Рішення

від 31.10.2022 по справі 380/11697/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/11697/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна книга» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення відповідача від 20.12.2021 року №00281310901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 85000,00 грн за платежем «Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів»;

- податкове повідомлення-рішення відповідача від 20.12.2021 року №00281320901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 71840,00 грн за платежем «Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено на підставі акта перевірки №22327/13-01-09-01/22377372 від 23.11.2021 року про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі та зберігання алкогольними напоями та тютюновими виробами, висновки якого, на думку позивача, не відповідають дійсності та суперечать вимогам чинного законодавства України. Зокрема, вказав, що ТОВ «Науково-технічна книга» здійснює торгівлю алкогольними напоями на підставі отриманої від Головного управління ДПС у Львівській області ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Зазначив, що у закладах ресторанного господарства підприємства реалізуються алкогольні напої з марками акцизного податку, які підприємству постачають виробники алкогольних напоїв, а також коктейлі з використанням даних алкогольних напоїв. Таким чином, враховуючи, що товариство не використовує технологічне чи інше обладнання для переробки сировини в готову продукцію (відсутній повний технологічний цикл виробництва алкогольних напоїв), вказане виключає обов`язок позивача в отриманні ліцензії на виробництво. Проте, як зазначив позивач, посадовими особами відповідача не досліджувався процес так званого «виробництва алкогольних напоїв», що і призвело до таких висновків відповідача. Щодо відсутності марок акцизного податку пояснив, що маркуванню підлягають алкогольні напої, вироблені в Україні підприємствами-виробниками; втім, позивач не є ані підприємством-виробником, ані імпортером алкогольних напоїв, а тому, відповідно, відсутній обов`язок по маркуванню приготовленого коктейлю марками акцизного податку. Враховуючи викладене, вважає, що висновки акта перевірки щодо встановлення факту роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а саме: «Кавівка класична» та «Кавівка вершкова», без марок акцизного податку, а також щодо здійснення позивачем виробництва алкогольних напоїв без відповідної ліцензії, є безпідставними та необґрунтованими. Як наслідок, прийняті за результатами розгляду акта перевірки, що містив наведені вище висновки, податкові повідомлення-рішення від 20.12.2021 року №00281310901 та №00281320901 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Просить позов задовольнити повністю.

Крім того, від позивача надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача, однак у подальшому надійшла заява про залишення його (клопотання) без розгляду.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що відповідно до наказу від 15.11.2021 року №3870-ПП та направлень на перевірку від 15.11.2021 року №№12545, 12547, 12548 посадовими особами Головного управління ДПС у Львівській області проведено фактичну перевірку з питань додержання ТОВ «Науково-технічна книга» вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі та зберігання алкогольними напоями та тютюновими виробами, результати якої відображено в акті №22327/13-01-09-01/22377372 від 23.11.2021 року. Зокрема, проведеною перевіркою встановлено, що позивач здійснює реалізацію алкогольних напоїв «Кавівка класична» та «Кавівка вершкова» на виніс в герметично закоркованих скляних плашках ємністю 0,1 л, 0,2 л та 0,5 л із вказаним вмістом спирту 18% обороту. Крім цього, перевіркою встановлено наявні залишки в кількості 178 пляшок на загальну суму 35920,00 грн. Зазначила, що на вищевказаних алкогольних напоях встановлено відсутність марок акцизного податку встановленого зразка, чим порушено вимоги п.226.6 ст.226 Податкового кодексу України та абз.3 ч.4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 року №481/95-ВР, а саме: реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка. Також, звернула увагу, що дані алкогольні напої товариство виготовляє самостійно, змішуючи необхідні компоненти (згідно наданої довідки позивачем), та розливає в скляну тару вищезазначених ємностей. На лицевій стороні етикетки кожної пляшки напою зазначена назва алкогольного напою з відсутньою інформацією щодо назви оператора ринку,який виготовляє продукт; вміст цукру, який міститься у продукті; нормативного документу у відповідності до якого виготовлений алкогольний напій, що суперечить вимогам ст.2 та ст.11 Закону №481/95, а саме: здійснення виробничого процесу (виробництво, змішування) та розлив у скляну тару алкогольних напоїв без відповідної ліцензії. За таких обставин, вважає, що викладені в акті перевірки №22327/13-01-09-01/22377372 від 23.11.2021 року висновки є обґрунтованими, відповідно прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення від 20.12.2021 року №00281310901 та №00281320901 правомірними і підстав для задоволення позову немає.

Ухвалою судді від 31.10.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 21.09.2022 року залишено без задоволення заперечення відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням (викликом) учасників справи.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ТОВ «Науково-технічна книга» (код ЄДРПОУ: 22377372) зареєстроване, як юридична особа, 23.10.1996 року; основним видом економічної діяльності названого підприємства, згідно з відомостями, які містяться у ЄДР, роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах (47.78).

Згідно наявної в матеріалах справи ліцензії, позивач здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями. Вказану діяльність товариство здійснює в нежитловому приміщенні, що розташоване за адресою: пл.Ринок, 10, м.Львів.

Відповідно до наказу від 15.11.2021 року №3870-ПП та направлень на перевірку від 15.11.2021 року №№12545, 12547, 12548 посадовими особами Головного управління ДПС у Львівській області проведено фактичну перевірку з питань додержання ТОВ «Науково-технічна книга» вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі та зберігання алкогольними напоями та тютюновими виробами, за результатами якої складено акт №22327/13-01-09-01/22377372 від 23.11.2021 року (далі акт перевірки від 23.11.2021 року).

В ході перевірки контролюючим органом встановлено, що ТОВ «Науково-технічна книга» за адресою: пл.Ринок, 10, м.Львів здійснює реалізацію алкогольних напоїв «Кавівка класична» та «Кавівка вершкова». Дані алкогольні напої реалізовуються на виніс в герметично закоркованих скляних плашках ємністю 0,1 л, 0,2 л та 0,5 л із вказаним вмістом спирту 18% обороту по ціні реалізації: 400,00 грн за пляшку ємністю 0,5 л, 225,00 грн за пляшку ємністю 0,2 л та 120,00 грн за пляшку ємністю 0,1 л. Згідно додатку №1 до акта перевірки встановлено наявні залишки в кількості 178 пляшок на загальну суму 35920,00 грн. На вищевказаних алкогольних напоях встановлено відсутність марок акцизного податку встановленого зразка, чим порушено вимоги п.226.6 ст.226 Податкового кодексу України та абз.3 ч.4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 року №481/95-ВР, а саме: реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка. Дані алкогольні напої ТОВ «Науково-технічна книга» виготовляє самостійно, змішуючи необхідні компоненти (згідно наданої довідки підприємства), та розливає в скляну тару вищезазначених ємностей. На лицевій стороні етикетки кожної пляшки напою зазначена назва алкогольного напою з відсутньою інформацією щодо назви оператора ринку,який виготовляє продукт; вміст цукру, який міститься у продукті; нормативного документу у відповідності до якого виготовлений алкогольний напій, що суперечить вимогам ст.2 та ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 року №481/95-ВР, а саме: здійснення виробничого процесу (виробництво, змішування) та розлив у скляну тару алкогольних напоїв без відповідної ліцензії. Відповідно до визначення, алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД. Відповідно даний напий відноситься до алкогольних. Перевіркою наявності марок акцизного податку встановленого зразка на тютюнових виробах, дотримання встановлення мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої та максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби порушень не встановлено.

03.12.2021 року позивачем подано заперечення на вищевказаний акт, однак листом відповідача вих.№36486/6/13-01-09-01-12 від 16.12.2021 року «Про надання відповіді на заперечення» повідомлено, що за результатами засідання комісії по розгляду спірних питань прийнято рішення, відповідно до якого аргументи, 23.11.2021 року, відповідно висновки акта перевірки залишено без змін.

На підставі акта перевірки №22327/13-01-09-01/22377372 від 23.11.2021 року, Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:

- №00281310901 від 20.12.2021 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 85000,00 грн за платежем «Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів»;

- №00281320901 від 20.12.2021 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 71840,00 грн за платежем «Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

ТОВ «Науково-технічна книга» скористалося правом адміністративного оскарження, однак за наслідками такого, названі акти індивідуальної дії рішенням Державної податкової служби України від 21.07.2022 року №7682/6/99-00-06-03-02-06 залишено без змін.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 року №481/95-ВР (далі Закон №481/95-ВР), який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Згідно ч.20 ст.3 вказаного Закону, ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу та алкогольних напоїв видаються суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які на момент подання заяви про видачу ліцензії є власниками або відповідно до інших не заборонених законодавством підстав володіють та/або користуються приміщеннями та обладнанням, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу та алкогольних напоїв, за умови, що використання таких приміщень та обладнання здійснює тільки один суб`єкт господарювання.

За визначеннями, наведеними у ст.1 Закону №481/95-ВР:

алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;

повний технологічний цикл виробництва - сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій (власних або залучених на договірних засадах у випадках, передбачених цим Законом), акредитованих відповідно до законодавства;

роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;

Відповідно до ч.6 ст.153 Закону №481/95-ВР, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Згідно ч.2 ст.2 Закону №481/95-ВР, виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, зернового дистиляту, біоетанолу здійснюється суб`єктами господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію.

ДФС України в своєму роз`ясненні від 18.11.2016 року №24948/6/99-99-12-01-01-15, наданому ТОВ «Мінпрод Галичина», вказала на те, що існують коктейлі двох видів: у громадському харчуванні продукт власного виробництва відповідно до технологічної карти його виготовлення та коктейль промислового виробництва. Промислове виробництво алкогольних напоїв потребує спеціальної ліцензії на право їх виробництва, а продаж на право роздрібної торгівлі без права виробництва. Оскільки суб`єкт громадського харчування має лише ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і при цьому йому не забороняється виробництво та продаж коктейлів, то слід вести мову не про виробництво коктейлю як лікеро-горілчаної продукції в промисловому значенні цього слова, а продаж алкогольних напоїв, які входять до складу коктейлю.

Крім того, основні вимоги щодо роботи суб`єктів господарської діяльності (закладів, підприємств) усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері ресторанного господарства регламентуються Правилами роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 року №219 (далі Правила №219).

Відповідно до п.1.3 Правил №219, ресторанне господарство вид економічної діяльності суб`єктів господарської діяльності щодо надавання послуг відносно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організуванням дозвілля або без нього;

заклад ресторанного господарства організаційно-структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо-торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів;

технологічна документація на страви та вироби документація із зазначенням опису технологічного процесу виробництва продукції, переліку продуктів, продовольчої сировини, речовин і супутніх матеріалів, що застосовуються в процесі приготування, даних про норми їх вмісту в кінцевому харчовому продукті, термін придатності до споживання, умов зберігання, способу реалізації (подання) споживачу, вимог до якості страв та виробів.

Пунктом 1.4 Правил №219 встановлено, що суб`єктами господарської діяльності здійснюється діяльність у сфері ресторанного господарства після їх державної реєстрації в установленому законодавством порядку. Роздрібна торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами в закладах (підприємствах) ресторанного господарства здійснюється суб`єктами господарської діяльності за наявності відповідних ліцензій.

Згідно з п.3.1 Правил №219, у закладах (підприємствах) ресторанного господарства використовуються такі методи обслуговування як самообслуговування, обслуговування офіціантами, комбінований тощо.

Відповідно до п.3.5 Правил №219, поруч з основною діяльністю закладами (підприємствами) ресторанного господарства можуть надаватися додаткові послуги, перелік і вартість яких визначаються суб`єктом господарської діяльності та указуються в прейскуранті на послуги. Під час обслуговування в закладах (підприємствах) ресторанного господарства за бажанням споживачів кулінарна продукція та закупні товари, у тому числі алкогольні напої, можуть бути продані на винос у відповідній упаковці.

Згідно ДСТУ 3297:95 «Лікеро-горілчана промисловість. Терміни та визначення понять» наведено поняття лікеро-горілчаного напою, яким, зокрема, є спиртний напій міцністю від 12 до 60%, виготовлений змішуванням ректифікованого спирту з напівфабрикатами та інгредієнтами (п.4.1); напівфабрикат лікеро-горілчаний продукт, заздалегідь виготовлений з окремих видів основної та додаткової сировини за певною рецептурою (п.4.5).

Відповідно до наведеного у вказаному ДСТУ визначення, наливка - лікеро-горілчаний напій міцністю від 15,0 до 35,0 % з масовою концентрацією екстрактивних речовин від 15,0 до 50,0 г/100 см 3, виготовлений на основі свіжої плодової сировини або напівфабрикатів.

Таким чином, суд приходить висновку, що слід розмежувати коктейлі у громадському харчуванні як продукт власного виробництва відповідно до технологічної карти його виготовлення та лікеро-горілчані напої промислового виробництва.

За приписами ст.12 Закону №481/95-ВР, виробництво алкогольних напоїв здійснюється тільки з використанням спирту етилового ректифікованого, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового та виноградного дистиляту спиртового і зернового дистиляту та які мають статус українських товарів відповідно до Митного кодексу України. Використання інших видів спирту для виробництва алкогольних напоїв і харчових продуктів забороняється. Використання спирту при виробництві суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) малих виробництв виноробної продукції заборонено.

Водночас чинне законодавство не передбачає вимог до коктейлю у громадському харчуванні як продукту власного виробництва відповідно до технологічної карти його виготовлення, крім як санітарно-епідеміологічних та тих, що пов`язані із захистом прав споживачів.

Більше того, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я від 19.07.2012 року №548 «Про затвердження Мікробіологічних критеріїв для встановлення показників безпечності харчових продуктів», готовий до споживання харчовий продукт харчовий продукт, призначений виробником для безпосереднього споживання людиною без необхідності піддавати його термічній обробці чи іншій переробці.

Бренді «Sandeman Imperial» та ром «»Bacardi Oakheart», які використовуються підприємством для приготування коктейлів «Кавівка класична» та «Кавівка вершкова», в розумінні вищезазначених термінів є готовими для споживанням харчовими продуктами та не підлягають подальшій переробці.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що алкогольні напої коктейлі «Кавівка класична» та «Кавівка вершкова», про виготовлення яких без ліцензії зазначав контролюючий орган, готуються шляхом змішування рому/бренді ліцензованих виробників, що придбається позивачем у готовому вигляді з марками акцизного податку, з іншими інгредієнтами (складниками) у відповідності до затверджених технологічних карт, копії яких надано до матеріалів справи. Реалізація таких коктейлів здійснюється, в тому числі, й на винос у відповідній упаковці.

Беручи до уваги спосіб виготовлення вказаних коктейлів, суд приймає до уваги доводи позивача про те, що вказані напої є коктейлями у громадському харчуванні.

При цьому факт придбання рому, бренді та інших продуктів, які змішуються при виготовленні вказаних коктейлів позивачем підтверджено відповідними первинними документами, а саме видатковими накладними.

Факт приготування позивачем алкогольних напоїв шляхом змішування вже готових алкогольних виробів з іншими інгредієнтами відповідачем не заперечується.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає безпідставними доводи відповідача про здійснення позивачем виробництва алкогольних напоїв та вважає, що фактично позивачем здійснювалось виготовлення коктейлів, що не передбачає необхідності отримання відповідної ліцензії на право виготовлення алкогольних виробів.

Стосовно здійснення позивачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями немаркованими марками акцизного податку, суд зазначає, що фактично це питання є похідним від першого питання, що є спірним щодо виготовлення алкогольних напоїв.

Відповідно до підп.14.1.107 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Положеннями ст.11 Закону №481/95-ВР встановлено обов`язковість та порядок маркування алкогольних напоїв, які реалізуються в Україні, марками акцизного податку встановленого зразка.

Відповідно до абз.3 ч.4 ст.11 зазначеного Закону, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з пунктом 226.1 статті 226 Податкового кодексу України, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Маркуванню підлягають усі (крім зазначених у пункті 226.10 цієї статті) алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється (п.226.6 ст.226 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1251, маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва здійснюється виробниками зазначеної продукції. Для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Враховуючи встановлені судом обставини, за яких позивача не можна вважати виробником алкогольних напоїв, відсутнім є його обов`язок маркувати виготовлені ним коктейлі марками акцизного податку. У спірному випадку, законодавство передбачає та покладає обов`язок маркування алкогольних напоїв на його виробника, в той же час позивача за встановлених обставин, не можна вважати такою особою, тому у нього відсутній обов`язок маркування власно виготовлених коктейлів-напоїв, які реалізуються у мережі своїх закладів, в тому числі й на винос.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, відповідачем у відзиві на позовну заяву не зазначено та з матеріалів справи не встановлено.

Висновки суду у даній справі узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 04.08.2022 року у справі №2040/7199/18.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення відповідача від 20.12.2021 року №00281310901 та №00281320901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем «Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не відповідають критеріям правомірності рішень суб`єкта владних повноважень, наведеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, так як прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо судових витрат, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 20.12.2021 року №00281310901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 85000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень 00 копійок за платежем «Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 20.12.2021 року №00281320901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 71840 (сімдесят одна тисяча вісімсот сорок) гривень 00 копійок за платежем «Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79026; код ЄДРПОУ ВП: 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічна книга» (місцезнаходження: площа Ринок, 10, м.Львів, 79008; код ЄДРПОУ: 22377372) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.

Оригінал повного тексту судового рішення складено в одному примірнику 07.11.2022 року.