Постанова

від 09.11.2022 по справі 380/10976/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 380/10976/21 пров. № А/857/13788/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

секретаря судового засідання Михальської М.Р.,

представника позивача Рісної Ю.Б.,

представника відповідача Сапіги А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Львівський домобудівний комбінат" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про визнання протиправними і скасування рішення та постанови, зобов`язання вчинити дії,

суддя в 1-й інстанції Сподарик Н.І.,

час ухвалення рішення 11.08.2022 року, 12:59 год.,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складання повного тексту рішення 22.08.2022 року.

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Львівський домобудівний комбінат" звернулося в суд з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про визнання протиправними і скасування рішення та постанови, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю у м. Львові щодо проведення позапланової перевірки, оформленої Актом від 18.06.2021 №342-пп. Визнано протиправною та скасовано постанову №72-М від 06.07.2021 про накладення штрафу за правопорушення, передбачене абз.2 п.3 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Визнано протиправною та скасовано постанову №73-М від 06.07.2021 про накладення штрафу за правопорушення, передбачене абз.2 п.3 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що перевірка проведена з дотриманням вимог чинного законодавства, закон не покладає обов`язку на відповідача повідомляти про проведення позапланової перевірки. Враховуючи той факт, що здійснювалась перевірка самочинного будівництва правомірними є дії інспектора Літавого В.М., який власноручно здійснив виправлення та дописи на уже складеному та скріпленому підписом повноважної особи відповідача направленні у графі переліку суб`єктів містобудування, які підлягають перевірці. Також правомірним є складення постанов щодо позивача як замовника, так і виконавця робіт з огляду на подання ТОВ ЛДБК-плюс з відповідними відомостями.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила, просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

07 червня 2021 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на підставі службової записки заступника начальника відділу інспекційної роботи інспекції ДАБК у м. Львові Літавого Василя Миколайовича від 07.06.2021 видано наказ № 342-п Про проведення позапланової перевірки, згідно пункту 1 якого було вирішено провести позапланову перевірку на об`єкті будівництва: Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими закладами громадського обслуговування та прибудованим гаражем в обслуговуючому кооперативі Садове товариство Промінь Голоско (Ділянка 8-9-10), замовник ТзОВ Фірма ЛДБК. Предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

На підставі даного наказу відповідачем 07 червня 2021 року видано направлення для проведення позапланового заходу від 07.06.2021 р. № 342-пп. Первинно вказане направлення містило дані про те, що для здійснення позапланової перевірки на об`єкті Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими закладами громадського обслуговування та прибудованим гаражем в обслуговуючому кооперативі Садове товариство Промінь Голоско (Ділянка 8-9-10) направляється заступник начальника відділу інспекційної роботи інспекції ДАБК у м. Львові для проведення перевірки з питань дотримання суб`єктами містобудування: замовник ТзОВ Фірма ЛДБК вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

08.06.2021 (тобто на наступний день після початку перевірки) заступник начальника відділу інспекційної роботи інспекції ДАБК у м. Львові Літавий В.М. прибув на об`єкт перевірки, при вручення копії даного направлення представнику ТОВ ЛДБК-плюс Спрису А.В. вчинив дописи та виправлення у направленні у графі суб`єкти містобудування, зокрема, здійснено допис Плюс та генпідрядник ТзОВ Фірма ЛДБК.

Щодо вимоги визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові щодо проведення позапланової перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Львівський домобудівний комбінат вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими закладами громадського обслуговування та прибудованим гаражем в обслуговуючому кооперативі Садове товариство Промінь Голоско (Ділянка 8-9-10) на підставі наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові № 342-п від 07.06.2021, суд керується таким.

Згідно ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до абзацу другого п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (надалі Порядок № 553), під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1,статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5,частини третьої статті 6,частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 Прикінцеві положення Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно частини третьої ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Положеннями частин першої третьої ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Згідно з частиною першою ст. 10 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: бути поінформованим про свої права та обов`язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання); тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону; орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю); органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику; у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю); бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб`єкта господарювання; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб; отримувати консультативну допомогу від органу державного нагляду (контролю) з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю); вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення; вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі: перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу; використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів; з`ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що в порушення вищенаведених норм чинного законодавства, відповідачем не вручено позивачу (або його уповноваженому представнику) до початку перевірки, а також під час її проведення направлення на проведення перевірки.

У наданому до відзиву направленні відповідача здійснено дописи та виправлення в уже раніше складеному направленні на перевірку. При цьому судом враховано, що направлення містить численні виправлення, внесені інспектором власноручно після початку перевірки, що не дає змоги чітко встановити перелік суб`єктів, щодо яких здійснюється перевірка.

Аналогічну правову позицію щодо того, що лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення, підтримує також Верховний Суд (постанова від 21.05.2020 р. у справі № 208/6557/16-а).

Нормами пункту 9 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. У випадку, коли суб`єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об`єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об`єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.

Поряд з цим, незважаючи на відсутність посадових осіб позивача при здійсненні перевірки, до її проведення не було залучено представників органів місцевого самоврядування.

18.06.2021 відповідачем за результатами проведеної перевірки складено Акт № 342-пп, яким встановлено порушення п. 1 ч. 3 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, а саме виконання будівельних робіт без документів, які надають право на виконання будівельних робіт.

У порушення вимог ч. 6 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відповідачем не було вручено позивачу даний акт в останній день перевірки.

Верховний Суд вже розглядав справу з подібними правовідносинами й у постанові від 27.02.2019 у справі №210/3059/17(2-а/210/148/17) сформулював правову позицію, відповідно до якої акт, складений за відсутності суб`єкта містобудування, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.

За результатами перевірки 18 червня 2021 відповідачем щодо позивача також складено протоколи № 1 та № 2 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно яких виявлені порушення, передбачені п. 1 ч. 3 ст. 34 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності, незважаючи на те, що вказану норму виключено із Закону на підставі Закону № 199-IX від 17.10.2019.

У пункті 12 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 735) (надалі Порядок № 244) визначено, що у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності; місце вчинення і суть правопорушення; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прізвища, адреси свідків (у разі наявності); пояснення суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності; інші відомості, що мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 34 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності у редакції, що діяла на момент проведення перевірки та складення протоколу:

1. Замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

2. Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Складення щодо позивача протоколів про правопорушення, передбачені п. 1 ч. 3 ст. 34 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності, тобто норми, яка була раніше виключена із Закону, представник відповідача пояснила допущенням описки посадовими особами Інспекції.

06 липня 2021 року відповідачем прийнято щодо позивача постанову № 72-М про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбачене абз. 2 п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у сумі 880 230 грн. Таким чином, даною постановою на позивача як на замовника будівництва відповідачем накладено штраф за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання.

Також 06 липня 2021 року відповідачем прийнято щодо позивача постанову № 73-М про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбачене абз. 2 п. 4 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у сумі 880 230 грн. Таким чином, даною постановою на позивача як на виконавця робіт відповідачем накладено штраф за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання.

При прийнятті оскаржуваних постанов відповідач керувався положеннями пунктів 22, 23 Порядку № 244, згідно яких за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу); 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи). У постанові про накладення штрафу та постанові про закриття справи зазначаються: посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка винесла постанову; дата розгляду справи; відомості про суб`єкта містобудування, щодо якого розглядається справа (для фізичних осіб - підприємців: прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання/реєстрації, місце роботи, посада, відомості про документ, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, орган, що його видав), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття такого номера), інші відомості; для юридичних осіб: найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ, посада, прізвище, ім`я, по батькові керівника, інші відомості); обставини, установлені під час розгляду справи; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прийняте у справі рішення. У постанові зазначаються порядок і строк її оскарження. Постанова підписується уповноваженою посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка розглянула справу, та скріплюється печаткою.

Позивач не заперечує факт виконання функцій виконавця робіт на об`єкті будівництва, однак зазначає про відсутність у нього функцій замовника на об`єкті будівництва, на підтвердження чого до матеріалів справи ним долучено договір про співпрацю від 01.09.2019 р., укладений з ТОВ ЛДБК-плюс, з усіма змінами та доповненнями, а також документи, які підтверджують право забудови земельної ділянки (право суперфіцію), яке зареєстровано за ТОВ ЛДБК-плюс.

Судом першої інстанції вірно не взято до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві, про те, що 12.04.2021 року позивачем спільно з ТОВ ЛДБК-плюс подано заяву про видачу дозволу на виконання будівельних робіт, в якій вказано, що замовниками будівництва є позивач та ТОВ ЛДБК-плюс. Згідно представленої копії заяви, остання скріплена підписами лише ОСОБА_1 , тобто керівника ТОВ ЛДБК-плюс, підписи керівника позивача на заяві відсутні, а в судовому засіданні представником позивача підтверджено, що ним така заява не подавалась.

Нормами Закону Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку №553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави дійти висновку, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки. Ані службове посвідчення, ані направлення для проведення позапланової перевірки не пред`являлось суб`єкту містобудування або його представнику, які, до того ж, були відсутні на об`єкті перевірки під час здійснення такого заходу державного архітектурно - будівельного контролю і не були обізнані про намір проведення перевірки.

Таким чином, посадовими особами відповідача були порушені вимоги пунктів Порядку №553, а тому дії з проведення позапланової перевірки є незаконними та унеможливили реалізацію суб`єктом містобудування наявних у нього прав і позбавило останнього процедурних гарантій, встановлених законодавством, для суб`єктів містобудування щодо яких здійснюються заходи державного архітектурно - будівельного контролю.

Верховний Суд України неодноразово висловлював правову позицію у постанові від 27.01.2015 у справі № 21-425а14, так і у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 821/1157/16, від 05.02.2019 у справі № 2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі № 807/242/14, згідно з якою, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року у справі № 380/10976/21 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула Повне судове рішення складено 09 листопада 2022 року.