Рішення

від 08.11.2022 по справі 340/11084/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/11084/21

Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Комплект" (27522, Кіровоградська область, м. Світловодськ, смт. Власівка, вул. Молодіжна, 65, код ЄДРПОУ 22219911)

відповідач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 40, код ЄДРПОУ ВП 43995486)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Комплект", через представника Коваленко Д.П., звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "В1" №00047850703 від 04.11.2021 року, форми "В4" №00047870703 від 04.11.2021 року.

Позов мотивовано тим, що спірні рішення прийняті за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ фірма "Комплект" з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування. Позивач не погоджується з висновками акту перевірки про нереальність (безтоварність) його господарських операцій з ПП "Віктор і К", ПП "Гідросенд" та зазначає, що такі висновки не відповідають фактичним даним про характер його взаємовідносин з цими контрагентами щодо поставки товарів та надання послуг, які підтверджені належними первинними документами, що надавалися контролюючому органу на перевірку. З цих підстав позивач просить суд визнати спірні податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх.

Ухвалою судді від 29.12.2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що у ході документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ фірма "Комплект" на підставі аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних та іншої наявної в контролюючому органі інформації встановлено ознаки нереальності здійснення господарських операцій з придбання позивачем товарів та послуг у ПП "Віктор і К", ПП "Гідросенд", зважаючи на відсутність у їхніх постачальників необхідних умов та ресурсів для здійснення господарської діяльності. Зокрема, не встановлено ланцюг постачання та походження насіння соняшника, використаного ПП "Віктор і К" при виробництві продукції, реалізованої позивачу, а також походження вагонів, переданих ПП "Гідросенд" в суборенду позивачу. Оскільки надані позивачем до перевірки первинні документи не відповідають фактичному руху активів, тому не можуть враховуватися у податковому обліку. Відтак позивач безпідставно сформував податковий кредит з ПДВ за нереальними операціями з придбання товарів та послуг, що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за липень 2021 року на 22 967 грн. та завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, за липень 2021 року на 285 804 грн. і стало підставою для прийняття спірних податкових повідомленьрішень. Доводячи їх правомірність, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Комплект" з 13.03.1996 року зареєстровано як юридична особа, перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Кіровоградській області, є платником податку на додану вартість.

Посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області у жовтні 2021 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ фірма "Комплект" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість попередніх періодів, про що складено акт №3555/11-28-07-03/22219911 від 18.10.2021 року. (а.с. 66 - , т.1)

Висновками акту перевірки встановлено порушення п.44.1 ст.44, пп. "а" п.198.1, абз. 1-3 п.198.2, абз. 1-2 п.198.3, абз. 3 п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого:

- завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 декларації) за липень 2021 року на суму 22967 грн.;

- завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) за липень 2021 року на 285 804 грн.

На підставі цього акту ГУ ДПС у Кіровоградській області, керуючись пп. 54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України, прийняло щодо позивача такі податкові повідомлення-рішення:

- форми "В1" №00047850703 від 04.11.2021 року, яким йому зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 285 804 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 142 902 грн. (а.с. 20, т.1)

- форми "В4" №00047870703 від 04.11.2021 року, яким йому зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 22 967 грн. (а.с. 21, т.1)

Не погодившись з цими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що він виник у зв`язку з висновками контролюючого органу про завищення суми бюджетного відшкодування та від`ємного значення суми податку на додану вартість, заявленого позивачем у податковій декларації з ПДВ за липень 2021 року.

У пункті 14.1 статті 14 ПК України визначено, що: 14.1.18. бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; 14.1.181. податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктами 201.1, 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 ПК України.

Так, згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктами 200.7, 200.8 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.11 статті 200 ПК України передбачено, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями:

- за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;

- з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

У визначені цим пунктом терміни проводяться також документальні перевірки, передбачені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: 78.1.8 платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до пункту 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Суд установив, що документальна позапланова виїзна перевірка позивача, висновки якої є предметом цього спору, призначена наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області №1099-п від 16.09.2021 року на підставі пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України у зв`язку з поданням позивачем податкової декларації з ПДВ за липень 2021 року, в якій заявлено від`ємне значення з податку на додану вартість та бюджетне відшкодування, яке становить більше 100 тис. гривень.

