Рішення

від 08.11.2022 по справі 146/818/22

ТОМАШПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 146/818/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2022 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Пилипчука О.В.,

з участю секретаря судового засідання Бойко Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Томашпіль цивільну справу

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля»»

відповідач: ОСОБА_1

ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина»»

вимоги позивача: про визнання недійсним договору емфітевзису, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення іншого речового права

представник позивача: адвокат Хитрук І.С.

представник відповідачаТОВ «Агрокомплекс«Зелена долина»»: ЦіхомськийМ.П.

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

11 серпня 2022 року представник ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля»» звернувся до суду з даним позовом в якому просить: визнати недійсним договір № б/н про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 31.10.2017 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина»» щодо земельної ділянки площею 2,3674 га, кадастровий номер земельної ділянки : 0523986800:02:000:0160, що розташована на території Яланецької сільської ради Тульчинського (колишнього Томашпільського) району Вінницької області; визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розподілу), індексний номер 38088258 від 13.11.2017 року 11:32:10, ухвалене державним реєстратором Томашпільської районної державної адміністрації Вінницької області Савчуком Романом Анатолійовичем, щодо реєстрації права іншого речового права (права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина»» на підставі договору №б/н про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 31.10.2017 року щодо земельної ділянки площею 2,3674 га, кадастровий номер земельної ділянки : 0523986800:02:000:0160 та одночасно припинити речове право право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина»».

Позов позивачем обґрунтований наступним.

10 травня 2017 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля»» було укладено договір оренди землі відносно належної ОСОБА_1 земельної ділянки, яка знаходиться на території Яланецької сільської ради, загальною площею 2,3674 га, кадастровий номер 0523986800:02:000:0160. Договір укладено на 7 років.

Право оренди на підставі договору оренди було зареєстровано за позивачем у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.05.2017. Термін дії договору закінчувався 16 травня 2024 року.

26 травня 2022 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «ПК «Поділля»» було укладено додаткову угоду до договору оренди, якою продовжено договір оренди на 7 років, тобто до 10.05.2031 року.

06 липня 2022 року представником ПрАТ «ПК «Поділля»» було подано заяву до державного реєстратора для проведення державної реєстрації права оренди щодо земельної ділянки відповідно до додаткової угоди до договору оренди.

Однак зміни до права оренди за договором оренди, передбачені додатковою угодою зареєструвати не зміг з огляду на наявність в даному реєстрі зареєстрованого іншого речового права на зазначену земельну ділянку.

Так, 31 жовтня 2017 року між ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» та ОСОБА_1 укладено договір б/н про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) строком на сім років.

Оскільки, договір емфітевзису укладений та речове право на підставі нього зареєстровано під час дії договору оренди, то первісний орендар позбавлений можливості реалізувати своє право на поновлення (продовження) договору оренди. Тому позивач вимушений звернутися до суду.

Позивач вказує, що право оренди на підставі договору оренди укладеного між позивачем та відповідачем, було зареєстровано у передбаченому законом порядку, що підтверджується відповідним записом в Державному реєстрі.

За таких обставин, наразі позивач є законним належним користувачем вказаної земельної ділянки.

Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб і право оренди земельної ділянки є речовими правами, які за своєю правовою природою не можуть одночасно встановлюватись щодо однієї земельної ділянки для різних правонабувачів. Чинне законодавство у сфері земельних відносин не передбачає можливості спільного (одночасного) використання земельних ділянок кількома особами на умовах договору емфітевзису і договору оренди.

На момент укладення оспорюваного договору емфітевзису, законним користувачем вказаної земельної ділянки був позивач.

До повноважень державного реєстратора входить дослідження документів щодо встановлення суперечностей між заявленими та зареєстрованими правами на нерухоме майно.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно.

У державного реєстратора були відсутні підстави для внесення до державного реєстру відомостей про емфітевзис до припинення прав оренди за договором оренди на земельну ділянку.

Позивач вказує, що скасування рішення державного реєстратора має супроводжуватись припиненням права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 30 серпня 2022 року відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 27 вересня 2022 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 27 вересня 2022 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 08 листопада 2022 року.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Представник позивача, адвокат Хитрук І.С. в судове засідання не з`явився, однак надіслав до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, судове засідання провести без його участі. Вказав, що докази про понесені судові витрати на правову допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Представник відповідача, ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина»», ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак надіслав до суду заяву, згідно якої з позовом погодився, в його задоволенні не заперечував, розгляд справи просив проводити без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав.

Суд, розглянувши заяви сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність і допустимість доказів по справі, сприяючи всебічному й повному з`ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; обов`язковість судового рішення.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом встановлено, що 10.05.2017 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі відносно земельної ділянки площею 2,3674 га, належної ОСОБА_1 , яка знаходиться на території Яланецької сільської ради та належить останньому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку І-ВН № 010111, кадастровий номер земельної ділянки 0523986800020000160.

