Рішення

від 08.11.2022 по справі 160/14227/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2022 року Справа № 160/14227/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Дніпро Плюс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Реал-Дніпро Плюс» (далі по тексту товариство) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі по тексту ГУ ДПС), Державної податкової служби України (далі по тексту ДПС України), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.11.2021 року №3443170/41339815.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-Дніпро Плюс» №21 від 19.11.2021 року днем її фактичного подання.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Товариством направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні, але їх реєстрацію зупинено із посиланням на п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 82.92, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Такі пояснення та документи надано позивачем до контролюючого органу, однак останнім прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Позивач зазначає про безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної та, як наслідок, відмову в її реєстрації.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 року відкрито провадження у справі №160/14227/22, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

17.10.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області.

Відповідач-1 просить відмовити у задоволенні позову, вказує на необхідність підтвердження Товариством господарських операцій первинними документами відповідно до п.п.1.2 п. 1, пп.2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Відповідач зазначає, що зі змісту квитанції вбачається, що платника податку повідомлено про факт зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, а також зазначено причини такого зупинення. Податковий орган при направленні квитанції дотримався абзацу 10 п. 201.10 ст. 201 ПК України та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246. Відповідач вважає, що податковий орган не зобов`язаний у квитанції вказувати перелік документів, який необхідно подати для підтвердження реальності господарської операції, оскільки таке прямо не передбачено нормативно-правовими актами.

17.10.2022 року судом також отримано відзив на позовну заяву від Державної податкової служби України.

Відповідач-2 вважає, що наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному державному органу та особам уповноваженим на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення, а отже позовні вимоги ТОВ «Реал-Дніпро Плюс» про зобов`язання ДПС України зареєструвати вищезазначену податкову накладну є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну є передчасним. Рішення щодо реєстрації/відмови у реєстрації податкових накладних приймається комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Відповідач зазначає, що Порядок №1246 визначає критерії, яким повинна відповідати податкова накладна, та в обов`язковому порядку повинна пройти перевірки у разі її надходження до ЄРПН.

На думку відповідача за таких обставин, вбачається, що зобов`язання зареєструвати податкові накладні є похідною вимогою до ДПС України від вимог до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.28 Порядку №1165 від 11.12.2019 року.

17.10.2022 позивачем до суду надано відповідь на відзиви відповідачів.

Позивач вважає доводи відповідачів, викладені у відзивах на позов, необґрунтованими та такими, що не спростовують доводи, викладені в позовній заяві.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача-1 не містить чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, у зв`язку з чим воно підлягає скасуванню.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Реал-Дніпро Плюс» зареєстроване в порядку, передбаченому законодавством, перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та є платником податку на додану вартість.

Видами діяльності ТОВ «Реал-Дніпро Плюс» є:

46.31 оптова торгівля фруктами й овочами (основний);

10.11 виробництво м`яса;

10.13 виробництво м`ясних продуктів;

46.11 діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами;

46.18 діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами;

46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту;

46.32 оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами;

46.33 оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами;

46.36 оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами;

46.37 оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами;

46.38 оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками;

46.90 неспеціалізована оптова торгівля;

47.21 роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах;

47.99 інші види роздрібної торгівлі поза магазинами;

73.11 рекламні агентства;

82.92 пакування.

01.11.2021 року між ТОВ «Реал-Дніпро Плюс» (виконавець) та ТОВ «Меджик Букс» було укладено Договір про надання послуг №01/11/2021 від 01.11.2021 року, відповідно до п.1.1 якого замовник замовляє, а виконавець бере на себе зобов`язання надати замовнику послуги, визначені специфікацією, відповідно до умов договору, а замовник бере на себе зобов`язання прийняти належним чином надані послуги та сплатити їх вартість на умовах, визначених Договором.

Найменування, детальна характеристика, перелік послуг, строки їх надання, обсяг, вартість послуг, вимоги замовника до послуг, інформація щодо витратних матеріалів, які будуть використовуватися під час надання Послуг та інша інформація у кожному конкретному випадку погоджується сторонами у відповідних додатках до Договору, які підписуються уповноваженими представниками сторін і є невід`ємною частиною договору (п. 1.2 договору).

Ціна договору (загальна вартість послуг за договором) складає суму вартості всіх послуг, що надавались виконавцем протягом дії договору (п. 2.1 договору).

Замовник зобов`язаний оплатити належним чином надані послуги згідно рахунку-фактури виконавця безготівкового перерахування коштів на рахунок виконавця, який зазначено у договорі, в порядку, у обсягах та у строки, визначені у договорі, якщо інший порядок не визначений у додатках до Договору (п. 2.4 договору).

19.11.2021 року в ході здійснення господарської діяльності на підставі договору про надання послуг №01/11/2021 від 01.11.2021 року виконавцем ТОВ «РЕАЛ-ДНІПРО ПЛЮС» були надані послуги ТОВ «МЕДЖИК БУКС» з пакування посортованих та пофасованих карток з наліпками в коробку бляшану, а саме: пакування колекційних наборів «Джойки». Гранд Тур» в кількості 12000 шт. на загальну суму 149 860,08 грн., в тому числі ПДВ 24 976,68 грн.

Між сторонами було складено та підписано акт передачі продукції №1 від 19.11.2021 року, відповідно до п. 1 якого виконавець передав, а замовник прийняв наступну продукцію: колекційний набір «Джойки». Гранд Тур», набір складається: з коробки бляшаної, 25 наліпок, 10 карток Joy, у кількості 12000 шт.

Відповідно до приписів п. 201. 10. ст. 201 Податкового кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ-ДНІПРО ПЛЮС» було складено податкову накладну №21 від 19.11.2021 року на загальну суму поставки 149 860,08 грн., у тому числі ПДВ 24 976,68 грн., та направлено податкову накладну для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних через електронний кабінет платника податків.

Згідно отриманої квитанції № 9359048785 від 26.11.2021 року податкову накладну прийнято, але її реєстрація зупинена. В якості підстави зупинення накладних зазначено: "коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 82.92, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій».

Позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Для розблокування податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю «Реал-Дніпро Плюс» були направлені до податкової служби повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 26.11.2021 року №1, також до повідомлення документи, які підтверджували реальність господарської операції у кількості: 27 шт.

Крім того, до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, також були направлені письмові пояснення від 26.11.2021 року №26/11 у яких були вкладені усі обставини, які підтверджують реальність операції, зазначеної у податковій накладні №21 від 19.11.2021 року.

Комісією регіонального рівня, не зважаючи на письмові пояснення ТОВ «Реал-Дніпро Плюс» та наданих документів, було прийнято Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.11.2021 року №3443170/41339815, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №21 від 19.11.2021 року.

В рішенні зазначено про ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслено). В графі «Додаткова інформація» вказано: «відсутні документи які підтверджують власність або оренду складського приміщення».

Рішення були оскаржені позивачем, шляхом подання скарги до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято рішення №57631/41339825/2 від 09.12.2021 року, якою скаргу ТОВ «Реал-Дніпро Плюс» залишено без задоволення, а рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної, з метою його скасування та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Пунктом 44.1 Податкового кодексу України на платників податків покладено обовьязок вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, рігістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачене законодавством. Крім того, платникам податків забороняється формувати показники податкової звітності, митних декларацій з даних, не підтверджених первинними документами.

Пунктом 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування визначено операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання, яких розташоване на митній території України, відповідно дост. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі обьєкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до ст. 186 цього кодексу.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі - ПК України) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

За п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу, база опадаткування операції з постачання товарів/послуг визначається виходячи із договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До кладу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цьогоКодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 р. затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).

За визначенням, наведеним у п. 2 Порядку № 1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу Українив електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

За змістом пункту 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг`та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно п. 17 Порядку №1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Пунктом 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

У разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі (п.4 Порядку №1165).

Пунктами 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

За ч.1 п. 10 Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

За вимогами п. 10., п. 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв (додаток №3 до Порядку №1165) підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій вказує на те, що для того, аби встановити наявність в господарській операції ознак ризиковості мають існувати визначені цим пунктом передумови, а тому необхідно навести обґрунтований розрахунок показника за цим критерієм.

Суд зазначає, що у квитанції не було зазначено, які саме документи необхідно надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

У випадку не конкретизації переліку документів у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний у розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної

Оскільки пропозиція щодо надання документів не була конкретизованою, платник податків на вільний розсуд обирав документи, які необхідно надати.

При цьому, перелік таких документів визначений п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі Порядок № 520).

Вказаним Порядком №520 визначений механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень п. 2, п. 3 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 4 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п. 7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме повідомлення № 1 від 26.11.2021 року про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, позивачем були надані письмові пояснення, що розкривають зміст господарської операції.

В підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем до скарги також було надано всі необхідні документи, у тому числі й договір оренди, протилежного відповідачами не доведено.

Згідно ч.5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 Верховний Суд заначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

За правовою позицією Верховного Суду в постанові від 18.12.2019 у справі №560/435/19 конкретний перелік документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки. У разі спору щодо правомірності рішення суб`єкт владних повноважень може посилатися тільки на ті обставини, що зазначені у рішенні як підстава його прийняття. Не зазначення в рішенні цих обставин тлумачиться на користь висновку про його неправомірність. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації ПН не відповідає критерію обґрунтованості.

Суд також враховує правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №2040/7089/18 від 03.06.2021, який вказав, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо надання необхідного обсягу документів.

Приймаючи рішення про відмову в реєстрації податкової накладної податковий орган також, не вказав причин відхилення наданих позивачем доказів, зокрема не зазначив про недостатність таких документів або/та сумнів у достовірності наданої в них інформації.

Таким чином, відповідачем зазначені документи всебічно не досліджені, а доводи платника податків не спростовані.

Крім того, суд звертає увагу на те, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених Податковим кодексом України, а не шляхом зупинення реєстрації податкових накладних.

Таким чином, зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів - дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача.