Так, позивач подав до ГУ ДПС у Кіровоградській області податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2021 року, у якій задекларував такі суми ПДВ: податкові зобов`язання 5 429 848 грн. (рядок 9), податковий кредит 58 001 697 грн. (рядок 17); від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у сумі 52 571 849 грн. (рядок 19), яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх періодах, а саме за лютий, березень, квітень, червень, липень 2020 року (додаток 3). Ця сума включена до розрахунку бюджетного відшкодування (рядок 20) та з неї заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку 15 591 115 грн. (рядок 20.2.1). Залишок від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, склав 36 980 734 грн. (рядок 21) (а.с. 56 - 64, т.1)

У ході перевірки контролюючий орган установив, що позивач завищив податковий кредит за липень 2021 року на 668 192 грн. через віднесення до його складу сум ПДВ у зв`язку з придбанням послуг суборенди майна (залізничних вагонів) у ПП "Гідросенд" (сума ПДВ 22 966, 67 грн.) за нереальними господарськими операціями.

Крім того, позивач завищив від`ємне значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2021 року на 285 804 грн., через віднесення до його складу сум ПДВ, сплачених постачальнику ПП "Віктор і К" на виконання нереальних господарських операцій з придбання олії соняшникової невідомого походження (сума ПДВ 12 818, 20 грн. за лютий 2021 року, 234582 грн. за березень 2020 року, 38 403, 53 грн. за квітень 2020 року).

Ці порушення кваліфіковані за п.44.1 ст.44, пп. "а" п.198.1, абз. 1-3 п.198.2, абз. 1-2 п.198.3, абз.3 п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 ПК України, і, за висновками відповідача, призвели до завищення суми бюджетного відшкодування, заявленої у податковій декларації з ПДВ за липень 2021 року, на 285 804 грн. (рядок 20.2.1) та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за липень 2021 року на 22967 грн. (рядок 19).

У позові представник позивача доводила, що дані податкового та бухгалтерського обліку ТОВ фірма "Комплект", у яких відображені взаємовідносини з його постачальниками ПП "Гідросенд" і ПП "Віктор і К", що не визнаються відповідачем, підтверджені належними первинними документами.

Статтею 44 ПК України передбачені вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до абзаців 5, 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з частинами 1, 2, 8 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Суд зазначає, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Якщо задекларована господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

У свою чергу, необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їхнього реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника з метою штучного створення умов для формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку.

Суд установив, що позивач уклав з ПП "Гідросенд" договір суборенди №01042114/1 1 від 01.04.2021 року, за умовами якого ПП "Гідросенд" (орендар) передало в суборенду ТОВ фірма "Комплект" вантажні залізничні вагони, якими воно володіє на правах оренди за договором оренди №01042111/1 від 01.04.2021 року, укладеним з ТОВ "Діва Логістик Консалт". Суборендар орендує майно для здійснення перевезень вантажів.

На виконання цього договору ПП "Гідросенд" у липні 2021 року надало позивачу послуги з оренди вантажних залізничних вагонів на загальну суму 137 800 грн., у т.ч. ПДВ 22966,67 грн. Надання послуг оформлено актом №3 від 31.07.2021 року, податковою накладною №12 від 31.07.2021 року та відомостями, у яких відображено оренду 5 залізничних вагонів за такими загальномережевими номерами: 95828190, 95772398, 95770699, 95774998, 95772299 (власник ПРАТ "Дніпровагонмаш"). Позивач у серпні 2021 року провів повну оплату вартості наданих йому послуг. (а.с. 176 - 183, т.3)

Суми ПДВ за податковою накладною, складеною ПП "Гідросенд", у розмірі 22966,67 грн. позивач включив до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за липень 2021 року.

Контролюючий орган у ході перевірки встановив, що ПП "Гідросенд" у липні 2021 року задекларувало придбання послуг оренди вантажних вагонів у ТОВ "Діва Логістик Консалт". Останнє у липні 2021 року за даними ЄРПН задекларувало придбання послуг оренди вантажних вагонів у ТОВ "Тас-Логістик", але в номенклатурі податкових накладних не зазначені номери орендованих вагонів, що не дозволяє їх ідентифікувати та встановити походження вагонів. Відповідно до інформації АТ "Укрзалізниця" в інформаційних базах даних залізниці відсутні відомості щодо власника вагонів ТОВ "Діва Логістик Консалт" та про надання ним вагонів в оренду ПП "Гідросенд". Тож, за висновками контролюючого органу, господарські операції між ТОВ "Діва Логістик Консалт" та ПП "Гідросенд" щодо надання послуги оренди вагонів у липні 2021 року у дійсності не відбувалися, джерело походження цих послуг у ТОВ "Діва Логістик Консалт" не підтверджується. За висновками контролюючого органу ТОВ фірма "Комплект" завищило податковий кредит з ПДВ за липень 2021 року на 22966,67 грн. у зв`язку з придбанням послуг суборенди вагонів, які є нереальною господарською операцією, як наслідок завищило від`ємне значення за липень 2021 року на цю ж суму.

