Рішення

від 19.10.2007 по справі 40/280пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

19.10.07 р.                                                                              

Справа № 40/280пн                              

Суддя господарського суду Донецької

області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання

Ротар Н.Ю.

Розглянув у відкритому судовому

засіданні господарського суду справу

за позовом фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк

до відповідача товариства з

обмеженою відповідальністю „Інтерресурс” м.Донецьк

про визнання права власності

за участю:

представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 - адвокат

від відповідача Нотченко А.В. -

представник

СУТЬ СПОРУ:

Заявлені вимоги про визнання за

фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 права власності на будівлю складу, Літ

З-1, площею 527,1 кв.м., будівлю складу, Літ Ж-1, площею 1102,5 кв.м., щитову,

Літ Д, площею 4,3 кв.м., пункт охорони, Літ И, площею 18,0 кв.м., рампу, Літ Ж,

площею 43,7 кв.м., площадку, Літ Ж1, площею 7.6 кв.м., розташованих за адресою:

АДРЕСА_1 та зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерресурс”

звільнити зазначені самовільно зайняті складські приміщення.      

Відповідач позов не визнав,

мотивуючи свої заперечення наступними обставинами:

-          при укладенні договору про спільну

діяльність б/н від 22.03.06р. сторони дійшли згоди про те, що після закіння

будівництва складських приміщень товариство з обмеженою відповідальністю

„Інтерресурс” є власником 25% будівель, а позивач відповідно 75% будівель, що

передбачено п. 9.1. договору, таким чином відповідач правомірно займає

складські приміщення;

-          відносно несвоєчасного фінансування

будівництва складських приміщень в договорі про спільну діяльність

відповідальність у вигляді позбавлення права власності на збудовані складські

приміщення не передбачена.

З'ясувавши  фактичні 

обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову

кваліфікацію  відносинам сторін і

виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка

підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи сторін, суд встановив:

Позов обґрунтовано тим, що

22.03.06р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Інтерресурс” та  фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було

укладено договір про спільну діяльність, за умовами якого сторони зобов'язалися

шляхом об'єднання своїх зусиль та майна спільно діяти для досягнення спільної

господарської мети: будівництва будівель для використання під склади,

розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п.п. 3.1., 4.1.

договору сторони зобов'язалися здійснювати фінансування будівництва в порядку

та строки, передбачені додатком до договору „Програма робіт”. Крім того,

позивач зобов'язався укласти договір з підрядною організацією, узгодити

проектно-кошторисну документацію, необхідну для будівництва, а також надати

будівельній організації земельну ділянку.

На виконання умов договору позивач

звернувся до виконавчого комітету Донецької міської ради, яким було прийнято

рішення № 540/2 від 20.09.06р. „Про надання громадянинуОСОБА_1 земельної

ділянки в оренду для експлуатації існуючих будівель та споруд по вулиці

АДРЕСА_1.

На підставі даного рішення

позивачем було укладено договір оренди земельної ділянки

несільськогосподарського призначення загальною площею 1,7381 га, розташованою

за адресою: АДРЕСА_1.

01.08.06р. позивачем було укладено

договір підряду з товариством з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельна

фірма „Золотий переріз” на будівництво складів за адресою: АДРЕСА_1.

На виконання п. 1.1. зазначеного

договору підряду товариством з обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельна

фірма „Золотий переріз” були виконані роботи по будівництву складів будівельних

матеріалів, а саме: будівлі складу, загальною площею 527,1 кв.м. та будівлі

складу, загальною площею 1102,5 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з п. 3.1. договору про

спільну діяльність відповідач повинен був провести оплату робіт шляхом

перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача згідно з Програмою

робіт та протягом трьох днів з моменту отримання повідомлення позивача про

початок проведення робіт по кожному етапу.

Позивачем на адресу відповідача

неодноразово направлялись листи з повідомленням про хід будівництва об'єкта, а

також з вимогою виконати взяті на себе зобов'язання за договором про спільну

діяльність та здійснити фінансування кожного етапу робіт.

Однак відповідач свої зобов'язання

за договором не виконав, у зв'язку з чим будівництво проводилось за рахунок

грошових коштів позивача та з частковим використанням його матеріалів, що

підтверджується відповідними платіжними документами.   

Виконавчим комітетом Київської

районної ради 13.12.06р. було прийнято рішення „Про присвоєння номеру 24 „В”

будинкам та будівлям, розташованим по АДРЕСА_1, про що були внесені відповідні

зміни до договору оренди земельної ділянки.

При будівництві спірних складів

були вбудовані допоміжні приміщення, а саме в складі Літ З-1 було добудовано

щитову - Літ Д, площею 4,3 кв.м. та пункт охорони - Літ И, площею 18,0 кв.м., а

в будівлі Літ Ж-1 були вбудовані рампа - Літ Ж, площею 47,3 кв.м. та площадку -

Літ Ж1, площею 7,6 кв.м. Згідно з Наказом Державного комітету будівництва,

архітектури та житлової політики України від 24.05.01р. N 127 „Про затвердження

Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого

майна” дані будівлі не відображаються в плані, а тільки заносяться до

характеристики будівлі.

Позивачем та товариством з

обмеженою відповідальністю „Проектно-будівельна фірма „Золотий переріз”

14.09.07р. був підписаний акт прийому-передачі складів будівельних матеріалів,

розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

Після закінчення будівництва

відповідач самовільно зайняв складські приміщення, у зв'язку з чим позивачем

було йому вручено листа № 1 від 15.09.07р. з вимогою про звільнення цих

приміщень, на що була отримана відмова відповідача на тих підставах, що він на

законних підставах займає зазначені приміщення, оскільки відповідно до п.

9.1.1. договору про спільну діяльність є власником 25% будівель.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що

відповідачем не були виконані зобов'язання за договором про спільну діяльність

щодо фінансування будівництва спірних об'єктів, тому на час подання позову він

не набув права власності на 25% будівель та незаконно їх займає. 

У зв'язку з викладеним позивачем

заявлені вимоги про визнання за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 права

власності на будівлю складу, Літ З-1, площею 527,1 кв.м., будівлю складу, Літ

Ж-1, площею 1102,5 кв.м., щитову, Літ Д, площею 4,3 кв.м., пункт охорони, Літ

И, площею 18,0 кв.м., рампу, Літ Ж, площею 43,7 кв.м., площадку, Літ Ж1, площею

7.6 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язання товариства з

обмеженою відповідальністю „Інтерресурс” звільнити зазначені самовільно зайняті

складські приміщення.

Судом дана належна оцінка

правовідносинам сторін та встановлено, що за своєю правовою природою між ними

укладено договір про спільну діяльність.

Частина 1 ст. 1130 ЦК України

визначає, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники)

зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення

певної мети, що не суперечить законові.

Згідно частини другої ст. 1131 ЦК

України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація

спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус

виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників,

їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю

сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Пунктом 8.1. договору про спільну

діяльність передбачено, що що майно створене обо набуте в результаті спльної

діяльності є спільною частковою власністю сторін.

У той же час статтею 1139 ЦК

України передбачено, що прибуток, одержаний учасниками договору простого

товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно

вартості вкладів учасників у спільне майно.

Згідно ст. 328 ЦК України

право  власності набувається на

підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів та вважається набутим

правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття

права власності не встановлена судом.

Стаття 319 ЦК України надає

можливість власникові володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на

власний розсуд, а стаття 391 ЦК України право вимагати усунення перешкод у

здійсненні ним цих прав.

За вимогами ст. 392 ЦК України

власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право

оспорюється або не визнається іншою особою.

При укладанні договору про спільну

діяльність сторони дійшли згоди щодо розміру вкладів кожної із них, однак

відповідач не конав свої зобов'язання для досягнення мети, задля якої договір

було укладено, а тому й не набув права власності на частину спірних будівель.

Судом встановлено, що право

позивача, як власника порушено.

За таких обставин суд вважає позов

обґрунтованим, а тому слід задовольнити позовні вимоги щодо визнання за

фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 права власності на будівлю складу, Літ

З-1, площею 527,1 кв.м., будівлю складу, Літ Ж-1, площею 1102,5 кв.м., щитову,

Літ Д, площею 4,3 кв.м., пункт охорони, Літ И, площею 18,0 кв.м., рампу, Літ Ж,

площею 43,7 кв.м., площадку, Літ Ж1, площею 7.6 кв.м., розташованих за адресою:

АДРЕСА_1 та зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерресурс”

звільнити зазначені самовільно зайняті складські приміщення.

Витрати по держмиту та забезпеченню

судового процесу покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст. 319, 328, 391, 392, 1130, 1131, 1139 ЦК України 2003р., ст.ст. 4-2, 4-3,

44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Визнати право власності на

будівлю складу, Літ З-1, площею 527,1 кв.м., будівлю складу, Літ Ж-1, площею

1102,5 кв.м., щитову, Літ Д, площею 4,3 кв.м., пункт охорони, Літ И, площею

18,0 кв.м., рампу, Літ Ж, площею 43,7 кв.м., площадку, Літ Ж1, площею 7.6

кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 за фізичною особою - підприємцем

ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ід. код НОМЕР_1).

3.Зобов'язати товариство з

обмеженою відповідальністю звільнити самовільно зайняті складські приміщення, а

саме: будівлю складу, Літ З-1, площею 527,1 кв.м., будівлю складу, Літ Ж-1,

площею 1102,5 кв.м., щитову, Літ Д, площею 4,3 кв.м., пункт охорони, Літ И,

площею 18,0 кв.м., рампу, Літ Ж, площею 43,7 кв.м., площадку, Літ Ж1, площею

7.6 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1, видавши наказ.

4.Стягнути з товариства з обмеженою

відповідальністю „Інтерресурс”, 83100, м. Донецьк, вул. 50-річчя СРСР, 139/6,

ід.код 25579627, р/р 26004301748130 в філії „Головного управління

Промінвестбанку в Донецькій області”, МФО 334635, на користь:

- фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ід. код НОМЕР_1, витрати по державному миту в сумі 85 грн.

00 коп., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.,

видавши наказ.

5.Рішення суду набирає законної

сили після десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                   

     Підченко Ю.О.