Рішення
від 06.10.2022 по справі 910/8155/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2022Справа № 910/8155/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Вершиніної Д.О. та помічника судді Усамової А.Р., розглянувши в закритому судовому засіданні матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа", Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост-Траст" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Пента Стіл"

до Антимонопольного комітету України

про визнання частково недійсним рішення

Представники:

від позивача-1: Руденко А.О.;

від позивача-2: Руденко А.О.;

від позивача-3: Руденко А.О.;

від відповідача: Кондрашова А.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі-відповідач), в якому просить суд:

- визнати недійсним пункт 1 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України № 178-р від 30.03.2021 в частині визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа" щодо створення та підтримання системи договірних відносин, які забезпечують реалізацію світлих нафтопродуктів, переважно виробництва ПАТ "Укртатнафта", у всіх регіонах України за картковою системою "АВІАС", які призвели до дотримання спільного підходу в ціноутворенні та спільних умов реалізації товару, порушенням, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін на світлі нафтопродукти;

- визнати недійсним пункт 2 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України № 178-р від 30.03.2021 в частині накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа" штрафу у розмірі 339 999, 00 грн за порушення, передбачене пунктом 1 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення є незаконним та необґрунтованим внаслідок неповного з`ясування та доведення обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа" залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа" строк для усунення недоліків позовної заяви.

10.06.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.07.2021. Зокрема, зобов`язано Антимонопольний комітет України надати суду копії матеріалів справи № 143-26.13/153-16 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" на електронному носії.

13.07.2021 відповідач через відділ автоматизованого документообігу суду подав заяву про продовження строку на подання відзиву та доказів, в якій у зв`язку із значним обсягом матеріалів справи, на підставі яких Комітетом винесено рішення, просить суд продовжити Комітету строк на подання відзиву та доказів у справі.

28.07.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав заяву про об`єднання справ, в якій просить суд об`єднати в одне провадження справи № 910/8155/21, № 910/8162/21, № 910/8167/21 та здійснювати подальший розгляд під об`єднаним № 910/8155/21.

29.07.2021 відповідач через відділ автоматизованого документообігу суду подав клопотання про об`єднання справ, в якому просить суд об`єднати справи № 910/8155/21, № 910/8167/21 та № 910/8162/21 в одне провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2021 заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інновейшн Мультимедіа» та Антимонопольного комітету України про об`єднання справ - задоволено. Об`єднано в одне провадження справи №910/8155/21, №910/8162/21, №910/8167/21. Присвоєно об`єднаній справі №910/8155/21, зокрема розгляд об`єднаної справи №910/8155/21 здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання в об`єднаній справі №910/8155/21 призначено на 12.08.2021.

11.08.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач-1 подав клопотання про призначення судової експертизи, в якому просить суд призначити у даній справі судову економічну експертизу, проведення якої просить доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С.Бокаріуса», на вирішення експерта поставити питання наведені у клопотанні.

12.08.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому, зокрема зазначає, що Комітетом у спірному рішенні встановлено та доведено, що погоджена поведінка учасників паливного проекту «АВІАС» призводить до усунення конкуренції між операторами АЗС, які є потенційними конкурентами один одному, в результаті чого ціни на світлі нафтопродукти в мережі АЗС «АВІАС» встановлені в антиконкурентних умовах оскільки створення та підтримання системи договірних відносин, які забезпечують реалізацію світлих нафтопродуктів, переважно виробництва ПАТ "Укртатнафта", у всіх регіонах України за картковою системою «АВІАС», призводить до дотримання спільного підходу в ціноутворенні та спільних умов реалізації товару. Крім того, відповідач зазначає, що узгоджена поведінка всіх учасників проекту «АВІАС» є антиконкурентною за своєю сутністю, тому, на думку відповідача, доведення порушення у даному випадку не залежить від динаміки цін, обставини і мотивів їх підвищення або зниження, обгрунтованості зміни вартості реалізації товару, тощо.

Також, 12.08.2021 відповідач подав до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 29.07.2021, а саме копії матеріалів справи № 143-26.13/153-16 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" на електронному носії.

Крім того, 12.08.2021 відповідач подав до суду клопотання, в якому просить суд розгляд справи № 910/8155/21 здійснювати у закритому судовому засіданні.

У судовому засіданні 12.08.2021 оголошено перерву до 26.08.2021.

У судовому засіданні 26.08.2021 представник відповідача надав заперечення на клопотання про призначення експертизи, в яких зазначає, що питання поставлені позивачем-1 на вирішення судового експерта не відповідають обгрунтуванню заявлених позовних вимог. Зокрема, відповідач вказує, що питання обгрунтованості ціноутворення ПАТ "Укртатнафта" не стосується позивачів у даній справі, оскільки ці суб`єкти господарювання є самостійними юридичними особами, не пов`язаними відносинами контролю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2021 клопотання Антимонопольного комітету України про розгляд справи у закритому судовому засіданні - задоволено. Розгляд справи № 910/8155/21 здійснюється у закритому судовому засіданні.

У судовому засіданні 26.08.2021 оголошено перерву до 02.09.2021.

01.09.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач-1 подав письмові заперечення на заперечення відповідача на клопотання про призначення судової експертизи, в яких, зокрема зазначає, що відповідач не досліджував господарську діяльність і не відділяв кожного відповідача у антимонопольній справі, як окремого суб`єкта господарювання - оператора АЗС. Крім того, Комітет в оскаржуваному рішенні зазначає, що АЗС мережі «АВІАС» здійснюють свою діяльність у всіх регіонах України, проте відповідач досліджував роздрібну торгівлю нафтопродуктами АЗС мережі «АВІАС» лише на територіях Вінницької області, Дніпропетровської області, Київської області та міста Києва. На територіях інших областей ані динаміка цін, ані жодні інші показники діяльності операторів АЗС відповідачем не досліджувалися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2021, залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа" про призначення судової експертизи - задоволено. Призначено у справі № 910/8155/21 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса". Зокрема, провадження у справі № 910/8155/21 зупинено до закінчення проведення судової експертизи. Матеріали справи № 910/8155/21 надіслано до Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса".

25.01.2022 матеріали справи № 910/8155/21 надійшли до Господарського суду міста Києва разом з клопотанням судового експерта Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Хомутенка С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2022 поновлено провадження у справі № 910/8155/21. Розгляд клопотання судових експертів призначено на 17.02.2022. Зокрема, зобов`язано сторін надати суду у строк до 15.02.2021 документи згідно переліку наведеного у клопотанні судового експерта Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Хомутенка С.В.

14.02.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа" надійшли письмові пояснення, в яких позивач-1 зазначає, що у ТОВ "Інновейшн Мультимедіа" відсутні документи, які просить надати судовий експерт.

У судовому засіданні 17.02.2022 оголошено перерву до 03.03.2022.

18.02.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Антимонопольного комітету України надійшли письмові пояснення, в яких відповідач зазначає, що копії матеріалів справи № 143-26.13/153-16 на підставі яких було прийнято оскаржуване рішення були надані Комітетом в повному обсязі до суду, будь-які інші документи у Комітету відсутні.

Судове засідання призначене на 03.03.2022 не відбулося у зв`язку із запровадженням Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" воєнного стану з 5:30 год. 24.02.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2022 розгляд клопотання судових експертів призначено на 26.05.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2022 суд ухвалив проведення судової експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2021 здійснювати з урахуванням письмових пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа" б/н від 14.02.2022 та письмових пояснень Антимонопольного комітету України № 300-20.3/09-1723 від 15.02.2022. Провадження у справі № 910/8155/21 зупинено до закінчення проведення судової експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2021. Матеріали справи № 910/8155/21 надіслано до Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса".

15.08.2022 матеріали справи № 910/8155/21 надійшли до Господарського суду міста Києва разом з висновком експерта № 843/12073/12074 за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи від 08.08.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 поновлено провадження у справі № 910/8155/21. Підготовче засідання у справі № 910/8155/21 призначено на 15.09.2022.

У судовому засіданні 15.09.2022 оголошено перерву до 22.09.2022.

20.09.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав заперечення на висновок експертів, в якому зокрема зазначає, що висновок експерта не відповідає вимогам процесуального законодавства та не може вважатись належним та допустимим доказом у справі. Крім того, відповідач зазначає, що питання обгрунтованості ціноутворення ПАТ «Укртатнафта» не стосується позивачів, оскільки ці суб`єкти господарювання є самостійними юридичними особами.

22.09.2022 відповідач через відділ автоматизованого документообігу суду подав клопотання, в якому просить суд зупинити провадження у даній справі до розгляду та набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/8100/21.

У судовому засіданні 22.09.2022, розглянувши подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі, суд відмовив у його задоволенні (мотиви викладені в ухвалі суду від 22.09.2022).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/8155/21 призначено на 06.10.2022.

У цьому судовому засіданні представник позивачів підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 06.10.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.03.2021 Антимонопольним комітетом України прийнято рішення № 178-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», яким визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «АВІАС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВІАС», Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАЛОН ОЙЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТА ПЕТРОЛІУМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОБІЗНЕСТОРГ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙАС», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬМАК ІНВЕСТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АМРАМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТОРА», Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАС СИСТЕМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АТОЙЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «БАСТАРО», Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЙТ-ОЙЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛЛ КОМПАНІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС МРІЯ», Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕСТРЕЙД ІНВЕСТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕНА», Товариства з обмеженою відповідальністю «БРУНГІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-ЛАНД-СІТІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРНА ГРУП», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛТО СОЮЗ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРАНЖ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІАЛІОН», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНЕРГО», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛЕНЕРДЖІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛМАКС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕМЕР ТРЕЙД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРІГАН», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕН АЛЬЯНС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЛМАКС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАРАС ГРУП», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАТА ГОЛД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕНЕРІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНМАС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІС СТАРТ БІЗНЕС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЖНАФТОПРОДУКТ ПЛЮС», Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЙРОС БУК», Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРЛ ПЛЮС», Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАС Х», Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТ ДІВЕЛОПМЕНТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРОНА АЛЬЯНС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУРІЯ», Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГНАТ ГРУП», Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛАН ПЛЮС», Товариства з обмеженою відповідальністю «МАТЕРІЯ-УТН», Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРАНТІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛАНА ВЕСТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРАНЖ», Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТАПЕТРОЛІУМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕКС 2010», Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТРОКС», Товариства з обмеженою відповідальністю «НК ЗАПОРІЖНАФТОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЙЛ ТРАСТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЙЛЕНД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖ НАФТА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІ БІЗНЕС ГРУП», Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМ-ТОРГ-СІТІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «РІКС-ТОРГ», Товариства з обмеженою відповідальністю «РУБІКОН ГРУП», Товариства з обмеженою відповідальністю «САЙЛЕНД-ГРУП», Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ КОМ ТРЕЙД», Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНЕРДЖІ ГРУП», Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙЛІКС», Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ІНВЕСТІНГ ГРУП», Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРТ ЛІМІТЕД КОМПАНІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОУН ІНТЕРГРУП», Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОНГ БРІДЖ КОМПАНІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХ-АРТ-БУД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК-ФАРО», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ЛЕВЕЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «ОЛІМП», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІАНА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІО БІЗНЕС ПРОМ», Публічного акціонерного товариства «УКРНАФТА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБРИЦИУС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНС-АЛЬЯНС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАТІОРА», Товариства з обмеженою відповідальністю «АБСОЛ ТРЕЙД», Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАЛАНДЖ ПЛЮС», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ПАРТНЕР ГРУП», Товариства з обмеженою відповідальністю «АРГОТРЕЙД ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «АРГО-УТН», Товариства з обмеженою відповідальністю «АСАТА ГРУП СОЮЗ», Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЕР ГРУП», Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПРОМ ІННОВАЦІЯ», Товариства з обмеженою відповідальністю «БОРАНД ТРЕЙД», Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТОН ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРИЗОНТ 15», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРІМ-КОМПАНІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУК ТОРГ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПО ПРОМ ІННОВАЦІЯ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ-ОІЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІЯ ЛІТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВЕЙШН МУЛЬТИМЕДІА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕХ СТАНДАРТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «КИТЧЕР-СОЛЮШН», Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ-СОФЛІТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «КОУЧ ПРАЙМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙК СІТІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙК-СІТІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ АЛЬЯНС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ КОМПАНІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОТОС-Н», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАНДОРА-ОІЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМ`ЄР БІЗНЕС БРУК», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖ ПЕТРОЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВО-ТЕХНІЧНА ГРУПА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСТРОЙ ПРОЕКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС ОІЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «САЛЕНГ», Товариства з обмеженою відповідальністю «САНТРЕЙД МАСТЕР», Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЄСТА-ШОП», Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФА ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «СПРЕД-ПРОФІТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРТ-Н», Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕФАН АЛЬЯНС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАСТ ІННОВЕЙШН», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІУМФ 15», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНС ПРОЕКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНС ПРОФІТ ГРУП», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІТО-ПРОМ ЕВОЛЮШН», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТУНА ФІНАНС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕШТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ХРОМІЯ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙН-СПЕКТОР», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН», Публічного акціонерного товариства «ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА НАФТОВА КОМПАНІЯ «УКРТАТНАФТА», Дочірнього підприємства «Фірма «УКРТАТНАФТАСЕРВІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТИВ СТИЛЬ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИВ СТИЛЬ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАІР КАПІТАЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕЛ КАР», Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТРА КОРПОРЕЙТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТА СТАЙЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «БАТЕН ГРУП», Товариства з обмеженою відповідальністю «БОЛОНЬЯ КОМПАНІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕОНОР», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛСТЕР ГРУП», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕТ СТАР», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНХОЛД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІСЕТЕРС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕЛІН ХАУС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ СТАЙЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ СУПЕР», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСІС», товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСІГНІЯ-С», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕЛТОКС, Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРКЕПІТАЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «КАСЕО СОЮЗ», Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАЙМ-С», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУНА СЕРВІС», Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЕСТРО ПРО», Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІПРОМ-С», Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРФІН-ІНВЕСТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІН КОМПАНІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛОНІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «НК «ПРИКАРПАТТЯ-ТОРГ», Товариства з обмеженою відповідальністю «НК «ФОРТУНА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМ ГРУП», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІНВЕСТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕНТА СТІЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРТО ЛЕНД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМКОМЕРЦГРУП», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІ СМАРТ ТРЕЙД», Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТ-ТРАСТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «РОТЧЕСТЕР КОМПАНІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙРІМ КОМПАНІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТ-МОБ», Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРАТЕГІЯ СМАРТ ЛЮКС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХ-ДИЛЕР-МАКС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДБІЗНЕС-ІНВЕСТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕЛЕНДЖ ТРЕЙД» щодо створення та підтримання системи договірних відносин, які забезпечують реалізацію світлих нафтопродуктів, переважно виробництва ПАТ «УКРТАТНАФТА», у всіх регіонах України за картковою системою «АВІАС», які призвели до дотримання спільного підходу в ціноутворенні та спільних умов реалізації товару, порушенням, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін на світлі нафтопродукти.

Згідно п. 2 резолютивної частини рішення АМК, на підставі частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» накладено штраф на, зокрема:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВЕЙШН МУЛЬТИМЕДІА» у розмірі 339 999, 00 гривень за порушення, передбачене пунктом 1 резолютивної частини цього рішення (підпункт 2.82 пунку 2);

- Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕНТА СТІЛ» у розмірі 339 999, 00 гривень за порушення, передбачене пунктом 1 резолютивної частини цього рішення (підпункт 2.131 пункту 2);

- Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСТ-ТРАСТ» у розмірі 339 999, 00 гривень за порушення, передбачене пунктом 1 резолютивної частини цього рішення (підпункт 2.134 пункту 2).

Відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення АМК, на підставі абзацу четвертого статті 49 Закону України «Про захист економічної конкуренції» закрито провадження у справі в частині ознак вчинення порушення, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій Товариством з обмеженою відповідальністю «НК ПРИКАРПАТТЯ-ТОРГ», Товариством з обмеженою відповідальністю «НК ФОРТУНА», Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМКОМЕРЦГРУП», Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕНЕРДЖІ ГРУП», Товариством з обмеженою відповідальністю «АСАТА ГРУП СОЮЗ», Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКСІПРОМ-С», Товариством з обмеженою відповідальністю «БАЕР ГРУП», Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕСТИЖ ПЕТРОЛ», Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕСУРС ОІЛ», Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛУНА СЕРВІС», Товариством з обмеженою відповідальністю «СТЕФАН АЛЬЯНС», Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОРИЗОНТ 15», Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЕСТРО ПРО», Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАЛАНДЖ ПЛЮС», Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМСТРОЙ ПРОЕКТ», Товариством з обмеженою відповідальністю «САЛЕНГ», Товариством з обмеженою відповідальністю «САНТРЕЙД МАЙСТЕР», Товариством з обмеженою відповідальністю «СПРЕД-ПРОФІТ», Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРТУНА ФІНАНС», Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮКРЕЙН-СПЕКТР», Товариством з обмеженою відповідальністю «БАТЕН ГРУП», Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕЛТОКС», Товариством з обмеженою відповідальністю «КАСЕО СОЮЗ».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі зазначають, що спірне рішення Комітету є незаконним та необґрунтованим внаслідок неповного з`ясування та доведення обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права.

Крім того, позивачі зазначають, що у спірному рішенні:

- Комітет зазначає лише про встановлення однакових цін позивачами з іншими суб`єктами господарювання на ринку, проте детально не досліджує наявність інших, крім попередньої змови чинників паралельної поведінки суб`єктів господарювання;

- Комітетом не доведено належними доказами наявності «своєчасного обміну актуальною інформацією» між операторами АЗС, оскільки встановлення схожих цін в однакові проміжки часу не може свідчити про налагоджену координацію поведінки та своєчасний обмін актуальною інформацією та, відповідно, не може свідчити про наявність антиконкурентних узгоджених дій;

- твердження Комітету про те, що коефіціент кореляції можна розглядати як підтвердження наявності антиконкурентних узгоджених дій є хибними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи;

- Комітетом не було належним чином проведено повного аналізу ситуації на ринку пального, не визначено собівартості його виробництва та реалізації;

- не доведено, що ціни встановлені позивачами були визначені внаслідок змови.

- висновки Комітету стосовно того, що ПАТ «Укртатнафта» фактично здійснювало роздрібну торгівлю власними нафтопродуктами є безпідставними;

- Комітетом не дотримано вимог Методики при визначенні територіальних меж ринку для дослідження.

Тож, звертаючись до суду з даними позовоми, позивачі (Товариство з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа", Товариство з обмеженою відповідальністю "Рост-Траст" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Пента Стіл") просять суд:

1) визнати недійсним пункт 1 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України № 178-р від 30.03.2021 в частині визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа" щодо створення та підтримання системи договірних відносин, які забезпечують реалізацію світлих нафтопродуктів, переважно виробництва ПАТ "Укртатнафта", у всіх регіонах України за картковою системою "АВІАС", які призвели до дотримання спільного підходу в ціноутворенні та спільних умов реалізації товару, порушенням, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін на світлі нафтопродукти; визнати недійсним пункт 2 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України № 178-р від 30.03.2021 в частині накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа" штрафу у розмірі 339 999, 00 грн за порушення, передбачене пунктом 1 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

2) визнати недійсним пункт 1 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України № 178-р від 30.03.2021 в частині визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост-Траст» щодо створення та підтримання системи договірних відносин, які забезпечують реалізацію світлих нафтопродуктів, переважно виробництва ПАТ «Укртатнафта», у всіх регіонах України за картковою системою «АВІАС», які призвели до дотримання спільного підходу в ціноутворенні та спільних умов реалізації товару, порушенням, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін на світлі нафтопродукти; визнати недійсним пункт 2 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України № 178-р від 30.03.2021 в частині накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Рост-Траст» штрафу у розмірі 339 999, 00 грн за порушення, передбачене пунктом 1 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

3) визнати недійсним пункт 1 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України № 178-р від 30.03.2021 в частині визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Пента Стіл» щодо створення та підтримання системи договірних відносин, які забезпечують реалізацію світлих нафтопродуктів, переважно виробництва ПАТ «Укртатнафта», у всіх регіонах України за картковою системою «АВІАС», які призвели до дотримання спільного підходу в ціноутворенні та спільних умов реалізації товару, порушенням, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін на світлі нафтопродукти; визнати недійсним пункт 2 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України № 178-р від 30.03.2021 в частині накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Пента Стіл» штрафу у розмірі 339 999, 00 грн за порушення, передбачене пунктом 1 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" унормовано, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Як визначено статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також зазначено і у п. 12 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правил розгляду справ), які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 р. № 5, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.

Пунктом 32 Правил розгляду справ встановлено, що у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення. Під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу. Резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов`язань, передбачених статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення.

Суд зазначає, що вчинення суб`єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб`єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Під час прийняття оскаржуваного рішення Комітет виходив з наступного.

Розпорядженням Голови Комітету - державного уповноваженого від 08 вересня

2016 року № 01/246-р розпочато розгляд справи № 143-26.13/153-16 за ознаками вчинення ТОВ ВТФ «АВІАС», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВІАС», ТОВ «АВАЛОН ОЙЛ», ТОВ «АВЕНТА ПЕТРОЛІУМ», ТОВ «АГРОБІЗНЕСТОРГ», ТОВ «АЙАС», ТОВ «АЛЬМАК ІНВЕСТ», ТОВ «АМРАМ», ТОВ «АСТОРА», ТОВ «АТЛАС СИСТЕМ», ТОВ «АТОЙЛ», ТОВ «БАСТАРО», ТОВ «БЕЙТ-ОЙЛ», ТОВ «БЕЛЛ КОМПАНІ», ТОВ «БІЗНЕС МРІЯ», ТОВ «БІЗНЕСТРЕЙД ІНВЕСТ», ТОВ «БРЕНА», ТОВ «БРУНГІС», ТОВ «БУД-ЛАНД-СІТІ», ТОВ «ВАРНА ГРУП», ТОВ «ВЕЛТО СОЮЗ», ТОВ «ВЕРАНЖ», ТОВ «ВІАЛІОН», ТОВ «ВІНЕРГО», ТОВ «ВОЛЕНЕРДЖІ», ТОВ «ВОЛМАКС», ТОВ «ГЕМЕР ТРЕЙД», ТОВ «ГЕРІГАН», ТОВ «ГОЛДЕН АЛЬЯНС», ТОВ «ДАЛМАКС», ТОВ «ДАРАС ГРУП», ТОВ «ДАТА ГОЛД», ТОВ «ДЖЕНЕРІС», ТОВ «ДОНМАС», ТОВ «ЕЛІС СТАРТ БІЗНЕС», ТОВ «ЗАПОРІЖНАФТОПРОДУКТ ПЛЮС», ТОВ «КАЙРОС БУК», ТОВ «КАРЛ ПЛЮС», ТОВ «КОМПАС Х», ТОВ «КОНСТАНТ ДІВЕЛОПМЕНТ», ТОВ «КОРОНА АЛЬЯНС», ТОВ «ЛУРІЯ», ТОВ «МАГНАТ ГРУП», ТОВ «МАЛАН ПЛЮС», ТОВ «МАТЕРІЯ-УТН», ТОВ «МІРАНТІС», ТОВ «МІЛАНА ВЕСТ», ТОВ «МІРАНЖ», ТОВ «НАФТАПЕТРОЛІУМ», ТОВ «НЕКС 2010», ТОВ «НЕТРОКС», ТОВ «НК ЗАПОРІЖНАФТОПРОДУКТ», ТОВ «ОЙЛ ТРАСТ», ТОВ «ОЙЛЕНД», ТОВ «ПРЕСТИЖ НАФТА», ТОВ «ПРОФІ БІЗНЕС ГРУП», ТОВ «РЕМ-ТОРГ-СІТІ», ТОВ «РІКС-ТОРГ», ТОВ «РУБІКОН ГРУП», ТОВ «САЙЛЕНД-ГРУП», ТОВ «СВ КОМ ТРЕЙД», ТОВ «СЕНЕРДЖІ ГРУП», ТОВ «СКАЙЛІКС», ТОВ «СТАР ІНВЕСТІНГ ГРУП», ТОВ «СТАРТ ЛІМІТЕД КОМПАНІ», ТОВ «СТОУН ІНТЕРГРУП», ТОВ «СТРОНГ БРІДЖ КОМПАНІ», ТОВ «ТЕХ-АРТ-БУД», ТОВ «ТК-ФАРО», ТОВ «ТОП ЛЕВЕЛ», ТОВ «ТД «ОЛІМП», ТОВ «ТРІАНА», ТОВ «ТРІО БІЗНЕС ПРОМ», ТОВ «УКРНАФТА», ТОВ «ФАБРИЦИУС», ТОВ «ФІНАНС-АЛЬЯНС», ТОВ «ХАТІОРА» порушення, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін на світлі нафтопродукти в мережі 1625 АЗС у всіх регіонах України, що призводить до обмеження конкуренції.

Розпорядженням Голови Комітету - державного уповноваженого від 27 березня 2017 року № 01/81-р залучено до участі у справі № 143-26.13/153-16 як співвідповідачів ТОВ «АБСОЛ ТРЕЙД», ТОВ «АВАЛАНДЖ ПЛЮС», ТОВ «АЛЬЯНС ПАРТНЕР ГРУП», ТОВ «АРГОТРЕЙД ЛТД», ТОВ «АРГО-УТН», ТОВ «АСАТА ГРУП СОЮЗ», ТОВ «БАЕР ГРУП», ТОВ «БІЗНЕС ПРОМ ІННОВАЦІЯ», ТОВ «БОРАНД ТРЕЙД» ТОВ «БРАЙТОН ЛТД», ТОВ «ГОРИЗОНТ 15», ТОВ «ДРІМ-КОМПАНІ», ТОВ «ДУК ТОРГ», ТОВ «ЕКСПО ПРОМ ІННОВАЦІЯ», ТОВ «ЕНЕРДЖИ-ОІЛ», ТОВ «ІМПЕРІЯ ЛІТ», ТОВ «ІННОВЕЙШН МУЛЬТИМЕДІА», ТОВ «ІНТЕХ СТАНДАРТ» ТОВ «КИТЧЕР-СОЛЮШН», ТОВ «КОМПАНІЯ-СОФЛІТ», ТОВ «КОУЧ ПРАЙМ», ТОВ «ЛАЙК СІТІ», ТОВ «ЛАЙК-СІТІ», ТОВ «ЛАЙФ АЛЬЯНС», ТОВ «ЛАЙФ КОМПАНІ», ТОВ «ЛОТОС-Н», ТОВ «ПАНДОРА-ОІЛ», ТОВ «ПРЕМ`ЄР БІЗНЕС БРУК», ТОВ «ПРЕСТИЖ ПЕТРОЛ», ТОВ «ПРОМИСЛОВО-ТЕХНІЧНА ГРУПА», ТОВ «ПРОМСТРОЙ ПРОЕКТ», ТОВ «РЕСУРС ОІЛ», ТОВ «САЛЕНГ», ТОВ «САНТРЕЙД МАСТЕР», ТОВ «СІЄСТА-ШОП», ТОВ «СОФА ЛТД», ТОВ «СПРЕД-ПРОФІТ», ТОВ «СТАРТ-Н», ТОВ «СТЕФАН АЛЬЯНС», ТОВ «ТРАСТ ІННОВЕЙШН», ТОВ «ТРІУМФ 15», ТОВ «ФІНАНС ПРОЕКТ», ТОВ «ФІНАНС ПРОФІТ ГРУП», ТОВ «ФІТО-ПРОМ ЕВОЛЮШН», ТОВ «ФОРТУНА ФІНАНС», ТОВ «ХЕШТ», ТОВ «ХРОМІЯ», ТОВ «ЮКРЕЙН-СПЕКТОР».

Розпорядженням Голови Комітету - державного уповноваженого від 04 вересня 2017 року № 01/174-р залучено до участі у справі №143-26.13/153-16 як співвідповідачів ТОВ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС», ТОВ «АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН», ПАТ «ТФПНФ «УКРТАТНАФТА», ТОВ «АВТИВ СТИЛЬ», ТОВ «АКТИВ СТИЛЬ», ТОВ «АЛЬТАІР КАПІТАЛ», ТОВ «АСТЕЛ КАР», ТОВ «АСТРА КОРПОРЕЙТ», ТОВ «АТЛАНТА СТАЙЛ», ТОВ «БАТЕН ГРУП», ТОВ «БОЛОНЬЯ КОМПАНІ», ТОВ «ВЕЛЕОНОР», ТОВ «ГАЛСТЕР ГРУП», ТОВ «ГЕТ СТАР», ТОВ «ДАНХОЛД», «ДІСЕТЕРС», ТОВ «ЕВЕЛІН ХАУС», ТОВ «ЕЛІТ СТАЙЛ», ТОВ «ЕЛІТ СУПЕР», ТОВ «ЕНСІС», ТОВ «ІНСІГНІЯ-С», ТОВ «ІНТЕЛТОКС», ТОВ «ІНТЕРКЕПІТАЛ», ТОВ «КАСЕО СОЮЗ», ТОВ «КЛАЙМ-С», ТОВ «ЛУНА СЕРВІС», ТОВ «МАЕСТРО ПРО», ТОВ «МАКСІПРОМ-С», ТОВ «МАРФІН-ІНВЕСТ», ТОВ «МЕДІН КОМПАНІ», ТОВ «МЕЛОНІ», ТОВ «НК ПРИКАРПАТТЯ-ТОРГ», ТОВ «НК ФОРТУНА», ТОВ «ОПТІМ ГРУП», ТОВ «ОПТІНВЕСТ», ТОВ «ПЕНТА СТІЛ», ТОВ «ПОРТО ЛЕНД», TOB «ПРОМКОМЕРЦГРУП», ТОВ «ПРОФІ СМАРТ ТРЕЙД», ТОВ «РОСТ-ТРАСТ», ТОВ «РОТЧЕСТЕР КОМПАНІ», ТОВ «СКАЙРІМ КОМПАНІ», ТОВ «СОФТ-МОБ», ТОВ «СТРАТЕГІЯ СМАРТ ЛЮКС», ТОВ «ТЕХ-ДИЛЕР-МАКС», ТОВ «ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ», ТОВ «ТРЕЙДБІЗНЕС-ІНВЕСТ», ТОВ «ЧЕЛЕНДЖ ТРЕЙД».

Розпорядженням Голови Комітету - державного уповноваженого від 13 липня2018 року № 01/124-р залучено до участі у справі №143-26.13/153-16 як співвідповідача ДП «Фірма «УКРТАТНАФТАСЕРВІС».

Під час розгляду Справи органами Комітету було направлено ряд вимог (більше 200) про надання інформації до суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на ринку світлих нафтопродуктів, органів влади, консалтингових агенцій та банківських установ тощо.

Крім того, Комітетом було надіслано витяги із подання про попередні висновки у справі № 143-26.3/153-16.

Комітетом встановлено, що суб`єкти господарювання - відповідачі в антимонопольній справі, що здійснюють роздрібну реалізацію світлих нафтопродуктів, а саме: ТОВ «АВАЛОН ОЙЛ», ТОВ «АВЕНТА ПЕТРОЛІУМ», ТОВ «АГРОБІЗНЕСТОРГ», ТОВ «АЙАС», ТОВ «АЛЬМАК ІНВЕСТ», ТОВ «АМРАМ», ТОВ «АСТОРА», ТОВ «АТЛАС СИСТЕМ», ТОВ «АТОЙЛ», ТОВ «БАСТАРО», ТОВ «БЕЙТ-ОЙЛ», ТОВ «БЕЛЛ КОМПАНІ», ТОВ «БІЗНЕС МРІЯ», ТОВ «БІЗНЕСТРЕЙД ІНВЕСТ», ТОВ «БРЕНА», ТОВ «БРУНГІС», ТОВ «БУД-ЛАНД-СІТІ», ТОВ «ВАРНА ГРУП», ТОВ «ВЕЛТО СОЮЗ», ТОВ «ВЕРАНЖ», ТОВ «ВІАЛІОН», ТОВ «ВІНЕРГО», ТОВ «ВОЛЕНЕРДЖІ», ТОВ «ВОЛМАКС», ТОВ «ГЕМЕР ТРЕЙД», ТОВ «ГЕРІГАН», ТОВ «ГОЛДЕН АЛЬЯНС», ТОВ «ДАЛМАКС», ТОВ «ДАРАС ГРУП», ТОВ «ДАТА ГОЛД», ТОВ «ДЖЕНЕРІС», ТОВ «ДОНМАС», ТОВ «ЕЛІС СТАР БІЗНЕС», ТОВ «ЗАПОРІЖНАФТОПРОДУКТ ПЛЮС», ТОВ «КАЙРОС БУК», ТОВ «КАРЛ ПЛЮС», ТОВ «КОМПАС Х», ТОВ «КОНСТАНТ ДІВЕЛОПМЕНТ», ТОВ «КОРОНА АЛЬЯНС», ТОВ «ЛУРІЯ», ТОВ «МАГНАТ ГРУП», «МАЛАН ПЛЮС», ТОВ «МАТЕРІЯ-УТН», ТОВ «МІРАНТІС», ТОВ «МІЛАНА ВЕСТ», ТОВ «МІРАНЖ», ТОВ «НАФТАПЕТРОЛІУМ», ТОВ «НЕКС 2010», ТОВ «НЕТРОКС», ТОВ «НК ЗАПОРІЖНАФТОПРОДУКТ», ТОВ «ОЙЛ ТРАСТ», ТОВ «ОЙЛЕНД», ТОВ «ПРЕСТИЖ НАФТА», ТОВ «ПРОФІ БІЗНЕС ГРУП», ТОВ «РЕМ-ТОРГ-СІТІ», ТОВ «РІКС-ТОРГ», ТОВ «РУБІКОН ГРУП», ТОВ «САЙЛЕНД-ГРУП», ТОВ «СВ КОМ ТРЕЙД», ТОВ «СЕНЕРДЖІ ГРУП», ТОВ «СКАЙЛІКС», ТОВ «СТАР ІНВЕСТІНГ ГРУП», ТОВ «СТАРТ ЛІМІТЕД КОМПАНІ», ТОВ «СТОУН ІНТЕРГРУП», ТОВ «СТРОНГ БРІДЖ КОМПАНІ», ТОВ «ТЕХ-АРТ-БУД», ТОВ «ТК-ФАРО», ТОВ «ТОП ЛЕВЕЛ», ТОВ «ТД «ОЛІМП», ТОВ «ТРІАНА», ТОВ «ТРІО БІЗНЕС ПРОМ», ТОВ «ФАБРИЦИУС», ТОВ «ФІНАНС-АЛЬЯНС», ТОВ «ХАТІОРА», ТОВ «АБСОЛ ТРЕЙД», ТОВ «АВАЛАНЖ ПЛЮС», ТОВ «АЛЬЯНС ПАРТНЕР ГРУП», ТОВ «АГРОТРЕЙД ЛТД», ТОВ «АГРО-УТН», ТОВ «АСАТА ГРУП СОЮЗ», ТОВ «БАЕР ГРУП», ТОВ «БІЗНЕС ПРОМ ІННОВАЦІЯ», ТОВ «БОРАНД ТРЕЙД», ТОВ «БРАЙТОН ЛТД», ТОВ «ГОРИЗОНТ 15», ТОВ «ДУК ТОРГ», ТОВ «ЕКСПО ПРОМ ІННОВАЦІЯ», ТОВ «ЕНЕРДЖИ-ОІЛ», ТОВ «ІМПЕРІЯ ЛІТ», ТОВ «ІННОВЕЙШН МУЛЬТІМЕДІА», ТОВ «ІНТЕХ СТАНДАРТ», ТОВ «КИТЧЕР-СОЛЮШН», ТОВ «КОМПАНІЯ-СОФЛІТ», ТОВ «КОУЧ ПРАЙМ», ТОВ «ЛАЙК СІТІ», ТОВ «ЛАЙК-СІТІ», ТОВ «ЛАЙФ АЛЬЯНС», ТОВ «ЛАЙФ КОМПАНІ», ТОВ «ЛОТОС-Н», ТОВ «ПАНДОРА-ОІЛ», ТОВ «ПРЕМ`ЄР БІЗНЕС БРУК», ТОВ «ПРЕСТИЖ ПЕТРОЛ», ТОВ «ПРОМИСЛОВО-ТЕХНІЧНА ГРУППА», ТОВ «ПРОМСТРОЙ ПРОЕКТ», ТОВ «РЕСУРС ОІЛ», ТОВ «САЛЕНГ», ТОВ «САНТРЕЙД МАСТЕР», ТОВ «СІЄСТА-ШОП», ТОВ «СОФА ЛТД», ТОВ «СПРЕД-ПРОФІТ», ТОВ «СТАРТ-Н», ТОВ «СТЕФАН АЛЬЯНС», ТОВ «ТРАСТ ІННОВЕЙШН», ТОВ «ТРІУМФ 15», ТОВ «ФІНАНС ПРОЕКТ», ТОВ «ФІНАНС ПРОФІТ ГРУП», ТОВ «ФІТО-ПРОМ ЕВОЛЮШН», ТОВ «ФОРТУНА ФІНАНС», ТОВ «ХЕШТ», ТОВ «ХРОМІЯ», ТОВ «ЮКРЕЙН-СПЕКТОР», ТОВ «АВТИВ СТИЛЬ», ТОВ «АКТИВ СТИЛЬ», ТОВ «АЛЬТАІР КАПІТАЛ», ТОВ «АСТЕЛ КАР», ТОВ «АСТРА КОРПОРЕЙТ», ТОВ «АТЛАНТА СТАЙЛ», ТОВ «БАТЕН ГРУП», ТОВ «БОЛОНЬЯ КОМПАНІ», ТОВ «ВЕЛЕОНОР», ТОВ «ГАЛСТЕР ГРУП», ТОВ «ГЕТ СТАР», ТОВ «ДАНХОЛД», ТОВ «ДІСЕТЕРС», ТОВ «ЕВЕЛІН ХАУС», ТОВ «ЕЛІТ СТАЙЛ», ТОВ «ЕЛІТ СУПЕР», ТОВ «ЕНСІС», ТОВ «ІНСІГНІЯ-С», ТОВ «ІНТЕЛТОКС», ТОВ «ІНТЕРКЕПІТАЛ», ТОВ «КАСЕО СОЮЗ», ТОВ «КЛАЙМ-С», ТОВ «ЛУНА СЕРВІС», ТОВ «МАЕСТРО ПРО», ТОВ «МАКСІПРОМ-С», ТОВ «МАРФІН-ІНВЕСТ», ТОВ «МЕДІН КОМПАНІ», ТОВ «МЕЛОНІ», ТОВ «НК ПРИКАРПАТТЯ-ТОРГ», ТОВ «НК ФОРТУНА», ТОВ «ОПТІМ ГРУП», ТОВ «ОПТІНВЕСТ», ТОВ «ПЕНТА СТІЛ», ТОВ «ПОРТО ЛЕНД», ТОВ «ПРОМКОМЕРЦГРУП», ТОВ «ПРОФІ СМАРТ ТРЕЙД», ТОВ «РОСТ-ТРАСТ», ТОВ «РОТЧЕСТЕР КОМПАНІ», ТОВ «СКАЙРІМ КОМПАНІ», ТОВ «СОФТ-МОБ», ТОВ «СТРАТЕГІЯ СМАРТ ЛЮКС», ТОВ «ТЕХ-ДИЛЕР-МАКС», ТОВ «ТЕХ-МОДУЛЬ-ПРОЕКТ», ТОВ «ТРЕЙДБІЗНЕС-ІНВЕСТ», ТОВ «ЧЕЛЕНДЖ ТРЕЙД», ТОВ «ДРІМ КОМПАНІ», ДП «ФІРМА «УКРТАТНАФТАСЕРВІС» (далі - оператори автозаправних станцій або оператори АЗС) є юридичними особами та здійснюють/здійснювали свою діяльність відповідно до законодавства України.

Засновниками операторів АЗС - відповідачів в антимонопольній справі є як фізичні особи, так і юридичні, у більшості випадків фізичні особи одночасно є директорами цих товариств.

Видами діяльності зазначених вище суб`єктів господарювання згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зокрема, є: код КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним; код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Комітетом встановлено, що ПАТ «УКРНАФТА» є юридичною особою, яка діє відповідно до законодавства України. Згідно відомостей щодо ПАТ «УКРНАФТА», які містяться в ЄДР, видами діяльності товариства є, зокрема:

- код КВЕД 06.10 Добування сирої нафти (основний);

- код КВЕД 06.20 Добування природного газу;

- код КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним;

- код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Суб`єкт господарювання, що здійснює виробництво, продаж світлих нафтопродуктів та комісійну торгівлю:

ПАТ «УКРТАТНАФТА» є юридичною особою, яка діє відповідно до законодавства України.

Відповідно до відомостей щодо ПАТ «УКРТАТНАФТА», які містяться в ЄДР, видами діяльності товариства є, зокрема:

- код КВЕД 19.20 Виробництво продуктів нафтоперероблення (основний);

- код КВЕД 20.59. Виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у.;

- код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами;

- код КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

Суб`єкти господарювання, що здійснюють продаж світлих нафтопродуктів через паливні картки «АВІАС» (далі - компанії «АВІАС»):

- ТОВ «ВТФ «АВІАС» є юридичною особою, яка діє відповідно до законодавства України. Як вбачається з відомостей щодо ТОВ «ВТФ «АВІАС», які містяться в ЄДР, видами діяльності товариства є, зокрема: код КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним (основний); код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; згідно з інформацією, яка міститься ЄДР, у стані припинення з 31.07.2017.

- ТОВ «ТД «АВІАС» є юридичною особою, яка діє відповідно до законодавства України. Відповідно до відомостей щодо ТОВ «ТД «АВІАС», які містяться в ЄДР, видами діяльності товариства є, зокрема: код КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним; код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний).

- ТОВ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС» є юридичною особою, яка діє відповідно до законодавства України. Згідно відомостей щодо ТОВ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС», які містяться в ЄДР, видами діяльності товариства є, зокрема: код КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним (основний); код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

- ТОВ «АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН» є юридичною особою, яка діє відповідно до законодавства України. Відповідно до відомостей щодо ТОВ «АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН», які містяться в ЄДР, видами діяльності товариства є, зокрема: код КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним; код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний).

Комітетом зазначено, що ринки роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами формуються за рахунок послуг із роздрібної торгівлі пальним, виробленим із нафтової або газової сировини, що використовується в двигунах внутрішнього згорання.

Під роздрібною торгівлею розуміється продаж бензинів моторних та дизельного пального кінцевому споживачу, який використовує цей товар як моторне пальне, незалежно від форми розрахунків (готівкова, безготівкова, смарткартки, талони тощо).

Згідно з Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442, роздрібна торгівля бензинами та дизельним пальним має здійснюватися виключно на автозаправних станціях (АЗС) із застосуванням спеціального обладнання з дотриманням відповідних стандартів, норм та правил, передбачених чинним законодавством.

Отже, основною споживчою властивістю послуг із роздрібної реалізації нафтопродуктів, що використовуються як моторне пальне, є продаж цих нафтопродуктів на АЗС із застосуванням спеціального обладнання (паливно-розподільчих колонок).

За споживчими властивостями та функціональним призначенням бензини та дизельне пальне не є взаємозамінними між собою, оскільки кожен із них може бути використаний тільки для певних видів транспортних засобів, облаштованих відповідними двигунами чи іншим устаткуванням, або потребує технічного переобладнання транспортного засобу.

Враховуючи викладене, товарними межами ринків є роздрібна торгівля бензинами та дизельним паливом через мережу стаціонарних АЗС.

За споживчими характеристиками, умовами споживання та цінами окремих видів нафтопродуктів виділяються такі товарні межі ринків:

- роздрібна торгівля високооктановими бензинами (А-92, А-95);

- роздрібна торгівля дизельним пальним.

Комітетом зазначено, що відповідачі в антимонопольній справі здійснюють господарську діяльність на території України щодо роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, видобутими переважно з української нафти виробництва ПАТ «УКРТАТНАФТА».

У період з 2015 по 2016 рік та протягом січня-серпня 2017 року відповідачі в антимонопольній справі через мережу стаціонарних АЗС реалізовували світлі нафтопродукти виробництва ПАТ «УКРТАТНАФТА», зокрема, таких видів:

- бензин підвищеної якості А-92-Євро виду ІІ класу С згідно з ДСТУ 4839:2007 (з присадками марки Keropur ENERGY концерну BASF);

- бензин підвищеної якості А-95-Євро виду ІІ класу D згідно з ДСТУ 4839:2007 (з присадками марки Keropur ENERGY концерну BASF);

- бензин А-92-Євро4- Е5 згідно з ДСТУ 7687:2015 (з присадками Keropur ENERGY концерну BASF);

- бензин А-95-Євро4-Е5 згідно з ДСТУ 7687:2015;

- бензин А-95-Євро4- Е5 згідно з ДСТУ 7687:2015 (з присадками Keropur ENERGY концерну BASF);

- бензин А-92-Євро5- Е5 згідно з ДСТУ 7687:2015 (з присадками Keropur ENERGY концерну BASF);

- бензин А-92-Євро5- Е5 згідно з ДСТУ 7687:2015 (з присадками Keropur ENERGY концерну BASF);

- паливо альтернативне ЕСО 95 Е50 SUPER;

- паливо дизельне (Євро) F виду ІІ згідно з ДСТУ 4840:2007 (з присадками марки Keropur DP ENERGY концерну BASF);

- паливо дизельне (Євро) С виду ІІ згідно з ДСТУ 4840:2007 (з присадками марки Keropur DP ENERGY концерну BASF);

- паливо дизельне Л-Євро4-ВО згідно з ДСТУ 7688:2015 (з присадками марки Keropur ENERGY концерну BASF);

- паливо дизельне Л-Євро5-ВО згідно з ДСТУ 7688:2015 (з присадками марки Keropur ENERGY концерну BASF);

- паливо дизельне 3-Євро5-ВО згідно з ДСТУ 7688:2015 (з присадками марки Keropur ENERGY концерну BASF);

- паливо дизельне Арк-Євро4-ВО згідно з ДСТУ 7688:2015 (з присадками марки Keropur ENERGY концерну BASF);

- паливо дизельне Арк-Євро5-ВО згідно з ДСТУ 7688:2015 (з присадками марки Keropur ENERGY концерну BASF).

Комітетом зазначено, що при виробництві бензину та дизельного пального ENERGY використовується синтетичний багатофункціональний пакет присадок, розроблений для цього продукту німецьким концерном BASF.

Синтетичний багатофункціональний пакет присадок марки Keropur® ENERGY створений на основі унікальної технології KEROCOM®PIBA концерну BASF.

Ця торговельна марка зареєстрована ексклюзивно й була розроблена спеціально для використання виробником ПАТ «УКРТАТНАФТА».

Тобто, однією з ознак мережі АЗС «АВІАС» є реалізація бензину та дизельного пального перевежно марки Keropur® ENERGY виробництва ПАТ «УКРТАТНАФТА».

Ринки роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами є регіональними.

Територіальні (географічні) межі ринків роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, бензинами та дизельним паливом охоплюють території окремих регіонів, у тому числі частин регіонів, внаслідок економічної недоцільності та додаткових витрат часу, необхідних споживачам на придбання вказаного товару за межами цих територій.

Згідно з даними Державної служби статистики України, в Україні роздрібна торгівля світлими нафтопродуктами здійснюється через понад 6 000 АЗС, розташованих у всіх регіонах України.

Відповідно до інформації з відкритих джерел (https://avias.ua/), «АВІАС» - найбільша мережа АЗС в Україні (далі - мережа «АВІАС»).

Мережа «АВІАС» у 2015 році об`єднувала 1625 автозаправних станцій у всіх регіонах України, а в 2016 році - 1528 (1540 на сайті АВІАС), що становить більше 25 відсотків загальної кількості АЗС України.

Частка реалізації світлих нафтопродуктів через мережу «АВІАС» у 2016 році становила 43 % від загального обсягу реалізації світлих нафтопродуктів і газу в Україні, а протягом січня - серпня 2017 року - 41 %.

Комітетом зазначено, що найбільша частка реалізації світлих нафтопродуктів мережі «АВІАС» належить оператору ПАТ «УКРНАФТА» (бренд УКРНАФТА). Так, у 2016 році частка реалізації світлих нафтопродуктів ПАТ «УКРНАФТА» у мережі «АВІАС» становила близько 44 % (у розрізі видів палива: бензину близько 40 %, дизельного пального близько 50 %), а в січні-серпні 2017 року - 42 % (у розрізі видів палива: бензину близько 40 %, дизельного пального близько 45 %).

Частка реалізації світлих нафтопродуктів через мережу «АВІАС» протягом 2015 - 2017 років у деяких областях України перевищує 35 %, зокрема це Дніпропетровська, Одеська, Вінницька, Житомирська, Полтавська, Рівненська, Черкаська, Запорізька, Чернігівська та Сумська області. При цьому частка реалізації світлих нафтопродуктів у розрізі видів палива в деяких областях становить: бензину до 75 %, дизельного пального до 89 %.

Комітетом зазначено, що у межах Житомирської області монопольне (домінуюче) становище займали ТОВ «Еліт Нафта» та ТОВ «Тріада плюс».

У межах Одеської області монопольне (домінуюче) становище займало ПАТ «УКРНАФТА».

У межах Івано-Франківської області монопольне становище займало ПАТ «УКРНАФТА» у сукупності з іншими суб`єктами господарювання:

У межах Херсонської області монопольне становище займали «УКРНАФТА» у сукупності з іншими суб`єктами господарювання та ТОВ «Сент-Плюс».

У межах Волинської області монопольне становище займало ТзОВ «Волинський нафтовий дім», ПАТ «УКРНАФТА», ТзОВ «МДФ-Універсал» у сукупності з іншими суб`єктами господарювання.

У межах Чернівецької області монопольне становище займало ТОВ «Альфа-Петрол», ТОВ «Мавекс-Петрол», ТОВ «Феволе-Центр», ПАТ «УКРНАФТА» у сукупності з іншими суб`єктами господарювання.

У межах Вінницької області монопольне становище займало ТОВ «Сегіна» та ПАТ «УКРНАФТА».

У межах Тернопільської області монопольне становище займали ПАТ «УКРНАФТА», ТОВ «Тернопільопторг», ТОВ «Парт-2» у сукупності з іншими суб`єктами господарювання.

У межах Рівненської області монопольне становище займало ПАТ «УКРНАФТА», ТОВ «Джерал-Ойл» у сукупності з іншими суб`єктами господарювання.

У межах Полтавської області монопольне становище займало ТОВ «Кременчукнафтопродукт» та ПАТ «УКРНАФТА».

У межах Черкаської області монопольне становище займали ПАТ «УКРНАФТА», ТОВ «Октан трейд» та ТОВ «РітейлОіл».

У межах Запорізької області монопольне становище займало ПАТ «УКРНАФТА» та ТОВ «Запоріжнафтопродуктгруп».

У межах Кіровоградської області монопольне становище займало ТОВ «Ювента-Оіл».

У межах Дніпропетровської області монопольне становище займали ПАТ «УКРНАФТА» та ТОВ «Еліта Ойл».

Отже, Комітетом встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснювали свою діяльність під брендами УКРНАФТА, ANP, АВІАС плюс, АВІАС, МАВЕКС, ЮКОН, Rubіx, ЮКОН Сервіс, SentosaOіl, ЗНП, мали значний вплив на регіональні ринки роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами.

Територіальними (географічними) межами ринків роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, є відповідні регіони, їх частини, населені пункти, траси. Отже ринки роздрібної реалізації світлих нафтопродуктів є регіональними ринками.

Аналіз АЗС мережі «АВІАС» був здійснений Комітетом відповідно до інформації з відкритих джерел, а саме із сайту http://azs.uapetrol.com/roads.html, де розміщено карту України, на якій зображено розташування автозаправних станцій, зокрема тих, які працюють під брендами: «УКРНАФТА», «АВІАС плюс», «АВІАС», «ANP», «ЮКОН», «ЮКОН сервіс», «Rubix», «SentosaOil», «МАВЕКС», «ЗНП», та з урахуванням адрес, наданих у відповідях під час розгляду справи.

Оскільки зазначені АЗС працюють по всій території України, до прикладу Комтетом було взято такі автошляхи: європейського значення - Е50, міжнародного - М18, М19, а також автошляхи, які проходять в територіальних межах Дніпропетровської (відрізок автошляху М18), Житомирської (відрізок автошляху Н23) та Одеської областей (відрізок автошляху М21).

Так, відповідачі в антимонопольній справі є учасниками таких ринків та конкурують між собою майже в кожній області, в яких реалізуються світлі нафтопродукти, зокрема:

- На автошляху E50 - автошлях європейського значення на території України. Проходить територією Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької, Вінницької, Черкаської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Донецької, Луганської областей. Починається в місті Ужгород Закарпатської області та далі збігається з міжнародною автомагістраллю М08 (обхід Ужгорода), М06 (Ужгород - Мукачево - Стрий), М12 (Стрий - Тернопіль - Вінниця - Кропивницький - Знам`янка), М04 (Знам`янка - Дніпро - Донецьк - Дебальцеве) і М03 (ділянка Дебальцеве - Довжанське). Закінчується E50 на пропускному пункті Довжанський Луганської області. На відрізку зазначеного шляху розташовано 114 АЗС, які працюють, зокрема, під брендами: «АВІАС плюс», «УКРНАФТА», «ANP», «МАВЕКС», «ЗНП», «SentosaOil», «ЮКОН», «Rubix».

- Автошлях М19 - автомобільний шлях міжнародного значення на території України довжиною 512 км, пролягає через міста Волинської області: Ратне, Ковель, Рожище, Луцьк; Рівненської області: Дубно; Тернопільської області: Кременець, Вишнівець, Збараж, Тернопіль, Теребовля, Копичинці, Чортків, Заліщики; Чернівецької області: Кіцмань, Чернівці. На відрізку зазначеного шляху розташовано 36 АЗС, які працюють, зокрема, під брендами: «АВІАС плюс», «УКРНАФТА», «ANP», «МАВЕКС».

- Автошлях М18 - автомобільний шлях міжнародного значення на території України. Проходить територією Харківської, Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської областей. На відрізку зазначеного шляху розташовано 45 АЗС, які працюють, зокрема, під брендами: «АВІАС плюс», «УКРНАФТА», «ANP», «МАВЕКС», «ЗНП», «SentosaOil».

- Автошлях Н23 - автомобільний шлях національного значення на території України. Проходить територією Дніпропетровської області. На відрізку зазначеного автошляху розташовано 16 АЗС, які працюють, зокрема, під брендами: «УКРНАФТА», «ANP», «АВІАС плюс», «SentosaOil».

- Автошлях М21 - автомобільний шлях міжнародного значення на території України. Проходить територією Житомирської області через населені пункти Виступовичі, Овруч, Коростень, Черняхів, Житомир. На відрізку зазначеного автошляху розташовано 16 АЗС, які працюють, зокрема, під брендами: «УКРНАФТА», «ANP», «АВІАС плюс».

- Автошлях Н33 - автомобільний шлях територіального значення в Одеській області. Проходить територією Білгород-Дністровського та Овідіопольського районів через Монаші - Білгород-Дністровський - Овідіополь - Одесу. Загальна довжина - 94,2 км. На відрізку зазначеного шляху розташовано 18 АЗС, які працюють, зокрема, під брендами: «УКРНАФТА», «МАВЕКС».

Тобто, оператори АЗС мережі «АВІАС» є конкурентами на значній кількості регіональних ринків роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами. А на певних регіональних ринках ряд операторів АЗС мережі «АВІАС» мають структурні ознаки монопольного домінуючого становища, що свідчить про їх вплив на ринки.

Комітетом встановлено, що у сфері роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами через АЗС діє паливний проект «АВІАС», що характеризує себе як система безготівкових розрахунків за паливними картками та скретч-картками «АВІАС» (далі - паливний проект «АВІАС»).

Компанія «АВІАС» пропонує форми безготівкових розрахунків на АЗС у вигляді системи:

- паливних карток (альтернатива смарткарт);

- скретчкарток.

Паливні картки розрізняються за видом пально-мастильних матеріалів (далі - ПММ) (А-80, А-92, А-95, ДТ).

Паливна скретчкартка компанії «АВІАС» - довірчий документ, що підтверджує право його власникам на отримання на АЗС певного виду палива (А-80, А-92, А-95,

А-95EURO, ДП) у кількості номіналу карти.

Скретчкартки та паливні картки певного виду ПММ відрізняються за регіоном дії:

- міжрегіональні (напис на картці - «Україна»), за якими можна отримати ПММ на будь якій з АЗС України, які обслуговують скретчкартки та паливні картки «АВІАС»;

- регіональні (напис на картці - назва обласного центру), які продаються й отоварюються тільки на території області, вказаної на картці.

Розрахунки за реалізовані паливні картки «АВІАС» відбуваються в кінці кожного місяця вже між компанією «АВІАС» та оператором АЗС, який здійснив відпуск нафтопродуктів за карткою «АВІАС».

Комітет у рішенні зазначає, що на початок 2016 року мережа АЗС учасників паливного проекту групи «АВІАС» об`єднувала 1625 АЗС по всіх областях України, на початок 2017 року - 1540 (відповідно до сайту компанії «АВІАС»).

Розподіл мережі АЗС «АВІАС» за областями і брендами за період 2016, січень - серпень 2017 років наведений у таблиці 2 оскаржуваного рішення.

Комітетом зазначено, що більшість АЗС працюють під брендами УКРНАФТА, ANP, АВІАС плюс, АВІАС, МАВЕКС, ЮКОН, ЮКОН Сервіс, Rubіx, SentosaOіl, ЗНП.

При цьому під брендом УКРНАФТА працює 537 АЗС, що становить 35 % від загальної кількості АЗС учасників паливного проекту «АВІАС».

Комітет зазначив, що ПАТ «УКРНАФТА», по-перше, є власником найбільшої мережі автозаправних станцій на території України, по-друге, одна із найперших серед операторів АЗС почала брати участь у паливному проекті «АВІАС», а саме з кінця 2004 року, у подальшому згідно із сайтом https://avias.ua/ стала паливним партнером.

У паливному проекті «АВІАС» також брала участь банківська установа, зокрема протягом 2012 - 2016 років це було ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі - Банк). Між Банком та ТОВ ВТФ «АВІАС» був укладений договір «Про надання послуг» від 01.02.2007 №1. Завданнями Банку щодо паливного проекту «АВІАС» були: надавати програмні продукти, необхідні для проведення операцій за паливними картками; забезпечувати можливість поповнення паливних карток; проводити цілодобове блокування паливних карт за заявою ТОВ ВТФ «АВІАС» або власника паливної картки; забезпечувати цілодобову консультацію власників паливних карт; укладати договори з корпоративними клієнтами на обслуговування за скретчкартками; зберігати скретчкартки з подальшою видачею на вимогу уповноваженої особи; прийом платежів від клієнтів фізичних осіб за паливними скретчкартками.

Так, роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

Оператори АЗС - відповідачі в антимонопольній справі здійснюють господарську діяльність на території України щодо роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами через власну або орендовану мережу АЗС.

У період 2015 - серпня 2017 року встановлено наступне.

Учасниками паливного проекту «АВІАС» виступають:

1) Оператори АЗС (169 операторів АЗС, у т. ч. ПАТ «УКРНАФТА»), які здійснюють діяльність із реалізації світлих нафтопродуктів на АЗС мережі «АВІАС».

У 2016 році частка реалізації світлих нафтопродуктів за скретчкартками та паливними картками мережі «АВІАС» становила 24 % загального обсягу реалізації АЗС, що входять до мережі «АВІАС». При цьому в розрізі видів пального частка становить: бензину - 16 %, дизельного пального - 38 %.

У січні-серпні 2017 року частка реалізації світлих нафтопродуктів за скретчкартками та паливними картками мережі «АВІАС» становила 22 % загального обсягу реалізації мережі «АВІАС». При цьому в розрізі видів пального частки становлять: бензину - 14 %, дизельного пального - 32 %.

2) 4 компанії «АВІАС», які є Центром організації та координації паливного проекту «АВІАС»: ТОВ ВТФ «АВІАС» (діяло з 2004 до кінця 2015 року); ТОВ «ТД «АВІАС» (діяло із серпня 2015 до кінця 2016 року); ТОВ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС» (діяло з вересня 2016 до початку 2017 року); ТОВ «АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН» (діяло із січня 2017 до початку 2018 року).

Кожен із зазначених суб`єктів господарювання у відповідний період діяльності здійснював реалізацію світлих нафтопродуктів через мережу АЗС за допомогою паливних карток «АВІАС» (скретчкартки та паливні картки), уклавши договори поставки з операторами АЗС.

3) Вітчизняний виробник нафтопродуктів - ПАТ «УКРТАТНАФТА», паливо якого реалізовувалось через АЗС мережі «АВІАС».

Аналіз матеріалів антимонопольної справи свідчить, що виробник ПАТ «УКРТАТНАФТА» здійснював не лише оптовий продаж нафтопродуктів операторам АЗС мережі «АВІАС» та компаніям «АВІАС», а й сам здійснював роздрібний продаж нафтопродуктів власного виробництва через операторів АЗС мережі «АВІАС» за договорами комісії і тим самим брав участь у паливному проекті «АВІАС».

Комітет зазначив, що про відносини між компаніями «АВІАС» та виробником ПАТ «УКРТАТНАФТА» свідчить значна кількість укладених договорів. Зокрема, протягом 2015-2017 років ПАТ «УКРТАТНАФТА» укладає ліцензійні договори на право використання знаків для товарів та послуг із ТОВ ВТФ «АВІАС» і ТОВ «ТД «АВІАС». Про більш тісні й довірчі відносини свідчить значна кількість укладених договорів фінансової допомоги компаніями «АВІАС» на користь ПАТ «УКРТАТНАФТА».

Комітетом встановлено, що оператори АЗС здійснювали свою діяльність переважно, на території тієї адміністративної одиниці (області), де були зареєстровані початково.

Враховуючи переважну однорідність розподілу брендів АЗС мережі «АВІАС» по Україні, для прикладу Комітетом наводено аналіз відносин складу учасників паливного проекту «АВІАС» у Вінницькій області (45 АЗС), у Дніпропетровській області (209 АЗС), у м. Києві та Київській області (59 АЗС).

Вінницька область.

Протягом 2015-2016 років та січня-серпня 2017 року на території Вінницької області працювало 45 АЗС під брендами «УКРНАФТА», «АВІАС плюс», «ANP». При цьому на 16 АЗС оператором є ПАТ «УКРНАФТА», яке надавало послуги з відпуску нафтопродуктів, використовуючи власне майно.

Протягом 2011 - серпня 2017 року діяльність операторів на зазначених АЗС на території Вінницької області здійснювали: ТОВ «МІКО-5», ТОВ «КОЛУМБІНІ», ТОВ «СЕН-10», ТОВ «СЕГІНА», ТОВ «АТОЙЛ», ТОВ «ВІНЕРГО», ТОВ «БІОТО», ТОВ «НАТЕЛЬ», ТОВ «ТОП ЛЕВЕЛ», ТОВ «САЙЛЕНД-ГРУП», ТОВ «ІНТЕХ СТАНДАРТ», ТОВ «ЛАЙК СІТІ», ТОВ «ПРОМКОМЕРЦГРУП» та ТОВ «АСТРА КОРПОРЕЙТ».

Так, ТОВ «МІКО-5» і ТОВ «КОЛУМБІНІ» протягом 2011 - 2013 років здійснювали діяльність операторів за різними адресами розташування АЗС.

Після припинення діяльності ТОВ «МІКО-5» за більшістю адрес розташування АЗС, з 04.02.2013 функції оператора АЗС здійснює нова юридична особа ТОВ «СЕН-10», яка працювала в період з 07.02.2013 по 01.07.2014 на тих же АЗС, що й ТОВ «МІКО-5».

ТОВ «КОЛУМБІНІ» за певними адресами розташування АЗС здійснювало діяльність протягом 2011-2012 років і по 14.01.2013. На зміну йому вже з 15.01.2013 приходить ТОВ «СЕГІНА», яке здійснює реалізацію на цих АЗС по 01.07.2014.

Після припинення діяльності, як оператора АЗС, в один день - 01.07.2014ТОВ «СЕН-10» і ТОВ «СЕГІНА» були змінені на суб`єктів господарювання - ТОВ «АТОЙЛ» і ТОВ «ВІНЕРГО» відповідно.

Обидва товариства (ТОВ «АТОЙЛ» і ТОВ «ВІНЕРГО») працювали на відповідній території півроку і припинили свою діяльність майже одночасно - 15.01.2015 і 16.01.2015 відповідно.

Наступними суб`єктами господарювання, які розпочали свою діяльність за цими ж адресами АЗС одночасно (із січня 2015 року ), стали ТОВ «ОЛОНДАР» (на АЗС, де оператором було ТОВ «АТОЙЛ») і ТОВ «БРЕНА» (на АЗС, де оператором було ТОВ «ВІНЕРГО»). Зазначені оператори працювали до серпня 2015 року.

Наступними суб`єктами господарювання, які розпочали свою діяльність за цими ж адресами АЗС одночасно (з 01.08.2015), стали ТОВ «БІОТО» (на АЗС, де оператором було ТОВ «ОЛОНДАР») і ТОВ «НАТЕЛЬ» (на АЗС, де оператором було ТОВ «БРЕНА»).

У ході розслідування Комітетом також встановлено, що відповідно до інформації з ЄДР

ТОВ «БІОТО» і ТОВ «НАТЕЛЬ» зареєстровані в один день - 06.05.2015.

Пропрацювавши менше ніж півроку, зазначені товариства одночасно (01.06.2016) передають свої АЗС іншим юридичним особам, а саме: частково ТОВ «ТОП ЛЕВЕЛ», ТОВ «САЙЛЕНД-ГРУП» (які приходять на зміну їм одночасно) і ПАТ «УКРНАФТА».

У свою чергу, частина АЗС, оператором яких було ПАТ «УКРНАФТА», переходять до ТОВ «ТОП ЛЕВЕЛ» і ТОВ «САЙЛЕНД-ГРУП».

Тобто, протягом першого півріччя 2016 року відбувається розподілення АЗС між операторами мережі «АВІАС», які діяли в Вінницькій області.

Обидва товариства - ТОВ «ТОП ЛЕВЕЛ» і ТОВ «САЙЛЕНД-ГРУП» - вже через п`ять місяців 2016 року припинили діяльність із продажу пального через відповідні АЗС, а на їх місці почали працювати ТОВ «ІНТЕХ СТАНДАРТ» і ТОВ «ЛАЙК СІТІ» (із червня 2016 року). Також встановлено, що обидва товариства зареєстровані за однаковою юридичною адресою: 22400, Вінницька обл., Калинівський р-н, м. Калинівка, вул. М. Грушевського, буд. 5.

Наприкінці 2016 року (23.12.2016) ТОВ «ІНТЕХ СТАНДАРТ» і ТОВ «ЛАЙК СІТІ» одночасно змінюють на ТОВ «ПРОМКОМЕРЦГРУП» і ТОВ «АСТРА КОРПОРЕЙТ». При цьому вони зареєстровані за однаковою адресою: 22400, Вінницька обл., Калинівський р-н, м. Калинівка, вул. М. Грушевського, буд. 5. За цією ж адресою були зареєстровані товариства, які здійснювали діяльність операторів АЗС на території Вінницької області: ТОВ «ІНТЕХ СТАНДАРТ», ТОВ «ЛАЙК СІТІ».

Також в оскаржуваному рішенні, Комітетом встановлено, що посадові особи (директори) або засновники товариств, які здійснювали діяльність операторів АЗС на території Вінницької області, є найманими працівниками інших товариств, зокрема, ТОВ «ВТФ «АВІАС», ТОВ «ТД «АВІАС», ТОВ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС», ТОВ «АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН».

Крім того, встановлено, що певні особи, які є керівниками, засновниками товариств учасників паливного проекту «АВІАС», які здійснювали діяльність операторів АЗС на території Вінницької області, одночасно є найманими працівниками ПАТ «УКРНАФТА».

Отже, аналіз операторів АЗС у Вінницькій області на предмет їх особового складу, за висновком Комітету, свідчить про те, що при доволі частій зміні юридичних осіб управління ними залишається за вузьким колом осіб, які приймають управлінські рішення щодо початку або припинення певного виду господарської діяльності. В окремих випадках одні й ті ж самі особи одночасно є не тільки директорами (підписантами) або засновниками товариств, але одночасно й найманими працівниками інших суб`єктів господарювання.

Дніпропетровська область.

Протягом 2015 - серпня 2017 року на території Дніпропетровської області працювало 209 АЗС під брендами «УКРНАФТА», «АВІАС», «АВІАС плюс», «SentosaOil», «ЮКОН», «ЮКОН Сервіс», «Rubix», ANP.

На 67 АЗС, що становить 32 % від загальної кількості станцій, оператором є ПАТ «УКРНАФТА», яке надавало послуги з нафтопродуктів, використовуючи власне майно.

Іншими суб`єктами господарювання, які здійснювали діяльність операторів на території Дніпропетровської області в певні періоди, протягом 2012 - 2017 років були: ТОВ «НК ПАРТНЕР», ТОВ «ДІКТОН», ТОВ «ЕЛІТА ОЙЛ», ТОВ «АЛЬМАТЕЯ ОЙЛ», ТОВ «ВЕЛЕС ОЙЛ», ТОВ «ВІНМАЛЬ», ТОВ «РЕВІТАЛЬ», ТОВ «ТІМОР Д», ТОВ «АЙРОН ЮНІОН», ТОВ «ТЕХ-ЦЕНТР-Н», ТОВ «АСПЕКТ ОЙЛ», ТОВ «ГРІФФ-Н», ТОВ «ФОКСТЕР», ТОВ «ОРЕЛЬЄН», ТОВ «ТІРОЛ ПЛЮС», ТОВ «Т.О.Н.», ТОВ «АЛЬФАР ПЛЮС», ТОВ «ЕНЕРГІЯ ОЙЛ», ТОВ «БРУНГІС», ТОВ «ДАГОМЕЯ», ТОВ «ВЕРАНЖ», ТОВ «ПРАЙМІКС», ТОВ «ТЕМП ОЙЛ», ТОВ «ЛІВЕД ОЙЛ», ТОВ «ОНІКА ПЛЮС», ТОВ «АНТЕЙ ОЙЛ», ТОВ «МАГНАТ ГРУП», ТОВ «АДРИД», ТОВ «ХАННА ГРУПП», ТОВ «ФАБРИЦИУС», ТОВ «ЛАБІ ТРЕЙД», ТОВ «ОЛІМП ОЙЛ», ТОВ «АДАМАНТ ОЙЛ», ТОВ «СЕГМЕНТ ОЙЛ», ТОВ «ЮКОН СЕРВІС ГРУП», ТОВ «ЛУРІЯ», ТОВ «СЕНЕРДЖІ ГРУП», ТОВ «ОЙЛЕНД», ТОВ «ПРОФІ БІЗНЕС ГРУП», ТОВ «ТД ОЛІМП», ТОВ «ФІНАНС АЛЬЯНС», ТОВ «ГОЛДЕН АЛЬЯНС», ТОВ «БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ», ТОВ «АВАЛАНДЖ ПЛЮС», ТОВ «ДУГ ТОРГ», ТОВ «АЛЬЯНС ПАРТНЕР ГРУП», ТОВ «ЛАЙФ АЛЬЯНС», ТОВ «СПРЕД-ПРОФІТ», ТОВ «ФІНАНС ПРОЕКТ», ТОВ «ФОРТУНА ФІНАНС», ТОВ «ХЕШТ», ТОВ «ДІСЕТЕРС», ТОВ «ТЕХ-ДИЛЕР-МАКС», ТОВ «ІНТЕЛТОКС», ТОВ «ЕЛІТ СУПЕР», ТОВ «СКАЙРІМ КОМПАНІ», ТОВ «ДАНХОЛД», ТОВ «ІНТЕРКЕПІТАЛ» та ТОВ «СОФТ-МОБ».

Так, протягом 2012 - 2014 років одночасно під різними адресами розташування АЗС діяльність операторів АЗС здійснювали ТОВ «ТІМОР Д», ТОВ «ВІНМАЛЬ», ТОВ «РЕВІТАЛЬ», ТОВ «ВЕЛЕС ОЙЛ», ТОВ «АЛЬМАТЕЯ ОЙЛ», ТОВ «НК ПАРТНЕР», ТОВ «ЕЛІТА ОЙЛ» і ТОВ «ДІКТОН».

У серпні 2014 року було змінено одночасно юридичних осіб ТОВ «РЕВІТАЛЬ» і ТОВ «ЕЛІТА ОЙЛ» на ТОВ «АЙРОН ЮНІОН» і ТОВ «АСПЕКТ ОЙЛ» відповідно.

Тобто, протягом 2014 року 9 суб`єктів господарювання (у тому числі ПАТ «УКРНАФТА») здійснювали діяльність операторів АЗС мережі «АВІАС» у Дніпропетровській області.

Комітетом зазначено, що у липні 2014 року відбулася чергова зміна операторів АЗС на нових юридичних осіб. Так, на зміну ТОВ «ТІМОР Д» приходить ТОВ «ГРІФФТ-Н», на зміну ТОВ «ВІНМАЛЬ» приходить ТОВ «ФОКСТЕР», на зміну ТОВ «АЙРОН ЮНІОН» приходить ТОВ «ОРЕЛЬЄН», на зміну ТОВ «ВЕЛЕС ОЙЛ» приходить ТОВ «ТІРОЛ ПЛЮС», на зміну ТОВ «ТЕХ-ЦЕНТР-Н» приходить ТОВ «Т.О.Н.», на зміну ТОВ «НК-ПАРТНЕР» приходить ТОВ «АЛЬФАР ПЛЮС», на зміну ТОВ «АСПЕКТ ОЙЛ» приходить ТОВ «ЕНЕРГІЯ ОЙЛ», і на зміну ТОВ «ДІКТОН» приходить ТОВ «БРУНГІС».

У грудні 2014 року та в січні 2015 року зазначені оператори припиняють діяльність і одночасно на зміну їм за тими же адресами АЗС приходять нові оператори, а саме:ТОВ «ДАГОМЕЯ», ТОВ «ВЕРАНЖ», ТОВ «ПРАЙМІКС», ТОВ «ТЕМП ОЙЛ», ТОВ «ЛІВЕД ОЙЛ», ТОВ «ОНІКА ОЙЛ», ТОВ «АНТЕЙ ОЙЛ», ТОВ «МАГНАТ ГРУП».

У липні 2015 року відбувається чергова зміна юридичних осіб операторів АЗС. Так, на зміну ТОВ «ДАГОМЕЯ» приходить ТОВ «АДРИД», на зміну ТОВ «ВЕРАНЖ» приходить «ТОВ «ХАННА ГРУПП», на зміну ТОВ «ПРАЙМІКС» приходить ТОВ «ФАБРИЦИУС», на зміну ТОВ «ТЕМП ОЙЛ» приходить ТОВ «ЛАБІ ТРЕЙД», на зміну ТОВ «ЛІВЕД ОЙЛ» приходить ТОВ «ОЛІМП ОЙЛ», на зміну ТОВ «ОНІКА ПЛЮС» приходить ТОВ «АДАМАНТ ОЙЛ», на зміну ТОВ «АНТЕЙ ОЙЛ» приходить ТОВ «СЕГМЕНТ ОЙЛ», на зміну ТОВ «МАГНАТ ГРУП» приходить ТОВ «ЮКОН СЕРВІС ГРУП».

Після припинення діяльності зазначених операторів у грудні 2015 року і на початку 2016 року відбулося розподілення АЗС між операторами, які їх змінили, і ПАТ «УКРНАФТА».

Так, після припинення діяльності ТОВ «АДРИД» відбулося розподілення АЗС між ТОВ «ЛУРІЯ» і ПАТ «УКРНАФТА».

Після припинення діяльності ТОВ «ХАННА ГРУПП» відбулося розподілення АЗС між новими суб`єктами господарювання, які працювали протягом 2016 року, а саме: ТОВ «ЛУРІЯ», ТОВ «СЕНЕРДЖІ ГРУП», ТОВ «ОЙЛЕНД» і частина АЗС відійшла до ПАТ «УКРНАФТА».

Після припинення діяльності ТОВ «ФАБРИЦИУС» відбулося розподілення АЗС між новими суб`єктами господарювання, які працювали протягом 2016 року, а саме: ТОВ «ГОЛДЕН АЛЬЯНС», ТОВ «СЕНЕРДЖІ ГРУП», ТОВ «ОЙЛЕНД» і частина АЗС відійшла до ПАТ «УКРНАФТА».

Після припинення діяльності ТОВ «ЛАБІ ТРЕЙД» відбулося розподілення АЗС між новими суб`єктами господарювання, а саме ТОВ «ПРОФІ БІЗНЕС ТРЕЙД», ТОВ «БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ», ТОВ «ТД ОЛІМП», ТОВ «ФІНАНС АЛЬЯНС» і ПАТ «УКРНАФТА».

Після припинення діяльності ТОВ «ОЛІМП ОЙЛ» відбулося розподілення АЗС між новими суб`єктами господарювання, які працювали протягом 2016 року: ТОВ «ПРОФІ БІЗНЕС ГРУП», ТОВ «БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ», ТОВ «ТД ОЛІМП», ТОВ «ФІНАНС АЛЬЯНС», ТОВ «СЕНЕРДЖІ ГРУП» і ПАТ «УКРНАФТА».

Після припинення діяльності ТОВ «АДАМАНТ ОЙЛ» відбулося розподілення АЗС між новими операторами, а саме: ТОВ «ПРОФІ БІЗНЕС ГРУП», ТОВ «БІЗНЕС ТРЕЙД ІНВЕСТ», ТОВ «ТД ОЛІМП», ТОВ «ФІНАНС АЛЬЯНС» і ПАТ «УКРНАФТА».

Після припинення діяльності ТОВ «СЕГМЕНТ ОЙЛ» і ТОВ «ЮКОН СЕРВІС ГРУП» відбулося розподілення АЗС між новими операторами, які працювали у 2016 році в Дніпропетровській області й частина відійшла до ПАТ «УКРНАФТА».

У свою чергу, частина АЗС, які працювали під оператором ПАТ «УКРНАФТА», перейшли до операторів, які розпочали працювати на початку 2016 року в Дніпропетровській області.

У травні 2016 року відбувається чергова зміна юридичних осіб, які здійснювали діяльність операторів АЗС. Зазначені вище оператори припиняють діяльність й одночасно на зміну їм приходять нові оператори, а саме: ТОВ «АВАЛАНДЖ ПЛЮС», ТОВ «ХЕШТ», ТОВ «ДУК ТОРГ», ТОВ «АЛЬЯНС ПАРТНЕР ГРУП», ТОВ «ЛАЙФ АЛЬЯНС», ТОВ «ФОРТУНА ФІНАНС», ТОВ «ФІНАНС ПРОЕКТ», ТОВ «СПРЕД-ПРОФІТ».

Наприкінці грудня 2016 - початку 2017 року зазначені оператори припиняють діяльність і на заміну їм за тими ж адресами АЗС приходять ТОВ «ДІСЕТЕРС», ТОВ «СОФТ-МОБ», ТОВ «ТЕХ-ДИЛЕР-МАКС», ТОВ «ЕЛІТ СУПЕР», ТОВ «ІНТЕРКАПІТАЛ», ТОВ «ДАНХОЛД», ТОВ «СКАЙРІМ КОМПАНІ».

За результатами опрацювання отриманої від органів ПФУ інформації щодо найманих працівників суб`єктів господарювання, які є учасниками паливного проекту «АВІАС», Комітетом встановлено, що особи, які є засновниками (співзасновниками) або виконували повноваження керівників товариств, які здійснювали діяльність операторів АЗС, перебували у трудових відносинах з іншими товариствами.

Крім того, у ході аналізу особового складу суб`єктів господарювання, які є учасниками паливного проекту «АВІАС», за результатами опрацювання отриманих від органів Пенсійного фонду України даних Комітетом встановлено, що певні особи, які є керівниками, засновниками товариств одночасно є найманими працівниками ПАТ «УКРНАФТА».

Отже, аналіз операторів АЗС по Дніпропетровській області на предмет їх особового складу, за висновком Комітету, свідчить про те, що при доволі частій зміні юридичних осіб, управління ними залишається за вузьким колом осіб, які приймають управлінські рішення щодо початку або припинення певного виду господарської діяльності. В окремих випадках одні й ті ж самі особи одночасно є не тільки директорами (підписантами) або засновниками товариств, але одночасно і найманими працівниками інших суб`єктів господарювання.

Київська область та місто Київ.

Протягом 2012 - серпня 2017 року на території Київської області та м. Києва працювало 59 АЗС під брендами «УКРНАФТА», «АВІАС плюс», ANP.

На 17 АЗС, що становить 29 % від загальної кількості станцій, протягом періоду, що аналізується, оператором є ПАТ «УКРНАФТА», яке надавало послуги з відпуску нафтопродуктів, використовуючи власне майно.