Пунктом 13 Порядку № 520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

У Рішенні ("Lelas v. Croatia"). Європейський суд з прав людини зазначив, що Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

За встановлених обставин, суд вважає, що відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не надано суду достатніх та належних доказів на спростування тверджень позивача та не наведено обґрунтованих мотивів прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

В даному ж випадку, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

За ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення). Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд приходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав у відповідача-2 виник обов`язок зареєструвати податкову накладну позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі вказану податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Враховуючи встановлені факти і наведені правові норми суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом п.3 ст.132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката та витрати на проведення експертизи підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 134 КАС України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 280/1765/19, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Станом на день звернення з позовом до суду позивач вказав про понесені витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 5000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 20.08.2021 між ТОВ «Реал-Дніпро Плюс» (клієнт) і адвокатським об`єднанням «Пантеон» (виконавець) був укладений договір про надання правничої допомоги №20/08-21.

Відповідно до п. 1 Договору предметом договору є, зокрема надання юридичних послуг та правничої допомоги; надання консультаційних послуг, здійснення представництва інтересів клієнта в усіх судах (загальних, господарських, адміністративних), в усіх інстанціях, органах державної виконавчої служби та інших державних органах, Представництво інтересів Клієнта в усіх підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, в тому числі в митних, податкових органах, а також усіх судових установах з усіма правами наданими законом позивачу, відповідачу, третій особі, в тому числі з правом подачі позову, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, відзиву позову, зміни предмету позову, отримувати копії судових рішень та інших актів, знайомитися з матеріалами судових справ, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в судових засіданнях, подавати докази, брати участь в дослідженні доказів, заявляти клопотання та відводи, давати усні і письмові пояснення суду, викладати свої доводи і розуміння з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, укладення мирової угоди, оскарження рішення суду, подачі клопотань, подачі виконавчого листа до стягнення, здійснювати ділове листування.

Конкретний перелік юридичних послуг, їх вартість, строки виконання та порядок оплати можуть визначатися сторонами в Додаткових угодах, які після їх підписання є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.8 Договору).

Клієнт здійснює оплату будь-яким з наступних способів, зокрема, банківським переказом на розрахунковий рахунок виконавця протягом 10 банківських днів після отримання рахунку (п. 6.2 договору).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено додаткову угоду №2 від 21.10.2022 року до договору про надання правничої допомоги №20/08-21 від 20.08.2021 року, якою визначено порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Виконавця за надання правничої допомоги у спорі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, а саме: у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-Дніпро Плюс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.11.2021 року №3443170/41339815, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ-ДНІПРО ПЛЮС» №21 від 19.11.2021 року днем її фактичного подання.

Відповідно до п.2 додаткової угоди сторонами погоджено вартість послуг, а саме:

Вивчення порушеного Клієнтом питання, ознайомлення з первинними документами. Проведення аналізу нормативно-правової бази. Проведення огляду, аналізу та узагальнення судової практики у справах, що за предметом співпадають зі справою, дорученою Клієнтом, тривалість 1,5 год. - 1500,00 грн.;

Підготовка та подання позовної заяви (разом з додатками) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання протиправним, скасування рішення від 30.11.2021 року №3443170/41339815 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ-ДНІПРО ПЛЮС» №21 від 19.11.2021 року днем її фактичного подання, тривалість 2 год. - 2000,00 грн.;

Підготовка, направлення відповідачам та подання до суду відповіді на відзиви на позовну заяву по справі про визнання протиправним, скасування рішення від 30.11.2021 року №3443170/41339815 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ-ДНІПРО ПЛЮС» №21 від 19.11.2021 року днем її фактичного подання, тривалість 1,5 год.- 1500,00 грн.

21.10.2022 року між сторонами підписано Акт до виконаних послуг за договором про надання правничої допомоги №20/08-21 від 20.08.2021 р. та Додаткової угоди № 2 від « 21» жовтня 2021 року до договору про надання правничої допомоги №20/08-21 від 20.08.2021 року, відповідно до якого вбачається, що Сторони претензій щодо виконання робіт по якості, строкам та оплаті один до одного не мають.

Оплата витрат позивачем на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. підтверджується платіжним дорученням №1053 від 25.10.2022 року.

Отже, витрати позивача на професійну правничу допомогу дійсно мали місце та повністю доводяться належними і допустимим доказами.

Частиною 7 ст. 134 КАС України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог ч. 6 ст. 134 КАС Україниза наявності клопотання іншої сторони.

В матеріалах справи відсутнє клопотання від відповідачів про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Враховуючи відсутність заперечень від відповідачів, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу у співмірності до наданих послуг, є доведеним належними доказами, а отже з відповідачів підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2481,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 982 від 14.09.2022 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 2481,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України у рівних частинах.

Керуючись ст.ст.139,241-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-Дніпро Плюс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення , зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.11.2021 року №3443170/41339815.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-Дніпро Плюс» №21 від 19.11.2021 року днем її фактичного подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-Дніпро Плюс» витрати по сплаті судового збору в сумі 1240,50 грн. і витрати на правничу допомогу в сумі 2500,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал-Дніпро Плюс» витрати по сплаті судового збору в сумі 1240,50 грн. і витрати на правничу допомогу в сумі 2500,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно дост. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона