Рішення

від 09.11.2022 по справі 917/879/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2022 Справа № 917/879/22

Суддя Господарського суду Полтавської області Дмитро Сірош, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛМ", вул. Приозерна, 7, смт Власівка, м. Світловодськ, Кіровоградська обл., 27552

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Технограндбуд", вул. Добровольського, 14, м. Горішні Плавні, Полтавська обл., 39803

про стягнення суми основного боргу, пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних,

без виклику представників сторін.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "СТІЛМ" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Технограндбуд", у якому просить стягнути 493 316,05 грн основного боргу, 42 286,84 грн пені, 102 873,28 грн інфляційних нарахувань та 14 541,79 грн 3 % річних на підставі договору поставки № 142 від 10.07.2019.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки в частині своєчасного та в повному обсязі здійснення розрахунків.

Відповідач відзив на позов, у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк, не подав.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.08.2022 суд залишив позовну заяву без руху на підставі частини 1статті 174 Господарського процесуального кодексу України, встановив спосіб усунення недоліків позовної заяви та строк усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивач, у встановлений судом строк, усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 30.08.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, сторони суду не надали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала Господарського суду Полтавської області від 30.08.2022 про відкриття провадження у справі, надіслана відповідачеві рекомендованим листом з повідомленнями на зазначену в позовній заяві адресу, повернулася до суду з відмітками поштового відділення: "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з пунктом 2 частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (така ж правова позиція викладена у постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17).

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, зазначена ухвала вважається врученою.

Частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву, у встановлений судом строк, без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 2 статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "СТІЛМ" (Постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Технограндбуд" (Покупець) уклали договір поставки № 142.

Згідно з пунктом 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві металопрокат, а Покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити товар згідно з умовами цього договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору найменування, кількість, асортимент, ціна за одиницю та загальна вартість товару, що поставляється за умовами цього договору, вказується в рахунках із урахуванням ПДВ. При постачанні Товару допускається відхилення (толеранс) від погодженої сторонами кількості товару в межах 5 %. Таке відхилення не є порушенням погодженої кількості товару.

Згідно з пунктом 2.1 договору одиниця виміру кількості товару - кілограми/тони (згідно з заявкою Покупця на постачання товару).

Загальна кількість товару за цим договором є необмеженою та визначається фактичною кількісно отриманого товару Покупцем протягом всього строку дії договору (пункт 2.2 договору).

Відповідно до пункту 3.2 договору ціна за одиницю товару та загальна ціна партія товару зазначається у рахунках із урахуванням ПДВ.

Пунктом 4.1 договору визначено, що оплата товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника згідно з виставленим рахунком. Датою здійснення платежу є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Остаточний розрахунок за отриманий товар (у випадку не повної оплати) здійснюється Покупцем протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати підписання сторонами відповідної видаткової накладної на товар (пункт 4.2 договору).

Згідно з пунктом 5.3 договору право власності на товар, а також усі пов`язані з ним ризики переходять від Постачальника до Покупця в момент передачі товару та підписання сторонами відповідної видаткової накладної.

Відповідно до пункту 5.4 договору на кожну узгоджену партію товару Постачальник зобов`язаний надати Покупцю наступні супровідні документи, а саме: документи з якості (паспорт якості/сертифікат відповідності, тощо), рахунок па оплату, товарно - транспорту та/або видаткову накладну.

Умовами пункту 6.5 договору визначено, що Покупець за порушення строків оплати товару, встановлених пунктом 4.2 цього договору сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка нараховується за кожен день прострочення до повного (фактичного) погашення Покупцем заборгованості за цим договором.

Згідно з пунктом 9.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2019 року, а в частині розрахунків між сторонами - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

У випадку, якщо жодна із сторін, не менш як за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії цього договору, не повідомить іншу про свій намір припинити його дію, договір вважається подовженим на такий же строк на який був укладений та на аналогічних умовах. Кількість таких подовжень необмежена (пункт 9.2 договору).

03.08.2021 Постачальник на виконання умов договору поставив, а Покупець прийняв товар належної якості на загальну суму 496 316,05 грн з ПДВ.

Проте Покупець свої зобов`язання з оплатити товару в повному обсязі не виконав.

Сторони підписали акт звірки взаємних розрахунків № 1 за період з 03.08.2021 по 03.09.2021 у якому відповідач підтверджує заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "СТІЛМ" у сумі 496 316,05 грн.

23.11.2021 відповідач (Покупець) відповідно до платіжного доручення № 517 перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 3 000,00 грн (часткова оплата за матеріали згідно з договором № 142 від 10.07.2019 у сумі 2500,00 грн та 500,00 грн ПДВ).

Отже, сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 493 316,05 грн (із розрахунку: 496 313,05 грн - 3 000,00 грн = 493 316,05 грн).

На підтвердження обставин викладених у позовній заяві позивач подав суду наступні докази: рахунок на оплату № 512 від 03.08.2021, видатку накладну № 1777 від 03.08.2021, ТТН № РІ 777 від 03.08.2021, сертифікат якості № 51154 від 28.10.2019, сертифікат якості № 53739 від 17.11.2019, сертифікат якості № 55949 від 12.12.2019, сертифікатом якості № 5212 від 18.12.2019, сертифікат якості № 2 - 310 від 27.01.2020, сертифікат якості № 2 - 2824 від 09.07.2020, сертифікат якості № 1 - 1975 від 23.03.2021, податкова накладна № 26 від 03.08.2021, яка зареєстрована в ЄPПН, акт звірки № 1 взаємних розрахунків за період з 03.08.2021 по 03.09.2021, платіжне доручення № 517 від 23.11.2021 (копії).

Умовами пункту 6.5 договору закріплено, що Покупець за порушення строків оплати товару, встановлених пунктом 4.2 цього договору сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки ІІБУ, яка нараховується за кожен день прострочення до повного (фактичного) погашення Покупцем заборгованості за цим договором.

Позивач нарахував відповідачеві пеню в сумі 42 286,84 грн за період з 09.08.2021 по 05.02.2022.

Крім того, за прострочення грошового зобов`язання, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, відповідачеві нараховано 102 873,28 грн інфляційних втрат та 14 541,79 грн 3 % річних за період з 09.08.2021 по 02.08.2022.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору постачання природного газу.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно з статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтями 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Як убачається з матеріалів справи відповідач, порушуючи зобов`язання за договором, вартість товару у визначений строк в повному обсязі не сплатив, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка не оспорена відповідачем та становить 493 316,05 грн.

Доказів того, що відповідач виконав зобов`язання з оплати, поставленого товару, в повному обсязі матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості поставленого товару в розмірі 493 316,05 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за отриманий товар не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно пунктом 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько - правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до пункту 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі статтями 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. Водночас розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Здійснивши перевірку, поданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 42 286,84 грн за період з 09.08.2021 по 05.02.2022, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку, поданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 102 873,28 грн інфляційних втрат та 14 541,79 грн 3 % річних за періоди з 09.08.2021 по 02.08.2022, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 130, 231, 232 - 233, 237 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Технограндбуд" (вул. Добровольського, 14, м. Горішні Плавні, Полтавська обл., 39803, код ЄДРПОУ 42889651) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛМ" (вул. Приозерна, 7, смт Власівка, м. Світловодськ, Кіровоградська обл., 27552, код ЄДРПОУ 32579924) 493 316,05 грн основного боргу, 42 286,84 грн пені, 102 873,28 грн інфляційних, 14 541,79 грн 3 % річних за періоди з 09.08.2021 по 02.08.2022 та 9 795,27 грн витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення підписано 09.11.2022.

Суддя Дмитро СІРОШ