування спору, зокрема, стосується встановлення судом обставин виконання чи не виконання робіт по вирощуванню продукції на власних (орендованих) посівних площах, які знаходяться на території Тростянецької сільської ради та с.Вітрівка, що є однією з підстав для стягнення заборгованості з відповідача, враховуючи приписи ч.2 ст.27 та ч.8 ст.28 ЦПК України, вважає, що може скористатися своїм правом вибору пред`явлення позову до суду за місцем виконання договору, а не за місцезнаходженням відповідача. За таких обставин позивач звернулася з позовом до Ямпільського районного суду Вінницької області. Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність становить три роки. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року №540-ІХ розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 наступного змісту: «12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». А тому, позивач звернулася до суду із даним позовом та просить суд визнати поважною причину пропуску строку позовної давності на звернення з позовом, стягнути із відповідача на її користь основний борг у розмірі 1087443,13 грн., та штрафні санкції, а саме: інфляційні збитки в розмірі 351461,62 грн., 3% річних в розмірі 97959,26 грн., а також судові витрати понесені позивачем по сплаті судового збору.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник Жигала Л.В. заявлені позовні вимоги підтримали у повному об`ємі, просять суд їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «СТ КАЙРОС» у судове засідання не з`явився, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. 05 серпня 2022 року за вхід.№4095 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву наступного змісту: Відповідач не визнає заявлені позивачем позовні вимоги в розмірі 1 536 864.01 грн., з огляду на наступне. По-перше, згідно п.8.1. Договору підряду на вирощування соняшнику від 06.02.2017 приймання-передача продукції здійснюється сторонами за Актом приймання-передачі окремої партії продукції протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту повідомлення Підрядником Замовника про готовність чергової партії до здавання-передачі (жниви). Відповідно до п. 8.2. Договору приймання-передача Продукції здійснюється виключно на полі під час збирання врожаю (жниви). Збирання врожаю за відсутності Замовника (його представника) та зберігання зібраного врожаю Підрядником (залученими ним особами) будь-який термін категорично забороняється. Пунктом 8.3. Договору передбачено, що у кожній партії соняшнику визначають стан насіння, запах, колір, вологість, олійну і сорну домішки, зараженість, кислотне число олії, масову частку протеїну і масу 1000 насінин, вміст токсичних елементів і пестицидів та інші показники, визначені в п.3.2. цього Договору та вимог чинного законодавства України. З аналізу вищевказаних положень Договору, які є обов`язковими для сторін, вбачається, що для того, щоб процедура приймання-передачі Продукції вважалась такою, що відповідає умовам Договору, певні дії повинні були вчинити обидві сторони: позивач мав завчасно, за 15 днів, повідомити відповідача про готовність передачі Продукції, приймання-передача Продукції мала відбуватись виключно у присутності уповноваженого представника відповідача, сторонами мали визначатись конкретні якісні показники Продукції тощо. При цьому, позивачем не надано суду доказів завчасного повідомлення відповідача про готовність партій продукції до здавання-передачі, доказів участі у прийманні-передачі представника відповідача та позивача з належними повноваженнями, доказів визначення усіх якісних показників продукції тощо. Ст.208 ЦК України встановлюється перелік правочинів які належить вчиняти у письмовій формі. До них відносяться, в тому числі, правочини між фізичною та юридичною особою. Згідно ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписуються особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Пунктом 9.1. Статуту ТОВ «СТ КАЙРОС» передбачено, що управління Товариством здійснюється: Загальними зборами учасників Товариства - вищий орган управління; Директором - виконавчий орган; Ревізійною комісією-контролюючий орган. Поточне керівництво діяльністю Товариства здійснює Директор, який призначається загальними зборами Учасників (п.9.3. Статуту). Директор, самостійно вирішує всі питання діяльності Товариства за винятком тих, що належать до виключної компетенції Загальних зборів (пункт 9.3.1. Статуту). Директор Товариства: Без доручення діє від імені Товариства; Представляє інтереси Товариства у взаємовідносинах з підприємствами установами, організаціями, посадовими особами та фізичними особами; Розпоряджається майном Товариства; Укладає угоди, у тому числі цивільно-правові та трудові; Видає доручення; Затверджує штатний розклад; Вирішує інші питання діяльності Товариства (пункт 9.3.2.). Інші особи не наділені повноваженнями укладання будь-яких документів з третіми особами без довіреності та не мають права підпису документів. Таким чином, особою, яка мала право від імені підприємства відповідача підписувати вказані Акти приймання-передачі без довіреності, був та є керівник ТОВ «СТ КАЙРОС». Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманого за кодом ЄДРПОУ юридичної особи: 39306136 (ТОВ «СТ КАЙРОС») станом на дати підписання цих Актів 20.09.2017 (дата складення Акту приймання-передачі насіння соняшника), керівником цієї юридичної особи був ОСОБА_4 , тобто та ж особа, з якою позивач укладав Договір підряду на вирощування соняшнику від 06.02.2017. У випадку, якщо такий Акт був підписаний не керівником, а уповноваженим на те представником, на підтвердження повноважень такого представника мала бути надана відповідна довіреність або інший документ. Відповідно до частинами 1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Украйні» контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: Назву документа (форми); Дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складенні в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронний документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Вищевказаними вимогами надані позивачем Акти приймання-передачі насіння соняшника від 20.09.2017 не відповідають , оскільки у них не зазначено, хто саме (ПІБ, посада) від імені відповідача підписав ті Акти, чи підписані вони взагалі представником саме відповідача, Акти не містять печатки ТОВ «СТ КАЙРОС» яка використовується останнім у своїй господарській діяльності в обов`язковому порядку (у тому числі, печатка міститься на Договорі та на додаткових до нього), до Актів не додано довіреності або іншого документа, який надавав повноваження представнику на підписання таких Актів без використання печатки підприємства, Акти не містять посилань на реквізити Договору, Акти не містить інформації щодо передачі саме кондитерського соняшника. Крім того, звертає увагу суду на те, що з боку особи, яка передала товар, Акти підписані ОСОБА_2 , а не позивачем ( ОСОБА_1 ). Позивачем до позову надана копія довіреності від ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 , яка посвідчена секретарем виконавчого комітету Тростянецької сільської ради Ямпільського району Вінницької області, зареєстрована в реєстрі за №30. При цьому позивач вказує, що саме цією довіреністю уповноважив на передачу продукції від свого імені та підписання всіх супутніх документів ОСОБА_2 . Але відповідно до довіреності, копія якої надана позивачем до суду, повноваження, які надаються ОСОБА_2 позивачем досить обмежені, вони стосуються представництва позивача в судових органах, органах виконавчої служби з правом підписання відповідних документів, але не дають право підписувати акти приймання - передачі товарно-матеріальних цінностей (насіння), встановлювати ціну на продукцію, здійснювати розрахунок вартості товару в залежності від якості товару. В Актах приймання-передачі відсутнє посилання на те, що ці Акти підписуються від імені позивача, немає посилання на договір, укладений з позивачкою, також не указано, що передавались насіння соняшника кондитерського, як це передбачено договором з позивачкою. Таким чином, вважає, що Акти позивача підтверджується факт отримання відповідачем будь-якого товару, а тим більше від позивача. Тобто, надані позивачем Акти приймання-передачі насіння соняшника від 20.09.2017 містять недоліки, які перешкоджають можливості ідентифікувати ТОВ «СТ КАЙРОС» як особу, яка брала участь у здійсненні господарських операцій, на підтвердження яких такі акти оформлювались. Звертає увагу суду на те, що єдиними документами, на підставі яких позивач вважає, що відповідач повинен сплатити йому грошові кошти за передану їм Продукцію, є Акти приймання-передачі насіння соняшника від 20.09.2017, відповідно до яких прийняв Продукцію - невідома особа, ідентифікувати яку неможливо, а передав продукцію - особа, яка не є позивачем. Тобто у позивача відсутні документи, які підтверджують факт надання будь-якої Продукції на адресу відповідача взагалі. Відповідно у позивача відсутні документи, які вказують на факт передачі відповідачу будь-якої кількості Продукції, а також на встановлення будь-яких цін на таку Продукцію. Наголошує на те, що ТОВ «СТ КАЙРОС» не уповноважував ніяку особу, крім директора, на підписання Акту приймання-передачі насіння соняшника від імені ТОВ «СТ КАЙРОС», ні надавав нікому, крім директора, уповноважень на встановлення цін на Продукцію. Вважає, що позивачем не надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження прийняття відповідачем у власність Продукції в рахунок належного виконання позивачем зобов`язань за Договором та погодження ціни Продукції тощо. По-друге, як вже було зазначено вище, позивачем не доведено вимоги про стягнення основного боргу в сумі 1087443.13 грн., а отже і похідні вимоги про стягнення 3% річних, інфляційних збитків. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає заявлені позовні вимоги в розмірі 1 536 864.01 грн. необґрунтованими та недоведеними. Просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволені позову у повному обсязі.

17 серпня 2022 року за вхід.№4371 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій за результатами розгляду відповіді на відзив відповідача вважає за необхідне зазначити наступне та спростувати інформацію викладену відповідачем. Твердження відповідача стосовно підписання Актів приймання-передачі продукції не уповноваженою особою є нічим іншим як намагання уникнути відповідальності та не заслуговує на увагу суду. Представником позивача здійснюється представництво інтересів позивача у однотипних справах до цього ж відповідача, зокрема у справах №150/485/21, №150/519/21, №150/34/22, які розглядалися у Чернівецькому районному суді Вінницької області рішення у яких набрали законної сили. У кожному із зазначених проваджень відповідач зазначав про підписання Актів приймання-передачі продукції зі сторони відповідача (Замовника) не уповноваженою особою, однак вказані твердження спростовувались свідченнями свідків у судових засіданнях в тому числі й свідка, який безпосередньо був представником відповідача у аналогічних правовідносинах між Підрядниками, які вирощували соняшникове насіння на підставі договорів підряду на замовлення відповідача. Кожного разу свідки зазначали, що в силу великого обсягу посівних площ процесом збору урожаю займалися представники відповідача, які відповідно підписували Акти приймання-передачі продукції від відповідача (Замовника). Твердження відповідача про невідповідність Актів приймання-передачі продукції вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» не заслуговує на увагу, з огляду на наступне: Окремі недоліки в оформленні первинних бухгалтерських документів не спростовують наявність у підприємства відповідних господарських операцій. Відсутність певних реквізитів первинних документів ще не означає iх дефектність, відсутність деталізації в первинних документах не є підставою для визнання нереальності господарської операції (аналогічної правової позиції притримується Верховний Суд у постанові від 28.02.2018 у справі №806/1033/17). У кожному конкретному спірному випадку важливо окремо досліджувати характер недоліків первинних документів, однак згідно з прямим приписом ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» такі недоліки не повинні унеможливлювати ідентифікацію осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, зміст та обсяг такої операції. Водночас неістотні недоліки первинних документів не є підставою для невизнання факту відсутності здійснення господарської операції (аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 16.10.2020 у справі №820/2587, від 01.12.2020 у справі N808/5315/14). По суті факт передачі продукції від позивача є господарською операцією для відповідача, можливо відповідач умисно не особисто підписував подібні Акти приймання-передачі продукції з фізичними особами підрядниками з метою уникнення в подальшому обов`язку по проведенню оплати за отриману продукцію. Зауваження відповідача стосовно підписання Актів приймання-передачі продукції від 20.09.2017 на суму 11413,71 долари США, що еквівалентно на дату передачі продукції 302463.31 грн., загальною вагою соняшника - 12 681,9 тон.; - від 20.09.2017 на суму 11128,32 долари США, що еквівалентно на дату передачі продукції 294900,48 грн., загальною вагою соняшника - 12364,8 тон.; - від 20.09.2017 на суму 18493,56 долари США, що еквівалентно на дату передачі продукції 490079,34 грн., загальною вагою соняшника - 20548,0 тон. від імені позивача ОСОБА_5 (сином позивача) не заслуговує на увагу, з огляду на наступне. Матеріали справи містять довіреність від імені ОСОБА_1 від 30.01.2017 зареєстрованої в реєстрі за №30 та посвідченої секретарем виконавчого комітету Тростянецької сільської ради Ямпільського району Вінницької області, якою позивач уповноважує на представлення її інтересів перед всіма державними та недержавними органами, організаціями, установами, підприємствами та громадянами ОСОБА_2 з правом подання в інтересах останньої в тому числі від її імені з правом одержання та подання будь-яких необхідних відомостей та документів від будь-яких державних та недержавних органів, установ і громадян з питань виконання представницьких функцій. Вказаною Довіреністю позивач надала ОСОБА_2 представницькі функції від її імені перед державними та недержавними підприємствами, в тому числі й перед відповідачем. Твердження відповідача стосовно відсутності у Довіреності конкретних повноважень «на підписання актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей (насіння), встановлювати ціну на продукцію, здійснювати розрахунок вартості товару в залежності від якості товару» є виключно суб`єктивним бажання відповідача в частині наявності такого роду повноважень. Визначення ціни на продукцію та здійснення розрахунку її вартості в залежності від якісних показників не потребує окремих повноважень, оскільки відповідно до п. 3.2. Договору містить вимоги до якісних показників продукції, а п.5.1. Договору містить формулу за якою розраховується вартість товарного насіння соняшника врожаю відповідного року та обмеження в частині «перевищення» вартості продукції середньо ринковій ціні на аналогічну продукцію. Довіреність містить достатній обсяг повноважень у представника позивача на вчинення дій від імені позивача в частині передачі продукції та підписання Актів приймання-передачі продукції від 20.09.20017. Крім того, Акти приймання-передачі продукції від 20.09.2017 містять заповнені графи «клієнт ОСОБА_1» «замовник ТОВ «СТ «Кайрос», перевізник «ОСОБА_13», « ОСОБА_6 », « ОСОБА_7 », «Марка DAF номерні знаки НОМЕР_1 », «марка DAF номерні знаки НОМЕР_2 » та «Reno Magnum номерні знаки НОМЕР_3 », а також у Актах визначено вагу тари, масу брутто, фактичну вагу з вирахуванням відсотків по вологості на натурі, вологість, засміченість та містяться підписи сторін. Даними Актами підтверджується факт прийняття відповідачем насіння соняшника кондитерського (продукції) по кількості та якості, а також за цінами зазначеними в них. Також, не заслуговують на увагу твердження відповідача, що Акти приймання передачі продукції від 20.09.2017 не містять примітки, що «передавалося насіння соняшника кондитерського, як це передбачено договором з позивачкою», з огляду на наступне. Відповідно до п.1.2. Договору Підрядник зобов`язується виконати роботи по вирощуванню в 2017 (та кожному наступному) продукції на власних (орендованих) посівних площах та з використанням власних матеріально-технічних людських ресурсів з посівного матеріалу Замовника та за технологією наданою Замовником. Тобто, фактично Підрядник був обмежений у можливості використовувати будь-який інший посівний матеріал, окрім наданого Замовником, таким чином Підрядник не міг виростити інший соняшник крім кондитерського, насіння якого надавалося Замовником за технологією наданою останнім. Просить суд позов задовольнити повністю.

Заяви, клопотання: клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, клопотання представника позивача про виклик та допит свідків, клопотання представника позивача про проведення підготовчого судового засідання в її відсутність та відсутність позивача.

Інші процесуальні дії у справі: відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання на 08 серпня 2022 року на 09 годині 00 хвилин; 04.08.2022 задоволення клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, відкладення підготовчого судового засідання на 12 вересня 2022 року у зав`язку із задоволенням клопотання представника позивача, 12 вересня 2022 року закриття підготовчого судового засіданні і призначення справи до судового розгляду на 27 вересня 2022 року о 10 годині 00 хвилин, задоволення клопотання представника позивача про виклик і допит свідків, оголошення перерви у розгляді справи до 08 листопада 2022 року до 10 години 00 хвилин у зв`язку із неявкою свідка, про що постановлено ухвали окремими процесуальними документами, а також без виходу суду до нарадчої кімнати.

Судом встановлено такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин:

Дослідивши матеріали справи, покази свідків, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення позивача та її представника, суд встановив наступні фактичні обставини справи:

06 лютого 2017 року між ОСОБА_1 (підрядник по договору) та ТОВ «СТ КАЙРОС» (замовник по договору) укладено договір підряду на вирощування соняшника, відповідно до умов якого позивач зобов`язався на власний ризик та за власний рахунок виконати роботи по вирощуванню на 2017 рік (та в кожному наступному році) на власних (орендованих) посівних площах та з використанням власних матеріально-технічних і людських ресурсів, з посівного матеріалу відповідача або за окремою письмовою домовленістю з матеріалу позивача та виключно за технологією, що надана відповідачем, результатом яких є вирощене насіння соняшника кондитерського (продукція за договором), а замовник (відповідач) зобов`язався прийняти і оплатити виконані підрядником роботи (продукцію) - розділ 1 договору (а.с.13-18). Також умовами договору передбачено обсяг та види робіт, що виконуються підрядником для вирощування насіння соняшника - комплекс агротехнічних робіт, включаючи поверхневу обробку ґрунту, передпосівну культивацію, посів із мінеральними добривами, підгодовування в період вегетації, боротьба із шкідниками, проведення видових та сортових прополювань, жнива, інші заходи, необхідні для одержання високого врожаю, із передачею результатів роботи у вигляді вирощеного врожаю соняшника (продукції) замовнику (п.2.1. договору), якісні характеристики продукції (п.3.2. договору) та право замовника відмовитись від продукції за цим договором у випадку невідповідності її якісних показників вимогам договору чи законодавства України (п.3.5. договору), умови виконання робіт (розділ 4 договору). Ціна роботи за Договором визначається виходячи із середньо ринкової вартості товарного насіння соняшника врожаю відповідного року та розраховується за відповідною формулою. Оплата за продукцію вирощену за цим договором проводиться Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника протягом 30 календарних днів з дати отримання кожної партії продукції. Підрядник передає продукцію на зберігання Замовнику та до 31 грудня 2017 року не має права відчужити її будь-яким третім особам (пункт 5). Пунктом п.7.1 договору визначено, що підрядник зобов`язується виконувати роботи за цим договором виключно в присутності уповноваженого представника замовника. Виконання робіт за цим договором без присутності уповноваженого представника замовника категорично забороняється. Розділом 8 договору підряду визначено порядок здавання-приймання робіт (продукції), а саме, згідно п.8.2. договору, приймання-передача продукції здійснюється сторонами за актом приймання-передачі окремої партії продукції, виключно на полі під час збирання врожаю (жниви), за обов`язкової участі замовника (його представника). У кожній партії соняшнику визначають стан насіння, запах, колір, вологість, олійну і сорну домішки, зараженість, кислотне число олії, масову частку протеїну і масу 1000 насінин, вміст токсичних елементів і пестицидів та інші показники, визначені п.3.2. договору та вимог чинного законодавства (п.8.3. договору). Окрім того, до договору долучено копії додатку №1, в якому визначено місце знаходження земельної ділянки, яка підлягає засіванню насінням соняшника та додатку №2 Рекомендації до вирощування соняшнику кондитерських сортів схемою 280х70х35. На виконання договірних зобов`язань позивач (за її дорученням ОСОБА_2 ) 20 вересня 2017 року на підставі актів прийому-передачі насіння соняшника передав відповідачу насіння соняшника загальною чистою вагою 45594, 7 тон, на загальну суму 41 035, 59 ум.од.

Станом на липень 2022 року відповідач розрахунок за отриману продукцію по договору підряду не провів, що стало підставою для звернення з даним позовом.

Як вбачається з позовних вимог, позивачем проведено обрахунок заборгованості 41 035, 59 ум.од., де умовні одиниці визначені як долари США, оскільки на підставі саме такої валюти були проведені попередні розрахунки між сторонами по вказаному договору, відтак, заявила до стягнення 1087443,13 грн. заборгованості станом на липень 2022 року. Також позивач вказує на наявність правових підстав для стягнення з відповідача 3% річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 97 959,25 грн. за період з 31 жовтня 2017 року по 04 липня 2022 року, інфляційних збитків в розмірі 351461,62 грн. обчислених за період 31 жовтня 2017 року - 04 липня 2022 року.

Із показань свідка ОСОБА_8 даних ним у судовому засіданні судом встановлено, що він також у 2017 році вирощував соняшник та за власні кошти купляли насіння і добривав в «СТ Кайрос» і укладали договори з представником «СТ Кайрос» ОСОБА_9 . ОСОБА_9 привозив їм добрива, насіння, кроплення, вони з ним зразу розраховувалися. Збір соняшнику організовував ОСОБА_9 і починав збір комбайн, який їхав з Ямполя на Вітрівку і на Мазурівку. ОСОБА_8 приїхав дивитися як техніка збирає урожай, а лаборанти там же на полі визначали вологість, крупність, там же складалися акти прийому-передачі. Після чого представника «СТ Кайрос» вантажили соняшник на свій автомобіль і везли до Одеси. Він також бачив сина позивача під час збирання урожаю, а сам процес підписання Акту він не бачив. Усі зв`язки із «СТ Кайрос» були через ОСОБА_9 , а саме удобрення ґрунту, посівна, кроплення, добрива, збір урожаю вони виконували все на що вказував представник «СТ Кайрос», а також вчасно платили кошти за надане добриво, насіння, та підписувати акти, які їм передавав представник. Показники врожаю визначали з кожного поля, та окремо після повного збору проводили аналіз, тільки після того завантажували на автомобіль з комбайна. Вказав, що розрахунок мав проводитися в доларах США.

Із показань свідка ОСОБА_11 даних ним у судовому засіданні судом встановлено, що його поле межує з полем позивачки. Вони збирали врожай одночасно, врожай зібрали якісний, але з ними не розрахувалися. В їхню чергу вони все робили згідно Договору. Вказав, що перше збирали у позивача врожай, а тоді їхали до нього. Все передавалося з Одеси («СТ Кайрос») - насіння, добрива, техніка та робилося в присутності представника СТ «Кайрос» ОСОБА_9 . Під час збирання урожаю при них були паспорта, бо в договори вносили дані. Також на полі лабораторія «СТ Кайрос» брала аналізи на вологість з кожного бункеру, а на вазі робили аналіз з повної машини. Зазначив, що розраховуватися з ними згідно договорів мали в доларах. Однак із ними не розрахувалися, тому вони всі вимушені звертатися до суду.

Із показань свідка ОСОБА_9 даних ним у судовому засіданні судом встановлено, що він працював не офіційно на «СТ Кайрос». Його завданням було показати де знаходяться поля, куди мають їхати комбайни щоб збирати соняшник. Вказав, що сіяли те насіння, яке видавалось. Зазначив, що акти приймання-передачі писали представники «СТ Кайрос». Також представники «СТ Кайрос» відбирали показники соняшнику в когось на полі, а в кого на вазі, в кожного окремо. Його робота було виїхати на поле, взяти аналіз соняшнику на вологість і дзвонити на «СТ Кайрос» і вони вирішували коли присилати техніку. Зазначив, що згідно договорів розраховуватися мали в доларах. Підтвердив той факт, що саме ОСОБА_1 вирощувала соняшник в 2017 році згідно договору із «СТ Кайрос». Вказав, що доручення ОСОБА_1 він не бачив, але можна по дорученню. Вказав, що акти приймання-передачі підписували представники «СТ Кайрос», які приїжджали з лабораторією під час збирання урожаю.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст.95 ЦПК України).

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності з наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Надаючи оцінку доказам у даній справі, суд бере до уваги лише ті докази, які стосуються предмета та підстав даного позову, тобто, якими підтверджується наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

За змістом статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Як встановлено судом, 06 лютого 2017 року між сторонами був укладений договір підряду на вирощування соняшника у формі єдиного документу.

Приймаючи до уваги відсутність у суду об`єктивних підстав ставити під сумнів відповідність поданих позивачем копій доказів (письмових та електронних в паперовій формі) їх оригіналам, суд бере до уваги при вирішенні даного спору подані позивачем документи в якості доказів у справі.

Отже, матеріалами справи (копіями договору підряду на вирощування соняшника від 06 лютого 2017 року та додатками №1 та №2 до договору підряду від 06 лютого 2017 року), а також показами свідків підтверджується, що між сторонами було укладено договір підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 ЦК України.

З огляду на встановлений ст.204 ЦК України принцип презумпції правомірності правочину, суд приймає надані позивачем документи як належну та достатню підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 854 ЦК України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вбачається з умов договору підряду, позивач зобов`язався на власний ризик та за власний рахунок виконати роботи по вирощуванню на 2017 рік (та в кожному наступному році) на власних (орендованих) посівних площах та з використанням власних матеріально-технічних і людських ресурсів, з посівного матеріалу відповідача або за окремою письмовою домовленістю з матеріалу позивача та виключно за технологією, що надана відповідачем, результатом яких є вирощене насіння соняшника кондитерського (продукція за договором), а замовник (відповідач) зобов`язався прийняти і оплатити виконані підрядником роботи (продукцію).

На виконання договірних зобов`язань позивач на підставі актів прийому-передачі насіння соняшника від 20 вересня 2017 року передав, а відповідач прийняв насіння соняшника загальною фактичною вагою 45595,1 тон на загальну суму 41035,59 ум.од.

Вказані акти містять заповнені графи, замовник «СТ Кайрос», послуги перевезення, перевізники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , вагу тари, масу брутто, фактичну вагу з вирахуванням відсотків по вологості та натурі.

Як вбачається з вказаних актів, при прийнятті продукції та визначенні її вартості враховувалась чиста вага, яка обрахована за формулою: фактична вага мінус вологість та натура (%), а вартість отриманої продукції визначалась за формулою: Ц=Т+(К4,5/100хТ), де Ц-ціна 1 т насіння, Т-вартість товарного насіння 2017 року, К - відсоткова кількість насіння, яка залишається в лабораторному решеті після просіювання, від загальної кількості просіяного соняшнику.

Факт отримання продукції від ОСОБА_1 замовником підтверджується актами приймання передачі від 20.09.2017, в яких підрядником зазначений ОСОБА_2 (який виступав за довіреністю від 30.01.2017 від імені ОСОБА_1 ), а також показаннями свідків, даних ними у судовому засіданні. Разом із тим, відповідачем заперечується факт підписання актів приймання-передачі насіння соняшника повноважною особою по вказаних актах приймання-передачі продукції.

Окрім того, у судовому засіданні з показів свідків, пояснень позивача судом встановлено, що приймання та завантаження відповідачем насіння соняшника кондитерського відбувалось в один день в декількох підрядників на один транспортний засіб.

Що стосується доводів відповідача щодо підпису в актах неповноважного представника відповідача, то суд зазначає, що згідно показів свідків вбачається, що акти приймання-передачі насіння соняшника від імені ТОВ «КАЙРОС» підписувались ОСОБА_9 чи особою, яка проводила лабораторні дослідження зібраного соняшника. З показів допитаних в судовому засіданні свідків судом також встановлено, що вказана особа надавала позивачу та допитаним свідках договори підряду для підпису, здійснювала поставку насіння, координувала процес посіву, вирощування та збирання соняшника, підписувала інші акти приймання-передачі виконаних робіт по укладеному між сторонами договору підряду, приймала розрахунок від підрядників за виконані ТОВ «КАЙРОС» роботи чи поставлені товари, відтак, у позивача не виникало сумнівів у наявності повноважень у вказаних осіб на представництво інтересів відповідача, зокрема, в частині прийняття вирощеної продукції чи/та підписання актів приймання-передачі насіння соняшника.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 ЦК України ).

Відповідно до п. 5.3. договору підряду, оплата за продукцію, вирощену за цим договором проводиться замовником (відповідачем) протягом 30 календарних днів з дати отримання кожної партії продукції.

Отже, з урахуванням положень статті 530 ЦК України та пункту 5.3 договору, обґрунтованими є доводи позивача про те, що відповідач повинен був оплатити роботи, не пізніше 20.10.2017. Відтак, станом на час розгляду справи строк виконання відповідачем грошових зобов`язань, щодо яких заявлено позов, настав.

Відповідно до ст.ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст.261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч.ч.2-5 ст. 267 ЦК України).

Згідно частини 12 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки,визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» із змінами та доповненнями, установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 31 серпня 2022 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., N 23, ст. 896, N 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. N 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., N 43, ст. 1394, N 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. N 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., N 63, ст. 2029).

Зважаючи, що позивач звернулася до суду з даним позовом 18.07.2022 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), який введено з березня 2020 року і такий триває на момент розгляду даної справи, строки позовної давності продовжуються на строк дії такого карантину, відтак, підстав для застосування позовної давності до позовних вимог немає.

Згідно з приписами статей 525, 526, 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вказує позивач, станом на липень 2022 року та на день звернення до суду заборгованість відповідача по договору підряду не сплачена і становить 1087443,13 грн.

Факт зазначення сторонами ціни в актах приймання-передачі насіння соняшника як у.е. обраховувалась по відношенню до вартості долара США на день підписання актів, підтверджена показаннями свідків.

Відповідно до ст.524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Згідно з ч.2 ст.533 ЦК України якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Судом встановлено, що розрахунок позивача заборгованості 41035,59 доларів США обраховано по курсу 1 долар США еквівалентно 26,49 гривень, однак, зважаючи на курс долара США по відношенню до гривні України станом на момент остаточного терміну розрахунку, відтак, суд прийшов до висновку, що обґрунтованою і такою, що підлягає до задоволення є сума боргу, що еквівалентна 41035,59 доларів США, тобто у сумі 1087443,13 грн.

У даному випадку суд виходить з того, що за приписами статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги, що відповідачем не спростовано факту порушення взятих на себе грошових зобов`язань, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 1087443,13 грн. підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення штрафних санкцій, а саме: інфляційні збитки у розмірі 351461,62 грн. та 3% річних в розмірі 97959,26 грн.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України кваліфікує як порушення зобов`язання.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст.536 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування 3% річних та інфляційних втрат входять до складу грошового зобов`язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Аналогічні висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц.

Враховуючи, що судом на підставі поданих доказів були встановлені обставини прострочення виконання відповідачем зобов`язань з оплати виконаних робіт, вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних збитків, нарахованих на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, ґрунтуються на нормах закону.

При перевірці розрахунку суми 3% річних та інфляційних збитків з врахуванням основної суми заборгованості по договору підряду, така визнана судом підставною та обґрунтованою.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2-5, 7, 8, 10-13, 81, 83, 89, 90, 95, 133, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 351, 352, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ КАЙРОС» про стягнення заборгованості за договором підряду - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ КАЙРОС» (ЄДРПОУ 39306136, юридична адреса: 65031 м.Одеса вул.Миколи Боровського,1/2) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої по АДРЕСА_1 , основний борг у сумі 1087443 гривні 13 копійок, інфляційні збитки у сумі 351461 гривня 62 копійки, 3% річних у сумі 97959 гривень 26 копійок, а також понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 12405 гривень, а всього 1549269 (один мільйон п`ятсот сорок дев`ять тисяч двісті шістдесят дев`ять) гривень 01 копійку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 09 листопада 2022 року.

Головуючий Т. В. Гаврилюк