Рішення

від 09.11.2022 по справі 911/1635/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2022 р. м. Київ Справа № 911/1635/22

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Женгімас Україна» про стягнення заборгованості

без виклику учасників процесу

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (далі - позивач) подало до суду позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Женгімас Україна» (далі - відповідач) про стягнення 353352,91 грн заборгованості, з яких: 313424,59 грн сума основного боргу, 11635,21 грн інфляційні витрати, 1601,50 грн 3% річних, 26 691,61 грн пені та понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов Договору про постачання електроенергії споживачу у частині оплати отриманої електричної енергії, в наслідок чого утворилась заборгованість.

Ухвалою від 13.09.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів відправки копії відзиву позивачу у строк, передбачений ч. 1 ст. 251 ГПК України протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву та доказів відправки копії відповіді на відзив відповідачу у строк, визначений судом згідно з вимог ч. 4 ст. 166 ГПК України, - до 17.10.2022 (включно), а відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 28.10.2022 (включно).

У зв`язку з недостатніми бюджетними призначеннями на 2022 рік та відсутністю знаків поштової оплати, копія відповідної ухвали 16.09.2022 року була направлена на електронні адреси позивача та відповідача, зазначені у позовній заяві, про що Відділом автоматизованого документообігу та обробки внутрівідомчої службової кореспонденції (Канцелярія) апарату Господарського суду Київської області складено Довідку.

Отже, суд вважає фактичною датою повідомлення позивача та відповідача про зміст ухвали від 13.09.2022 дату направлення останньої електронною поштою 16.09.2022.

Також, судом враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень», для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Суд зазначає, що з 20.06.2022 відновлено відкритий доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, який був обмежений внаслідок введення в Україні воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Враховуючи наведене, позивач та відповідач не були позбавлені права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №911/1635/22 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Як свідчить інформація, отримана на сайті АТ «Укрпошта» (ідентифікатор поштових відправлень 0305613127580), 26.09.2022 відповідач отримав позовну заяву з доданими до неї документами, однак відзиву по суті позовних вимог у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, а також до прийняття рішення у справі не надав; з заявою про поновлення строку, встановленого для подання відзиву до суду не звертався.

У відповідності до ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

З огляду на зазначене, у відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Женгімас Україна» (Споживач) було укладено договір № 420077924 про постачання електричної енергії споживачу, шляхом підписання 19.12.2018 директором відповідача заяви-приєднання до Договору про постачання електричної енергії споживачу (редакція від 01.01.2019) на умовах Комерційної пропозиції «Стандарт-1».

У заявці зазначено, що погодившись з цією заявою-приєднанням (акцептувавши її), споживач засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договору в повному обсязі. З моменту підписання цієї заяви-приєднання споживач та постачальник набувають всіх прав та обов`язку з договором і несуть відповідальність за її невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинними законодавством України.

Разом з тим, суд зазначає, що Договір про постачання електричної енергії споживачу з додатками є публічним договором приєднання, який розміщено на офіційному вебсайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна ЕК» за посиланням: http://koec.com.ua, а тому можливо використовувати електронний варіант такого доказу для встановлення обставин, які входять в предмет доказування.

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що його умови розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за № 312 (ПРРЕЕ).

Згідно до умов пункту 2.1 Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Інформація про об`єкти Споживача, постачання електричної енергії на потреби яких здійснюється на умовах цього Договору, та точки комерційного обліку, в яких відбувається зміна власника електричної енергії, наведена в заяві-приєднання, яка є Додатком №1 до цього Договору.

Згідно із пунктом 2.3 Договору обсяг проданої споживачу електроенергії визначається оператором системи розподілу (ОСР) та підтверджується шляхом підписання Сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/акта приймання-передачі електричної енергії.

Пунктом 5.1 Договору погоджено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком № 2 до цього Договору.

Згідно із пунктом 5.2 Договору, спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника, яка є Додатком № 2 до цього договору.

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (пункти 5.4, 5.5 Договору).

Відповідно до пункту 5.7 Договору, порядок оплати за електричну енергію встановлюється згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком № 2 до цього Договору. Оплата рахунку постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку. При цьому споживач не обмежується у праві здійснювати попередню оплату, оплату авансових та/або планових платежів за цим договором без отримання рахунку постачальника. З даними щодо складових ціни на електричну енергію, необхідними для визначення величин авансових та/або планових платежів, споживач може ознайомитись на веб-сайті постачальника. Не отримання Споживачем рахунку Постачальника не звільняє Споживача від виконання зобов`язань з оплати електричної енергії згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією.

Як визначено положеннями пункту 5.8 Договору, у разі порушення споживачем строків оплати за цим Договором, постачальник має право припинити постачання електричної енергії споживачу, вимагати сплату пені, яка нараховується за кожен день прострочення оплати. Окрім цього, споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є Додатком № 2 до цього Договору.

Відповідно до пункту 6.2 Договору споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору.

У відповідності до пункту 13.1 Договору, цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є Додатком № 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника. Термін дії даного Договору не може бути більшим за термін дії Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що укладений Споживачем з Оператором системи розподілу.

Додаток № 2 до Договору - Комерційна пропозиція «Стандарт-1» містить наступні умови:

- термін постачання до 31.12.2019. Постачання вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення вказаного терміну постачання жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення постачання, або про перегляд умов комерційної пропозиції;

- ціна (тариф) електричної енергії - тариф на послуги постачальника з січня 2019 становить 0,0896 грн/кВт.год. без ПДВ. Вартість електричної енергії, спожитої понад договірну величину споживання електричної енергії, визначається з урахуванням коефіцієнту збільшення = 1,5;

- спосіб оплати за послуги з розподілу електричної енергії - споживач здійснює оплату з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника;

- порядок оплати - остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електричну енергію;

- розмір пені та/або штрафу - подвійна облікова ставка Національного банку України (НБУ). Споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох проценти річних за весь час прострочення;

- термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати - рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надається постачальником споживачу не пізніше п`ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані постачальником рахунки підлягають оплаті споживачем протягом п`яти робочих днів з дати отримання.

04.09.2019, у зв`язку з переходом Споживача на користування персональною сторінкою «Кабінет юридичного споживача» для обміну даними, інформацією, отримання рахунків від Постачальника, а також з метою проведення розрахунків за електричну енергію, між сторонами укладено Додаткову угоду № 171.

Відповідно до умов даної Додаткової угоди:

-Постачальник за отримання від Оператора системи розподілу даними проводить розрахунок плати за електричну енергію, формує відповідні рахунки та Акти приймання-передачі електричної енергії, Акт звіряння розрахунків (за необхідності), розміщує сформовані документи в «Кабінеті юридичного споживача» з накладенням ЕЦП у термін, що не перевищує 3-х робочих днів з дати отримання від Оператора системи розподілу даних про обсяги споживання електричної енергії.

-Споживач зобов`язується отримавши рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії у термін, що не перевищує 1 робочий день з дати отримання, повернути їх Постачальнику шляхом розміщення в «Кабінеті юридичного споживача» з накладенням ЕЦП.

-Кожна із сторін усвідомлює та розуміє, що відсутність у Споживача можливості отримати та відкрити рахунок на оплату електричної енергії за допомогою «Кабінету юридичного споживача» не звільняє Споживача від обов`язку оплатити за використану (куповану) електричну енергію та інші платежі передбачені умовами Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за допомогою «Кабінету юридичного споживача» сформовано та виставлено споживачу для сплати рахунки-фактури за продану у період з грудня 2021 року по липень 2022 року електричну енергію.

Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» не здійснює функції з обліку електричної енергії та не визначає обсяги спожитої електричної енергії споживачами. В силу покладених на електропостачальника функцій та обов`язків, позивач не здійснює фіксацію (зйом) показників електролічильників, не визначає обсяг проданої електричної енергії.

Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ, ДТЕК «Київські регіональні електромережі» як оператор системи розподілу та адміністратор комерційного обліку, надало ТОВ «Київська обласна ЕК» інформацію про обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії відповідачем, на підставі отриманих даних позивач і формував рахунки-фактури за спожиту електричну енергію.

Вказаний обсяг розподіленої ПрАТ «ДТЕК «Київські регіональні електромережі» електричної енергії відповідає загальному спожитому відповідачем обсягу електричної енергії, який відображено позивачем в рахунках-фактурах. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Крім того, у період з грудня 2021 року по липень 2022 року, на підтвердження обсягів проданої електричної енергії споживачу за допомогою «Кабінету юридичного споживача» оформлено та виставлено акти прийняття-передавання електричної енергії.

Зазначені акти приймання-передачі відповідачем у термін, встановлений Додатковою угодою № 171, не підписані, проте заперечень щодо нарахувань, зазначених у актах приймання-передачі електричної енергії за спірний період, відповідачем суду не надано. Також відповідач не заперечив факту отримання від позивача за спірний період послуг з постачання електричної енергії в обсягах зазначених позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за умовами Договору виконав в повному обсязі, здійснивши поставку (продаж) відповідачу електричної енергії протягом 2019 2022 років, щомісячно формував акти прийняття-передавання електричної енергії та рахунки-фактури за спожиту електричну енергію та надсилав їх відповідачую

Натомість відповідач, всупереч вимогам пункту 1 частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункту 5.5.5 ПРРЕЕ та умовам укладеного між сторонами Договору, не здійснив повну оплату за фактично спожиту електричну енергію, в результаті чого за ТОВ «Женгімас Україна» станом на 10.08.2022 утворилась заборгованість у сумі 313 424,59 грн.

Посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині сплати електричної енергії (активна енергія), позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 313 424,59 грн, а також нарахованої за період з 08.06.2022 по 10.08.2022 на підставі пункту 5.8 Договору пені у сумі 26 691,61 грн та нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних у сумі 1601,50 грн та інфляційних у сумі 11635,21 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно положень частини першої статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу постачання електричної енергії відповідачу на підставі підписаної ним Заяви-приєднання до публічного Договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах Комерційної пропозиції «Стандарт-1».

