Ухвала

від 01.11.2022 по справі 359/1513/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 01 листопада 2022 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційні скарги представника ТОВ «АГАТ-АГРО», Обслуговуючого кооператива «Садове товариство «ПАРК МРІЇ», Обслуговуючого кооператива «Садове товариство «ПОЛЯНА», Обслуговуючого кооператива «Садове товариство «ЕКОСФЕРА», ТОВ «СИСТЕМА-ДНІПРО Україна», адвоката ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2022 року,

за участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власників майна

адвоката ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_7 та накладеноарешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном юридичним та фізичним особам, працівникам, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, вчинення будь-яких реєстраційних дій стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами, згідно переліку наведених у клопотанні, які розташовані в адміністративних межах Воронківської та Процівської сільських рад Бориспільського району Київської області, у вигляді заборони відчуження, розпорядження, користування.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник ТОВ «АГАТ-АГРО», Обслуговуючого кооператива «Садове товариство «ПАРК МРІЇ», Обслуговуючого кооператива «Садове товариство «ПОЛЯНА», Обслуговуючого кооператива «Садове товариство «ЕКОСФЕРА», ТОВ «СИСТЕМА-ДНІПРО Україна», адвокат ОСОБА_5 , подав апеляційні скарги в яких просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2022 року, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно ТОВ «АГАТ-АГРО», Обслуговуючого кооператива «Садове товариство «ПАРК МРІЇ», Обслуговуючого кооператива «Садове товариство «ПОЛЯНА», Обслуговуючого кооператива «Садове товариство «ЕКОСФЕРА», ТОВ «СИСТЕМА-ДНІПРО Україна».

Щодо строку апеляційного оскарження апелянт зазначає, що розгляд клопотання 11 лютого 2022 року відбувся без участі власників майна та їх представників, копію оскаржуваної ухвали не направлено, про її існування стало відомо з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копію оскаржуваного рішення отримано 08 вересня 2022 року, апеляційні скарги подано 09 вересня 2022 року.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що ухвала слідчого судді не містить інформації про докази, що надано прокурором на підтвердження існування загрози пошкодження, псування, знищення та відчуження арештованого майна у власність інших осіб.

Зазначає, що клопотання прокурора обґрунтовано необхідністю забезпечення збереження вказаних речових доказів, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 170, однак санкція ч. 2 ст. 190 КК України злочин за яким внесено відомості до ЄРДР не передбачає конфіскацію майна.

Також, слідчим суддею не враховано, що діяльність товариств, на майно яких накладено арешт припинено 07 липня 2021 року, крім того, жодній особі у кримінальному провадженні про підозру не повідомлено, представників та службових осіб товариств не допитано.

Окрім того, зазначає, що СВ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області розслідувалось кримінальне провадження, внесене 06.01.2016 року до ЄРДР під № 2201101110000006, за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст.190, ч. 2 ст. 209 КК України.

СВ Бориспільського ВП ГУ НП здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120141101000001147, внесено до ЄРДР 10.07.2014, за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 364 КК України.

Постановою прокурора відділу прокуратури Київської області 15 січня 2018 року згадані кримінальні провадження об`єднано в одне провадження під № 12014110100001147, предметом якого стали обставини отримання земельних ділянок у межах Воронківської, Процківської сільських рад та на території Гнідин Бориспільського району.

Разом з тим, 22 квітня 2020 року слідчим СВ Бориспільського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_8 винесено постанову про закриття кримінального провадження, у зв`язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Як вважає представник, органом досудового розслідування вже перевірялось законність виділення земельних ділянок, а тому накладення арешту на земельні ділянки є втручанням в господарську діяльність товариств.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власників майна, який підтримав апеляційні скарги та просив їх задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційних скарг, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Оскільки, 16 лютого 2022 року слідчим суддею розглянуто клопотання прокурора без виклику власника майна, копію ухвали не надіслано, а отримано 19 вересня 2022 року, апеляційну скаргу направлено поштовим зв`язком 27 вересня 2022 року, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягаєпоновленню.

Як убачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділом Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 26 листопада 2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 12021111100001500, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що до Бориспільського РУП ГУНП в Київській області надійшла заява представника Вороньківської сільської ради про те, що в ході проведення інвентаризації земель Вороньківської ОТГ виявлено, що право власності на численні земельні ділянки в адміністративних межах Вороньківської сільської ради отримано незаконно. Зокрема встановлено, що на території земельного масиву, розташованого поблизу захисної дамби між с. Проців та с. Кийлів, загальною площею приблизно 3 тисячі гектарів, земельні ділянки відведені у приватну власність фізичних осіб із порушенням земельного законодавства.

Після виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки в адміністративних межах Вороньківської та Процівської сільських рад, невстановленою особою, діючи за дорученням від імені громадян, на яких оформлено незаконно земельні ділянки, укладено договори купівлі-продажу, відповідно до яких право власності на частини земельних ділянок набуто, зокрема: ОК СТ "ПОЛЯНА" (код ЄДРПОУ 38010387), ОК СТ "ЕКОСФЕРА" (код ЄДРПОУ 38010350), ОК СТ "ЕКОПАРК" (код ЄДРПОУ 38010371), ОК СТ "ПАРК МРІЇ" (код ЄДРПОУ 38010392), ТОВ "АГАТ АГРО" (код ЄДРПОУ 34926405), ТОВ "СИСТЕМА ДНІПРО УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 34926431).

Постановою старшого слідчого СВ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області від 11 лютого 2022 року земельні ділянки визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12021111100001500 (а.с. 153-170 т. 1).

11 лютого 2022 року прокурор Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту на зазначені земельні ділянки, з метою збереження речових доказів.

Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2022 року клопотання задоволено.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «East/West Alliance Limited» проти України», в п. 167 рішення Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля.

У п.168 суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на

мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправданим за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч.11 ст. 170 КПК України).

Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12021111100001500про накладення арешту на вказані земельні ділянки, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку про необхідність накладення арешту на вказане майно, з метою з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співмірність втручання у права власника майна, з потребами кримінального провадження.

З огляду на положення ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Тому, доводи апелянта про те, що слідчим суддею безпідставнонакладено арешт на вказане майно, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт на вказане майно накладено з правових підстав, передбачених ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК України.

Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Доводи апелянта, що клопотання прокурора обґрунтовано необхідністю забезпечення збереження вказаних речових доказів, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 170, однак санкція ч. 2 ст. 190 КК України злочин за яким внесено відомості до ЄРДР не передбачає конфіскацію майна, необґрунтовані, оскільки прокурором у клопотанні зазначено мету накладення арешту, саме збереження речових доказів (абз.9 с. 8, т. 1).

Доводи апеляційної скарги, з приводу того, що органом досудового розслідування вже перевірялось законність виділення земельних ділянок у іншому кримінальному провадженні, не заслуговують на увагу, оскільки колегією суддів перевіряється законність ухвали, якою накладено арешт у кримінальному провадженні № 12021111100001500.

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційні скарги представника ТОВ «АГАТ-АГРО», Обслуговуючого кооператива «Садове товариство «ПАРК МРІЇ», Обслуговуючого кооператива «Садове товариство «ПОЛЯНА», Обслуговуючого кооператива «Садове товариство «ЕКОСФЕРА», ТОВ «СИСТЕМА-ДНІПРО Україна», адвоката ОСОБА_5 , з урахуванням викладених в них доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити представнику ТОВ «АГАТ-АГРО», Обслуговуючого кооператива «Садове товариство «ПАРК МРІЇ», Обслуговуючого кооператива «Садове товариство «ПОЛЯНА», Обслуговуючого кооператива «Садове товариство «ЕКОСФЕРА», ТОВ «СИСТЕМА-ДНІПРО Україна», адвокату ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2022 року.

Ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2022 року, - залишити без змін, а апеляційні скарги представника ТОВ «АГАТ-АГРО», Обслуговуючого кооператива «Садове товариство «ПАРК МРІЇ», Обслуговуючого кооператива «Садове товариство «ПОЛЯНА», Обслуговуючого кооператива «Садове товариство «ЕКОСФЕРА», ТОВ «СИСТЕМА-ДНІПРО Україна», адвоката ОСОБА_5 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11

Єдиний унікальний № 359/1513/22 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12

Провадження № 11сс/824/3690/2022 Доповідач ОСОБА_13

Категорія ст.170 КПК України