Рішення

від 28.10.2022 по справі 495/8327/22

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/8327/22

Номер провадження 2/495/2502/2022

28 жовтня 2022 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Анісімової Н.Д.,

при секретарі Коліниченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 цивільну справу у м. Білгород-Дністровському за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухому майно,

ВСТАНОВИВ:

21.10.2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить:

- визнати дійсним договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки № НОМЕР_1 ;НОМЕР_3, масиви №12;23, загальною площею 3,65 га., які розташовані на території Козацької сільської ради Білгород-Дністровського району, Одеської області, кадастрові номери №5120882800:01:001:0400, №5120882800:01:002:0764, №5120882800:01:002:0765.

У судове засідання позивач не з`явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутність, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати, позовні вимоги підтримує, просив задовольнити та проти ухвалення заочного рішення суду не заперечує.

В судове засідання відповідач не з`явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутність позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Згідно ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ст. 282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 ЦПК України, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Відповідно до ст. 283 ЦПК України, відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.

Між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений в простій письмовій формі договір купівлі-продажу, згідно якого позивач придбав у відповідача земельні ділянки НОМЕР_1;НОМЕР_3, масиви №12;23, загальною площею 3,65 га., які розташовані на території Козацької сільської ради Білгород-Дністровського району, Одеської області, кадастрові номери №5120882800:01:001:0400, №5120882800:01:002:0764, №5120882800:01:002:0765.

Вказані земельні ділянки належить відповідачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №079265 виданий 07.04.2005 року, цільове призначення земельної ділянки введення товарного сільськогосподарського виробництва.

Продаж за домовленістю сторін вчинився за 133 000 гривень, які відповідач ОСОБА_2 отримав від позивача ОСОБА_1 при підписані договору.

За спільною домовленістю, сторони повинні були оформити договір купівлі-продажу нотаріально, але відповідач відмовляється від цього, більш того ігнорує дзвінки позивача.

Відповідно до ст.224 ЦК України (в редакції 1960 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.128 ЦК України (в редакції 1960 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.153 ЦК України (в редакції 1960 року) договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 41 Конституції України закріплює право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона продавець - передає майно (товар) у власність іншій стороні - покупцю, а покупець приймає і сплачує за нього визначену грошову суму.

Згідно з ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Враховуючи вищевикладені обставини, норми чинного законодавства та той факт, що сторонами були виконані усі істотні умови договору, а також що майно було правомірно придбано позивачем, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст.3, 9-13, 76-83, 95, 128-131, 133, 141, 211, 223, 247, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284, 288, 289 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, ч.2 ст. 220, 316-317, 334, 638, 655 Цивільного кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухому майно - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу, укладений між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на земельні ділянки № НОМЕР_1 ;НОМЕР_3, масиви №12;23, загальною площею 3,65 га., які розташовані на території Козацької сільської ради Білгород-Дністровського району, Одеської області, кадастрові номери №5120882800:01:001:0400, №5120882800:01:002:0764, №5120882800:01:002:0765 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: Анісімова Н.Д.