Рішення

від 07.11.2022 по справі 621/1834/22

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 621/1834/22

Провадження № 2/621/678/22

РІШЕННЯ

Іменем України

07 листопада 2022 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючий суддя Вельможна І.В.,

секретар судового засідання Лацько А.В.,

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача адвокат Оберкович Г.В.,

відповідач Відділ культури, туризму, молоді та спорту Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області,

представник відповідача Бідуліна Л.В.,

розглянувши за відсутності учасників справи у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу культури, туризму, молоді та спорту Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області про стягнення заробітної плати за час відсторонення від роботи,

в с т а н о в и в:

27.09.2022 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Відділу культури, туризму, молоді та спорту Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, в якій просила стягнути з відповідача заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи в період з 08.11.2021 по 01.03.2022.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказала, що працює викладачем класу баяна КЗ СМО "Слобожанська школа мистецтв" Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області.

08.11.2021 наказом № 49 її було відсторонено від роботи у зв`язку з ненаданням підтверджуючого документу про обов`язкове щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, на момент відсторонення від роботи заробітна плата складала 20 133 грн 77 к.

Не погодившись з прийнятим рішенням ОСОБА_1 , звернулася до суду із відповідним позовом та 16.08.2022 Зміївським районним судом Харківської області ухвалено рішення по справі № 621/139/22, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: скасовано наказ Комунального закладу спеціалізованої мистецької освіти "Слобожанська школа мистецтв" Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області №49 від 08 листопада 2021 року про відсторонення від роботи з 08 листопада 2021 року без збереження заробітної плати на час відсутності щеплення проти COVID-19.

Оскільки позивач, яка на час подання позову до суду не була повідомлена та обізнана, що заробітну плату їй нараховує Відділ культури, туризму, молоді та спорту Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, а не КЗ СМО "Слобожанська школа мистецтв" Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, в частині стягнення заробітної плати за час відсторонення від роботи судом відмовлено, так як ОСОБА_1 звернулася з відповідною вимогою не до належного відповідача, роз`яснивши, що остання не позбавлена права вимоги в цій частині заявлених вимог до належного відповідача.

Позивач зазначає, що Наказом № 49, який 16.08.2022 скасовано рішенням Зміївського районного суду Харківської області її було відсторонено від роботи однак, 01.03.2022 вона була допущена до роботи на підставі наказу № 12 КЗ СМО "Слобожанська школа мистецтв" Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області від 28.02.2022.

Враховуючи, що ОСОБА_1 було незаконно відсторонено від роботи в період з 08.11.2021 по 01.03.2022, вона має право на отримання середньої заробітної плати за час відсторонення від роботи, яка їй виплачена не була.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 28 вересня 2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18.10.2022.

13.10.2022 до канцелярії суду від начальника відділу культури, туризму, молоді та спорту Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області Бідуліної Л. надійшов відзив на позов, відповідно до якого остання просила відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . На обґрунтування відзиву ОСОБА_2 зазначила, що директором закладу в якому працює позивач 08.11.2021 було повідомлено ОСОБА_1 про необхідність щеплення проти COVID-19 та надання відповідних довідок на підтвердження наявності такого щеплення. Також позивач знала й про правові наслідки, а саме відсторонення від роботи без збереження заробітної плати у зв`язку з невиконанням вимог статті 12 Закону Країни "Про захист населення від інфекційних хвороб". Слобожанською школою мистецтв з метою забезпечення безпеки усіх учасників шкільного освітнього процесу правомірно прийнято рішення про тимчасове відсторонення від роботи позивачки, у зв`язку з чим не було порушено вимоги статті 46 Кодексу законів про працю України, а отже таке відсторонення від роботи є незаконним та без поважних причин вважатися не може (а.с. 22-56).

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 18.10.2022 задоволено клопотання представника позивача адвоката Оберкович Г.В. про витребування доказів та відкладено розгляд справи до 07.11.2022.

07.11.2022 належним чином повідомлені учасники справи у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Оберкович Г.В. наддала до канцелярії суду заяву відповідно до якої просила здійснювати розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивача, на задоволенні позовних вимог наполягала в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 у відзиві на позов просила здійснювати розгляд справи за відсутності представника відділу, в задоволенні позову просила відмовити в повному обсязі.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши доводи позовної заяви, відзиву на позовну заяву, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підставі відомостей, наявних у позовній заяві та письмових доказах, встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , працює викладачем класу баяна Комунального закладу спеціалізованої мистецької освіти "Слобожанська школа мистецтв" Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, заробітна плата ОСОБА_1 , нараховується бухгалтерією відділу культури, туризму, молоді та спорту Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області у відповідності до пункту 2.2. Статуту Комунального закладу спеціалізованої мистецької освіти "Слобожанська школа мистецтв" Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області (а.с. 8-15, 67) .

Наказом №49 від 08 листопада 2021 року Комунального закладу спеціалізованої мистецької освіти "Слобожанська школа мистецтв" Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області ОСОБА_1 , відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року без збереження заробітної плати на час відсутності щеплення проти COVID-19, зазначений наказ скасовано рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 16.08.2022, рішення набрало законної сили 15.09.2022 (а.с. 4-7).

Наказом № 12 від 28 лютого 2022 року директора Комунального закладу спеціалізованої мистецької освіти "Слобожанська школа мистецтв" Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області Водолагіну В.В., допущено до роботи з 01 березня 2022 року (а.с. 16)

Згідно статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною 1 статті 5 Цивільного процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 46 Кодексу законів про працю України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Стаття 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 6 квітня 2000 року № 1645-III (далі Закон) встановлює, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Зміст права на працю, закріпленого положеннями частин першої і другої статті 43 Конституції України, крім вільного вибору праці, включає також відповідні гарантії реалізації цього права. Не може бути дискримінації у реалізації працівниками трудових прав. Порушення їх рівності у трудових правах та гарантіях є недопустимим, а будь-яке обмеження повинне мати об`єктивне та розумне обґрунтування і здійснюватись з урахуванням та дотриманням приписів Конституції України та міжнародних правових актів.

Підставою для відсторонення ОСОБА_1 від виконання трудових обов`язків стало, як зазначено представником відповідача у відзиві на позов з посиланням на Наказ про відсторонення № 49, на підставі, статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року в справі № 761/12073/18 (провадження № 61-13444св19) зроблено висновок, що: "у разі незаконного відсторонення працівника від роботи, він має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а не частини невиплаченої заробітної плати".

Суд зазначає, що рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 16.06.2022 Наказ № 49 від 08.11.2021про відсторонення ОСОБА_1 від роботи з 08 листопада 2021 року без збереження заробітної плати на час відсутності щеплення проти COVID-19 скасовано, рішення набрало законної сили 15.09.2022.

Крім того, Наказом № 12 від 28 лютого 2022 року директора Комунального закладу спеціалізованої мистецької освіти "Слобожанська школа мистецтв" Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області Водолагіну В.В., допущено до роботи з 01 березня 2022 року.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи, невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" зазначено, що якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 Кодексу законів про працю України роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу ( стаття 234 Кодексу законів про працю).

За змістом частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Також, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати", Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду (п/п. 3 п. 1 розділ 1).

Згідно із пунктом 2 розділу 2 зазначеного Порядку, у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, розмір присуджених сум при виплаті на виконання судового рішення підлягає зменшенню на суму податків та зборів, оскільки особа відшкодовує (виплачує, надає) на користь фізичної особи середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, така особа виступає щодо такої фізичної особи податковим агентом та зобов`язана утримати і перерахувати податок зі суми такого доходу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 359/10023/16-ц, від 25 березня 2021 року у справі № 185/2109/18.

Справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника.

Отже, для здійснення розрахунку мають застосовуватись виплати за вересень та жовтень 2021 року враховуючи, що відсторонення позивача мало місце у листопаді 2021 року.

На виконання ухвали Зміївського районного суду Харківської області від 18.10.2022 Слобожанським відділом культури, туризму, молоді та спорту Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області надано розрахунок середнього заробітку ОСОБА_1 за вересень та жовтень 2021 року (а.с. 66-67)

Із матеріалівсправи тадовідки-розрахункусереднього заробіткувбачається,що викладачукласу баянуКомунального закладуспеціалізованоїмистецької освіти"Слобожанськашкола мистецтв"Слобожанської селищноїради Чугуївськогорайону Харківськоїобласті ОСОБА_1 було нараховано заробітну плату за вересень 2021 року 18 133 грн 77 к. та за жовтень 2021 року 22 133 грн 77 к.

За змістом пункту 5 розділу 4 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до пункту 8 розділу 4 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Згідно абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Таким чином, розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу виглядає таким чином.

18133,77 грн (вересень 2021 року) + 22133,77 грн. (жовтень 2021 року): 42 (кількість робочих днів у вересні та жовтні 2021 року) = 958,75 грн (середньоденна заробітна плата).

958,75 грн (середньоденна заробітна плата) х 77 (кількість робочих днів з 09 листопада 2021 року по 01 березня 2022 року - дата допуску позивача до роботи відповідно до наказу від 28 лютого 2022 року № 12) = 73 823,75 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивачки підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу у загальному розмірі 73823 грн 75 грн, з урахуванням необхідності сплати обов`язкових податків та зборів.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права і висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до положень статті 141 Цивільного процесуального кодексуУкраїни, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 992 грн 40 к.

Відповідно до другого речення частини 5 статті 268 Цивільного процесуального кодексу Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 84, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 352, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з Відділ культури, туризму, молоді та спорту Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09 листопада 2021 року до 28 лютого 2022 року включно, у сумі 73 823 (сімдесят три тисячі вісімсот двадцять три) грн 75 коп. з відрахуванням із цієї суми обов`язкових податків та платежів.

Стягнути з Відділ культури, туризму, молоді та спорту Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області на користь держави судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яноста дві) грн 40 к.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повний текст рішення складено 11.11.2022.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач - Відділ культури, туризму, молоді та спорту Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, місцезнаходження: вул. Миру, буд. № 7, смт Слобожанське, Чугуївський район, Харківська область, 63460, код за ЄДРПОУ 43920220.

Головуючий: