Рішення

від 07.11.2022 по справі 510/1264/22

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1264/22

Провадження № 2/510/1035/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.11.22 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила про розгляд справи без її участі.

Позивачка позовні вимоги підтримала, просила про розгляд справи у її відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія довідки старости Орлівського старостинського округу від 29.06.2022р. про склад сім`ї ОСОБА_4 на день його смерті; копія свідоцтва про одруження ОСОБА_4 із ОСОБА_5 ; копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.10.2010р.; копія витягу про державну реєстрацію прав на нерухомість від 21.10.2010р.; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , оформленого на ім`я ОСОБА_4 ; копія державного акту серії ЯМ №127311 від 13.11.2012р. на право власності на земельну ділянку площею 0,2273 га, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості нерухомості від 06.07.2022р.; копія державного акту серії ОД №060122 від 19.01.2005р. на право власності на земельну ділянку земельні ділянки загальною площею 2,17 га, розташовані на території Орлівської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копії витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки від 01.07.2022р.; копія свідоцтва серії НОМЕР_1 від 14.11.2002р.про правовласності намайновий пайчлена СВК«Прикордонник» вс.ОрлівкаРенійського районуОдеської області,оформленого наім`я ОСОБА_4 ; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.07.2022р.; відповідь завідувачки Ренійської державної нотаріальної контори від 02.11.2022р. ( спадкова справа не заводилась); копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 01.11.2022р. (свідоцтво про право на спадщину не видавалося).

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка у справі є вдовою нині померлого ОСОБА_4 , відповідачка є його донькою. За життя ОСОБА_4 належало наступне майно:

на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.10.2010р. - житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 ;

на підставі державного акту серії ЯМ №127311 від 13.11.2012р. на право власності на земельну ділянку земельна ділянка площею 0,2273 га, розташована по АДРЕСА_1 , виділена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

на підставі державного акту серії ОД №060122 від 19.01.2005р. на право власності на земельну ділянку земельні ділянки загальною площею 2,17 га, розташовані на території Орлівської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

на підставі свідоцтва серії НОМЕР_1 від 14.11.2002р. про право власності на майновий пай майновий пай члена СВК «Прикордонник» в с.Орлівка Ренійського району Одеської області.

За життя ОСОБА_4 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на вищезазначене майно.

Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 є його дружина та донька сторони у справі.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивачка не звернулася до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за законом. Проте, навіть у випадку своєчасного звернення позивачки за прийняттям спадщини, оформити її було б неможливо у зв`язку із тим, що в неї були відсутні відповідні оригінали правовстановлюючих документів.

Останні роки перед смертю ОСОБА_4 позивачка мешкала разом із ним, доглядала за чоловіком, як дружина. Відповідачка у справі на спадщину не претендує, не заперечує, щоб спадщину оформила позивачка.

У нинішній час, при зверненні позивачки до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй в цьому було відмовлено з причин відсутності правовстановлюючих документів на вищевказані житловий будинок, земельні ділянки, майновий пай, про що 06.07.2022р. нотаріусом було винесено відповідну постанову.

Необхідні нотаріусу документи позивачка надати не може у зв`язку із втратою їх спадкодавцем. Чинним законодавством не передбачена можливість відновлення актів на право власності на земельну ділянку після смерті власника його спадкоємцями за умови, що свідоцтво про право на спадщину щодо цієї земельної ділянки не видано, а на підставі ксерокопії акту неможливо оформити спадщину. Згідно п. 5.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999р., при втраті (псуванні) державного акту на землю власнику або землекористувачу видається відповідний дублікат.

Так як набуте за спадкуванням право власності позивачкою не було оформлено, вона не в змозі отримати дублікати державних актів про право власності на землю.

Окрім вищевказаного, перешкодою в оформленні прийняття спадщини є також і те, що згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) правовстановлюючих документів у т.ч. і при видачі свідоцтва про право на спадщину.

На копіях (фотокопіях) зазначених документів проставляється відповідна відмітка про перехід права власності до набувача чи спадкоємця.

Отже, після смерті ОСОБА_4 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на житловий будинок, земельні ділянки, майновий пай, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, що залишилася після померлого ОСОБА_4 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідачка на неї не претендує.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах, суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Як було встановлено судом, позивачка у справі є спадкоємицею першої черги за законом.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивачка не звернулася до нотаріальної контори із відповідною заявою. Як зазначила позивачка, після смерті чоловіка у неї були відсутні правовстановлюючі документи на спадкові житловий будинок, земельні ділянки та майновий пай. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивачка не має можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачка прийняла спадщину фактично, оскільки її воля, як спадкоємиці за законом, була виражена у її діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання копій правовстановлюючих документів на будинок, земельні ділянки, майновий пай, розпорядження щодо їх цільового використовування тощо).

Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявила про відмову від неї.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивачка є суб`єктом набуття права власності нажитловий будинок, земельні ділянки, майновий пай з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачкою та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1226, 1258, 1259, 1261, 1268, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом право власності на:

- житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,2273 га із кадастровим номером 5124183600:02:001:0311, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) згідно державного акту серії ЯМ №127311 від 13.11.2012р. на право власності на земельну ділянку;

- земельні ділянки загальною площею 2,17 га із кадастровими номерами 5124183600:01:001:0201, 5124183600:01:005:0176, розташовані на території Орлівської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ОД №060122 від 19.01.2005р. на право власності на земельну ділянку;

- майновий пай члена СВК «Прикордонник» в с.Орлівка Ренійського району Одеської області на підставі свідоцтва серії НОМЕР_1 від 14.11.2002р. про право власності на майновий пай,

що належали ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Вячеслав ДУДНИК