Протягом 2011 - серпня 2017 року на АЗС, розташованих на території Київської області, діяльність із продажу пального в певний період здійснювали: ТОВ «ОПТІМА ТРАНС», ТОВ «УНІВЕРСАЛ ТРАНЗИТ ОІЛ», ТОВ «НК-ГАРАНТ», ТОВ «НАФТАКОМПАНІ», ТОВ «МЕГАТРАНСНАФТА», ТОВ «НАФТАПЕТРОЛІУМ», ТОВ «НАФТАЕНЕРДЖІ», ТОВ «ЕНЕРДЖІ ОЙЛ», ТОВ «АЛЬМАК ІНВЕСТ», ТОВ «ТЕХ-АРТ-БУД», ТОВ «АРГОТРЕЙД ЛТД», ТОВ «ФІТО-ПРОМ ЕВОЛЮШН», ТОВ «БОЛОНЬЯ КОМПАНІ» іТОВ «ВЕЛЕОНОР».

Так, протягом 2010 - 2014 років діяльність із продажу пального за певними адресами АЗС здійснювало ТОВ «УНІВЕРСАЛ ТРАНЗИТ-ОІЛ» та ТОВ «ОПТІМА ТРАНС».

Наступними суб`єктами господарювання, які розпочали свою діяльність за цими ж адресами АЗС, стали ТОВ «НК «ГАРАНТ» (на АЗС, де оператором було ТОВ «УНІВЕРСАЛ ТРАНЗИТ-ОІЛ») і ТОВ «НАФТАКОМПАНІ» (на АЗС, де оператором було ТОВ «ОПТІМА ТРАНС»). Зазначені оператори працювали до січня 2015 року.

Із січня по липень 2015 року на зазначених АЗС діяльність операторів уже здійснюють, відповідно, ТОВ «МЕГАТРАНСНАФТА» і ТОВ «НАФТАПЕТРОЛІУМ».

У липні знову відбуваються одночасно зміни юридичних осіб. Так, ТОВ «МЕГАТРАНСНАФТА» змінено на ТОВ «НАФТАЕНЕРЖІ», а ТОВ «НАФТАПЕТРОЛІУМ» - на ТОВ «ЕНЕРДЖИ-ОІЛ».

Наприкінці грудня 2015 року знову відбулась чергова одночасна зміна операторів АЗС на ТОВ «ТЕХ-АРТ-БУД» і ТОВ «АЛЬМАК ІНВЕСТ», які здійснювали діяльність із реалізації нафтопродуктів у Київській області.

У травні 2016 року ТОВ «АЛЬМАК ІНВЕСТ» було змінено на ТОВ «ФІТО-ПРОМ ЕВОЛЮШН», а в червні 2016 року ТОВ «ТЕХ-АРТ-БУД» змінено на

ТОВ «АГРОТРЕЙД ЛТД».

29.12.2016 одночасно відбувається чергова зміна юридичних осіб. Так,

ТОВ «ФІТО-ПРОМ ЕВОЛЮШН» змінено на ТОВ «БОЛОНЬЯ КОМПАНІ», а ТОВ «АГРОТРЕЙД ЛТД» змінено на ТОВ «ВЕЛЕОНОР».

Зміна юридичних осіб, які здійснювали діяльність операторів АЗС на території Київської області протягом 2012 - 2016 років, наведена в додатку 7 до оскаржуваного рішення.

За результатами опрацювання отриманої від органів ПФУ інформації щодо найманих працівників суб`єктів господарювання, які є учасниками паливного проекту «АВІАС», Комітетом встановлено, що особи, які є засновниками (співзасновниками) або виконували повноваження керівників товариств, які здійснювали діяльність операторів АЗС, перебували у трудових відносинах з іншими товариствами.

Крім того, у ході аналізу особового складу суб`єктів господарювання, які є учасниками паливного проекту «АВІАС», за результатами опрацювання отриманих від органів Пенсійного фонду України даних Комітетом встановлено, що певні особи, які є керівниками, засновниками товариств одночасно є найманими працівниками ПАТ «УКРНАФТА».

Інформація щодо особового складу суб`єктів господарювання, які здійснювали діяльність із реалізації нафтопродуктів у Київській області та м. Києві, наведена в додатку 8 до оскаржуваного рішення.

Отже, аналіз операторів АЗС по Київській області та м. Києву на предмет їх особового складу, за висновком Комітету, свідчить про те, що при доволі частій зміні юридичних осіб, управління ними залишається за вузьким колом осіб, які приймають управлінські рішення щодо початку або припинення певного виду господарської діяльності. В окремих випадках одні й ті ж самі особи одночасно є не тільки директорами (підписантами) або засновниками товариств, але одночасно і найманими працівниками інших суб`єктів господарювання.

В оскаржуваному рішенні комітетом зазначено, що характерними ознаками для операторів АЗС мережі «АВІАС» є:

- постійні (кожні півроку) зміни юридичних осіб-операторів АЗС мережі «АВІАС»;

- подібний персональний (фізичний) склад учасників паливного проекту «АВІАС»;

- подібні адреси реєстрації, зокрема перереєстрація в місті Харкові;

- припинення діяльності юридичної особи за рішенням засновників, що в подальшому відбувається через процедуру банкрутства;

- призначення та/або обрання одних і тих же ліквідаторів.

Зазначене, на думку Комітету, свідчить про несамостійність, організованість та керованість діяльності операторів АЗС мережі «АВІАС».

Тобто, вказані факти в сукупності, за висновком Комітету, свідчать про те, що постійна зміна юридичних осіб, які керують автозаправними станціями мережі «АВІАС» по всій території України, їх посадових осіб є організованою і координованою.

Тож, за висновком Комітету, незалежно від того, в який саме період оператори АЗС мережі «АВІАС» здійснювали свою діяльність, вони є учасниками триваючих узгоджених дій з постійною зміною юридичних осіб при переважній стабільності особового складу.

В оскаржуваному рішенні Комітетом зазначено, що між всіма учасниками паливного проекту «АВІАС» укладається значна кількість типових, здебільшого однакових договорів, таких як: договори поставок між компаніями «АВІАС» та операторами АЗС; договірні відносини між компаніями «АВІАС» та ПАТ «УКРНАФТА»; договори поставки (придбання) нафтопродуктів між операторами АЗС і компаніями «АВІАС»; договірні відносини між операторами АЗС; інші договірні відносини операторів АЗС; договірні відносини виробника ПАТ «УКРТАТНАФТА» з іншими учасниками паливного проекту «АВІАС»; договори поставки нафтопродуктів ПАТ «УКРТАТНАФТА» з компаніями «АВІАС»; договори придбання довірчих документів компанії «АВІАС» виробником ПАТ «УКРТАТНАФТА»; договірні відносини між виробником ПАТ «УКРТАТНАФТА» та операторами АЗС (у т. ч. ПАТ «УКРНАФТА»); договори комісії ПАТ «УКРТАТНАФТА» з ПАТ «УКРНАФТА»; договірні відносини у сфері надання фінансової допомоги; договірні відносини щодо використання знака для товарів та послуг.

Договірні відносини між операторами АЗС, які здійснюють відпуск нафтопродуктів за паливними картками «АВІАС», відбуваються на підставі укладених договорів поставок з компаніями «АВІАС», із кожним із них окремо, у період ведення ними господарської діяльності.

Так, протягом 2015 - травня 2016 року ТОВ ВТФ «АВІАС» уклало приблизно 176 договорів поставок з операторами АЗС. На 08.09.2016, коли було розпочато розгляд справи, відповідно до ЄДР, із наведених 176 операторів АЗС 101 суб`єкт господарювання знаходився у стані припинення, тому було розпочато розгляд справи та залучено Комітетом як відповідачів 75 операторів АЗС.

У другому півріччі 2016 року ТОВ «ТД «АВІАС» продовжує діяльність у паливному проекті «АВІАС» замість ТОВ ВТФ «АВІАС». Відповідно до інформації, наданої ТОВ «ТД «АВІАС» листом від 17.02.2017 №21 (вх. № 8-143/1565-кі від 20.02.2017), останнє уклало 142 договори поставок з операторами АЗС, з яких 47 операторів АЗС вже було залучено як відповідачів, 47 - вже знаходились у стані припинення та 48 нових операторів АЗС, які тільки почали свою роботу у паливному проекті «АВІАС» та були залучені розпорядженням державного уповноваженого Комітету від 27.03.2017 № 01/81-р як співвідповідачі.

Наприкінці 2016 року ТОВ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС» починає свою діяльність замість ТОВ «ТД «АВІАС». Відповідно до інформації, наданої ТОВ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС» листом від 26.07.2017 № 91 (вх. від 01.08.2017 № 8-143/7570-кі), товариство укладає, у свою чергу, 93 договори поставок з операторами АЗС, з яких 46 операторів АЗС вже було залучено як відповідачів, 2 - вже знаходились у стані припинення та 45 нових операторів АЗС, які тільки почали свою роботу у паливному проекті «АВІАС», та які були залучені розпорядженням державного уповноваженого Комітету від 04.09.2017 № 01/174-р як співвідповідачів.

На початку 2017 року ТОВ «АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН» також укладає договори поставки з операторами АЗС, як і його попередники. За інформацією, наданою ТОВ «АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН» листом від 25.10.2017 № 283 (вх. № 8-143/893-кі від 27.10.2017), було укладено 81 договір поставок з операторами АЗС.

Аналіз договорів поставок, укладених між компаніями «АВІАС» та 168 операторами АЗС (перелік договорів у додатку 9 до цього рішення), за висновком Комітету показав, що вони є однаковими як за юридичним змістом, так і за зовнішнім оформленням.

Зокрема, у договорах поставок сторонами як Покупець виступають компанії «АВІАС», а саме: ТОВ ВТФ «АВІАС», ТОВ «ТД «АВІАС», ТОВ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС» та ТОВ «АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН», а як Постачальник - оператори АЗС.

Комітетом встановлено, що договори поставки, які укладаються компаніями «АВІАС» з операторами АЗС мережі «АВІАС», підписуються не лише за принципом ланцюжка, а й інколи одночасно, тобто один оператор АЗС укладає відразу декілька договорів поставок із компаніями «АВІАС» в один рік, а інколи і в один день. Так, до прикладу, зокрема:

ТОВ «АТЛАС СИСТЕМ», оператор АЗС, який здійснював реалізацію нафтопродуктів за паливними картками «АВІАС» у період з 14.12.2015 до 01.05.2016, укладає два договори поставок, а саме: договір поставки від 14.12.2015 № П15-787 з ТОВ ВТФ «АВІАС» та договір поставки від 14.12.2015 з ТОВ «ТД «АВІАС». Зазначені договори є повністю ідентичними та діють до 31.12.2018.

ТОВ «СЕВАН-С», оператор АЗС, який здійснював реалізацію нафтопродуктів за паливними картками «АВІАС» протягом 2015 року, укладає два договори поставок, а саме: договір поставки від 29.06.2015 № П15-337 з ТОВ ВТФ «АВІАС» та договір поставки від 15.11.2015 № П15-10 з ТОВ «ТД «АВІАС». Зазначені договори є ідентичними щодо основних умов договору, різниця лише в терміні дії договору. Так, договір із ТОВ ВТФ «АВІАС» діє до 31.12.2017, а з ТОВ «ТД «АВІАС» - до 31.12.2018.

ТОВ «ДУК ТОРГ», оператор АЗС, який здійснював реалізацію нафтопродуктів за паливними картками «АВІАС» із травня 2016 року до 27.12.2016, укладає також два договори поставок, а саме: договір поставки від 23.05.2016 № П16-178 з ТОВ ВТФ «АВІАС» та договір поставки від 23.05.2016 №П16-73 з ТОВ «ТД «АВІАС». Зазначені договори є повністю ідентичними та діють до 31.12.2018.

Комітет зазначив, що за всіма цими договорами поставок, укладеними операторами АЗС, є також укладені акти приймання-передачі товару, тобто відбувалися розрахунки між операторами АЗС та компаніями «АВІАС». Всі компанії «АВІАС» здійснюють продаж світлих нафтопродуктів через скретчкартки та паливні картки «АВІАС», які діють виключно в одній мережі АЗС партнерів компаній «АВІАС» по всій території України.

Щодо договірних відносин між компаніями «АВІАС» та ПАТ «УКРНАФТА», Комітет зазначив наступне.

За інформацією, наданою ПАТ «УКРНАФТА» Комітету, між ПАТ «УКРНАФТА» і ТОВ ВТФ «АВІАС» було укладено договір поставки від 01.11.2004 №26/1341в-АЗС, відповідно до якого ПАТ «УКРНАФТА» - постачальник, а ТОВ ВТФ «АВІАС» - покупець.

Предметом договору поставки є зобов`язання Постачальника поставити, а Покупця прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали (бензин та дизельне пальне), надалі іменовані «Товар», в кількості і за ціною, передбаченими у Додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Разом із цим у 2015 році відбуваються зміни в договірних відносинах між ПАТ «УКРНАФТА» і ТОВ ВТФ «АВІАС», згідно з договором від 01.12.2015 № 08.1/329-ін про заміну сторони в зобов`язанні за Договором поставки від 01.11.2004 № 26/1341в-АЗС - ТОВ ВТФ «АВІАС» (Сторона 1), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АВІАС» (Сторона 2) та ПАТ «УКРНАФТА» (Сторона 3).

Відповідно до зазначеного договору про заміну сторони: «Сторона 1 передає права та обов`язки Стороні 2, а Сторона 2 приймає на себе права і обов`язки, які належать Стороні 1 і стає Покупцем по Договору поставки від 01.11.2004 № 26/1341в-АЗС, укладеного між Стороною 1 та Стороною 3».

У пункті 4 Договору про заміну сторони передбачено, що передача прав і обов`язків за договором від Сторони 1 Стороні 2 не тягне за собою жодних інших змін Договору поставки від 01.11.2004 № 26/1341в-АЗС. Із моменту набрання чинності договором про заміну сторони усі зміни та доповнення до Договору поставки (з усіма Додатками до нього) можуть погоджуватися Стороною 2 та Стороною 3 шляхом укладення Додаткових угод до Договору поставки.

У пунктах 6 та 7 договору про заміну сторони передбачено, що сума боргу Стороною 1 перед Стороною 3 повинна бути сплачена протягом 30 календарних днів. У разі, якщо Сторона 1 не виконає грошових зобов`язань, обов`язок погасити заборгованість повинна виконати Сторона 2.

У 2016 році укладається Додаткова угода № 13 від 01.01.2016 між ПАТ «УКРНАФТА» та ТОВ «ТД «АВІАС» щодо зміни п. 4.2 договору Поставки: «Покупцю надається оптова знижка у розмірі 1,2 % від реалізації Товару без урахування акцизного податку та ПДВ».

У 2016 році в ПАТ «УКРНАФТА» виникають договірні відносини з компаніями «АВІАС», які також стосуються здійснення відпуску нафтопродуктів за паливними картами «АВІАС», але оформлюються у вигляді договору доручення / зберігання.

Так, між ПАТ «УКРНАФТА» і ТОВ «ТД «АВІАС» укладається договір від 01.03.2016 №08.1/Х16-40/246-МТР (далі - договір доручення / зберігання від 01.03.2016), в якому ПАТ «УКРНАФТА» - Виконавець, а ТОВ «ТД «АВІАС» - Замовник.

Листом від 09.06.2016 № 13.3-48 (вх. №8-143/5503 від 14.06.2016)ПАТ «УКРНАФТА», разом із копією договору доручення / зберігання від 01.03.2016, Товариством було надано застереження та зауваження до проекту договору доручення / зберігання від 01.03.2016, підписані директорами відповідних департаментів ПАТ «УКРНАФТА».

Комітет зазначив, що незважаючи на наявні застереження та зауваження працівників ПАТ «УКРНАФТА», договір доручення / зберігання від 01.03.2016 був укладений. Крім того, ПАТ «УКРНАФТА» у подальшому продовжує укладати однакові за змістом договори доручення / зберігання з іншими компаніями «АВІАС», зокрема:

- Договір доручення / зберігання № 07.2/755-Р від 19.09.2016 між ПАТ «УКРНАФТА» та ТОВ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС»;

- Договір доручення / зберігання № 05.1/9-Р від 19.01.2017 між ПАТ «УКРНАФТА» та ТОВ «АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН»;

- Договір доручення / зберігання № 05.1/170-Р від 07.03.2017 між ПАТ «УКРНАФТА» та ТОВ «АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН»;

- Договір доручення / зберігання № 05.1/700-Р від 21.07.2017 між ПАТ «УКРНАФТА» та ТОВ «АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН»

Предметом зазначених договорів доручення / зберігання також є зобов`язання Виконавця (ПАТ «УКРНАФТА») приймати та зберігати пальне (Товар), яке передається Замовником (компаніями «АВІАС») у резервуари автозаправних станцій, що перебувають у користуванні (та/або власності) Виконавця, і повернути пальне замовнику у схоронності за першою його вимогою про повернення, або здійснити відпуск зі зберігання пального Уповноваженим (довіреним) особам Замовника за умови пред`явлення ними довірчого документа Замовника (скретчкартки, паливної картки) у відповідній кількості та номіналу.

Комітет відзначив, що договори доручення / зберігання компаніями «АВІАС» укладалися лише з одним оператором АЗС мережі «АВІАС», а саме з ПАТ «УКРНАФТА».

Крім договорів поставок, між компаніями «АВІАС» та операторами АЗС, у яких покупцем виступають компанії «АВІАС», укладаються договори поставки нафтопродуктів, за якими оператори АЗС здійснюють придбання нафтопродуктів у компаній «АВІАС».

Предметом договорів є те, що постачальник / продавець, тобто компанії «АВІАС», зобов`язуються поставити / передати у власність покупця - оператори АЗС нафтопродукти (товар), а покупець, у свою чергу, зобов`язується прийняти та оплатити за товар угоджену договором грошову суму, наприклад:

- Договір поставки нафтопродуктів № ПТ17-182/АЕ від 01.07.2017 між ТОВ «АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН» та ТОВ «ПРОМКОМЕРЦГРУП», де останнє здійснює придбання нафтопродуктів, а саме, палива дизельного ДП-Л-Євро4-В0 Код УКТ ЗЕД 2710194710 (ДСТУ 7688:2015) у розмірі 109,787 тонни за ціною з ПДВ 2 700 760, 20 грн;

- Договір поставки № ПТ16-119 від 01.06.2016 між ТОВ «ТД «АВІАС» та ТОВ «ГОРИЗОНТ 15», де останній здійснює придбання нафтопродуктів, а саме, бензину автомобільного підвищеної якості А-92-Євро виду II класу С у розмірі 14,635 тонни за ціною з ПДВ 379 734,35 грн;

Договір поставки № ПТ15-450 від 17.07.2015 між ТОВ ВТФ «АВІАС» і ТОВ «ГОРИЗОНТ 15», де останнє здійснює придбання нафтопродуктів, а саме, палива дизельного підвищеної якості (Євро) марки С виду II (з прим.) у розмірі 64,480 тонни за ціною з ПДВ 1 200 101,76 грн.

Комітет зазначив, що крім наведених договірних відносин, оператори АЗС також укладають договори між собою, зокрема: договори поставки нафтопродуктів, договір купівлі-продажу нафтопродуктів, що свідчить про наявність зв`язків між конкурентами на горизонтальному рівні. Не є винятком і оператор АЗС - ПАТ «УКРНАФТА».

У липні 2015 року 19 суб`єктів господарювання (відповідачі у справі - оператори АЗС), а саме: ТОВ «АВАЛОН ОІЛ», ТОВ «АВЕНТА ПЕТРОЛІУМ», ТОВ «АЙАС», ТОВ «АСТОРА», ТОВ «АТОЙЛ», ТОВ «БЕЙТ-ОЙЛ», ТОВ «БРУНГІС», ТОВ «ВЕРАНЖ», ТОВ «ВІНЕРГО», ТОВ «ДАЛМАКС», ТОВ «ДЖЕНЕРІС», ТОВ «КАЙРОС БУК», ТОВ «КОМПАКС Х», ТОВ «МАГНАТ ГРУП», ТОВ «МІРАНТІС», ТОВ «МІРАНЖ», ТОВ «НАФТАПЕТРОЛІУМ», ТОВ «НЕКС 2010», ТОВ «ОЙЛ ТРАСТ», уклали значну кількість договорів купівлі-продажу нафтопродуктів виробництва ПАТ «УКРТАТНАФТА» (у т. ч. зимове пальне) з ПАТ «УКРНАФТА» за завищеною ціною в достатньо великій кількості.

