Постанова

від 09.11.2022 по справі 320/14104/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/14104/21 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Мотовилівський меблевий комбінат» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Приватного акціонерного товариства «Мотовилівський меблевий комбінат» про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В

Головне управління ДСНС у Київській області звернулося до суду з позовом, в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) Приватного акціонерного товариства «Мотовилівський меблевий комбінат» за адресою: Київська обл., Фастівський р-н., смт. Борова, вул. Нововокзальна, 1, а саме: адміністративної будівлі, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 13.08.2021 № 479.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за результатами перевірки додержання (виконання) відповідачем вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки виявлено порушення, що є підставою для звернення з вказаними позовними вимогами про застосування заходів реагування.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням, ПАТ «Мотовилівський меблевий комбінат» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач наполягає на тому, що позивачем в акті №479 від 13.08.2021 року не встановлено строк для усунення порушень пожежної безпеки.

Обґрунтовуючи вимоги, зазначає, що ним усунуто частину порушень та надано на підтвердження цього докази (матеріали фотофіксації, копії актів, договорів).

Ухвалою колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Мотовилівський меблевий комбінат» призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 12 жовтня 2022 року.

Від позивача відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи на підставі наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 09.08.2021 № 964 та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 09.08.2021 № 6167 посадовими особами позивача у період з 12.08.2021 по 13.08.2021 року проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ПАТ «Мотовилівський меблевий комбінат» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого був складений акт від 13.08.2021 року № 479, в якому відображено 13 порушень, а саме:

- пункт 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні № 1417 - адміністративний корпус не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5.-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

- пункт 1.4 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні № 1417 - в адміністративному корпусі не проводиться підтримання експлуатаційної придатності системи протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5.-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

- пункт 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні № 1417 - приміщення складу готової продукції не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5.-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

- пункт 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні № 1417 - дільниця стільниць із каменю не обладнана системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5.-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

- пункт 1.4 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні № 1417 - в дільниці шліфування не проводиться підтримання експлуатаційної придатності системи протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5.-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

- пункт 1.4 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні № 1417 - в дільниці розкрою та пошиву не проводиться підтримання експлуатаційної придатності системи протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5.-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

- підпункт 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні № 1417 - система внутрішнього протипожежного водопостачання адміністративного корпусу знаходиться у непрацездатному стані;

- абзац перший пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні № 1417 - дерев`яні елементи горищного покриття (крокви, лати) будівлі гаражу не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- пункт 1.21 глави 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні № 1417 - не виконано захист будівель від прямих попадань блискавки згідно вимог ДСТУ Б В.2.5.-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»;

- пункт 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України - не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;

- пункт 11 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України - не проведено об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту;

- пункт 5 розділу ІІ Вимог - захисна споруда цивільного захисту системою внутрішнього протипожежного водопостачання не обладнана;

- пункт 5 розділу ІІ Вимог - захисна споруда цивільного захисту системами пожежної автоматики і сигналізацією не обладнана.

Отже, оскільки перевіркою було встановлено наявність чисельних порушень, які, на думку позивача, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, та які не усунуті відповідачем у встановлений строк, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи судом, відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про усунення ним встановлених порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Приписами статті 66 Кодексу Цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі - КЦЗ) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (далі - КЦЗ).

У силу пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗ, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини другої статті 68 КЦЗ, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями частини першої статті 70 КЦЗ встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2. ст 70 КЦЗ).

Аналогічна правова норма закріплена у абз. 1 частини 5 статті 4 Закону № 877-V.

Зі змісту вказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей.

Як було встановлено судом першої інстанції, вбачається з матеріалів справи та не заперечується апелянтом, згідно з даними акту від 13.08.2021 року №479 у рамках проведеної Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області перевірки було встановлено 13 порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

З характеру виявлених порушень слідує, що вони є суттєвими та можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища. Тобто, виявленні порушення можуть кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей.

До суду апеляційної інстанції відповідачем надано копію договору №24-БГС на технічне обслуговування від 08.04.2015 року, регламентні роботи з технічного обслуговування систем протипожежного комплексу, додаткову угоду до договору №24-БГС від 08.04.2015 року, а також копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №22 від 31.01.2021 року, №122 від 28.02.2021 року, №138 від 31.03.2021 року, 3 247 від 30.04.2021 року, №316 від 31.05.2021 року, 3415 від 30.06.2021 року, №506 від 31.07.2021 року, №599 від 31.08.2021 року, №694 від 30.09.2021 року, №797 від 31.10.2021 року, №897 від 30.11.2021 року, №1034 від 31.12.2021 року, якими підтверджується технічне обслуговування обладнання систем протипожежного комплексу.

Колегія суддів звертає увагу, що надані докази свідчать про часткове виконання порушень, які зазначені в акті перевірки, зокрема:

- пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - адміністративний корпус не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5.-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

- пункт 1.4 глави 1 розділу V ППБУ - в адміністративному корпусі не проводиться підтримання експлуатаційної придатності системи протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5.-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

- пункт 1.4 глави 1 розділу V ППБУ - в дільниці шліфування не проводиться підтримання експлуатаційної придатності системи протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5.-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

- пункт 1.4 глави 1 розділу V ППБУ - в дільниці розкрою та пошиву не проводиться підтримання експлуатаційної придатності системи протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5.-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

Щодо інших порушень, апелянт зазначає, що такі усунення заплановано провести з метою уникнення загрози життю та здоров`ю людей.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що застосування заходів реагування спрямоване не як санкція для відповідача, а виключно для забезпечення безпеки життя та здоров`я працівників та відвідувачів до підтвердження уповноваженим органом повного усунення відповідачем виявлених порушень, що були зафіксовані в акті від 13.08.2021 №479 від будь-якого ризику настання небезпечних чинників, що є цілком співмірним та відповідає ступеню можливого ризику.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, що неусунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають на забезпечення безпеки роботи відповідача, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту.

Колегія суддів зазначає, що існування хоча б одного з порушень виявлених позивачем, як таких, що загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повної зупинки експлуатації будівель та приміщень.

При прийнятті рішення колегія суддів приймає до уваги висновки Верховного Суду висловлені у постанові від 31 січня 2020 року у справі №640/4506/19.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки,які створюють загрозу життю і здоров`ю людей.

Отже, зважаючи, що відповідач не усунув усіх порушень, виявлених в ході проведення перевірки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності застосування до відповідача заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації ПАТ «Мотовилівський меблевий комбінат», розташованого за адресою: Київська обл., Фастівський р-н., смт. Борова, вул. Нововокзальна, 1, шляхом зобов`язання Приватного акціонерного товариства «Мотовилівський меблевий комбінат» повністю зупинити експлуатацію адміністративної будівлі до повного усунення порушень, зазначених в акті від 13.08.2021 № 479.

Доводи відповідача про те, що основним видом діяльності ПАТ «Мотивилівський меблевий комбінат» є виробництво меблів та надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна, що реалізується шляхом виробництва меблів та передачі в оренду приміщень будівель за адресою: Київська область, Фастівський район, смт. Борова, вул.. Нововокзальна, буд.1, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Згідно з п. 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Мотовилівський меблевий комбінат» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

Суддя В.П.Мельничук

Суддя О.М.Оксененко