Договір постачання електричної енергії споживачу, відповідно до абзацу 2 частини першої статті 275 Господарського кодексу України, є окремим видом договору енергопостачання. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Частиною шостою статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ).

Статтею 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Судом встановлено, що у відповідності до пункту 2.3 Договору обсяг проданої споживачу електроенергії визначається ОСР.

Пунктами 2.3.11., 2.3.14. ПРРЕЕ визначено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Кодексу комерційного обліку та цих Правил. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку.

Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов`язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі - Кодекс).

Відповідно до підпункту 6.1 пункту 6 Розділу XIII «Перехідні положення» Кодексу, обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором мережі, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору.

Згідно із підпунктом 7.1 пункту 7 Розділу XIII «Перехідні положення» Кодексу, до моменту запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через центральну інформаційно-комунакаційну платформу визначення обсягів електричної енергії для поточних розрахунків на ринку виконують оператори електричної мережі.

З огляду на викладені вище положення чинного законодавства України, позивач не здійснює функції з обліку електричної енергії та не визначає обсяги спожитої електричної енергії споживачами. В силу покладених на електропостачальника функцій та обов`язків, позивач не здійснює фіксацію (зняття) показників електролічильників, не визначає обсяг проданої електричної енергії.

Пунктами 4.3., 4.12., 4.13. ПРРЕЕ встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг. Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Як вказує позивач відповідно до пункту 4.3. ПРРЕЕ, Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» щомісячно надавало позивачу інформацію про обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії відповідачу протягом всього терміну дії договору шляхом електронного обміну даними.

Оператором системи розподілу на території Київської області являється ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», яке в силу пункту 11 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 виконує функції адміністратора комерційного обліку електричної енергії.

Частиною першою статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що електропостачальники мають право, серед іншого, на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів. При цьому пунктом 1 частини третьої статті 58 Закону передбачено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Аналогічні положення передбачені пунктом 5.5.5. ПРРЕЕ.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Відповідач в перебігу розгляду справи своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доводів позивача не спростував.

За таких обставин, оскільки відповідач повністю та в обумовлений договором строк не оплатив вартість спожитої електроенергії, суд дійшов висновку про те, що відповідачем були порушені права та законні інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 313 424,59 грн є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у сумі 26 691,61 грн, 3% річних у сумі 1601,50 грн та інфляційних у сумі 11635,21 грн, нарахованих за період з 08.06.2022 по 10.08.2022.

У відповідності до Комерційної пропозиції, що є додатком до Договору розмір пені становить подвійна облікова ставка Національного банку України. Крім того, споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення.

Вказані положення узгоджуються з приписами статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», за змістом яких платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною першою статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За положеннями зазначеної норми наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши правильність розрахунку пені, процентів річних та інфляційних втрат, суд встановив, що він здійснений у відповідності до закону та арифметично вірно, відтак, з відповідача на корить позивача належать до стягнення 26 691,61 грн пені, 3% річних у сумі 1601,50 грн та інфляційних у сумі 11635,21 грн.

Як унормовано статтею 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині першій статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач відзив на позов, доказів оплати електричної енергії або контррозрахунку заборгованості не надав. Таким чином, факт порушення відповідачем зобов`язань судом встановлений та не спростований відповідачем.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем надано належні та допустимі докази у розмінні статей 73-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження викладених у позові обставин, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно сплаченого позивачем судового збору, суд зазначає наступне.

На підтвердження сплати судового збору позивачем до матеріалів позовної заяви додані платіжне доручення від 22.08.2022 № 1765 на суму 5303,37 грн.

Виходячи із розміру позовних вимог 353 352,91 грн позовна заява мала бути оплачена судовим збором у розмірі 5300,29 грн.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позову суд, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору в сумі 5300 грн. 29 коп грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зокрема зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відтак, надмірно сплачений судовий збір може бути повернуто за наявності відповідного клопотання позивача.

Крім того, у позовній заяві викладено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, зокрема: 30000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки у процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Вказані висновки щодо застосування ч. 8 ст.129 ГПК України містяться у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20.

Отже питання щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу буде вирішено судом за умови подання позивачем відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Женгімас Україна» (07201, Київська обл., Іванківський р-н, смт Іванків, вул. Запрудська, буд. 50Г, код ЄДРПОУ 39738233) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 8 В, код ЄДРПОУ 42094646) 313424 (триста тринадцять тисяч чотириста двадцять чотири) грн 59 коп. основного боргу, 26 691 (двадцять шість тисяч шістсот дев`яносто одну) грн. 61 коп. пені, 11635 (одинадцять тисяч шістсот тридцять п`ять) грн 21 коп. інфляційних втрат, 1601 (одну тисячу шістсот одну) грн 50 коп. 3% річних та 5300 (п`ять тисяч триста) грн. 29 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається).

Суддя В.М. Антонова