Комітет встановив, що реалізація нафтопродуктів виробництва ПАТ «УКРТАТНАФТА», зокрема бензину та ДП марки ENERGY, на АЗС мережі «АВІАС» почалась у 2012 році, коли були внесені зміни до договору поставки № 26/1341в-АЗС від 01.11.2004 між ТОВ ВТФ «АВІАС» та ПАТ «УКРНАФТА». В асортименті видів нафтопродуктів, які ТОВ ВТФ «АВІАС» пропонувало придбати за паливними картками «АВІАС», з`являється бензин та дизельне пальне марки ENERGY.

За інформацією наданою листом від 05.03.2018 № 54/1-44 (вх. 8-143/211-кі від 06.03.2017) та листом від 12.02.2018 №54/1-41 (вх. № 8-01/143-кі від 13.02.2018), ПАТ «УКРТАТНАФТА» укладено договори поставки нафтопродуктів із компаніями «АВІАС»:

- із ТОВ «ВТФ «АВІАС»: договір поставки нафтопродуктів від 07.11.2014 №2941/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 30.11.2014 № 2942/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 01.02.2016 №638/2/2118.

- із ТОВ «ТД «АВІАС»:договір поставки нафтопродуктів від 26.08.2015 № 1713/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 30.10.2015 №2566/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 20.01.2016 №106/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 01.02.2016 № 678/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 01.03.2016 № 932/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 31.03.2016 № 1159/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 28.04.2016 № 1468/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 28.04.2016 № 1469/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 28.04.2016 № 1470/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 28.04.2016 № 1472/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 29.09.2016 № 3036/2/2118.

- із ТОВ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС»: договір поставки нафтопродуктів від 01.11.2016 № 3005/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 30.12.2016 № 3989/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 31.08.2016 № 2604/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 31.10.2016 № 3252/2/2118.

- із ТОВ «АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН»: договір поставки нафтопродуктів від 27.01.2017 № 294/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 31.01.2017 № 532/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 31.01.2017 № 273/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 30.04.2017 № 1435/2/2118; договір поставки нафтопродуктів від 30.10.2017 №2985/2/2118.

Вищезазначені договори поставки нафтопродуктів полягають у зобов`язанні ПАТ «УКРТАТНАФТА», як постачальника, поставити компаніям «АВІАС», як покупцю, нафтопродукти (товар), а покупець зобов`язується їх прийняти й оплатити в асортименті, кількості та за ціною, узгодженою сторонами в додатках (специфікаціях) до договору.

Покупець здійснює оплату товару в розмірі 100 % від загальної вартості кожної партії поставленого товару протягом 60-ти календарних днів від дати поставки товару.

Також, Комітетом встановлено, що протягом 2012-2017 років між ПАТ «УКРТАТНАФТА» та ПАТ «УКРНАФТА» укладалися договори транспортного експедирування, договори купівлі-продажу нафти, договори про надання послуг зі зберігання, договори поставки нафтопродуктів та договори комісії.

За інформацією, наданою ПАТ «УКРНАФТА» Комітету, було укладено 6 договорів комісії з ПАТ «УКРТАТНАФТА»: договір комісії № 07.2/1289/11/2118/910-К від 29.05.2015; договір комісії № 07.2/1290/11/2118/911-К від 29.05.2015; договір комісії № 07.2/1291/11/2118/912-К від 29.05.2015; договір комісії № 07.2/1292/11/2118/913-К від 29.05.2015; договір комісії № 07.2/1293/11/2118/914-К від 29.05.2015; договір комісії № 07.2/1459/11/2118/1313-К від 01.07.2015.

Відповідно до зазначених договорів комісії, ПАТ «УКРНАФТА», як комісіонер, зобов`язане за дорученням ПАТ «УКРТАТНАФТА», як комітент, за комісійну плату укласти від свого імені, але за рахунок комітента договори про продаж нафтопродуктів, асортимент, кількість, ціна, строк та умови поставки яких визначаються сторонами у Специфікаціях до договору.

Комітет зазначив, що виходячи з обов`язків за договором комісії між ПАТ «УКРНАФТА» та ПАТ «УКРТАТНАФТА», останнє впливає на ціноутворення роздрібної реалізації нафтопродуктів у мережі АЗС ПАТ «УКРНАФТА», яке є учасником паливного проекту «АВІАС». Тобто, ПАТ «УКРТАТНАФТА» фактично і є суб`єктом господарювання, що здійснює роздрібну реалізацію світлих нафтопродуктів.

Також, Комітетом зазначено, що за інформацією, наданою ПАТ «УКРТАТНАФТА» листом від 12.02.2018 №54/1-41 (вх. № 8-01/143-кі від 13.02.2018), протягом 2015-2017 років ПАТ «УКРТАТНАФТА» також укладено 115 договорів комісії з операторами АЗС - відповідачами в антимонопольній справі.

Аналіз договорів комісії показав, що оператори АЗС мережі «АВІАС», як комісіонери, зобов`язані за дорученням ПАТ «УКРТАТНАФТА», як комітенту, за комісійну плату укласти від свого імені, але за рахунок комітента договори про продаж нафтопродуктів, асортимент, кількість, ціна, строк та умови поставки яких визначаються сторонами у Специфікаціях до договору.

Оператори АЗС мережі «АВІАС» зобов`язані укладати та виконувати правочини на умовах, найбільш вигідних комітенту та за його вказівками.

У більшості випадків укладені договори комісії між ПАТ «УКРТАТНАФТА» та операторами АЗС є однаковими, а також як і в договорах комісії з ПАТ «УКРНАФТА», у специфікаціях до договорів зазначається ціна реалізації, у т. ч. з ПДВ не нижче (грн), вартість з ПДВ не нижче (грн).

В оскаржуваному рішенні Комітетом також встановлено, що фактичну пов`язаність між компаніями «АВІАС», яка пов`язана, зокрема, тісними договірними відносинами, подібним фізичним складом осіб, однаковою фактичною адресою компаній «АВІАС» та подібним веденням господарської діяльності.

Внаслідок чого, Комітет дійшов висновку, що діяльність паливного проекту «АВІАС» є організованою та координованою, і центром такої координації є ТОВ ВТФ «АВІАС», ТОВ «ТД «АВІАС», ТОВ «ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС» та ТОВ «АЛЬЯНС ЕВОЛЮШН», які знаходяться за однією адресою, а також кожен з яких виконує свою функцію для ефективної роботи мережі АЗС «АВІАС».

Щодо ціноутворення та вплив на цінову конкуренцію, Комітет в оскаржуваному рішенні зазначив наступне.

Відповідно до інформації операторів АЗС мережі «АВІАС», при встановленні роздрібних цін на нафтопродукти на автозаправних станціях вони керуються Законом України «Про ціни та ціноутворення» та іншими нормативно-правовими актами.

Крім того, ПАТ «УКРНАФТА» зазначає, що при формуванні роздрібних цін на нафтопродукти ними враховуються такі фактори та витрати: тенденції внутрішнього (оптового) ринку; відпускні ціни виробника; залишки нафтопродуктів; середньодобовий обсяг реалізації; витрати на збут (експлуатаційні витрати); податкове навантаження (акцизний податок); ринкові фактори та інше.

Зазначений механізм ціноутворення застосовується до нафтопродуктів, що реалізуються через автозаправні станції в цілому, незалежно від виду розрахунків (готівкова форма та безготівкова форма - картка VISA, скретчкартки та паливні картки «АВІАС»).

Комітетом здійснено аналіз встановлення цін на автозаправних станціях мережі «АВІАС», які працюють під такими брендами, як ANP, АВІАС Плюс, УКРНАФТА, Rubix, SentosaOil.

Аналіз інформації про роздрібні ціни реалізації світлих нафтопродуктів показує, що ці бренди підходять до формування цін однаково, незалежно від регіону. Зокрема, на графіках 1 - 35 додатка 12 до рішення, зображено динаміку роздрібних цін на світлі нафтопродукти, а саме бензин А-92 Energy, бензин А-95 Energy, бензин А-95, дизельне паливо Energy, дизельне паливо Євро 4, за період із січня 2014 року по грудень 2016 року, на прикладі таких регіонів, як Вінницька область, Дніпропетровська область, Київська область та місто Київ.

У ході проведення дослідження зі встановлення цін операторами АЗС мережі «АВІАС», які працюють під брендами «ANP», «АВІАС Плюс», «УКРНАФТА», «Rubix», «SentosaOil», на прикладі Вінницької, Дніпропетровської областей, міста Києва Комітетом виявлено, що в переважній більшості випадків ціни на основні види нафтопродуктів на даних АЗС є однаковими.

Характерними для всіх АЗС мережі «АВІАС», які працюють під брендами «ANP», «АВІАС Плюс», «УКРНАФТА», «Rubix», «SentosaOil», є одночасне підвищення цін, їх стрімке зниження та утримання. Особливістю є те, що ці коливання цін оператори АЗС здійснюють одночасно зі встановленням однієї ціни в межах конкретного періоду.

Комітет зазначив, що аналіз розпоряджень / наказів «щодо встановлення цін на АЗС» за період травень - грудень 2016 року, свідчить, що оператори АЗС мережі «АВІАС» одночасно або майже одночасно (з інтервалом у декілька днів) встановлювали або змінювали (підвищували / зменшували) роздрібні ціни на реалізацію бензинів шляхом встановлення цін на АЗС.

Так, 17.05.2016, 21.05.2016, 24.05.2016 та 25.05.2016 операторами АЗС мережі «АВІАС» були встановлені однакові ціни або майже однакові - з різницею у 0,05 грн. Як зазначалось раніше, оператори АЗС мережі «АВІАС», які працюють під брендом «ANP», встановлювали роздрібні ціни на світлі нафтопродукти на 0,05 грн нижче, ніж інші оператори в мережі АЗС «АВІАС».

Протягом червня, липня, серпня, вересня 2016 року роздрібні ціни в мережі АЗС «АВІАС» на бензин залишаються незмінними.

Починаючи з 21.10.2016 та до 25.10.2016, роздрібні ціни реалізації бензинів у мережі АЗС «АВІАС», згідно з розпорядженнями / наказами «щодо встановлення цін на АЗС», були встановлені на рівні:

- бензин марки А-92 Energy - 21,50; 21, 45.

- бензин марки А-95 - 22, 00; 21,95.

- банзин марки А-95 Energy - 22, 20; 22,15.

Протягом листопада 2016 року ціни на бензини в мережі АЗС «АВІАС» утримуються від будь яких змін.

23.12.2016 оператори АЗС мережі «АВІАС» одночасно змінюють та встановлюють такі роздрібні ціни на бензин:

- бензин марки А-92 Energy - 22,00; 21, 95.

- бензин марки А-95 - 22, 50; 22,45.

- банзин марки А-95 Energy - 22, 70; 22,65.

У 2017 році зберігається тенденція одночасного або майже одночасного (з інтервалом у декілька днів) встановлення однакових або майже однакових роздрібних цін (різниця у 0,05 грн) на бензин. Так, зокрема, 27.01.2017 операторами АЗС мережі «АВІАС», які здійснюють свою діяльність у різних регіонах України, зокрема: Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Запорізька, Одеська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Чернівецька, Чернігівська області та оператор АЗС мережі «АВІАС» ПАТ «УКРНАФТА», яке працює у більшості регіонів України, згідно з розпорядженнями / наказами «щодо встановлення цін на АЗС», були встановлені роздрібні ціни на бензин на рівні:

- бензин марки А-92 Energy - 22,50; 22, 45.

- бензин марки А-95 - 23, 00; 22,95; 22.90.

- банзин марки А-95 Energy - 23, 20; 23,15.

Майже до кінця березня 2017 року роздрібні ціни на бензини в мережі АЗС «АВІАС» залишаються незмінними, 28-29 березня 2017 року у мережі АЗС «АВІАС» відбувається зміна роздрібної ціни на бензин А-95 ENERGY. Згідно з розпорядженнями / наказами «щодо встановлення цін на АЗС», ціни були встановлені на рівні:

- бензин марки А-92 Energy - 22,50; 22, 45.

- бензин марки А-95 - 23, 00; 22,95.

- банзин марки А-95 Energy - 23, 50; 23,45.

Далі протягом квітня, травня, червня 2017 року відбувається схожа ситуація, коли оператори АЗС мережі «АВІАС» одночасно або майже одночасно (з інтервалом у декілька днів) встановлюють однакові або майже однакові роздрібні ціни (різниця у 0,05 грн) на бензин, до прикладу:

- бензин марки А-92 Energy - 23,00; 22, 95.

- бензин марки А-95 - 23, 50; 23,45.

- банзин марки А-95 Energy - 24, 00; 23,95.

Зважаючи на однакові тенденції ціноутворення в мережі АЗС «АВІАС», що виявляються в одночасному або майже одночасному встановленні однакових або майже однакових (із різницею у 0,05 грн) роздрібних цін на бензини марки А-92 ENERGY, А-95 та А-95 ENERGY виробництва ПАТ «УКРТАТНАФТА», та враховуючи, що діяльність операторів АЗС мережі «АВІАС» охоплює більшість регіонів України, а також те, що вони знаходяться у відносинах конкуренції один до одного, за висновком Комітету, свідчить про домовленість певної поведінки операторів АЗС мережі «АВІАС» на ринку роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, налагоджену координацію такої поведінки та своєчасний обмін актуальною інформацією стосовно ведення господарської діяльності незалежних суб`єктів господарювання.

Крім того, з метою визначення схожості в діях суб`єктів господарювання щодо ціноутворення було встановлено наявність взаємозв`язку між двома рядами даних щодо середньозважених цін на бензини А-92 Energy, А-95 Energy, бензин А-95, дизельне паливо Energy, дизельне паливо Євро 4 брендів «ANP», «АВІАС Плюс», «УКРНАФТА», «Rubix», «SentosaOil».

Із цією метою Комітетом розраховано коефіцієнт кореляції.

Коефіцієнт кореляції може набувати значення від -1 до 1.

Чим ближче абсолютне значення коефіцієнта кореляції до 1, тим тісніший зв`язок існує між двома змінними, тобто якщо парний коефіцієнт кореляції дорівнює 1, то між двома змінними існує лінійна функціональна залежність.

Якщо парний коефіцієнт кореляції дорівнює 0, то між двома змінними залежність відсутня.

Значення коефіцієнтів кореляції, розрахованих для рядів даних про середньозважені ціни брендів «ANP», «АВІАС Плюс», «УКРНАФТА», «Rubix», «SentosaOil» у період із січня 2014 року по грудень 2016 року, становить від 0,99 до 1, що, за висновком Комітету, свідчить про повну взаємозалежність цінових траєкторій зазначених суб`єктів господарювання і є ознакою їх повної схожості.

Комітетом також було здійснено порівняльний аналіз динаміки цін мережі АЗС «АВІАС» із динамікою цін у мережах конкурентів, а саме: Parallel, Shell, WOG, OKKO, SOCAR.

Так, на початку 2015 року відбувається стрімке підвищення цін на бензин А-95 як у мережі АЗС «АВІАС», так і в мережах конкурентів. У березні 2015 року відбувається зниження ціни та утримання більш-менш на одному рівні на всіх мережах АЗС. Наприкінці року в мережах конкурентів відбувається декілька змін у бік зниження ціни на бензин А-95, у той час як у мережі АЗС «АВІАС» відбулося лише одне зниження ціни та до кінця року ціна утримувалась від будь-яких змін.

Отже, як вказує Комітет, наявна різниця в цінах на бензин А-95 свідчить про цінову конкуренцію між мережею АЗС «АВІАС» та мережами АЗС Parallel, Shell, WOG, OKKO, SOCAR, кожного у своїй площині споживачів.

Комітетом було здійснено порівняння цін продажу всього бензину А-92, А-95 та дизельного пального виробника ПАТ «УКРТАТНАФТА» операторам АЗС та цін імпортованих нафтопродуктів в Україні за 2016 рік. Так, середньозважена ціна продажу бензину А-92 виробництва ПАТ «УКРТАТНАФТА» протягом 2016 року була вище за ціну імпортованого бензину А-92 в Україну, зокрема: мінімально - на 5 % та максимально - на 22 %.

Разом із цим у березні, вересні та грудні 2016 року помітні тенденції підвищення ціни ПАТ «УКРТАТНАФТА» на бензин А-92, у той час коли відбувається зниження ціни на імпортований бензин А-92 в Україну. Середньозважена ціна продажу бензину А-95 виробництва ПАТ «УКРТАТНАФТА» протягом 2016 року була вище за ціну імпортованого бензину А-95 в Україну, зокрема: мінімально - на 3,5 % та максимально - на 14,9 %. Крім того, середньозважена ціна продажу дизельного пального виробництва ПАТ «УКРТАТНАФТА» протягом 2016 року була вище за ціну імпортованого бензину А-95 в Україну, зокрема: мінімально - на 6 % та максимально - на 16,5 %.

Також, Комітетом було здійснено порівняння цін продажу ПАТ «УКРТАТНАФНА» з цінами Platts та імпорту у 2015 році на бензин А-95 та покладено разом на один графік з роздрібними цінами ПАТ «УКРНАФТА».

З графіку наведеному на рис. 17 оскаржуваного рішення вбачається, що ціни продажу ПАТ «УКРТАТНАФТА» є вищими за ціни продажу згідно з котируваннями Platts та імпорту, наприклад:

- ціни продажу ПАТ «УКРТАТНАФТА» вище - у найменшому діапазоні на 41 % та найвищому на 140 % від цін котирувань Platts;

- ціни продажу ПАТ «УКРТАТНАФТА» вище - у найменшому діапазоні на 23 % та найвищому на 57 % від середньої ціни імпорту.

У зв`язку із чим надалі Комітетом було порівняно роздрібні ціни, встановлені протягом 2015 року оператором АЗС, а саме ПАТ «УКРНАФТА», на бензин А-95 Energy виробництва ПАТ «УКРТАТНАФТА» та гіпотетично (оціночно розраховані) встановлені роздрібні ціни ПАТ «УКРНАФТА», з урахуванням встановленої торговельної надбавки для роздрібного продажу бензину виробництва ПАТ «УКРТАТНАФТА», у випадку придбання імпортного бензину. Комітетом встановлено, що у випадку коли ПАТ «УКРНАФТА» купувало б імпортний бензин для подальшої реалізації, роздрібні ціни для споживачів були б нижчими.

Також Комітетом було здійснено порівняння цін продажу ПАТ «Укртатнафна» із цінами Platts та імпорту у 2015 році на дизельне пальне та розміщено разом на одному графіку з роздрібними цінами ПАТ «УКРНАФТА». А також здійснено порівняння дійсних та гіпотетичних роздрібних цін на дизельне пальне, встановлених ПАТ «УКРНАФТА» та встановлено, що ПАТ «УКРТАТНАФТА» реалізовує нафтопродукти власного виробництва за ціною вищою, ніж ціна імпортованого нафтопродукту.

Аналіз торговельної надбавки операторів мережі «АВІАС» показав, що торговельна надбавка, яка встановлюється для реалізації світлих нафтопродуктів, не перевищує 10 %. Тобто, такий рівень торговельної надбавки є достатнім для покриття обґрунтованих витрат та отримання прибутку. Разом із цим оператори АЗС наголошують про вигідність роботи в межах паливного проекту «АВІАС».

Виходячи з наведених графіків в оскаржуваному рішенні та розрахунків оператори АЗС (у т. ч. ПАТ «УКРНАФТА») працюють, встановлюючи невелику торговельну надбавку, що свідчить про достатність такої торговельної надбавки для ведення господарської діяльності операторів АЗС мережі «АВІАС».

На думку Комітету, у разі коли ПАТ «УКРНАФТА» вело б господарську діяльність на конкурентних умовах та здійснювало б пошук більш вигідніших - дешевших пропозицій придбання для себе, то мало б можливість планувати та здійснювати власний розвиток мережі автозаправних станцій, отримувати конкурентні переваги, оскільки ПАТ «УКРНАФТА» володіє однією із найбільших мереж заправних станцій, які розташовані в більшості регіонів України.

Тому в разі, якщо б оператори АЗС мережі «АВІАС» працювали в конкурентних умовах, вони намагалися б купувати більш дешевий бензин та на вигідних умовах, що сприяло б встановленню більш дешевших роздрібних цін на нафтопродукти для споживачів.

Також, Комітет зазначив, що згідно з офіційними сайтами компаній «АВІАС», а саме http://www.avias.com.ua/, https://avias.ua/, на їх головних сторінках відображались ціни на світлі нафтопродукти із зазначенням адреси АЗС мережі «АВІАС» по всій території України, без конкретизації які саме ціни відображаються: чи безпосередні ціни на автозаправних станціях мережі «АВІАС», чи ціни, за якими можливо придбати паливні картки «АВІАС».

Комітет простежив зміни цих цін та виявив, що вони змінюються практично одночасно зі змінами цін на АЗС мережі «АВІАС», тобто фактично інформація про ціни на офіційних сайтах компаній «АВІАС» може бути орієнтиром для встановлення або дотримання цін іншими учасникам паливного проекту «АВІАС».

Комітет неодноразово запитував компанії «АВІАС» щодо механізму встановлення таких цін на сайті, що саме за ціни відображаються на сайті, а також надання копій наказів про встановлення цих цін, проте на всі ці питання Комітет не отримав відповіді.

Отже, за висновком Комітету, вказані факти у своїй сукупності свідчать, що діяльність паливного проекту «АВІАС» є організованою, координованою та підтримується з метою уніфікації - погодження цінової і торговельної поведінки її учасників, для забезпечення реалізації світлих нафтопродуктів переважно виробництва ПАТ «УКРТАТНАФТА» по всіх регіонах України на єдиних умовах. Діяльність паливного проекту «АВІАС» триває вже понад 10 років.

Така погоджена поведінка учасників паливного проекту «АВІАС», на думку Комітету, призводить до усунення конкуренції між операторами АЗС, які є потенційними конкурентами один одному. У результаті ціни на світлі нафтопродукти в мережі АЗС «АВІАС», що становить 25 % загальної кількості АЗС України, встановлюються в антиконкурентних умовах.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції" узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб`єкта господарювання, об`єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб`єктами господарювання, що створили зазначений суб`єкт господарювання, об`єднання, або між ними та новоствореним суб`єктом господарювання, або вступ до такого об`єднання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються: 1) встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів; 2) обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними; 3) розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками; 4) спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів; 5) усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб`єктів господарювання, покупців, продавців; 6) застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб`єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції; 7) укладення угод за умови прийняття іншими суб`єктами господарювання додаткових зобов`язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод; 8) суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб`єктів господарювання на ринку без об`єктивно виправданих на те причин.

Антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб`єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об`єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності) (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

У розгляді справ зі спорів, пов`язаних з визначенням органами Антимонопольного комітету України узгоджених дій суб`єктів господарювання як антиконкурентних (стаття 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), суд враховує, що відсутність у певного суб`єкта господарювання монопольного (домінуючого) становища не виключає можливості негативного впливу суб`єкта господарювання на товарний ринок внаслідок антиконкурентних узгоджених дій з іншими суб`єктами господарювання. Наявність або відсутність складу порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій не пов`язується виключно з тим, чи займає певний суб`єкт господарювання монопольне (домінуюче) становище на ринку. Відтак вчинення суб`єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб`єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку.

З урахуванням приписів частини третьої статті 6 названого Закону для кваліфікації дій (бездіяльності) суб`єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій (бездіяльність) на ринку товару (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов`язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод). Це порушення установлюється за результатами такого аналізу органом Антимонопольного комітету України ситуації на ринку товару, який: свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб`єктів господарювання; спростовує наявність об`єктивних причин для вчинення зазначених дій. Пов`язані з наведеним обставини з`ясовуються і доводяться відповідним органом Антимонопольного комітету України.

Ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб`єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій). Антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України. При цьому схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб`єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку.

Висновок же органу Антимонопольного комітету України щодо відсутності у суб`єкта господарювання об`єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватися на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об`єктивно (незалежно від суб`єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів (наприклад, тільки ціни придбання товару). Зокрема, суд має з`ясовувати, чи зазначено в рішенні органу Антимонопольного комітету України докази обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу, чи досліджено в такому рішенні динаміку цін, обставини і мотиви їх підвищення або зниження, обґрунтованість зміни цін, співвідношення дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, витрати суб`єкта господарювання, які впливають на вартість товару, тощо.

При цьому саме орган Антимонопольного комітету України має довести безпідставність посилання заінтересованої особи на інші чинники, що можуть позначатися на поведінці суб`єкта господарювання (зокрема, на специфіку відповідного товарного ринку; тривалість та вартість зберігання товару; час та вартість доставки; витрати на реалізацію товару тощо). На відповідний орган покладається обов`язок не лише доведення однотипної і одночасної (синхронної) поведінки суб`єктів господарювання на ринку, а й установлення шляхом економічного аналізу ринку (в тому числі, за необхідності, шляхом залучення спеціалістів та експертів) відсутності інших, крім попередньої змови, чинників (пояснень) паралельної поведінки таких суб`єктів господарювання.

Так, економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції»

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про захист економічної конкуренції», положення статті 6 цього Закону не застосовуються до узгоджених дій щодо постачання чи використання товарів, якщо учасник узгоджених дій стосовно іншого учасника узгоджених дій встановлює обмеження на: використання поставлених ним товарів чи товарів інших постачальників; придбання в інших суб`єктів господарювання або продаж іншим суб`єктам господарювання чи споживачам інших товарів; придбання товарів, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не належать до предмета угоди; формування цін або інших умов договору про продаж поставленого товару іншим суб`єктам господарювання чи споживачам.

До узгоджених дій, передбачених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 6 цього Закону, якщо такі узгоджені дії: призводять до суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині, у тому числі монополізації відповідних ринків; обмежують доступ на ринок інших суб`єктів господарювання; призводять до економічно необґрунтованого підвищення цін або дефіциту товарів.

Оцінка наявності обмеження конкуренції може бути забезпечена шляхом порівняння становища суб`єктів господарювання які мають договірні відносини та таких, що здійснюють діяльність без укладання відповідної угоди. Встановлення наявності переваг за рахунок договірних відносин, яких не мають суб`єкти господарювання, які не є стороною угоди обмежує останніх у можливості конкурувати на рівних умовах з тими хто уклав правочин.

Про обмеження конкуренції також свідчать наслідки укладання угоди які призводять до встановлення цін, тобто фіксації певного рівня вартості реалізації товарів, робіт та послуг, оскільки впливають на кінцевий результат процесу економічної боротьби господарюючих суб`єктів. Встановлення цін безпосередньо призводить до сплати споживачем завищеної ціни ніж тієї, що існувала за відсутності відповідних антиконкурентних угод. Обмеження конкуренції забезпечується шляхом негативних наслідків для споживача.

У пункті 14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" зазначено, що для кваліфікації дій суб`єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або як антиконкурентних узгоджених дій, або як недобросовісної конкуренції не є обов`язковим з`ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.

Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (частина друга статті 13 Закону), або як антиконкурентні узгоджені дії (частина друга статті 6 Закону), або як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 9, 11, 13 - 15 і 19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"), або можливості настання зазначених наслідків у зв`язку з відповідними діями таких суб`єктів господарювання (частина перша статей 6 і 13 Закону, статті 4, 6, 8, 151, 16, 17 і 18 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"). В останньому випадку господарським судам необхідно з`ясовувати та відображати в судових рішеннях, в чому конкретно полягають відповідні наслідки, що могли б настати в результаті дій суб`єктів господарювання, які мають ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або антиконкурентних узгоджених дій, або недобросовісної конкуренції.

Судом за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа", з метою здійснення дослідження та надання належної оцінки здійсненому АМК України економічному аналізу ринку через застосування коефіцієнта кореляції роздрібних цін позивачів з роздрібними цінами інших суб`єктів господарювання, та з метою встановлення наявності та/або відсутності будь - яких об`єктивних причин для вчинення суб`єктами господарювання схожих дій на ринку, було призначено ухвалою суду від 02.09.2021 у даній справі судову економічну експертизу, проведення якої доручено Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" та на вирішення, якої поставлено наступні питання:

- Чи є методологічно коректним порівняння цін ПАТ "Укртатнафта" та імпортних цін, що кореспондують різним умовам поставки, в контексті визначення обґрунтованості ціноутворення ПАТ "Укртатнафта"?;

- Чи підтверджується перевищення цін продажу бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального виробництва ПАТ "Укртатнафта" над цінами продажу згідно з котируваннями Platts та імпорту аналогічних товарів у 2015-2017 роках? Якщо такі перевищення хоча б частково мали місце, із якими факторами це пов`язано?;

- Якою є кореляція цін продажу бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального виробництва ПАТ "Укртатнафта" із відповідними цінами на пальне у всіх мережах АЗС на території України, середньозваженими по обсягам продажів кожної мережі АЗС, і на що вказує така кореляція?;

- Якою є кореляція динаміки цін продажу бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального виробництва ПАТ "Укртатнафта" та відповідних цін у мережах Parallel, Shell, WOG, ОККО, SOCAR і з чим це пов`язано?;

- Чи підтверджуються показники кореляції, які вказані у рішенні Антимонопольного комітету України №178-р від 30.03.2021 щодо середньозважених цін на АЗС у мережі "АВІАС" тим, що обумовленість зміни ціни була необхідна у зв`язку із зміною іншими учасниками ринку своїх цін на бензин марки А-92, А-95 та дизельне пальне?;

- Чи підтверджують показники кореляції, які вказані у рішенні Антимонопольного комітету України №178-р від 30.03.2021 одночасність зміни операторами АЗС мережі "АВІАС" та іншими учасниками ринку фактичних цін бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального виробництва ПАТ "Укртатнафта"?;

- Чи є участь у картковому проекті, з такими ж основними умовами як у проекті АВІАС, взаємно економічно вигідною для виробника, операторів АЗС та споживачів на конкурентному ринку?;

- Чи укладення та виконання договорів між ПАТ "Укртатнафта" та ТОВ "Інновейшн Мультимедіа" впливало чи могло впливати на рівень цін на роздрібному ринку світлих нафтопродуктів?;

- Чи є з точки зору економіки обґрунтованим обраний Антимонопольним комітетом України підхід щодо визначення показників обсягів реалізації світлих нафтопродуктів виробництва ПАТ "Укртатнафта" проектом АВІАС, визначення кількості АЗС та, як наслідок, визначення частки проекту АВІАС на ринку виключно на підставі даних Державної служби статистики України?;

- Чи є обґрунтованим застосування Антимонопольним комітетом України коефіцієнта кореляції (лінійної залежності) при визначенні схожості в діях суб`єктів господарювання (відповідачів в антимонопольній справі № 143-26.13/153-16) при встановленні ними цін на нафтопродукти (бензини А-92, А-95, дизельне паливо) у періоди 2015-2016 роки та протягом січня- серпня 2017 року, та чи коректним був розрахунок такого коефіцієнта?;

- Чи є обґрунтованим визначення меж ринку Антимонопольним комітетом України у рішенні №178-р від 30.03.2021 в розділі 4 "Опис ринків конкурентних відносин"?.

У висновку експертів № 843/12073/12074 за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи від 08.08.2022 встановлено:

- По першому питанню: виходячи з проведеного дослідження в обсязі наданих документів у межах компетенції судових експертів-економістів, ціни ПАТ «Укртатнафта» на світлі нафтопродукти (бензини А-92, А-95 та дизельне пальне) не є співставними з імпортними цінами, що передбачають різні умови поставки, при визначенні обгрунтованості ціноутворення ПАТ «Укртатнафта».

- По другому питанню: виходячи з проведеного дослідження в обсязі наданих документів у межах компетенції судових експертів-економістів, підтвердити висновки Ангтимонопольного комітету України щодо завищення ПАТ «Укртатнафта» цін нафтопродуктів у зв`язку з перевищенням цін продажу бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального виробництва ПАТ «Укртатнафта» над цінами продажу згідно з котируваннями Platts та імпорту аналогічних товарів у 2015-2017 роках не є можливим.

- По третьому питанню: у рішенні Антимонопольного комітету України № 178-р від 30.03.2021 не наведено детальних розрахунків та алгоритму визначення показників кореляції динаміки середньозважених цін продажу бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального виробництва ПАТ «Укртатнафта» із відповідними цінами на пальне у всіх мережах АЗС на території України. Самостійне здійснення експертами - економістами зазначених розрахунків не відноситься до завдань судово-економічної експертизи.

- По четвертому питанню: у рішенні Антимонопольного комітету України № 178-р від 30.03.2021 не наведено детальних розрахунків та алгоритму визначення показників кореляції динаміки цін продажу бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального виробництва ПАТ «Укртатнафта» та відповідних цін у мережах Parallel, Shell, WOG, OKKO, SOKAR . Самостійне здійснення експертами - економістами зазначених розрахунків не відноситься до завдань судово-економічної експертизи.

- По п`ятому питанню: у межах компетенції судових експертів-економістів, підтвердити показники кореляції, які вказані у рішенні Антимонопольного комітету України №178-р від 30.03.2021 не надається можливим з причин докладно наведених у дослідницькій частині.

- По шостому питанню: у рішенні Антимонопольного комітету України № 178-р від 30.03.2021 не наведено детальних розрахунків та алгоритму визначення показників кореляції динаміки середньозважених цін продажу бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального на АЗС у мережі «ABIAС», тому, у межах компетенції судових експертів-економістів та завдань судово-економічної експертизи встановити, чи підтверджують показники кореляції, які вказані у рішенні Антимонопольного комітету України № 178-р від 30.03.2021 одночасність зміни операторами АЗС мережі «ABIAC» та іншими учасниками ринку фактичних цін бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального не можливо.

- По сьомому питанню: у рішенні Антимонопольного комітету України № 178-р від 30.03.2021 не зазначено про будь-яке погіршення фінансового стану учасників карткового проекту на протязі 2004-2017 років. Проведення додаткових перевірок (ревізій) не відноситься до компетенції експертів-економістів. Таким чином, як встановлено у ході перевірки Антимонопольного комітету України, паливний проект «АВІАС», та інші карткові проекти, з такими ж основними умовами як у проекті «АВІАС», базуються на сучасних системах безготівкових розрахунків та є економічно вигідними для виробників, операторів АЗС та споживачів.

- По восьмому питанню: в обсязі наданих документів та у межах компетенції експертів-економістів підтвердити вплив укладання та виконання договорів між ПАТ «Укртатнафта» та ТОВ «Інновейшн Мультимедиа» на рівень цін на роздрібному ринку світлих нафтопродуктів не надається можливим.

- По дев`ятому питанню: питання передбачає оцінку обгрунтованості дій посадових осіб Антимонопольного комітету України, що не відноситься до компетенції експертів-економістів.

- По десятому питанню: питання передбачає оцінку обгрунтованості дій посадових осіб Антимонопольного комітету України, що не відноситься до компетенції експертів-економістів.

- По одинадцятому питанню: у межах компетенції судових експертів-економістів, підтвердити обгрунтованість визначення меж ринку Антимонопольним комітетом України у рішенні № 178-р від 30.03.2021 в розділі 4 «ОПИС РИНКІВ ТА КОНКУРЕНТНИХ ВІДНОСИН» не надається можливим з причин наведених у дослідницькій частині.

При цьому, в дослідницькій частині висновку експертами зазначено, що:

- визначення перевищення цін продажу бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального виробництва «Укртатнафта» над цінами продажу згідно з котируваннями Platts та імпорту аналогічних товарів у 2015-2017 роках не є коректним у зв`язку з їх неспівставністю.

- у додатку 13 до рішення Антимонопольного комітету України № 178-р від 30.03.2021 наведені тільки підсумкові значення коефіціентів кореляції без будь-яких розрахунків або наведення формул по яких ці коефіціенти розраховувалися. Тому, підтвердити показники кореляції, які вказані Антимонопольним комітетом України у рішенні № 178-р від 30.03.2021 не надається можливим.

- у рішенні АМК України не наведено детальні розрахунки та методологія визначення показників кореляції динаміки середньозважених цін продажу бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального на АЗС у мережі «АВІАС», тому, у межах компетенції судових експертів-економістів та завдань судово-економічної експертизи встановити чи підтверджують показники кореляції, які вказані у рішенні Антимонопольного комітету України №178-р від 30.03.2021 одночасність зміни операторами АЗС мережі "АВІАС" та іншими учасниками ринку фактичних цін бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального не можливо;

- у рішенні Антимонопольного комітету України № 178-р від 30.03.2021 не зазначено про будь-яке погіршення фінансового стану учасників карткового проекту на протязі 2004 -2017 років. Проведення додаткових перевірок (ревізій) не відноситься до компетенції експертів-економістів. В Рішенні № 178-р лише наведено твердження, що система договірних відносин створена компаніями «АВІАС» разом з операторами АЗС, виробником ПАТ «УКРТАТНАФТА» забезпечує реалізацію світлих нафтопродуктів, що відповідає економічним запитам виробників, операторів АЗС та споживачів. Таким чином, як встановлено у ході перевірки АМКУ, паливний проект «АВІАС» та інші карткові проекти, з такими ж основними умовами як у проекті «АВІАС», базуються на сучасних системах безготівкових розрахунків економічно вигідними для виробників, операторів АЗС та споживачів.

- у тексті рішення Антимонопольного комітету України № 178-р від 30.03.2021, зокрема не наведено конкретних прикладів впливу укладення та виконання договорів між ПАТ "Укртатнафта" та ТОВ "Інновейшн Мультимедіа" на рівень цін на роздрібному ринку світлих нафтопродуктів.

За змістом ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про захист економічної конкуренції», особи, які беруть (брали) участь у справі, мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи (крім інформації з обмеженим доступом, а також інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які беруть (брали) участь у справі, або перешкодити подальшому розгляду справи); наводити докази, подавати клопотання, усні й письмові пояснення (заперечення), пропозиції щодо питань, які виносяться на експертизу; одержувати копії рішень у справі (витяги з них, крім інформації з обмеженим доступом, а також інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі); оскаржувати рішення в порядку, визначеному законом.

Частиною 1 ст. 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.

Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 910/13306/18 господарські суди у розгляді справ про оскарження рішення Антимонопольного комітету України мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України правових норм у розгляді антимонопольної справи, повноту з`ясування обставин, які мають значення для справи; доведення АМК обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; відповідність висновків, викладених у Рішенні АМК, обставинам справи. Водночас суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції та самостійно встановлювати, зокрема, обставини інкримінованого порушення, збирати докази, що відноситься до дискреційних повноважень органів Антимонопольного комітету України під час розгляду антимонопольної справи.

Так, Комітет в оскаржуваному рішенні зазначає, що виходячи з обов`язків за договором комісії між ПАТ «УКРНАФТА» та ПАТ «УКРТАТНАФТА», останнє впливає на ціноутворення роздрібної реалізації нафтопродуктів у мережі АЗС ПАТ «УКРНАФТА», яке є учасником паливного проекту «ABIAC».

Тобто, ПАТ «УКРТАТНАФТА» фактично і є суб`єктом господарювання, що здійснює роздрібну реалізацію світлих нафтопродуктів.

Також Комітет вказує, що виходячи зі змісту договорів комісії між операторами АЗС мережі «ABIAC» та ПАТ «УКРТАТНАФТА», останнє також може впливати на ціноутворення роздрібної реалізації нафтопродуктів через свої вказівки операторам АЗС мережі «ABIAC».

Отже, відповідач вважає, що ПАТ «УКРТАТНАФТА» здійснює фактичну реалізацію власних нафтопродуктів на виконання укладених ним з ПАТ «УКРНАФТА» та операторами А3С мережі «ABIAC» договорів комісії, чим також впливає на ціноутворення роздрібної реалізації нафтопродуктів.

Так, відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Тобто, предметом договору комісії виступає діяльність комісіонера, а саме послуга, що ним надається.

Таким чином, договір комісії є правочином щодо надання послуг, а не договором відчуження майна, як помилко вважає Комітет в оскаржуваному рішенні, оскільки комісіонер діє в чужих інтересах, але від власного імені, тобто є самостійною стороною у правочині. Тож, договір комісії та договір, зокрема роздрібної купівлі-продажу є різними правочинами.

У зв`язку із цим, суд вважає, що укладення та виконання ПАТ «УКРТАТНАФТА» з ПАТ «УКРНАФТА» та операторами АЗС договорів комісії не може вважатись відчуженням ПАТ «УКРТАТНАФТА» нафтопродуктів власного виробництва.

Крім того, за доводами АМК, роздрібні ціни реалізації світлих нафтопродуктів вказують, що відповідачі в антимонопольній справі підходять до формування цін однаково, незалежно від регіону. Комітетом було досліджено ціни на пальне у Вінницькій, Дніпропетровській, Київській області та місті Києві (п.401 рішення Комітету № 178-p).

Так, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що оператори АЗС встановлювали однакові ціни (або майже однакові +/- 0,05 грн), одночасно підвищували, знижували та утримували ціни, що, на думку Комітету, свідчить про наявність узгоджених антиконкурентних дій.

На підтвердження узгоджених дій Комітет посилається на розпорядження / накази «щодо встановлення цін на АЗС» за період травень - грудень 2016 року, які свідчать, що оператори АЗС мережі «ABIAC» одночасно або майже одночасно (з інтервалом у декілька днів) встановлювали або змінювали (підвищували / зменшували) роздрібні ціни на реалізацію бензинів шляхом встановлення цін на АЗС.

Суд зазначає, що встановлення спільних цін на товари не може автоматично свідчити про вчинення антиконкурентних узгоджених дій, оскільки в такому випадку Комітет в оскаржуваному рішенні повинен був дослідити динаміку цін, обставини і мотиви їх підвищення або зниження, обґрунтованість зміни цін, співвідношення дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції; визначити витрати суб`єкта господарювання, які впливають на вартість товару, тощо.

Проте, у спірному рішенні Комітет зазначає лише про наявність встановлення однакових цін позивачами з іншими суб`єктами господарювання на ринку та детально не досліджує наявність інших, крім попередньої змови чинників паралельної поведінки суб`єктів господарювання.

Суд зазначає, що висновок Комітету щодо відсутності у суб`єкта господарювання об`єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) не грунтується на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об`єктивно (незалежно від суб`єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а є лише наслідком обмеженого кола факторів (тільки собівартості придбання іноземного палива), а тому не може бути підставою для притягнення позивачів до відповідальності.

Тобто, у даному випадку АМК не здійснив належного економічного аналізу ринку та об`єктивних причин вчинення відповідних дій суб`єктами господарювання; не проведено аналізу інших об`єктивних чинників формування ціни, не проаналізовано динаміку зміни курсу долара США і євро у відповідних періодах, не досліджено та не проаналізовано зміни ставок податку, що діяли протягом зазначеного періоду та впливали на формування ціни, а також не враховано собівартість нафтопродуктів, вартість логістичних послуг.

Рішення АМК не містить як аналізу структури ціни з позицій її складових, так і аналізу динаміки зміни частки кожної складової частини відносно розміру ціни протягом досліджуваного періоду.

Суд зазначає, що закупівельна ціна пального для різних операторів ринку роздрібної торгівлі нафтопродуктами не є однаковою, в умовах дії об`єктивних факторів, що впливали на формування відповідачами в антимонопольній справі роздрібної ціни, між ними існувала та існує конкуренція, при цьому не лише в частині ціни на нафтопродукти, що реалізовувалися, але і в аспектах якості нафтопродуктів, наявності та розміру знижок та акцій, обсягу та якості супутніх послуг, що надавалися на АЗС.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.03.2019 у справі № 914/2554/16.

Так, в оскаржуваному рішенні Комітет зазначає, що зважаючи на однакові тенденції ціноутворення в мережі АЗС «ABIAC», що виявляються в одночасному або майже одночасному встановленні однакових або майже однакових (із різницею у 0,05 грн) роздрібних цін на бензини, та враховуючи, що діяльність операторів АЗС мережі «ABIAC» охоплює більшість регіонів України, а також те, що вони знаходяться у відносинах конкуренції один до одного, свідчить про домовленість певної поведінки операторів мережі «ABIAС» на ринку роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, налагоджену координацію такої поведінки та своєчасний обмін актуальною інформацією стосовно ведення господарської діяльності незалежних суб`єктів господарювання. (п.408 рішення Комітету № 178-р).

Проте, суд зазначає, що Комітетом в оскаржуваному рішенні не було доведено належними та допустимими доказами наявності «своєчасного обміну актуальною інформацією» між операторами АЗС, з огляду на публічність та відкритість інформації про роздрібні ціни на інформаційних табло АЗС, офіційному сайті тощо, встановлення саме по собі схожих цін в однакові проміжки часу не може свідчити про налагоджену координацію поведінки та своєчасний обмін актуальною інформацією.

При цьому, роздрібні ціни на бензин (А-92 Energy, А-95 Energy, А-95) та дизельне пальне позивачами встановлювались (змінювались) не одночасно. Так, згідно з Рішенням АМК роздрібні ціни вказаних суб`єктів господарювання на бензин досягали одного рівня з інтервалом у декілька днів.

Тобто, у даному випадку, Комітетом не доведено, з посиланням на належні та допустимі докази, що встановлення схожих цін роздрібної реалізації бензину (А-92 Energy, А-95 Energy, А-95) з інтервалом у декілька днів чи навіть кілька годин протягом одного дня було наслідком виключно попередньої домовленості і не може бути результатом одностороннього реагування зазначених суб`єктів на зміну об`єктивних ринкових чинників, що впливали на встановлення цін роздрібної реалізації дизельного пального та на цінову поведінку конкурента.

Таким чином, з огляду на публічність та відкритість інформації про роздрібні ціни на інформаційних табло АЗС, що обумовлено специфікою ринку, можливою є оперативна одностороння реакція суб`єктів господарювання - конкурентів на ринку на зміну цін один одним без будь-яких контактів чи домовленостей між ними, і жоден з таких суб`єктів не має можливості перешкодити конкуренту змінювати роздрібну ціну аналогічним чином.

Відтак, висновки Комітету щодо наявності координації між відповідачами в антимонопольній справі щодо обміну інформацією є необґрунтованим та безпідставними.

Також, Комітетом в оскаржуваному рішенні АМКУ було розраховано коефіцієнти кореляції (лінійної залежності) середньозважених цін на АЗС мережі «ABIAC» у Вінницькій, Дніпропетровській, Київській областях та місті Києві протягом 2014 - 2016 років.

Значення коефіцієнтів кореляції становить від 0,99 до 1, що, на думку Комітету, свідчить про повну взаємозалежність цінових траєкторій зазначених у рішенні суб`єктів господарювання і є ознакою їх повної схожості.

В той же час, Комітетом в оскаржуваному рішенні вказано, що зазначений ним розмір коефіцієнта кореляції є достатньо звичайним явищем для ринку однорідного товару у стані рівноваги. Разом із тим, у випадку суттєвого перехідного процесу від одного рівня цін до іншого, економічно обгрунтованим він може бути лише за наявності об`єктивних причин економічного, технологічного та адміністративного характеру.

Комітетом було здійснено порівняння цін продажу бензину А-92, А-95 та дизельного пального виробника ПАТ «УКРТАТНАФТА» операторам АЗС та цін імпортованих нафтопродуктів в Україні за 2016 рік. З цього аналізу Комітет дійшов висновків, що ПАТ «УКРТАТНАФТА» реалізовує нафтопродукти власного виробництва за ціною вищою, ніж ціна імпортованого нафтопродукту.

За висновком Комітету, ПАТ «УКРТАТНАФТА» усвідомлює, що нафтопродукти її виробництва будуть безперебійно реалізовуватись операторами АЗС мережі «ABIAC», оскільки ця мережа працює виключно з нафтопродуктами вітчизняного виробництва та позиціонує себе як одна із найбільших мереж автозаправних станцій по всій території України.

При цьому Комітет також зазначив, що аналіз торговельної надбавки операторів мережі «АВІАС» показав, що торговельна надбавка, яка встановлюється для реалізації світлих нафтопродуктів, не перевищує 10 %. Тобто, такий рівень торговельної надбавки є достатнім для покриття обґрунтованих витрат та отримання прибутку. Разом із цим оператори АЗС наголошують про вигідність роботи в межах паливного проекту «ABIAC».

Отже, Комітетом було визнано, що оператори АЗС реалізують світлі нафтопродукти без суттєвих надбавок та в межах нормального рівня прибутку, що свідчить про відсутність будь-якого негативного впливу на стан конкуренції на ринку.

Проте, суд зазначає, що у даному випадку, визначений Комітетом коефіцієнт кореляції середньозважених цін на АЗС може свідчити лише про те, що вартість палива напряму залежала від вартості купівлі такого палива у виробника.

Більшість операторів АЗС здійснювали придбання палива вітчизняного виробництва в одного виробника, за схожою ціною, встановлюючи при цьому мінімальну надбавку за реалізацію пального, відтак, визначений АМКУ коефіцієнт кореляції взаємозалежності цінових траєкторій відповідачів у антимонопольній справі слід розглядати як доказ об`єктивності та економічної обґрунтованості цінової поведінки позивачів, тоді як відсутність такої кореляції може свідчити про обумовленість цінової поведінки позивачів суб`єктивними чинниками.

Тобто, наявність такої кореляції (взаємозалежності) між роздрібними цінами та закупівельними цінами нафтопродуктів (вартістю отримання на реалізацію) є доказом об`єктивності та економічної обґрунтованості цінової поведінки позивача, тому твердження АМКУ про те, що коефіцієнт кореляції в даному випадку можна розглядати як підтвердження наявності антиконкурентних узгоджених дій в діях позивачів є таким, що не відповідає обставинам справи.

Зазначаючи про більшу вартість вітчизняного палива, АМК не встановив в оскаржуваному рішенні собівартість його виробництва в Україні та затрати які несе виробник, для того аби визначити чи може бути вітчизняне паливо дорожчим за імпортне.

Суд зазначає, що Комітетом в оскаржуваному рішенні не наведено належних та допустимих доказів, які б спростовували відсутність у позивачів об`єктивних причин для встановлення роздрібних цін реалізації пального на тому рівні, на якому вони встановлювались позивачами в період дослідження Комітетом.

Таким чином, зважаючи на той факт, що Комітетом не було належним чином проведено повного аналізу ситуації на ринку пального, не визначено собівартості його виробництва та реалізації, то останнім не було доведено належними та допустимими доказами, що ціни встановлені позивачами були визначені внаслідок змови.

Крім того, Комітетом не було досліджено наявність у позивачів угод (укладених договорів) із іншими суб`єктами господарювання, які прямо чи опосередковано могли вплинули на встановлені на ринку пального ціни.

При цьому, суд зазначає, що Комітет під час розгляду справи № 143-26.13/153-16 досліджував динаміку роздрібних цін на світлі нафтопродукти, а саме бензин A-92 Energy, бензин A-95 Energy, бензин А-95, дизельне паливо Energy, дизельне паливо Євро 4 лише на територіях Вінницької області, Дніпропетровської області, Київської області та міста Києва

У пунктах 205-206 оскаржуваного рішення відповідач вказав, що ринки роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами є регіональними. Територіальні (географічні) межі ринків роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, бензинами та дизельним паливом охоплюють території окремих регіонів, у тому числі частин регіонів, внаслідок економічної недоцільності та додаткових витрат часу, необхідних споживачам на придбання вказаного товару за межами цих територій.

Разом з тим, Комітет в оскаржуваному рішенні зазначає, що згідно з даними Державної служби статистики України, в Україні роздрібна торгівля світлими нафтопродуктами здійснюється через понад 6 000 АЗС, розташованих у всіх регіонах України.

Також в пункті 222 оскаржуваного рішення АМК України зазначає, що АЗС мережі «АВІАС» працюють по всій території України, до прикладу було взято такі автошляхи: європейського значення - Е50, міжнародного - М18, М19, а також автошляхи, які проходять в територіальних межах Дніпропетровської (відрізок автошляху М18), Житомирської (відрізок автошляху Н23) та Одеської областей (відрізок автошляху М21).

На підставі, наведеного, Комітет дійшов висновку, що оператори АЗС мережі «АВІАС» є конкурентами на значній кількості регіональних ринків роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами.

Суд зазначає, що розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року № 169- р) затверджені Правила розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі - Правила).

Так, відповідно до п. 23 вказаних Правил, службовцями Комітету, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об`єктивне з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін.

Зокрема у справах можуть проводитися такі дії: дослідження регіонального або загальнодержавного ринку

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Згідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб`єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб`єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар`єрів для доступу на ринок інших суб`єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Монопольним (домінуючим) вважається становище суб`єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції (ч. 2 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Таким чином, перевірка правильності застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики передбачає перевірку судом даних використаних АМКУ для визначення того, що наявність договірних відносин впливає на ціноутворення роздрібної реалізації нафтопродуктів.

Так, розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р затверджено Методику визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку (далі - Методика №49-р), яка встановлює порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку і призначена для аналізу діяльності суб`єктів господарювання, груп суб`єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках.

Згідно з пунктом 1.3 Методики №49-р визначено, що ринок товару, територіальні (географічні) межі якого охоплюють територію окремого регіону (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя), у тому числі частин відповідного регіону; ринок товару, територіальні (географічні) межі якого охоплюють територію декількох регіонів (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя), у тому числі частин декількох регіонів.

Так, відповідач в оскаржуваному рішенні зазначає, що АЗС мережі «АВІАС» здійснюють свою діяльність у всіх регіонах України, проте під час розгляду справи № 143-26.13/153-16 та прийняття оскаржуваного рішення Комітет досліджував роздрібну торгівлю нафтопродуктами АЗС мережі «АВІАС» тільки на територіях Вінницької області, Дніпропетровської області, Київської області та міста Києва.

При цьому, на територіях інших областей, які, також є окремими регіональними ринками, ані динаміка цін, ані жодні інші показники діяльності операторів АЗС Антимонопольним комітетом України не досліджувались.

Водночас, оскаржуваним рішенням визнано дії ряду суб`єктів господарювання, в тому числі й позивачів, щодо створення та підтримання системи договірних відносин, які забезпечують реалізацію світлих нафтопродуктів, переважно виробництва ПАТ «УКРТАТНАФТА», у всіх регіонах України за картковою системою «ABIAC», які призвели до дотримання спільного підходу в ціноутворенні та спільних умов реалізації товару, порушенням, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін на світлі нафтопродукти.

Таким чином, при дослідженні Комітетом окремих регіональних ринків роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами (лише на територіях Вінницької області, Дніпропетровської області, Київської області та міста Києва) позивачів та ряд інших суб`єктів господарювання визнано винними у порушенні Закону України «Про захист економічної конкуренції» за дії, які начебто вчинялись ними на всіх регіонах України. В такому випадку, Комітет повинен був досліджувати всі ринку України роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, чого Комітетом не здійснено.

Так, відповідно до пункту 6.1. Методики №49-р, територіальні (географічні) межі ринку певного товару (товарної групи визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів (товарної групи), що належать до групи взаємозамінних товарів товарної групи), є неможливим або недоцільним.

При цьому, зокрема, можуть враховуватися: фізичні і технічні характеристики товару (товарної групи); технологічні зв`язки між виробниками і споживачами; можливості щодо технічного, гарантійного, абонентського обслуговування; співвідношення цін, зокрема рівень співвідношення цін на певні товари (товарні групи) в межах цього ринку, прийнятний для виробників чи споживачів; можливості щодо переміщення попиту на товар (товарну групу) між територіями, які за припущенням входять до одного географічного ринку, зокрема можливість збереження рівня якості і споживчих властивостей товару (товарної групи) при транспортуванні; рівень транспортних витрат, включаючи особливості транспортування товару (товарної групи); наявність торгових, складських приміщень, зручностей виконання вантажно-розвантажувальних робіт, можливостей виконання передпродажної підготовки; наявність знаків для товарів і послуг; наявність на відповідній території та рівень бар`єрів на вивезення чи ввезення товару (товарної групи), а саме: адміністративних бар`єрів; економічних й організаційних обмежень; впливу вертикальної (горизонтальної) інтеграції; бар`єрів, що пов`язані ефектом масштабу виробництва; бар`єрів, що базуються на абсолютній перевазі рівня витрат; бар`єрів, пов`язаних з розмірами капітальних витрат або обсягів інвестицій, що необхідні для вступу на певний товарний ринок; обмежень щодо попиту; екологічних обмежень; бар`єрів, що перешкоджають виходу з ринку, тощо; місце розташування специфічних груп споживачів; рівень цін на певні товари (товарні групи) на відповідних суміжних територіях, можливість переміщення пропозиції товару (товарної групи) між цими територіями.

При остаточному визначенні територіальних (географічних) меж ринку визначальною є менша здатність до переміщення або попиту, або пропозиції.

Згідно п. 6.2. Методики №49-р, коректність визначення територіальних (географічних) меж товарного ринку може бути перевірена дослідженням відкритості ринку щодо міжрегіональної та/або міжнародної торгівлі.

Водночас, при визначенні територіальних меж ринку під час розгляду справи №143-26.13/153-16 Комітет не врахував усіх наведених в Методиці критеріїв, обмежившись тільки висновком, що ринки роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами є регіональними. Територіальні (географічні) межі ринків роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, бензинами та дизельним паливом охоплюють території окремих регіонів, у тому числі частин регіонів, внаслідок економічної недоцільності та додаткових витрат часу, необхідних споживачам на придбання вказаного товару за межами цих територій (пункти 205-206 рішення Комітету № 178-p). А отже, на думку суду, Комітет під час розгляду справи неналежно визначив територіальні межі ринку.

Таким чином, Комітет під час розгляду антимонопольної справи не з`ясував усіх обставин, які мають значення для дослідження наявності або відсутності конкретних кваліфікуючих ознак антиконкурентних узгоджених дій, не довів належними та допустимими доказами наявності у діях позивачів порушень передбачених пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону та частиною 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оскільки Комітетом не здійснено належного аналізу ооб`єктивних факторів, які впливали на формування ціни, не досліджено ступінь їх впливу на формування роздрібної ціни реалізації нафтопродуктів та можливість впливу на них самими суб`єктами господарювання, що в подальшому призвело до прийняття оскаржуваного рішення з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи.

Комітет в оскаржуваному рішенні зводить конкуренцію на ринку лише до цінової конкуренції без наявності низки факторів конкурентоздатності та постійної змагальності між учасниками ринку за отримання конкурентних переваг.

Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Тож, кожна з наведених вище обставин є самостійною і безумовною підставою для визнання рішення АМК України недійсним відповідно до ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» в частині, що стосується позивачів.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Антимонопольний комітет України під час розгляду справи неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, а висновки, що викладені у спірному рішенні, не відповідають її обставинам, а відтак, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа", Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост-Траст" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Пента Стіл" підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа", Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост-Траст" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Пента Стіл" - задовольнити.

2. Визнати недійсним пункт 1 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України № 178-р від 30.03.2021 в частині визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа", Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост-Траст" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Пента Стіл" щодо створення та підтримання системи договірних відносин, які забезпечують реалізацію світлих нафтопродуктів, переважно виробництва ПАТ "Укртатнафта", у всіх регіонах України за картковою системою "АВІАС", які призвели до дотримання спільного підходу в ціноутворенні та спільних умов реалізації товару, порушенням, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін на світлі нафтопродукти.

3. Визнати недійсним підпункт 2.82 пунку 2 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України № 178-р від 30.03.2021 щодо накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа" штрафу у розмірі 339 999, 00 грн за порушення, передбачене пунктом 1 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

4. Визнати недійсним підпункт 2.134 пункту 2 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України № 178-р від 30.03.2021 щодо накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Рост-Траст» штрафу у розмірі 339 999, 00 грн за порушення, передбачене пунктом 1 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

5. Визнати недійсним підпункт 2.131 пункту 2 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України № 178-р від 30.03.2021 щодо накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Пента Стіл» штрафу у розмірі 339 999, 00 грн за порушення, передбачене пунктом 1 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

6. Стягнути з Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, м. Київ, 03035; ідентифікаційний код - 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновейшн Мультимедіа" (вул. Чехова, буд. 8, м. Тернопіль, 46003, ідентифікаційний код - 39724571) 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп. - судового збору.

7. Стягнути з Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, м. Київ, 03035; ідентифікаційний код - 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост-Траст» (вул. Ливарна, буд. 2, офіс 3, м. Дніпро, 49000, ідентифікаційний код - 37384406) 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп. - судового збору.

8. Стягнути з Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, м. Київ, 03035; ідентифікаційний код - 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пента Стіл» (проспект Гагаріна, буд. 201, м. Харків, 61080, ідентифікаційний код - 39817880) 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп. - судового збору.

9. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 07.11.2022.

Суддя Щербаков С.О.

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення06.10.2022
Оприлюднено10.11.2022
Номер документу107215144
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо застосування антимонопольного та конкурентного законодавства про захист економічної конкуренції

Судовий реєстр по справі —910/8155/21

Ухвала від 24.05.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кропивна Л.В.

Ухвала від 01.05.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кропивна Л.В.

Ухвала від 14.03.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кропивна Л.В.

Рішення від 06.10.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Щербаков С.О.

Ухвала від 22.09.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Щербаков С.О.

Ухвала від 28.08.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Щербаков С.О.

Ухвала від 25.05.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Щербаков С.О.

Ухвала від 24.04.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Щербаков С.О.

Ухвала від 31.01.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Щербаков С.О.

Постанова від 01.11.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Алданова С.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні