Ухвала

від 08.11.2022 по справі 420/23915/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 420/23915/21

адміністративне провадження № К/990/28939/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського адміністративного суду від 20 липня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року у справі № 420/23915/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОДЖИК А» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОДЖИК А» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних: №3047959/39913647 від 31 серпня 2021року; №3047962/39913647 від 31 серпня 2021 року; №3047963/39913647 від 31 серпня 2021 року; №3047958/39913647 від 31 серпня 2021 року; №3047960/39913647 від 31 серпня 2021 року; №3080688/39913647 від 07 вересня 2021 року; №3080687/39913647 від 07 вересня 2021 року; №3080689/39913647 від 07 вересня 2021 року; №3080691/39913647 від 07 вересня 2021 року; №3080690/39913647 від 07 вересня 2021 року; №3080686/39913647 від 07 вересня 2021 року; №3080680/39913647 від 07 вересня 2021 року; №3080681/39913647 від 07 вересня 2021 року; №3080682/39913647 від 07 вересня 2021 року; №3080684/39913647 від 07 вересня 2021 року; №3080678/39913647 від 07 вересня 2021 року; №3080679/39913647 від 07 вересня 2021 року; №3080685/39913647 від 07 вересня 2021 року; №3080683/39913647 від 07 вересня 2021 року; №3080694/39913647 від 07 вересня 2021 року; №3080693/39913647 від 07 вересня 2021 року; №3093042/39913647 від 09 вересня 2021 року; №3093048/39913647 від 09 вересня 2021 року; №3093053/39913647 від 09 вересня 2021 року; №3093054/39913647 від 09 вересня 2021 року; №3093055/39913647 від 09 вересня 2021 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: П/н №70 від 17 березня 2021 року (дата реєстрації в ЄРПН 12 квітня 21 року за №9080306189) - 10 387,34 грн.; П/н №61 від 13 квітня 2021 року (дата реєстрації в ЄРПН 29 квітня 21 року за №9106707364) - 6 373,44 грн.; П/н №77 від 15 червня 2021 року (дата реєстрації в ЄРПН 29 червня 2021 року за №9173235732) - 3 978,25 грн; П/н №115 від 25 червня 2021 року (дата реєстрації в ЄРПН 13 липня 2021 року за №9190521648) - 61 966,55 грн; П/н №61 від 12 липня 2021 року (дата реєстрації в ЄРПН 30 липня 21 року за №9214770553) - 25 680,31 грн; П/н №84 від 15 липня 2021 року (дата реєстрації в ЄРПН 30 липня 2021 року за №9214783086) - 7 073,99 грн; П/н №147 від 27 липня 2021 року (дата реєстрації в ЄРПН 12 серпня 2021 року за №9231275329) - 11 272,78 грн; П/н №51 від 12 квітня 2021 року (дата реєстрації в ЄРПН 29 квітня 2021 року за № 9106818988)-1044,34 грн.; П/н №52 від 12 квітня 2021 року (дата реєстрації в ЄРПН 29 квітня 2021 року за № 9106817386) - 174,79 грн.; П/н №53 від 12 квітня 2021 року (дата реєстрації в ЄРПН 29 квітня 2021 року за № 9106710912) - 1705,06 грн.; П/н №54 від 12 квітня 2021 року (дата реєстрації в ЄРПН 29 квітня 2021 року за № 9106748247) - 6712,69 грн; П/н №55 від 12 квітня 2021 року (дата реєстрації в ЄРПН 29 квітня 2021 року за № 9106738202) - 2914,03 грн; П/н №05 від 05 травня 2021 року (дата реєстрації в ЄРПН 31 травня 21 року за № 9142091069) - 1802,88 грн; П/н №06 від 05 травня 2021 року (дата реєстрації в ЄРПН 31 травня 21 року за № 9142061179) - 12865,87грн; П/н №30 від 11 травня 2021 року (дата реєстрації в ЄРПН 31 травня 2021 року за № 9142094333) - 25349,70 грн; П/н №31 від 12 травня 2021 року (дата реєстрації в ЄРПН 31 травня 2021 року за № 9142085814) - 6657,52 грн; П/н №36 від 14 травня 2021 року (дата реєстрації в ЄРПН 31 травня 2021 року за № 9142060166) - 32549,40 грн; П/н №41 від 17 травня 2021 року (дата реєстрації в ЄРПН 10 червня 2021 року за № 9153498823) - 17802,18 грн; П/н №68 від 24 травня 2021 року (дата реєстрації в ЄРПН 14 червня 2021 року за № 9158730948) - 5619,52 грн; П/н №69 від 24 травня 2021 року (дата реєстрації в ЄРПН 14 червня 2021 року за № 9158767597) - 3038,80 грн; П/н №70 від 24 травня 2021 року (дата реєстрації в ЄРПН 14 червня 2021 року за № 9158762008) - 3688,20 грн.; П/н №72 від 24 травня 2021 року (дата реєстрації в ЄРПН 14 червня 2021 року за № 9158762199) - 13109,81 грн; П/н №73 від 24 травня 2021 року (дата реєстрації в ЄРПН 14 червня 2021 року за № 9158744089) - 10249,01 грн; П/н №76 від 26 травня 2021 року (дата реєстрації в ЄРПН 14 червня 2021 року за № 9158767638) - 3002,40 грн; П/н №85 від 27 травня 2021 року (дата реєстрації в ЄРПН 14 червня 2021 року за № 9158766786) - 5751,00 грн; П/н №87 від 28 травня 2021 року (дата реєстрації в ЄРПН 14 червня 2021 року за № 9158728569) - 22373,21 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 липня 2022 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року, позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

У поданій касаційній скарзі, як на підставу для відкриття касаційного провадження, скаржник зазначає пункти 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Водночас касаційна скарга не містить належного обґрунтування зазначених підстав для касаційного оскарження.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу.

У поданій касаційній скарзі скаржником не зазначено, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду.

Крім того, звертаючись із касаційною скаргою, податковий орган, як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує, що судами попередніх інстанцій було невірно застосовано норми Постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Разом із цим, податковий орган не наводить обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні норм права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, що в свою чергу не узгоджується із підставами касаційного оскарження, передбаченими пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Суд звертає увагу на те, що у випадку посилання скаржником на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу касаційного оскарження, останньому необхідно зазначити конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Доводи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, а також незгоди із наданою судами правовою оцінкою встановленим обставинам і дослідженим доказам, що не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення, яка передбачена пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Посилання на постанови Верховного Суду в частині надання правової оцінки доводам скаржника не є свідченням застосування судом апеляційної інстанцій у цій справі норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського адміністративного суду від 20 липня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року у справі № 420/23915/21 - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Шишов