Досліджуючи спірні взаємовідносини позивача з ПП "Віктор і К", суд установив, що вони випливають із договору поставки товарів №10051301 від 10.05.2013 року. На виконання цього договору ПП "Віктор і К" систематично у лютому липні 2021 року поставляло позивачу товар, зокрема продукти переробки насіння соняшника соняшникову олію та шрот, соняшниковий фосфатидний концентрат. Передача товарів оформлялася видатковими накладними зі складанням податкових накладних. Цей товар позивач у подальшому реалізовував на експорт.

Контролюючий орган, перевіряючи від`ємне значення з ПДВ, зазначене у додатку 3 до податкової декларації з ПДВ за липень 2021 року, установив, що позивач при розрахунку бюджетного відшкодування за липень 2021 року врахував суми податку, сплачені позивачем його постачальнику ПП "Віктор і К" у розмірі 325 334, 87 грн., а саме 325 334, 87 грн. - за лютий 2021 року, 5 088 547, 60 грн. за березень 2021 року, 1 823 618, 52 грн. за квітень 2021 року.

Контролюючий орган констатував, що у лютому 2021 року ПП "Віктор і К" придбало 13418,63 т насіння соняшника, з них 529, 54 т (або 3,94%) у постачальників ФГ " ОСОБА_1 ", ТОВ "Семаль". У березні 2021 року ПП "Віктор і К" придбало 12 778, 23 т насіння соняшника, з них 590,05 т (або 4,61 %) у постачальника ТОВ "Семаль". У квітні 2021 року ПП "Віктор і К" придбало 9375, 50 т насіння соняшника, з них 161,70 т (або 1,73%) у постачальників СВК "Хильківський", СВК "Богачівський". Контролюючий орган, використовуючи податкову інформацію та бази даних ДПС, прийшов до висновку про те, що ці постачальники є ризиковими суб`єктами господарювання, та про неможливість реалізації ними на адресу ПП "Віктор і К" насіння соняшника у задекларованих обсягах через відсутність у них земельних ділянок, необхідних для вирощування сільськогосподарської продукції, з огляду на середні показники врожайності зернових та олійних культур. За висновками відповідача, нереальність господарських операцій щодо постачання насіння соняшника від цих постачальників до ПП "Віктор і К" свідчить, що позивач завищив фактично сплачені суми податку за лютий, березень, квітень 2021 року, які враховані при розрахунку суми бюджетного відшкодування за липень 2021 року, на 285 804 грн. (325 334, 87 грн. х 3, 94 % + 5 088 547, 60 грн. х 4, 61% + 2 219 857, 40 грн. х 1,73%).

Тож, як свідчить зміст акту перевірки, контролюючий орган на підставі аналізу Єдиного реєстру податкових накладних встановив загальну кількість олійної сировини, придбаної постачальником позивача - переробним підприємством ПП "Віктор і К" - за лютий, березень, квітень 2021 року та кількість олійної сировини, придбаної ним у ризикових постачальників, за цей же період. Далі визначив питому вагу олійної сировини, джерело походження якої невідомо, як відношення кількості олійної сировини, придбаної переробним підприємством у ризикових постачальників за місяць, до загальної кількості олійної сировини, придбаної переробним підприємством за цей же місяць. Визначена у процентах величина застосована контролюючим органом при частковому коригуванні (зменшенні) у податковій декларації з ПДВ за липень 2021 року ТОВ фірма "Комплект" сум бюджетного відшкодування, задекларованих ним за наслідками виконання господарських операцій з придбання та оплати готової (побічної) продукції, виробленої переробним підприємством ПП "Віктор в К" з олійної сировини, джерело походження якої, за висновками контролюючого органу, не встановлено.

В акті перевірки та у відзиві на позов відповідач не навів нормативне обґрунтування застосування такої методики та пропорції, зокрема при вирахуванні контролюючим органом суми перевищення заявленої платником суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірки.

Суд не погоджується з такими висновками та розрахунками контролюючого органу, наведеними ним в акті перевірки, вважає їх недоведеними та необґрунтованими.

У статті 83 ПК України передбачений перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Пунктом 73.5 статті 73 ПК України передбачено, що з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків. Під час зустрічної звірки здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків. За результатами зустрічних звірок складається довідка, що надається суб`єкту господарювання у десятиденний строк.

Як вбачається з акту №3555/11-28-07-03/22219911 від 18.10.2021 року, у ході документальної позапланової виїзної перевірки позивача зустрічні звірки з його постачальниками - ПП "Віктор і К", ПП "Гідросенд" - не проводилися.

Натомість контролюючий орган використав податкову інформацію з баз даних інформаційних систем ДПС, на підставі якої зробив висновки про відсутність у підприємств, які були контрагентами постачальників позивача, необхідних умов та ресурсів для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, про їхню ризиковість та непідтвердження придбання товарів по ланцюгу постачання.

До відзиву не позов відповідач не подав інформацію з баз даних ДПС щодо контрагентів позивача та їхніх постачальників, описану в акті перевірки, на підставі якої він провів аналіз їхньої господарської діяльності та навів в акті перевірки відповідні висновки.

Суд зазначає, що правовідносини контрагентів позивача із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із його постачальниками.

Суд також вважає, що застосовані контролюючим органом арифметичні розрахунки для коригування (зменшення) у податковій декларації з ПДВ за липень 2021 року сум бюджетного відшкодування, задекларованого позивачем за наслідками виконання господарських операцій з постачальником ПП "Віктор і К" щодо придбання та оплати продукції, виробленої ними з олійної сировини, пропорційно до зменшення цьому підприємству вагових обсягів олійної сировини, яка придбана ним у ризикових постачальників, не ґрунтуються на нормах податкового законодавства.

Твердження контролюючого органу про те, що придбана позивачем продукція (олія, шрот, концентрат) була виготовлена переробним підприємством ПП "Віктор і К" саме з тієї сировини, яка була придбана цим підприємством у ризикових постачальників, ґрунтуються на припущеннях і будь-якими доказами не підтверджені. Така сировина не визначена індивідуальними ознаками, а рух цієї сировини та продуктів її переробки на підставі первинних документів та даних бухгалтерського обліку цього переробного підприємства контролюючий орган у ході перевірки не досліджував.

Доказів того, що господарські відносини позивача з ПП "Гідросенд" щодо суборенди вантажних вагонів не підтверджуються, а вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, не відповідають дійсності, відповідач суду не надав. Сумніви відповідача у реальності цих операцій, обґрунтовані посиланням на незазначення номерів вагонів у номенклатурі послуг оренди, придбаних ТОВ "Діва Логістик Консалт" у ТОВ "Тас-Логістик", та на відсутність у базах даних АТ "Укрзалізниця" інформації про ТОВ "Діва Логістик Консалт" як про власника цих вагонів, є безпідставними. Відповідач не довів, що ці вагони, власником яких є ПРАТ "Дніпровагонмаш", не занесені до Автоматизованого банку даних парку вантажних вагонів і не можуть експлуатуватися.

Суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом - постачальником товару (послуг), якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товару (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності та в оподатковуваних ПДВ операціях. Порушення певними постачальниками товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Дослідивши обставини здійснення господарських операцій, на підставі яких сформовані дані податкового обліку, поставлені під сумнів відповідачем, та оцінивши відносини, які склалися безпосередньо між учасниками цих операцій, суд установив, що ці що господарські операції мали місце та фактично здійснені. Товари та послуги придбані позивачем у ПП "Віктор і К", ПП "Гідросенд" з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Суми податку на додану вартість, що віднесені до складу податкового кредиту, підтверджені податковими накладними, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак відповідно до п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.210 ПК України дають позивачу право для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та є достатньою підставою для його декларування у податкових деклараціях. Фактична сплата позивачем цим постачальникам сум ПДВ у задекларованих розмірах підтверджується розрахунковими документами та відповідачем не оспорюється. Тож позивач відповідно до п.200.4 ст. 200 ПК України мав право врахувати ці суми при розрахунку податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Первинні документи, які наявні у позивача та надавалися податковому органу на перевірку, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Зауважень щодо форми та змісту цих документів відповідач не висував. У ході розгляду справи достовірність цих документів відповідач не спростував та не довів, що викладені у них відомості не відповідають дійсності.

У ході судового розгляду справи відповідач не надав достатніх та достовірних доказів, які б доводили нереальність виконання операцій з поставки позивачеві товарів/послуг, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили несумлінність позивача як платника податків або позбавляють його права на бюджетне відшкодування.

Оскільки відповідач не довів суду висновки акту перевірки про порушення ТОВ фірма "Комплект" норм податкового законодавства при декларуванні показників у податковій звітності за господарськими операціями з придбання товарів та послуг у ПП "Віктор і К", ПП "Гідросенд", які б призвели до завищення податкового кредиту з ПДВ та як наслідок, до перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування та від`ємного значення, тому зменшення бюджетного відшкодування та від`ємного значення на підставі п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України є неправомірним.

Суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними, а позов про їх скасування слід задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, здійснені позивачем витрати на оплату судового збору у сумі 6775,10 грн. слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Комплект" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "В1" №00047850703 від 04.11.2021 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "В4" №00047870703 від 04.11.2021 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Комплект" витрати на сплату судового збору у розмірі 6775, 10 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш