Рішення

від 08.11.2022 по справі 640/14251/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2022 року м. Київ № 640/14251/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Панорама-Інвест» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Панорама-Інвест» (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2020 №0601040407.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваного рішення, оскільки контролюючий орган, здійснюючи камеральну перевірку з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати орендної плати, вийшов за межі предмету камеральної перевірки. Одночасно позивач зазначає про правомірність визначення грошового зобов`язання зі сплати орендної плати на підставі укладеного договору оренди.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2020 справу прийнято до провадження, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому останній посилається на відповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства.

Позивачем подано відповідь на відзив, яким підтримано обґрунтування, викладені в позовній заяві.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, статті 76 та пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік ТОВ «Панорама-Інвест».

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві складено акт перевірки від 15.05.2020 №164/26-15-04-07-19/32958042, яким встановлено, що сума податкового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб, визначена за результатами подання податкової декларації з плати за землю за 2020 рік №19629229 від 22.04.2020 ТОВ «Панорама-Інвест» є нижча ніж визначена за результатами камеральної перевірки на загальну суму 48 548,94 грн.

Крім того, зазначено, що заниження податкового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб за січень 2020 року відбулось внаслідок неврахування в податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) реєстраційний номер 19629229 від 22.04.2020 за 2020 рік даних витягу про розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки від 08.04.2019 (кадастровий номер 800000000:79:716:0003), нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає - 17051329,13 грн.

При проведенні камеральної перевірки позивача Головним управлінням ДПС у м. Києві використано:

електронну форму податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) реєстраційний номер 19629229 від 22.04.2020 за 2020 рік;

інформацію із АС ДЗК про отримання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (800000000:79:716:0003) від 28.04.2019;

рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» зі змінами та доповненнями (додаток 3 до рішення КМР від 23.06.2011 № 242/5629);

Податковий кодекс України.

На підставі складеного акта перевірки, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.06.2020 №0601040407, яким збільшено ТОВ «Панорама-Інвест» суму грошового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб на суму 60 686,18 грн, з яких: за податковими зобов`язаннями - 48 548,94 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 12 137,24 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до пп. 20.1.4, п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлено статтею 76 Податкового кодексу України.

Так, пунктами 76.1 та 76.2 статті 76 Податкового кодексу України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин камеральна перевірка є способом здійснення податкового контролю, який проводиться в приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що її проведення не потребує наказу керівника податкового органу або іншого спеціального дозволу чи направлення, згоди платника податків та його присутності.

В свою чергу, метою камеральної перевірки на час виникнення спірних правовідносин є виявлення в поданій звітності арифметичних та/або методологічних помилок, інших відомостей, які призвели до заниження або завищення податкових зобов`язань чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою на час виникнення спірних правовідносин не охоплювалась.

Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

У спірній ситуації фактичною підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов`язання в оскаржуваному акті індивідуальної дії вказано, що актом перевірки встановлено порушення пункту 288.1 статті 288, пункту 286.1 статті 286 та пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, пункту 11.1 та пункту 133.1 рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві» у зв`язку із заниженням орендної плати з юридичних осіб з огляду на її сплату в розмірі, меншому ніж 3 відсотки нормативної грошової оцінки.

При цьому під час здійснення цього контрольного заходу відповідачем використано, в тому числі, дані витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (800000000:79:716:0003) від 28.04.2019 та надана оцінка договору оренди земельної ділянки.

Відповідно, суд вважає, що податковим органом досліджувались не виключно дані, зазначені в податкових деклараціях платника податків, а ще й додатково довідка щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та інформація щодо укладеного договору оренди.

Тобто, Головним управлінням ДПС у м. Києві в межах камеральної перевірки досліджувались документи, факти та обставини, які повинні встановлюватись під час проведення документальної перевірки, предметом якої відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідач, здійснюючи в 2020 році розглядуваний контрольний захід з питання дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати позивачем орендної плати, вийшов за межі предмету камеральної перевірки та, як наслідок, прийняв протиправне податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.11.2019 у справі № п/811/157/16, від 10.12.2019 у справі № 814/183/16, від 06.03.2019 у справі № 809/911/17, від 28.05.2020 у справі № 826/18356/16, від 08.09.2020 у справі № 826/15123/15.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявності правових підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 11.06.2020 №0601040407.

У відповідності до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведена правомірність прийнятого ним рішення.

Натомість, позивачем доведено суду достовірності своїх доводів, які покладені в основу позову.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з вимогами частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

В силу вимог пункту 2 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положенням частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, суд звертає увагу, що стаття 134 Кодексу адміністративного судочинства України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог частини 5 статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Як вбачається з матеріалів справи, 22.06.2020 між позивачем (Клієнт) та Адвокатом Кузьмич Я.В. укладено Договір про надання правової допомоги №2-06/20.

Відповідно до Додаткової угоди №1 до договору №2-06/20, сторони визначили вартість робіт адвоката у розмірі 15 000,00 грн.

За даними акту прийому-передачі наданої правничої допомоги №1 від 06.08.2020, адвокат надав, а Замовник в прийняв правничу допомогу за умовами Договору про надання правової допомоги №2-06/20від 22.06.2020 вартістю 15 000,00 грн., а саме:

аналіз акта перевірки - 850,00 грн. (1 год.);

вивчення та аналіз документів, необхідних для написання позовної заяви - 1 700,00 грн. (2 год.);

підготовка позовної заяви 8 500,00 грн. (10 год.);

підготовка адвокатського запиту до Департаменту земельних ресурсів КМДА - 1 125,00 грн. (1,5 год.);

підготовка адвокатського запиту до ГУ ДПС у м. Києві - 1 125,00 грн. (1,5 год.);

підготовка відповіді на відзив - 1 700,00 грн. (2 год.).

Позивачем в свою чергу на підтвердження заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. додано платіжне доручення від 02.07.2022 №721.

В свою чергу, суд звертає увагу, що відшкодуванню підлягають тільки витрати, які пов`язані із розглядом справи. В свою чергу, аналіз акта перевірки, вивчення та аналіз документів, необхідних для написання позовної заяви, підготовка адвокатських запитів не охоплюються витратами, пов`язаними з розглядом справи, а тому суд вважає, що надані послуги не можуть вважатися правовою допомогою, пов`язаною із розглядом даної адміністративної справи у розумінні вимог ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, суд відмічає, що позовна заява, складена адвокатом Кузьмич Я.В., складається із 4 сторінок, а відповідь на відзив із трьох сторінок.

Таким чином, враховуючи наявність у представника позивача - адвоката достатнього професійного досвіду, беручи до уваги відсутність виключної складності спірних правовідносин, суд дійшов висновку про явне завищення часу витраченого адвокатом Кузьмич Я.В. на пошук, аналіз нормативної бази та написання позовної заяви у 10 годин загалом.

Таким чином, дослідивши зазначені вище документи та враховуючи складність даної адміністративної справи, обсяг і зміст позовної заяви з доданими до неї документами, суд дійшов висновку, що позивачу за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 550,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Панорама-Інвест» (02121, м. Київ, просп. М.Бажана, буд. 3, код ЄДРПОУ 32958042) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.06.2020 №0601040407.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Панорама-Інвест» ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2 550,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Суддя В.П. Шулежко