Рішення

від 03.11.2022 по справі 460/1001/21

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 листопада 2022 року м. Рівне№460/1001/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є. розглянувши адміністративну справу за позовом

Дубровицький районний центр зайнятості доГоловне управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -В С Т А Н О В И В:

Дубровицький районний центр зайнятості (далі позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.11.2020 №00014110709.

Позов обґрунтовано тим, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 27.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказано, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки перевіркою встановлено несвоєчасне перерахування до сплати військового збору та податку на доходи фізичних осіб з граничними термінами сплати передбаченими п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України.

Розглянувши позовну заяву та відзив, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 06.10.2020 №1694 була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Дубровицького районного центру зайнятості з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 07.10.2020, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 07.10.2020 та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 07.10.2020.

Результати перевірки оформлені Актом №2178/17-00-07-01/13979729 від 22.10.2020 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено такі порушення:

-п.63.3 ст.63 ПК України зі змінами та доповненнями та Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1558 (зі змінами та доповненнями), станом на 07.10.2020 Дубровицьким РЦЗ не подано до контролюючого органу Повідомлення за формою №20-ОПП про вибуття майна, яке пов`язане з оподаткуванням та через яке проводилась діяльність;

-п.18.1 ст.18 п.51.1 ст.51 глави 2, пп.»б» п.176.2 ст.176 ПК України зі змінами та доповненнями, розділ ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 №111/26556, по яких встановлено подання податкових розрахунків за формою ДФ не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками, що призвели, зокрема, до зміни платника податку за 1кв. 2017 року;

-пп.14.1.180, пп.14.1.156, пп.14.1.175, п.14.1 ст.14, п.31.1, ст.31, п.54.2 ст.54, абз.2 п.57.1 ст.57, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171 та п. «а» п.176.2 ст.176 ПК України зі змінами та доповненнями, а саме: несплата (неперерахування) до бюджету податковим агентом сум належного до сплати податку на доходи фізичних осіб за граничними термінами сплати податку до бюджету, передбачених п.168.1 ст.168 Кодексу за період, що перевірявся, у випадку коли виплата доходу на користь платників податків передувала сплаті податку на доходи фізичних осіб; неподання податковим агентом платіжних доручень для перерахування належного до сплати податку на доходи фізичних осіб за граничними термінами сплати податку до бюджету, передбаченими п.168.1 ст.168 ПК України;

-п.п.1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6, п.16 прим.І підрозділу 10 Розділу ХХ ст.168 п.171.1 ст.171 ПК України зі змінами та доповненнями, а саме: несплата (неперерахування) до бюджету податковим агентом сум належного до сплати військового збору за граничними термінами сплати збору, передбачених п.168.1 ст.168 Кодексу, у випадку коли виплата доходу на користь платників податків передувала сплаті військового збору; неподання податковим агентом платіжних доручень для перерахування належного до сплати військового збору за граничними термінами сплати збору до бюджету передбаченими п.168.1 ст.168 ПК України;

-п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI із змінами та доповненнями та п.1 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із змінами і доповненнями, затвердженого Наказом МФУ від 14.04.2015 №435, в результаті чого подано звіт за лютий 2015року та червень 2016 року з порушенням термінів подачі;

-п.1 ч.1 ст.4, п.1 ч.2 ст.6, п.1 ч.1 ст.7, п.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI із змінами та доповненнями в результаті чого донараховано своєчасно ненарахований єдиний внесок за період, що перевірявся на загальну суму 312,52грн, в тому числі по звітних періодах: січень 2018 року в сум і312,52грн;

-п.1 ч.1ст.4, п.1 ч.2 ст.6, п.1 ч.1 ст.7, п.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI із змінами та доповненнями в результаті чого самостійно платником донараховано своєчасно не нарахований єдиний внесок за період, що перевірявся на суму 848,48грн.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 18.11.2020 №00014110709, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору на суму 9849,36грн (9771,89грн - штрафна (фінансова) санкція та 77,47грн пеня).

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, позивачем подано до Державної фіскальної служби України скаргу від 27.11.2020 №863.

Рішенням Державної податкової служби України від 25.01.2021 №699/5/99-00-06-01-04-05, яким, зокрема, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 18.11.2020 №00014110709 залишено без змін, а скаргу Дубровицького районного центру зайнятості - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до підп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із ст.36 цього Кодексу, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 ст.54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (пп.41.1.1 п.41.4 ст.41 ПК України).

Підпунктом 20.1.4 пунктом 20.1 ст.20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок встановлено статтею 78 ПК України.

Згідно з п.78.4 ст.78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (п.78.5 с.78 ПК України).

Абзацами 1-4 підпункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

З врахуванням викладено суд зазначає, що документальна позапланова виїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу оформленого наказом, та за умови надіслання (вручення) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 06.10.2020№1694, направлень від 07.10.2020 №1332/17-00-07-01, №1333/17-00-07-01 проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 07.10.2020 з питань єдиного внеску на загальнообов`язкового державного соціального страхування за період з 01.01.2011 по 07.10.2020 та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 07.10.2020, з 08.10.2020 по 15.10.2020.

Відтак, з матеріалів справи судом встановлено дотримання ГУ ДПС у Рівненській області процедури здійснення документальної позапланової виїзної перевірки та оформлення її результатів, що й не ставиться під сумнів позивачем.

Відповідно до підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Згідно до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 168.4.7 пункту 168.4 статті 168 ПК України, відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Підпунктом 171.1 пункту 171 ПК України передбачено, що собою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Відповідно до пункту 176.2 статті 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані, зокрема а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок, ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 110.1 статті 110 ПК України, платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 16 -1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу, із змінами та доповненнями, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір (далі - збір).

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 ПК України (підпункт 1.2 пункту 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України). Для резидента це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (підпункти 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 ПК України).

Відповідно до підпункту 1.4 пункту 16 1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПК України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою (1,5 відсотків), визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Таким чином, податковий агент зобов`язаний перерахувати до бюджету утриманий податок та збір під час виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені Податковим кодексом України для місячного податкового періоду.

Згідно з п.171.1. ст.171 ПК України позивач є податковим агентом для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 14.1.180 п.14.1. ст.14 ПК України передбачено, що податковий агент зобов`язаний подавати звітність, зокрема і із військового збору контролюючим органам.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу (п.1.5. Підрозділ 10 розділу XX ПК України).

Платники збору зобов`язані забезпечити виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 Податкового кодексу України (підпункт 1.6 пункту 16 1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПК України).

На підставі системного аналізу вказаних правових норм суд зазначає, що податковим правопорушенням відповідно до статті 126 ПК України є вчинення дії (платником податку) щодо фактичної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, але із затримкою (несвоєчасно), а відповідно до статті 127 ПК України таким порушенням є бездіяльність податкового агента, тобто ненарахування, неутримання, несплата, неперерахування податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати доходу.

Кваліфікуючою ознакою для застосування відповідальності відповідно до статті 127 ПК України є порушення саме податковим агентом встановлених правил щодо утримання податку у джерела виплати доходу. Джерелом виплати доходу є заробітна плата, з якої податковим агентом утримано ПДФО, але не перераховано у встановлені терміни до бюджету.

Положення статті 126 ПК України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

У разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, передбачених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 ПК України.

Статтею 127 ПК України встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не відповідно до часу затримки такої несплати (як передбачено статтею 126 ПК), а залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Несплата (неперерахування) податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків є підставою для накладення штрафу згідно з ст.127 ПК України. Розмір штрафних санкцій визначається з урахуванням кількості разів допущених податкових правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі у складі Колегія суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 січня 2020 року при розгляді справи №820/11382/15, який в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються апеляційним судом під час вирішення цього спору.

Визначаючи предмет доказування у справі, суд повинен виходити з обставин, якими контролюючий орган обґрунтовує свою позицію, при цьому належним доказом, яким встановлюється податкове правопорушення, є акт перевірки контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №817/481/17 (адміністративне провадження №К/9901/30636/18).

Пунктом 5 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1300/27745 (далі Порядок №327), визначено, що факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з підпунктом 2) пункту 4 розділу ІІІ Порядку №727, описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином:

у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

Згідно з підпунктом 3) пункту 4 розділу ІІІ Порядку №727, виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта документальної перевірки. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони належать (назва, дата і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції). Зазначені додатки повинні бути підписані посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою).

Отже, акт перевірки контролюючого органу, на підставі якого для платника податків застосовано штрафні (фінансові) санкції в порядку, передбаченому статтями 126 та 127 Податкового кодексу України, має містити встановлені документальною перевіркою факти щодо строків виплати доходу, строків сплати податку на доходи фізичних осіб у відповідних податкових періодах, з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку.

З акта перевірки становлено, що контролюючий орган, перевіряючи повноту нарахування, утримання та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб і військового збору при виплаті доходів на користь платників податків - фізичних осіб не дотримався встановленого порядку оформлення результатів документальних перевірок.

Так, контролюючий орган обмежився посиланням в акті перевірки на показники бухгалтерських рахунків щодо податку на доходи фізичних осіб та військового збору за відповідні місяці перевіреного періоду, сформувавши в табличному вигляді реєстри утриманого та перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за даними платника та за даними перевірки, за результатами чого викладено висновок про несплату (неперерахування) до бюджету податковим агентом узгоджених сум належного до сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору після настання граничних термінів сплати податку до бюджету, у випадках коли виплата доходу на користь платників податків передувала сплаті податку на доходи фізичних осіб, та у випадках, коли дохід виплачувався одночасно зі сплатою податку на доходи фізичних осіб, а також про неподання податковим агентом платіжних доручень для перерахування належного до сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за граничними термінами сплати.

Отже, суд констатує, що окрім аналізу показників рахунків бухгалтерського обліку, означені порушення в акті перевірки не ґрунтуються на жодному первинному документі.

Акт перевірки не містить інформації про ненадання документів до перевірки.

При цьому, акт перевірки, де лише відображено у таблицях (регістрах) певні суми та дати, без посилання на конкретні первинні документи (їх дату, номер та вид) та без жодних чітких розрахунків, які чітко і недвозначно вказують на встановлення факту порушення, не може бути визнане за належний і допустимий доказ.

У акті перевірки також вказано, що сальдо по військовому збору станом на 01.01.2017 та 07.10.2020 становить 0,00грн.

Разом із тим, на думку суду, матеріали справи свідчать про те, що позивачем, як податковим агентом, було допущено порушення вимог ПК України шляхом несплати ПДФО та військового збору одночасно із нарахуванням доходу, тобто несвоєчасно. Однак фактів виплати доходу на користь платників податку без сплати ПДФО та військового збору не встановлено.

Таким чином, оскільки під час перевірки контролюючим органом не було встановлено ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) ПДФО під час виплати доходу (заробітної плати), то застосування відповідачем штрафу до позивача оспорюваним податковим повідомленням-рішенням на підставі пункту 127.1 статті 127 ПК України є безпідставними, а отже воно є протиправним.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, до якого, у тому числі, включене Головне управління ДПС у Рівненській області.

Абзацами 3 та 4 пункту 2 вказаної Постанови установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій; права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 №529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, до якого включено, зокрема, Головне управління ДПС у Рівненській області.

30.09.2020 проведено державну реєстрацію створення Головного управління ДПС у Рівненській області як відокремленого підрозділу (ЄДРПОУ ВП 44070166) юридичної особи ДПС України (ЄДРПОУ 43005393), про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №1000741030008085321.

Наказом Державної податкової служби України від 24.12.2020 №755 "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій" розпочато з 01.01.2021 здійснення територіальними органами ДПС України, утвореними як її відокремлені підрозділи, повноважень і функцій територіальних органів ДПС України, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 3.09.2020 №893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби".

Отже, функціональні обов`язки Головного управління ДПС у Рівненській області як юридичної особи передані до Головного управління ДПС у Рівненській області як територіального органу ДПС на правах відокремленого підрозділу.

Відтак, Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська, 12, м.Рівне, 33023, код ЄДРОПУ ВП44070166) є правонаступником Головного управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська, 12, м.Рівне, 33023, код ЄДРОПУ 43142449).

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За викладених обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області форми «Д» від 18 листопада 2020 року за №00014110709.

Стягнути на користь Дубровицького районного центру зайнятості за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір у сумі 2270,00грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Дубровицький районний центр зайнятості (вул. У та А. Гольшанських, 23-а,м. Дубровиця,Дубровицький район, Рівненська область,34100, ЄДРПОУ/РНОКПП 13979729)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, 12,м. Рівне,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 43142449)

Повний текст рішення складений 03 листопада 2022 року

Суддя Д.Є. Махаринець