Рішення

від 01.11.2022 по справі 351/842/22

СНЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 351/842/22

Номер провадження №2/351/454/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2022 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Посохова І.С.,

за участю секретаря судового засідання Боднарук О.І.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Снятині впорядку загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся доСнятинського районногосуду Івано-Франківськоїобласті ізпозовною заявоюдо Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . Померлій на підставі державного акту на право власності на землю серії IІ-ІФ № 021515, виданого 21 лютого 2003 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 15, належала земельна ділянка, площею 1,2520 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Будилівської сільської ради.

Внаслідок смерті ОСОБА_2 спадкоємцем за заповітом вищезазначеної земельної ділянки став позивач по справі.

У зв`яку з тим, що державний акт був виданий після смерті матері позивача, нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а тому позивач вимушений звернутися до суду з цим позовом.

У своїйпозовній заявіпозивач просивсуд визнатиза ОСОБА_1 право власностів порядкуспадкування зазаповітом наземельну ділянкудля веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва площею1,2520га,яка розташованана територіїБудилівської сільськоїради Коломийськогорайону Івано-Франківськоїобласті,яка належалана підставіДержавного актуна правоприватної власностіна землюІІ-ІФ№ 021515, виданого21лютого 2003року тазареєстрованого вКнизі записівдержавних актівза №15, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Будилів Івано-Франківської області.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, подали до суду спільну письмову заяву, в якій просили розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області Кушик В. в судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, просив ухвалити рішення на розсуд суду.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 26 грудня 1968 року у с. Будилів Снятинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис № 4. Матір`ю дитини записана ОСОБА_4 , а батьком ОСОБА_5 .

Відповідно до копії заповіту від 24.12.1993, посвідченого секретарем виконкому Устянської сільської ради, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося заповіла своєму сину ОСОБА_1 , 1952 року народження.

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 25 липня 1996 року Будилівською сільською радою народних депутатів, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 9.

Згідно ззаявою доПершої Снятинськоїдержавної нотаріальноїконтори від16.09.2008, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,звернувся додержавного нотаріусаз заявоюпро видачусвідоцтва проправо наспадщину зазаповітом післясмерті матері ОСОБА_2 .

Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 16394176 від 18.09.2008, за № 45462188 заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_2 .

Згідно з копією довідки № 620 від 27.08.2015, виданої ОСОБА_1 виконавчим комітетом Будилівської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області, на час смерті його матері ОСОБА_2 , 1912 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , він проживав разом з нею останніх 6 місяців через те, що померла сильно хворіла та не могла себе самостійно обслуговувати.

Згідно з копією довідки № 1651/02-14 від 08 грудня 2020 року, виданої державним нотаріусом Першої Снятинської державної нотаріальної контори Білоконь К.С., спадкоємцем за заповітом до всього майна після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживала в с. Будилів Снятинського району Івано-Франківської області, є син померлої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель с. Будилів Снятинського району Івано-Франківської області. Інших спадкоємців немає.

Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 17.06.2021 державним нотаріусом Першої Снятинської державної нотаріальної контори Білоконь К.С., спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_2 , 1912 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , є її син ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1652/02-31 від 08 грудня 2020 року, державним нотаріусом Першої Снятинської державної нотаріальної контори Білоконь К.С. відмовлено у здійсненні нотаріальної дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителю с. Будилів Снятинського району у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,2520 га, що розташована на території с. Будилів Будилівської сільської ради Івано-Франківської області і належить ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З копії Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ІФ № 021515, виданого 21.02.2003, вбачається, що ОСОБА_2 належить на праві приватної власності земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 1,25 га, що розташована на території Будилівської сільської ради. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 15.

Відповідно довитягу зДержавного земельногокадастру проземельну ділянкуномер витягуНВ-2611157422020,дата формування01.12.2020,земельна ділянкакадастровий номер2625280200:01:001:0074,місце розташування:Івано-Франківськаобласть,Снятинський район,Будилівська сільськарада,за межаминаселеного пунктус.Будилів,цільове призначення:для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,площею 1,2520га,на правіприватної власностіналежить ОСОБА_2 .

Отже,з дослідженихв судовомузасіданні фактичнихобставин справисудом встановлено,що спірміж сторонамивиник зприводу захиступозивачем свогоправа власностів порядкуспадкування зазаповітом наземельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала на праві власності його матері на момент смерті, а правовстановлюючий документ на неї був виданий після її смерті. Вказані правовідносини регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі (п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»). Тому спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за одержанням свідоцтва в будь-який час після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Неодержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину не позбавляє його права на спадкування.

Відповідно до п. 23Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Водночас, згідно з наведеною Постановою при розгляді справ даної категорії слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи, наявність в матеріалах спадкової справи повідомлення нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1ст.1236ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Частинами 1, 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. г ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 158 ЗК України земельні споривирішуються судами,органами місцевогосамоврядування. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

З наведенихматеріалів справисудом встановлено,що позивач ОСОБА_1 ,відповідно доч.1ст.1223ЦК України,є єдинимспадкоємцем зазаповітом післясмерті йогоматері ОСОБА_2 .Спадщину позивачприйняв відповіднодо вимогзакону.Отримав унотаріуса свідоцтвопро правона спадщинуза заповітомна іншенерухоме майно.Однак черезте,що державнийакт наземельну ділянкувиданий наім`я померлоїпісля їїсмерті,позивачу нотаріусомбуло відмовленоу видачісвідоцтва проправо наспадщину зазаповітом нацю земельнуділянку.

Судом також встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ІФ № 021515 померлій ОСОБА_2 на момент її смерті належала на праві приватної власності земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 1,25 га, що розташована на території Будилівської сільської ради. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 15. Однак за життя ОСОБА_2 не отримала Державного акту на право приватної власності на землю, а зазначений правовстановлюючий документ був виданий вже після її смерті.

Суд вважає, що право позивача, у зв`язку з тим, що останній вчинив всі передбачені законом дії для прийняття спадщини, підлягає захисту, а тому позивач має право на звернення до суду з позовними вимогами про визнання за ним права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець померлої ОСОБА_2 , має право на спадкування за заповітом спадкового майна, яке залишилось після смерті останньої, оскільки позивач прийняв спадщину та не відмовлявся від її прийняття. Право власності спадкодавця ОСОБА_2 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яке вона мала за життя, підтверджено державним актомна правовласності наземлю,хоча йвиданим післяїї смерті,а отжеправо власностіна земельнуділянку маєперейти доспадкоємця ОСОБА_1 за загальнимиправилами спадкуваннязі збереженнямїї цільовогопризначення.

Ураховуючи викладене вище, приймаючи до уваги у сукупності письмові докази по справі, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимогипро визнання за ОСОБА_1 права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що даний спір виник виключно внаслідок дій позивача, яким судових витрат до відшкодування заявлено не було. Отже, стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача в даному випадку буде несправедливим.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Снятинської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,2520 га, кадастровий номер 2625280200:01:001:0074, що розташована на території Будилівської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області, за межами населеного пункту с. Будилів, яка залишилась після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Будилів Снятинського району Івано-Франківської області.

Рішення може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;

-відповідач: Снятинська міська рада Коломийського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: Івано-Франківська область, Коломийський район, м. Снятин, пл. Незалежності, буд. 1, код ЄДРПОУ 04054240.

Суддя Іван ПОСОХОВ