Постанова

від 08.11.2022 по справі 826/17683/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 826/17683/17

адміністративне провадження № К/9901/5735/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М`ясна країна - У» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2018 (суддя - Бояринцева М.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019 (головуючий суддя - Федотов І.В., судді: Ганечко О.М., Сорочко Є.О.) у справі №826/17683/17.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «М`ясна країна - У» (далі - ТОВ «М`ясна країна - У») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) від 17.08.2017 № 0049521404.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019, позов задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у м. Києві оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2018, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій проігноровано відсутність в матеріалах справи квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому згідно вимог пункту 120-1.2 статті 120 Податкового кодексу України відсутні підстави для звільнення від відповідальності у вигляді штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «М`ясна Країна-У» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період з 01.04.2017 по 30.06.2017.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 07.08.2017 № 548/26-15-14-04-04/40986645, в якому відображено висновки про порушення вимог пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, внаслідок неподання ТОВ «М`ясна Країна-У» декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2017 року, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість.

На підставі названого акту перевірки ГУ ДФС у м. Києві 17.08.2017 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0041621404, яким за порушення пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України застосовано до штраф у розмірі 510 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

№ 0049521404, згідно з яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України, на суму ПДВ 4 956 833,41 грн. застосовано до ТОВ «М`яcна Країна-У» штраф в розмірі 50%, що складає 2 478 416,71 грн. за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 17.08.2017 № 0049521404 залишено без змін.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням 17.08.2017 № 0049521404 позивач оскаржив його в судовому порядку.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), акт документальної перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 727).

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку № 727 виявлені порушення законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з пунктом 5 розділу ІІІ висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином:

1) зазначається опис виявлених перевіркою порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень;

2) інформація щодо виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, відображається у національній валюті України у розрізі податків та зборів, єдиного внеску з розбивкою за роками та податковими (звітними) періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Виявлені порушення подання звітів про контрольовані операції та/або повноти відображення в них таких операцій відображаються в розрізі звітів та/або звітних періодів;

3) інформація щодо виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи відображається за видами порушень у розрізі видів митних платежів у національній валюті України;

4) в акті документальної перевірки не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення;

5) відображається кількість складених примірників акта (довідки) документальної перевірки та відмітка про вручення (направлення) одного примірника платнику податків або його законним представникам.

Таким чином, у разі виявлення порушень вимог податкового законодавства, контролюючий орган зазначає про це в акті документальної перевірки.

Як встановлено судами та вбачається з акту перевірки від 07.08.2017 № 548/26-15-14-04-04/40986645, контролюючим органом не відображено фактів порушень граничних строків реєстрації податкових накладних, дослідження контролюючим органом податкових накладних, які на його думку, вчасно не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, зазначення граничного строку їх реєстрації.

В акті перевірки від 07.08.2017 № 548/26-15-14-04-04/40986645 вказано лише, що 21.04.2017 ТОВ «М`ясна Країна-У» зупинено дію електронного договору від 21.01.2017 № 9000045943. Листами від 05.05.2017 № 05/5, від 11.05.2017 № 11/05/17-1, від 09.06.2017 № 09/06/17-1, від 13.06.2017 № 13/06/17-1 Товариство зверталось до Головного управління ДФС у м. Києві з проханням відновити доступ до системи електронного документообігу.

Проте, у висновках акту перевірки вказано про порушення позивачем вимог пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, внаслідок неподання ТОВ «М`ясна Країна-У» декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2017 року.

При цьому, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, в акті перевірки податковим органом під час проведення документальної виїзної перевірки взято до уваги обставини щодо неможливості здійснення позивачем реєстрації податкових накладних у зв`язку із зупиненням дії електронного договору.

З урахуванням наведеного та з огляду на те, що положення податкового законодавства надають право застосовувати до платників податків штрафні санкції виключно в зв`язку з виявленими порушеннями, про що повинно бути зазначено в акті перевірки, та враховуючи відсутність таких висновків в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 07.08.2017 № 548/26-15-14-04-04/40986645, відповідно зазначений акт перевірки не може бути підставою для застосування до позивача штрафу на підставі пункту 120-1.1 Податкового кодексу України.

За правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку не виконано.

Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо протиправності прийняття Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві податкового повідомлення-рішення від 17.08.2017 № 0049521404, оскільки положення податкового законодавства надають право застосовувати до платників податків штрафні санкції виключно в зв`язку з виявленими порушеннями зафіксованими у відповідному акті перевірки.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019 у справі №826/17683/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова