Ухвала

від 07.11.2022 по справі 752/1382/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/1382/22

Провадження № 2/752/5057/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Машкевич К.В. за участю секретаря - Геник К.П., розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву позивача про зміну предмета позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві, Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, третя особа: Київська міська рада про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та зобов`язання вчинити дії, суд

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 14 грудня 2021 року роз`єднано позов ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Київська міська рада, Закрите акціонерне товариство «Київгума» про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та зобов`язання вчинити дії та позов третьої особи щодо предмету спору ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві, Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, третя особа: Київська міська рада про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та зобов`язання вчинити дії.

Позов третьої особи щодо предмету спору ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві, Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, третя особа: Київська міська рада про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та зобов`язання вчинити дії - виділено у самостійне провадження.

Ухвалою суду від 25 січня 2022 року в справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

22 вересня 2022 року на адресу суду надійшла заява позивача про зміну предмета позову та про залучення співвідповідачів, в якій останній просить:

- визнати незаконною бездіяльність Київської міської ради щодо невжиття юридичних та інших фактичних дій, спрямованих на повернення територіальній громаді міста Києва земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003 за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебувала у користуванні Закритого акціонерного товариства «Київгума» на підставі договору оренди земельної ділянки №79-6-00140 від 20.08.2003, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. за №830;

- визнати протиправними дії Закритого акціонерного товариства «Київгума» в особі арбітражного керуючого/ліквідатора Кудляка Є.В. щодо незаконного подання заяв/звернень до Київської міської ради, Головного управління Держземагентства у місті Києві (правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у місті Києві), Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про поділ земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003 за адресою: Столичне шосе, 149 у Голосіївському районі міста Києва, а також про передачу зазначеної земельної ділянки (її частини) в суборенду;

- визнати протиправним скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003 шляхом поділу її на 88 (вісімдесят вісім) земельних ділянок, що утворились в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:415:0003 за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим скасувати державну реєстрацію новоутворених земельних ділянок та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у місті Києві закрити поземельні книги на земельні ділянки з кадастровими номерами підряд від 8000000000:90:415:0100 по 8000000000:90:415:0187;

- поновити державну реєстрацію земельної ділянки 8000000000:90:415:0003 за адресою: АДРЕСА_1 , в Поземельній книзі з кадастровим номером шляхом поновлення запису.

Строни в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином.

Від позивача надійшла заява про проведення судового засідання у його відсутності.

Від представника відповідача - Головного управління Держгеокадастру у місті Києві надійшла заява про проведення судового засідання без її участі.

Відповідно до п.2 ч.2, ч.3 ст.49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження . До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У своїй постанові Верховний Суд у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, прийшов до такого висновку, що позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Одночасна зміна підстав і предмету позову не допускається.

Відповідно ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В п. 10, 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору. За подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору також підлягає сплаті.

До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці (наприклад, якщо позовну заяву про визнання договору (правочину) недійсним подано без вимоги застосування наслідків, передбачених статтею 216 ЦК). За подання до суду таких заяв сплачується судовий збір згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI.

Звертаючись до суду, позивач надав квитанцію про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн., тобто як за вимогу немайнового характеру, хоча зі змісту позовних вимог, викладених в заяві про зміну предмета позову, вбачається, що остання містить ще дві вимоги немайнового характеру, а саме про визнання незаконною бездіяльність Київської міської ради та про визнання протиправними дії ЗАТ «Київгума» в особі арбітражного керуючого/ліквідатора Кудляка Є.В., за розгляд яких позивачем судовий збір сплачено не було.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет на 2022 рік» з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 481,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за 2 вимоги немайнового характеру в розмірі 1984,80 грн. (2 х 992,40 =1984,80 ) та надати до суду оригінал квитанції.

Відповідно до ч. 11. ст.187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву позивача про зміну предмета позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві, Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, третя особа: Київська міська рада про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки та зобов`язання вчинити дії, залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Суддя: К.В.Машкевич