Згідно акта прийому-передачі об`єкта оренди від 30.05.2017 року до договору оренди землі від 10 травня 2017 року, орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку площею 2,37 га, кадастровий номер земельної ділянки 0523986800020000160.

Відповідно до умов вищевказаного договору оренди землі від 10.05.2017 року, зокрема, п. 8 договір укладено на 7 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно п.32 договору оренди землі, орендар, має переважне право на поновлення договору.

Пунктом 43 договору передбачено, що договір набирає чинності після його підписання сторонами.

Таким чином, строк дії договору оренди землі б/н від 10 травня 2017 року, закінчувався 10 травня 2024 року.

31.10.2017 року, у період дії договору оренди, між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» було укладено договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) відносно земельної ділянки загальною площею 2,3674 га, кадастровий номер 0523986800:02:000:0160, яка знаходиться на території Яланецької сільської ради Томашпільського району Вінницької області та належить ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії І-ВН № 010111, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею договорів оренди землі за №619. На договорі міститься рукописний напис 10.

Відповідно до умов даного договору, зокрема, п. 3.1. договір укладено на 7 років з дати передачі емфітевтичного права. Після закінчення строку дії договору землекористувач має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі землекористувач повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово власника про намір продовжити його дію. Якщо власник не надає землекористувачу заперечень до дня закінчення строку дії договору, договір поновлюється автоматично на той самий строк і на тих самих умовах.

Відповідно до п. 5.1. договору емфітевзису, ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина»» набуває емфітевтичне право на наступний день після закінчення договору оренди землі від 31 серпня 2010 року, який зареєстрований у Томашпільському відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 30 грудня 2010 року за № 041006100674 строком дії десять календарних років з дати його державної реєстрації, об`єктом якого є земельна ділянка загальною площею 2,3674 га, у тому числі рілля 2,3674 га, кадастровий номер 0523986800:02:000:0160.

Згідно п. 5.2. договору передача емфітевтичного права проводиться власником землекористувачу 31 грудня 2022 року автоматично без оформлення акта приймання передачі та інших додаткових документів.

Пунктом 5.3 договору емфітевзису визначено, що власник земельної ділянки гарантує, що до підписання цього договору ним або його представником не було укладено, а також після підписання цього договору не буде укладено правочину, спрямованого на продовження (поновлення) строку договору оренди землі від 31 серпня 2010 року № 0789 або будь-якого нового договору оренди землі об`єктом оренди якого буде земельна ділянка зазначена у цьому договорі.

Відповідно до п.8.1. договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації емфітевзису.

Згідно угоди про розірвання договору оренди землі від 31 серпня 2010 року від 09 травня 2017 року, орендодавець ОСОБА_3 та орендар ПрАТ «ПК «Поділля», в особі директора Гавріш Олександра Олексійовича прийшли до взаємної згоди розірвати договір оренди землі, на право оренди земельної ділянки площею 2,37 га, розташованої на території Яланецької сільської ради Томашільського району, Вінницької області, яка належить орендодавцю відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії І-ВН № 010111 від 08 січня 2002 року, кадастровий номер земельної ділянки: 0523986800:02:000:0160. Дана угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами.

Відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії І-ВН № 010111 виданого на підставі рішення 16 сесії 3 скликання Яланецької сільської ради від 05 жовтня 2001 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 2,37 га, що розташована на території Яланецької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 12.07.2022 року № 304739205, земельну ділянку, кадастровий номер 0523986800:02:000:0160, площею 2,3674 га, як встановлено із запису про інше речове право № 20678575, згідно договору оренди землі б/н, виданого 10.05.2017 року передано ОСОБА_1 в оренду ПрАТ «ПК «Поділля». Договір укладено на сім років з правом пролонгації. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35450637 від 31.05.2017 08:30:29, ОСОБА_4 , Піщанська районна державна адміністрація Вінницької області, Вінницька область. Разом з тим із запису про інше речове право № 23325101, згідно договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) серія та номер: б/н, виданий 31.10.2017 року передано ОСОБА_1 в користування для сільськогосподарських потреб ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина»». Дата реєстрації 13.11.2017 року, договір укладено на сім років, землекористувач набуває емфітевтичне право на наступний день після закінчення договору оренди землі від 31.08.2010 року, який зареєстрований у Томашпільському відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 30.12.2010 року. Підстава внесення запису : рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38088528 від 13.11.2017 11:32.10, ОСОБА_5 , Томашпільська районна державна адміністрація Вінницької області, Вінницька область.

26.05.2022 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Продовольча компанія «Поділля» укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 10 травня 2017 року.

Відповідно до п.1 додаткової угоди сторони дійшли згоди викласти п.8 договору оренди землі в наступній редакції: «Строк дії договору становить 14 років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни, але в будь якому випадку діє до моменту закінчення збирання врожаю орендарем. У разі, якщо на момент припинення дії договору на земельній ділянці знаходиться незібраний врожай орендаря (у тому числі незавершене виробництво, під яким розуміється здійснення орендарем на момент припинення дії цього договору будь-яких дій, спрямованих на підготовку до посіву нового врожаю, згідно технології посіву відповідної культури), то орендар має право закінчити сільськогосподарський рік та зібрати такий врожай у строки, що передбачені технологією вирощування відповідної сільськогосподарської культури (до моменту збирання врожаю подовжується строк оренди земельної ділянки та за цей період нараховується орендна плата)».

Відповідно до п.3 додаткової угоди, ця угода є невід`ємною частиною договору оренди та набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 11 липня 2022 року №64135081, державний реєстратор Костаревич А.В. розглянув заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та вирішив відмовити у державній реєстрації іншого речового права, права оренди земельної ділянки на земельну ділянку з кадастровим номером 0523986800:02:000:0160 за суб`єктом : ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля»» у зв`язку з тим, що на дану земельну ділянку зареєстровано інше речове право з іншою юридичною особою ТОВ «АК «Зелена долина» від 13.11.2017 року.

Діючим законодавством визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», тощо.

Статтею 41 Конституції України закріплено принцип непорушності права приватної власності, тобто права власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Так, частиною 4 статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ст. 95 ЗК України, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі» (у редакції від 19.10.2016 року чинною на час укладення договору оренди землі від 16.05.2017 року) орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 27 Закону України «Про оренду землі» (у редакції від 19.10.2016 року чинною на час укладення договору оренди землі від 16.05.2017 року) передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно ст.13 Закону України «Про оренду землі» (у редакції від 19.10.2016 року чинною на час укладення договору оренди землі від 16.05.2017 року) під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції від 19.10.2016 року чинною на час укладення договору оренди землі від 16.05.2017 року) встановлено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

У частині 1 статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Права наймача, що встановлено статтею 777 ЦК України, є переважними, тобто за своєю правовою природою вони є привілеями носія таких прав, який має перевагу на укладення відповідних договорів перед третіми особами.

За відсутності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі з попереднім добросовісним орендарем та за відсутності попереднього повідомлення останнього щодо наміру укладення нового договору оренди з новим орендарем, право особи на реалізацію свого переважного права, що передбачено статтею 777 ЦК України та статтею 33 Закону № 161-ХІV, буде порушено, а така поведінка орендодавця стосовно попереднього орендаря буде недобросовісною.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції викладеній Верховним Судом у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 379/672/16-ц.

Викладене дозволяє зробити висновок, що доводи представника позивача ПрАТ «ПК «Поділля» про наявність у ПрАТ «ПК «Поділля» переважного права на укладення договору оренди із ОСОБА_1 є такими, що відповідають нормам закону.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За змістом частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи підстави поданого позову та вищезазначені положення законодавства, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не мав права укладати договір емфітевзису належної йому земельної ділянки з ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина»» із огляду на те, що вказана земельна ділянка перебувала в оренді у ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля»» до 10 травня 2024 року та оскільки оспорюваний правочин позбавляє позивача права на пролонгацію договору оренди землі, що передбачене статтею 33 Закону України «Про оренду землі».

Вказаний висновок відповідає правовій позиції викладеній Верховним Судом у постанові від 23 липня 2018 року у справі № 390/1736/16-ц. та правовій позиції викладеній Верховним Судом у складі Великої Палати Верховного Суду в постанові від 29 вересня 2020 року у справі №378/596/16-ц.

Окрім того, на момент укладення договору емфітевзису від 31.10.2017, договір оренди від 31.08.2010 було розірвано, та відповідно право оренди було припинено, також між ОСОБА_3 та ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля»» було укладено інший договір оренди від 10 травня 2017 року.

Під час розгляду справи судом встановлено, що додаткова угода про внесення змін до договору оренди землі від 10 травня 2017 року вчинена у письмовій формі, підписана сторонами, що в свою чергу свідчать про те, що волевиявлення сторін було вільним, відповідало їх внутрішній волі, сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, їх дії були спрямовані на набуття та зміну цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, оскільки договір емфітевзису від 31.10.2017 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» не відповідає вимогам законодавства, так як укладений до закінчення строку дії попереднього договору оренди землі від 10 травня 2017 року та з порушенням процедури реалізації переважного права орендаря, який належно виконує свої обов`язки за договором, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання його недійсним.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Відповідно до п.12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 в редакції чинній на момент державної реєстрації договору емфітевзису від 31.10.2017 року, розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено законодавством, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів.

Однак державним реєстратором при проведенні державної реєстрації речових прав за договором емфітевзису не було виявлено наявність зареєстрованого права оренди.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право; припинення правовідношення.

Оскільки, наразі, без скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права на підставі договору емфітевзису, висновку про недійсність якого дійшов суд, орендар фактично позбавлений свого права користування земельною ділянкою, суд приходить до висновку, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права на підставі договору емфітевзису.

Відповідно до ч.2 ст. 412 ЦК України, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

У відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, вимоги позивача про припинення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) відповідача на спірну земельну ділянку також підлягають задоволенню.

Згідно ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судових розгляд.

Відповідно до п. 24 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясовування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи норми закону та представлені сторонами докази, дослідивши обставини справи, оскільки договір оренди землі від 10 травня 2017 року, укладений між позивачем та ОСОБА_1 не був припинений на момент укладення оспорюваного правочину, є чинним та недійсним визнаний не був, суд приходить до висновку про те, що укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» договір емфітевзису від 31.10.2017 порушує права та законні інтереси позивача «ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля»», яке на законних підставах користується земельною ділянкою, у зв`язку із чим правочин, укладений під час дії іншого договору, підлягає визнанню недійсним із скасуванням рішення про державну реєстрацію іншого речового права та припиненням права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) відповідача на спірну земельну ділянку.

Таким чином, оскільки позивачем підтверджено обставини викладені у позові, відповідачами позов визнано, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивачем ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля»» сплачено судовий збір у сумі 4962 грн., що підтверджується платіжним дорученням №Р20719043 від 20.07.2022 року.

Враховуючи, що позов було задоволено, відповідачами позов було визнано, суд приходить до висновку, що з відповідача ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина»» на користь позивача підлягає стягненню 1240,50 грн. сплаченого судового збору, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню 1240,50 грн. сплаченого судового збору та позивачу необхідно повернути з державного бюджету 2481 грн. сплаченого судового збору.

Водночас, відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як вбачається з п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки представник позивача «ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля»» до початку розгляду справи по суті подав до суду заяву про намір у 5-денний строк після ухвалення рішення суду подати заяву щодо розподілу судових витрат у справі, зокрема витрат на правничу допомогу, питання розміру витрат на правову допомогу пов`язану з розглядом справи при винесенні рішення розгляду не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 202-204, 215, 245, 256-257,407, 525, 611, 625-627, 629, 777 ЦК України,ст.ст. 1,13, 14, 18, 27, 33-35 Закону України «Про оренду землі»,ст. ст. 12, 13, 76, 78, 81, 89,95, 141, 142, 148, 256-259, 261, 263-265, 354 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля»» до ОСОБА_1 , ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина»» про визнання недійсним договору емфітевзису, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення іншого речового права задовольнити.

Визнати недійсним договір № б/н про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 31.10.2017 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина»» щодо земельної ділянки площею 2,3674 га, кадастровий номер земельної ділянки : 0523986800:02:000:0160, що розташована на території Яланецької сільської ради Тульчинського (колишнього Томашпільського) району Вінницької області.

Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розподілу), індексний номер 38088258 від 13.11.2017 року 11:32:10, ухвалене державним реєстратором Томашпільської районної державної адміністрації Вінницької області Савчуком Романом Анатолійовичем, щодо реєстрації права іншого речового права (права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина»» на підставі договору №б/н про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 31.10.2017 року щодо земельної ділянки площею 2,3674 га, кадастровий номер земельної ділянки : 0523986800:02:000:0160.

Припинити речове право право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) за Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина»» щодо земельної ділянки площею 2,3674 га, кадастровий номер земельної ділянки : 0523986800:02:000:0160.

Стягнути з ТОВ Агрокомплекс «Зелена долина» на користь ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля»» 1240,50 грн. (одну тисячу двісті сорок гривень п`ятдесят копійок) судових витрат, що складаються із 25 % сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля»» 1240,50 грн. (одну тисячу двісті сорок гривень п`ятдесят копійок) судових витрат, що складаються із 25 % сплаченого судового збору.

Повернути ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля»» 50 % сплаченого за платіжним дорученням № P20719043 від 20.07.2022 року судового збору, а саме в сумі 2481 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач: ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля»» код ЄДРПОУ 33143011, юридична адреса 24600 Вінницька область, смт. Крижопіль вул. Юрія Тютюнника, 74 А.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 12 лютого 1998 року Томашпільським РВУМВС України у Вінницькій області, РНКОПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина», код ЄДРПОУ 32721857, юридична адреса 24200 Вінницька область, смт. Томашпіль вул. Івана Богуна, 4.

Суддя: О. В. Пилипчук