ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" вересня 2022 р. м. Київ Справа № 911/1642/21
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Сорока П.М., розглянув матеріали
за позовом Громадської організації "Офіцери. Громадяни. Вільна Україна"
02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, буд. 19, офіс 609, ідентифікаційний код 41718703
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
03039, м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 50, ідентифікаційний код 43173325
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача
Національної академії аграрних наук України
01010, м. Київ, вул. Омеляновича-Павленка Михайла, буд. 9, ідентифікаційний код 00024360
про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
за участі представників сторін:
позивача: не з`явився;
відповідача: Котовський В.М., посвідчення №1, дійсне до 31.12.2022, витяг з ЄДРПОУ;
третьої особи: не з`явився;
Обставини справи:
Рішенням Господарського суду Київської області від 30.08.2021 у справі №911/1642/21 позовні вимоги Громадської організації «Офіцери. Громадяни. Вільна Україна» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях щодо відмови у включенні до переліку об`єктів малої приватизації, яке викладене у формі листа №50-03.01-1948 від 29.04.2021. Зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях повторно розглянути заяву Громадської організації "Офіцери. Громадяни. Вільна Україна" від 13.04.2021 про включення об`єкта права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації. Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на користь Громадської організації «Офіцери. Громадяни. Вільна Україна» 4540,00 грн. судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 у справі №911/1642/21 апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях залишено без задоволення; рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2021 у справі №911/1642/21 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.02.2022 у справі №911/1642/21 касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях задоволено частково; скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 і рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2021 у справі №911/1642/21, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2022 справу №911/1642/21 передано на розгляд судді Конюх О.В.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.02.2022 заяву судді Конюх О.В. про самовідвід від розгляду справи №911/1642/21 задоволено.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2022, на підставі розпорядження Керівника апарату Господарського суду Київської області №35-АР від 23.02.2022, справу №911/1642/21 передано на розгляд судді Саванчук С.О.
Відповідно до частини 5 статті 310 Господарського процесуального кодексу України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
Згідно з частиною 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан на 30 діб у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Наказом голови Господарського суду Київської області від 03.03.2022 № 3 встановлено особливий режим роботи Господарського суду Київської області в умовах воєнного стану, зокрема, зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участі учасників судового процесу для запобігання загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду.
Згідно з наказом голови Господарського суду Київської області від 01.04.2022 № 4 відновлено проведення відкритих судових засідань за участі учасників судового процесу в Господарському суді Київської області.
У зв`язку з покращенням безпекової ситуації у місті Києві та Київській області, суд дійшов висновку про можливість призначення судового засідання у справі.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.05.2022 прийнято справу №911/1642/21 на новий розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 07.06.2022.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №6292/22 від 07.06.2022), що обґрунтоване розглядом іншої справи у Верховному Суді та введенням воєнного стану.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.06.2022 підготовче засідання, з урахуванням виправлення описки ухвалою суду від 20.06.2022, відкладено на 28.06.2022 о 15:00.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли письмові пояснення (вх. №7144/22 від 21.06.2022).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення (вх. №613/22 від 28.06.2022).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.06.2022 судом закрито підготовче провадження у справі № 911/1642/21 та призначено справу до розгляду по суті на 19.07.2022.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про долучення судової практики (вх. №8761/22 від 18.07.2022).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №8766/22 від 18.07.2022), що аргументоване неможливістю з`явитись через участь у судовому засіданні в іншій справі, що розглядається Верховним Судом, та відсутністю можливості направити іншого представника.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №756/22 від 19.07.2022), що аргументоване тим, що всі члени Громадської організації "Офіцери. Громадяни. Вільна Україна" залучені до оборони України та на цей час виконують службові завдання.
У судове засідання 19.07.2022 ніхто не з`явився, про дату, час та місце судового засідання всі повідомлені.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.07.2022 судове засідання відкладено на 16.08.2022.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання (вх. №10065/22 від 09.08.2022).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.08.2022 судове засідання відкладено на 06.09.2022.
У судове засідання 06.09.2022 з`явились представники позивача та відповідача, представник третьої особи не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений. У судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті, суд зупинився на стадії з`ясування обставин та дослідження доказів.
Враховуючи обставини справи, з метою забезпечення дотримання принципу змагальності сторін господарського судочинства, для надання сторонам можливості належним чином реалізувати свої процесуальні права, суд дійшов висновку про оголошення перерви в даному судовому засіданні до 27.09.2022 о 14:30, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.
У судове засідання 27.09.2022 з`явився представник відповідача, представники позивача та третьої особи не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені завчасно, клопотань про відкладення судового засідання від сторін не надходило.
За результатами розгляду матеріалів справи, з урахуванням позицій учасників справи, що викладені у заявах по суті справи та усних поясненнях представників у судових засіданнях, суд
встановив:
Громадська організація "Офіцери. Громадяни. Вільна Україна" звернулась до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях із заявою про включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, Державного підприємства «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України».
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях відмовило у включенні вказаного Державного підприємства до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, на підставі відмови органу, уповноваженого управляти вказаним державним підприємством, а саме: на підставі листа відмови від Національної академії аграрних наук України.
Вказане вище рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях оскаржене позивачем у порядку господарського судочинства.
Рішенням Господарського суду Київської області від 30.08.2021 у справі № 911/1642/21 позовні вимоги Громадської організації "Офіцери. Громадяни. Вільна Україна" задоволені повністю, рішення про відмову у включенні до переліку об`єктів малої приватизації, яке викладене у формі листа № 50-03.01-1948 від 29.04.2021 визнано протиправним та скасовано, зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях повторно розглянути заяву Громадської організації "Офіцери. Громадяни. Вільна Україна" про включення Державного підприємства «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України» до переліку об`єктів малої приватизації.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 у справі № 911/1642/21 апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2021 у справі № 911/1642/21 залишено без задоволення, а вказане рішення без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.02.2022 у справі № 911/1642/21 касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на вказані вище судові рішення задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 і рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2021 у справі № 911/1642/21 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
У мотивувальній частині Верховний Суд, зокрема, зазначив, що: «Задовольняючи позовні вимоги Громадської організації в даній справі, суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили та не оцінили оскаржуване рішення Регіонального відділення ФДМУ та відмову НААН України у погодженні щодо включення Державного підприємства до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, на якій таке рішення ґрунтується, і дійшли передчасного висновку про протиправність оскаржуваного рішення Регіонального відділення ФДМУ. Суди першої та апеляційної інстанцій також помилково зазначили, що НААН України не надала доказів на підтвердження причин відмови у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, та не встановили, чи вимагають положення абзацу 4 частини сьомої статті 11 Закону про приватизацію надання документального підтвердження причин відмови уповноваженого органу управління державним майном. Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно встановити, чи є законним оскаржуване рішення Регіонального відділення ФДМУ, яке ґрунтується на відмові НААН України у погодженні щодо включення Державного підприємства до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, з урахуванням того, що така відмова повинна містити посилання на норми законодавства України. Разом з тим, як зазначалося раніше, до правовідносин у даній справі підлягають застосуванню положення частини дев`ятої статті 11 Закону про приватизацію.».
З урахуванням вищевказаної позиції, на підставі аналізу матеріалів справи, суд дійшов таких висновків.
Громадська організація «Офіцери. Громадяни. Вільна Україна» звернулась до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях із заявою від 13.04.2021 про включення об`єкта права державної власності - Державного підприємства «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України» (08112, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Дмитрівка, вул. Молодіжна, б. 1, код 04308278) до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.
Вказана заява 14.04.2021 отримана та зареєстрована Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях за вхідним номером № 05-50-2254 від 14.04.2021.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на адресу Національної академії аграрних наук України 14.04.2021 направило запит № 50-03.01-1709 щодо розгляду питання приватизації об`єкта державної власності, в якому Регіональне відділення Фонду зазначало, що відповідно до Порядку подання та розгляду заяв про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 22.05.2018 № 675, до Регіонального відділення Фонду надійшла заява позивача про включення об`єкта права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації - Державного підприємства, яке перебуває у сфері управління Національної академії аграрних наук України.
Відповідно до частини 7 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку, для прийняття рішення щодо включення вищевказаного об`єкта державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, Регіональне відділення Фонду просить у встановлений Законом строк розглянути питання щодо можливості приватизації Державного підприємства та, у разі прийняття позитивного рішення, надати до Регіонального відділення Фонду перелік документів, визначений пунктом 2 додатку 2 до доручення голови Фонду державного майна України від 26.02.2020 № К/13, необхідний для продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства.
Аналогічний за змістом запит від 14.04.2021 № 46-03.01-1707 відповідач направив на адресу Фонду державного майна України.
Національна академія аграрних наук України 22.04.2021 листом № 10.2-03/119 повідомила Регіональне відділення Фонду про непогодження приватизації Державного підприємства з мотивів необхідності забезпечення продовольчої безпеки України, що, на думку Національної академії аграрних наук України, є складовою національної безпеки, необхідності сприяння розвитку вітчизняних наукових досліджень в галузі сільського господарства та здійснення наукового забезпечення галузей агропромислового розвитку України.
У листі, із посиланням на статтю 4 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», Національна академія аграрних наук України стверджувала, що національні галузеві академії наук, отже, і Національна академія аграрних наук України, здійснюючи повноваження з управління об`єктами майнового комплексу національних галузевих академій наук, забезпечують реалізацію прав держави як власника цих об`єктів, ефективно їх використовують та розпоряджаються цими об`єктами майнового комплексу у межах, визначених законодавством.
Національна академія аграрних наук України зазначила, що відповідно до чинного Статуту НААН України, державні підприємства, дослідні господарства, створені з метою організаційно-господарського забезпечення умов для своєчасного проведення наукових досліджень та їх апробації, не відносяться до сільськогосподарських підприємств, а мають інший статус - проведення досліджень і пропаганди передового досвіду у сільському господарстві згідно з частиною 3 статті 22 Земельного кодексу України.
У листі Національна академія аграрних наук України також вказала, що частиною четвертою статті 84 Земельного кодексу України встановлено, що до земель державної власності, які не можуть бути передані у приватну власність, належать землі, які використовуються для забезпечення діяльності Національної академії наук України, державних галузевих академій наук. Державне підприємство відповідно до його Статуту є державним сільськогосподарським підприємством, що здійснює дослідну господарську комерційну діяльність з метою досягнення позитивних економічних результатів та одержання прибутку. Господарство забезпечує науково-дослідним установам НААН України умови для проведення наукових досліджень, випробувань і доопрацювання наукових розробок, їх апробації, виробництва оригінального, елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур.
Таким чином, земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні Державного підприємства, в повному обсязі використовуються у сільськогосподарському виробництві та науковій діяльності для виконання статутних завдань.
Фонд державного майна України 28.04.2021 направив до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях лист № 10-47-9615, яким повідомив про неможливість погодження включення Державного підприємства до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, посилаючись на відсутність у Фонду державного майна України компетенції органу управління цього підприємства.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях 29.04.2021 направило на адресу позивача лист № 50-03.01-1948 щодо розгляду заяви про включення об`єкта права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, за змістом якого, відповідно до частини 9 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», враховуючи лист Фонду державного майна України від 28.04.2021 № 10-47-9615 та відмову Національної аграрної академії наук України як уповноваженого органу управління вказаним вище державним майном, надану листом від 22.04.2021 № 10.2-03/119, відповідач відмовив у включенні до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, об`єкт права державної власності - Державне підприємство «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України.
Враховуючи висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що викладені у постанові від 16.02.2022 у справі № 911/1642/21, суд вважає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», ініціювати приватизацію об`єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб`єкти управління об`єктами державної і комунальної власності або покупці.
Згідно з частинами 7 та 8 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», заяви про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, подаються потенційними покупцями до державних органів приватизації за місцезнаходженням об`єкта, що приватизується, у порядку, який встановлюється Фондом державного майна України. Державні органи приватизації протягом 30 днів розглядають заяви та приймають рішення щодо включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, і в п`ятиденний строк письмово повідомляють про це заявника, підприємство, що приватизується (балансоутримувача об`єкта), а також відповідний уповноважений орган управління.
У частині 9 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» наведені підстави, з яких орган приватизації, в даній справі - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, може відмовити у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.
Як уже зазначалось, Громадська організація «Офіцери. Громадяни. Вільна Україна» звернулась до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях із заявою про включення об`єкта права державної власності - державного підприємства, до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації. У зв`язку із отриманням відмови у задоволенні цієї заяви, позивач звернувся до суду з позовом про визнання рішення про відмову протиправним, його скасування та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву.
Рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, що оскаржується, ухвалене з посиланням на лист Національної аграрної академії наук України від 22.04.2021 № 10.2-03/119, в якому вказано про непогодження приватизації державного підприємства.
Відповідно до абзаців 3, 4 частини 7 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», державні органи приватизації протягом трьох днів після надходження заяви звертаються щодо надання згоди на включення такого об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, до уповноважених органів управління державним майном, крім випадків, коли орган приватизації є уповноваженим органом управління державним майном або уповноважений орган управління самостійно ініціював включення такого об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації. Уповноважені органи управління державним майном надають згоду на приватизацію об`єкта державної власності або вмотивовану відмову протягом 15 днів з моменту надходження звернення від державних органів приватизації.
Так, листом від 22.04.2021 № 10.2-03/199, Національна аграрна академія наук України повідомила Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про непогодження приватизації Державного підприємства у зв`язку із необхідністю забезпечення продовольчої безпеки України, необхідності сприяння розвитку вітчизняних наукових досліджень в галузі сільського господарства та здійснення наукового забезпечення галузей агропромислового розвитку України. Національна аграрна академія наук України також послалась на неможливість передачі у приватну власність земельних ділянок державного підприємства відповідно до частини 4 статті 84 Земельного кодексу України та положень Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу».
Відповідно до частини 9 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», відмова державними органами приватизації у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, можлива у разі: 1) коли підприємство, що пропонується приватизувати, перебуває у процесі ліквідації; 2) коли законодавством установлено обмеження щодо приватизації об`єкта; 3) вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації; 4) невключення Кабінетом Міністрів України за поданням ФДМУ до переліку об`єктів великої приватизації, що підлягають приватизації.
Водночас, до правовідносин у даній справі підлягають застосуванню положення абзацу 3 частини 9 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», а саме: відмова державними органами приватизації у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, у разі вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.
Приписи частини 9 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» наводять підстави, з яких орган приватизації, в даній справі - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, може відмовити у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.
Проте, вказана норма не передбачає, що орган приватизації має вмотивувати свою відмову або що лист органу приватизації має містити вмотивовану відмову органу управління в розумінні приписів статті 4 та частини 9 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна». Аналогічна позиція підтримана Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду при розгляді справи № 910/8291/21 (постанова від 07.09.2022), підстави та предмет позову, обраний спосіб захисту та відповідач в якій є аналогічними, що і у даній справі №911/1642/21.
У зв`язку із вищевикладеним, Господарський суд Київської області зазначає, що державний орган приватизації, в данному випадку - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, за наявності вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, має законне право відмовити у включенні конкретного державного підприємства до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.
Крім того, суд звертає увагу на неналежний спосіб захисту права, що обраний позивачем, оскільки задоволення позову, в такому випадку, не призводить до відновлення права, про порушення якого заявляє позивач.
Згідно з позовною заявою, Громадська організація «Офіцери. Громадяни. Вільна Україна» заявляє про зобов`язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях повторно розглянути заяву позивача від 13.04.2021 про включення Державного підприємства «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України» в перелік об`єктів малої приватизації.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Відтак, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18.
У даній справі суд звертає увагу на те, що зобов`язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях повторно розглянути заяву позивача жодним чином не впливає на права або інтереси позивача, оскільки сам факт повторного розгляду заяви може призвести до аналогічного результату про відмову в її задоволенні, що вже має місце. Зокрема, судом встановлено, що керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська агенція приватизації» та керівником Громадської організації «Офіцери. Громадяни. Вільна Україна» є одна особа, а саме: громадянин України ОСОБА_1 .
Від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська агенція приватизації» вже було подано позов про оскарження спірного рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях. Зокрема, у справі № 910/8291/21 Верховний Суд відмітив, що: «Більше того, у справах № 911/1642/21 та № 910/8291/21 оскаржувалася відмова Регіонального відділення ФДМУ у приватизації одного й того самого державного підприємства. Вказана відмова в обох справах була обґрунтована посиланням на один і той самий лист НААН України від 22.04.2021 № 10.2-03/119, з огляду на те, що вказаним листом НААН України одночасно надала відповіді на листи Регіонального відділення ФДМУ щодо включення до переліку об`єктів малої приватизації за зверненням ТОВ «Всеукраїнська агенція приватизації» (позивач у справі № 910/8291/21) та Громадська організація «Офіцери. Громадяни. Вільна Україна» (позивач у справі № 911/1642/21).».
Таким чином, Верховним Судом, фактично, вже розгянуто та остаточно прийнято рішення щодо законності прийнятого Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях рішення про відмову у приватизації спірного об`єкту.
Відповідно, керівник Громадської організації «Офіцери. Громадяни. Вільна Україна» - ОСОБА_1 не міг не знати про постанову Верховного Суду у справі № 910/8291/21.
Як наслідок, поданий позивачем позов не змінить його становище та не відновить права чи інтереси, на захист яких він спрямований, крім того, його задоволення призведе до прийняття іншого судового рішення, ніж постановлене Верховним Судом у спірних правовідносинах.
Відповідно, суд дійшов висновку, що обраний спосіб захисту в даній справі є неефективним та не призведе до реального поновлення порушеного права чи інтересу.
Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Принцип змагальності конкретизовано у частині 3 статті 13, частині 1 статті 76, частині 1 статті 78, частині 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язок суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін у процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України. Як визначено Верховним Судом, справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується із судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") Европейський суд наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, у свою чергу, звертає увагу на те, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Отже, принцип змагальності не лише наділяє осіб, які беруть участь у справі, відповідними правами, але і покладає на них обов`язки подати наявні у них докази на підтвердження своїх вимог.
Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви, судові витрати відповідача зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг - покладаються на позивача у повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 11, 73, 74, 76-80, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
1. У задоволенні позову (вх. №1645/21 від 04.06.2021) Громадської організації "Офіцери. Громадяни. Вільна Україна" (02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, буд. 19, офіс 609, ідентифікаційний код 41718703) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 50, ідентифікаційний код 43173325) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.
2. Судові витрати позивача залишити за позивачем.
3. Стягнути з Громадської організації "Офіцери. Громадяни. Вільна Україна" (02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, буд. 19, офіс 609, ідентифікаційний код 41718703) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 50, ідентифікаційний код 43173325) 6810,00 грн. (шість тисяч вісімсот десять гривень) витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та 9080,00 грн. (дев`ять тисяч вісімдесят гривень) витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 09.11.2022.
Суддя С.О. Саванчук
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 27.09.2022 |
Оприлюднено | 11.11.2022 |
Номер документу | 107215160 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо приватизації майна |
Господарське
Господарський суд Київської області
Саванчук С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні