Рішення

від 27.10.2022 по справі 752/12607/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/12607/22

Провадження № 2/752/7349/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

27.10.2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Солодовник Я.С.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортир Груп" про визнання трудових відносин припиненими, -

в с т а н о в и в:

у вересні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом про визнання трудових відносин припиненими.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що він є директором ТОВ "Транспортир Груп" відповідно до протоколу № 01 від 06.06.2018 р. загальних зборів учасників товариства. На даний час учасниками ТОВ "Транспортир Груп" є юридична особа створена за законодавством Естонії - Priority Holdings OU, адреса реєстрації - АДРЕСА_1 та гр. Росії ОСОБА_2 , що підтверджується Витягом з ЄДР.

Позивач зазначає, що він прийняв рішення про припинення роботи в ТОВ "Транспортир Груп" у зв`язку з військовою агресією росії проти України. Заявою про звільнення від 16.05.2022р. та повідомленням про скликання загальних зборів для вирішення питання звільнення директора від 17.05.2022р. ОСОБА_1 повідомив учасників ТОВ "Транспортир Груп" та ОСОБА_2 про своє бажання звільнитися за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України та скликання загальних зборів учасників товариства для вирішення питання про звільнення позивача з посади директора. Проте, збори не відбулися у зв"язку з відсутністю учасників ТОВ "Транспортир Груп". Бездіяльність товариства та засновників призвела до порушення його трудових прав, оскільки позивач позбавлений можливості вільно обирати працю.

За таких підстав, позивач просить суд припинити трудові відносини між ТОВ "Транспортир Груп" та директором ТОВ "Транспортир Груп" ОСОБА_1 на підставі ст. 38 КЗпП України з 22 червня 2022 р.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26 вересня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі. (а.с. 28)

Відповідач ТОВ "Транспортир Груп" відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортир Груп». (а.с. 7 -9)

Відповідно до ст. 29 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників, організовує виконання їх рішень. Тобто, загальні збори учасників здійснюють управління товариством та реалізують право уповноваженого органу товариства усунути особу від виконання обов`язків члена виконавчого органу в будь який час і з будь яким підстав.

16 травня 2022 року ОСОБА_1 направив на адресу ТОВ «Транспортир Груп» заяву про звільнення за власним бажанням та повідомлення про скликання загальних зборів для вирішення питання звільнення директора від 17.05.2022 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також з ініціативи виконавчого органу товариства.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасником товариства є Priority Holdings OU, адреса реєстрації - АДРЕСА_1 та гр. росії ОСОБА_2 .

Звертаючись у суд з даним позовом, ОСОБА_1 стверджує, що позачергові збори ТОВ «Транспортир Груп» не відбулися в зв`язку з неявкою учасників зборів.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітню плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбаченні законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами для припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38,39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40,41) або не вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на визначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижня.

Таким чином, на підставі письмової заяви та попередивши власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний трудовий договір за ч. 1 ст. 38 КЗпП України, що ОСОБА_1 було здійснено.

Статтями ст. 97, 99 Цивільного кодексу України встановлено, що управління товариством здійснюють його органу. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Аналогічні положення закріпленні у ч. 1 ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року N 1576-XII, ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII.

Відповідно до положень статті 38 КЗпП України, ст. 58,59,60,62 Закону України «Про господарські товариства» право Товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників Товариства провести загальні збори, на яких розглянути заяву керівника Товариства та створити/призначити новий виконавчий орган.

Згідно із ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначив, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю (індивідуально-трудова діяльність, фермерство тощо), так і можливість працювати за друдовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невід`ємним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Реалізація права громадянина на працю здійснюється шляхом укладання ним трудового договору і виконання кола обов`язків за своєю спеціальністю, кваліфікацією або посадою, яка передбачається структурою і штатним розписом підприємства, установи чи організації.

Приписами ст. 22 КЗпП України та ст. 43 Конституції України забороняють будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладанні, зміні та припиненні трудового договору.

Таким чином, уповноважені на звільнення керівники ТОВ «Транспортир Груп» проігнорували повідомлення ОСОБА_1 про бажання реалізувати своє право на вільний вибір трудової діяльності, не розглянули по суті його заяву про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконали покладені на них обов`язків, тим самим допустили порушення трудових прав ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 992,40 гривень.

Керуючись статтями 21,38 КЗпП України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортир Груп" про визнання трудових відносин припиненими - задовольнити.

Визнати припиненими з 22 червня 2022 року трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю " Транспортир Груп" (ЄДРПОУ 42198181) у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортир Груп" за власним бажанням.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортир Груп" (ЄДРПОУ 42198181 м. Київ, вул. Малевича Казимира, 86-Д) на користь ОСОБА_1 992,40 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: