Ухвала

від 08.11.2022 по справі 757/28843/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/28843/22-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2,

за участю секретаря ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_4, подане в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12015040000000109 від 03.02.2015, -

Учасники судового провадження:

особа, яка звернулась із клопотанням - адвокат ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

20.10.2022 адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження № 12015040000000109 від 03.02.2015 ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 у справі № 200/11008/15-к на транспортний засіб MITSUBISHI PAJERO WAGON, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .

В обґрунтування клопотання адвокат посилається на те, що вказаною ухвалою було накладено арешт в тому числі на транспортний засіб MITSUBISHI PAJERO WAGON, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .

У клопотанні адвокат зазначає, що з дати внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення та накладення арешту, тобто з 03.06.2015 і до теперішнього часу ОСОБА_1 про підозру не повідомлено, а належний останньому автомобіль вже сім років перебуває під арештом без належних правових підстав, а тому зазначає, що необхідність в подальшому арешті відпала.

Особа, яка звернулась із клопотанням в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити з наведених у ньому підстав.

Слідчий в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, що у відповідності до ст. 174 КПК України не створює процесуальних перешкод у формі неможливості розгляду клопотання про скасування арешту.

Вислухавши пояснення особи, яка звернулась із клопотанням, вивчивши клопотання та дослідивши додані в його обґрунтування матеріали, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що СУ ГУ МВС України у Дніпропетровській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015040000000109 від 03.02.2015 за ч. 2 ст. 191, ч. 2 ст. 206-2, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України.

Обставинами кримінального провадження є те, що невстановлені слідством особи у період грудня 2014 року протиправно заволоділи майном підприємств групи компаній «Амстор», а саме автотранспортними засобами у кількості 11 одиниць, які належать ТОВ «АМСТОР» (ЄРДПОУ 32123041), автотранспортними засобами у кількості 45 одиниць, які належать ТОВ «Торговий будинок «АМСТОР» (ЄРДПОУ 32516492), автотранспортними засобами у кількості 117 одиниць, які належать Об`єднанню «Донецькопродторг» (ЄРДПОУ 21950711), автотранспортними засобами у кількості 30 одиниць, які належать ТОВ «Транс-буд» (ЄРДПОУ 33524504), а також об`єктами нерухомого майна: будівлями, спорудами, земельними ділянками, які належать ТОВ «Амстор», ТОВ «Донінвестпрод» (ЄРДПОУ 33838245), ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор», ТОВ «Амстор-М» (ЄРДПОУ 33589085), Об`єднанню «Донецькпродторг».

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 у справі № 200/11008/15-к накладено арешт в тому числі на транспортний засіб MITSUBISHI PAJERO WAGON, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .

Постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 від 31.10.2017 кримінальне провадження № 12014100050011851 від 31.12.2014 об`єднано в тому числі з кримінальним провадженням № 12015040000000109 від 03.02.2015, та присвоєно їм № 12014100050011851.

01.09.2022 постановою прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 визначено підслідність кримінального провадження № 12014100050011851 від 31.12.2014 за слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_3 , з 16.01.2015 ОСОБА_1 є власником транспортного засобу MITSUBISHI PAJERO WAGON, д/н НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_1 .

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Натомість, ухвала слідчого судді про накладення арешту не містить мети у відповідності до положень ч. 2 ст. 170 КПК України.

Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У відповідності з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (справа «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Водночас, враховуючи, що в силу того, що досудове розслідування вже здійснюється тривалий час, більш як сім років, відношення автомобілю належного заявнику до фігурантів кримінального провадження не встановлено, про підозру йому не повідомлено, необхідності в подальшому застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження не встановлено,слідчий суддя вважає, що накладений арешт є надмірно обтяжливим та неспівмірним із завданнями кримінального провадження і порушує право заявника на мирне володіння своїм майном, встановлене ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 22, 26, 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 у справі № 200/11008/15-к на транспортний засіб MITSUBISHI PAJERO WAGON, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_2