Рішення

від 01.11.2022 по справі 484/751/22

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/751/22

Провадження № 2/484/552/22

Рішення

іменем України

01.11.2022 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Максютенко О.А.

секретар судового засіданняЗавірюха В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Первомайську цивільну справу за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та фермерського господарства «Основа» про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки

без участі сторін

встановив

21.02.2022 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Зятковського Т.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ФГ «Основа» в якому він просить визнати недійсною Додаткову угоду №1 до договору оренди землі, зареєстровану зареєстрованого у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Романобалківській сільській раді від 16 березня 2007 року за № 040702200513, укладену 20.08.2018 року між ОСОБА_2 та фермерським господарством «Основа», зареєстрованому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.12.2018 року державним реєстратором Первомайської районної державної адміністрації Сікорським М.М.,скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію Додаткової угоди №1 та стягнути судові витрати по справі. В позові зазначено, що 01.08.2004 року між ФГ «Основа» та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі, який в подальшому 16.03.2007 року було зареєстровано у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Романобалківській сільській раді за №040702200513.

Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_3 передала, а ФГ «Основа» прийняло в строкове платне користування строком на 15 років земельну ділянку сільськогосподарського призначення розташовану на території Романобалківської сільської ради, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №083441, виданого Первомайською районною державною адміністрацією Миколаївської області 22.12.2003 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої серед іншого увійшла земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 10.7176 га кадастровий номер 4825485700:09:000:0056, розташована на території Романобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, яка належала померлій на підставі зазначеного вище державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №083441, виданого 22.12.2003 року Первомайською райдержадміністрацією. Після смерті ОСОБА_3 спадщину за заповітом в рівних частках (по Ѕ частині) прийняли позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом № 1-652 від 25.06.2018 року. Поділ зазначеної земельної ділянки в натурі між спадкоємцями не здійснювався.

У 2021 році позивач дізнався, що між відповідачами 20.08.2018 року було укладено додаткову угоду до вказаного вище договору оренди землі, яку 10.12.2018 року державним реєстратором Первомайської районної державної адміністрації Сікорським М.М. було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до змісту вказано додаткової угоди відповідачі ОСОБА_2 та ФГ «Основа» без відома позивача та його на те згоди, внесли зміни до вищевказаного Договору оренди землі у тому числі й в частині продовження строку його дії до 16.03.2023 року. Окрім того, зі змісту вказаної додаткової угоди також вбачається, що її сторони якимось чином намагалися визначити, що вона стосується виключно належної відповідачеві ОСОБА_2 1\2 частки спільної з позивачем земельної ділянки.

Посилаючись на викладене просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 30.05.2022 року відкрито провадження у справі, справу призначено до підготовчого судового засідання.

13.07.2022 року ухвалою суду підготовче судове засідання закрито та призначено справу до судового розгляду.

Позивач до суду надав заяву про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 про слухання справи повідомлений належним чином, відзиву на позов не надав, в заяві про відкладення розгляду справи зазначив, що позовні вимоги не визнає.

Представник відповідача ФГ «Основа» до суду відзиву на позов не надавав, про слухання справи повідомлений належним чином.

Встановивши дійсні обставини справи, відповідні до них правовідносини та зміст спірних правовідносин, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, докази на обгрунтування заявлених вимог суд, вирішуючи спір між сторонами, виходить з наступних мотивів та норм права.

За загальним правилом ст..ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч.1 ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є співвласниками земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 10.7176 га кадастровий номер 4825485700:09:000:0056, розташованої на території Романобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, яку останні отримали у спадок від ОСОБА_3 (свідоцтво про право на спадщину за заповітом №1-652 від 25.06.2018 року). Вказана земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі Державного акту серії МК №083441, виданого 22.12.2003 року Первомайською райдержадміністрацією. 01.08.2004 року між відповідачем ФГ «Основа» та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі, який в подальшому 16.03.2007 року було зареєстровано у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Романобалківській сільській раді за №040702200513.

20.08.2018 року ОСОБА_2 уклав з ФГ «Основа» додаткову угоду №1 до договору оренди землі, зареєстрованого у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Романобалківській сільській раді від 16.03.2007 року за № 040702200513. 10.12.2018 року державним реєстратором Первомайської районної державної адміністрації Сікорським М.М. додаткову угоду було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 29434685).

Згоди на укладення даної додаткової угоди позивач ОСОБА_1 не надавав.

Судом також встановлено, що поділ спірної земельної ділянки в натурі між співвласниками не здійснювався, частки співвласникам не виділялись.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст.626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення ідприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 ст.2 Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до частини четвертої статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Між сторонами виник спір щодо земельної ділянки, яка є спільною власністю позивача та відповідача ОСОБА_2 .

Спільна власність- це майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Спільна власність поділяється на:

спільну сумісну власність- власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності.

спільну часткову власність- власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Згідно ст. 355ЦК Україниспільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно, але при цьому згідно ст. 368ЦК Україниспільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Особливістю спільного сумісного майна є те що є співвласники,володіють і користуються і розпоряджаються ним спільно.

Згідно з ст. 369ЦК Українирозпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.4 ст. 369ЦК УКраїниправочин (договір) щодо розпорядження спільним майном може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації (як наприклад договір купівлі-продажу чи дарування), має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена всіма співвласниками цього майна.

Згідно зіст. 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною третьоюстатті 215 Цивільного кодексу Українипередбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи відсутність згоди співвласника майна ОСОБА_1 на укладення спірної Додаткової угоди №1, то таку угоду слід визнати недійсною.

З урахуванням викладеного позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Документально підтвердженні судові витрати підлягають стягненню, на користь позивача, а саме оплата судового збору в сумі 992 грн.40 коп. в рівних частках з кожного відповідача. 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягають, оскільки документально не підтвердженні.

Керуючись ст.258,259,263-265 ЦПК України, суд

ухвалив

позов задовольнити.

Визнати недійсною Додаткову угоду №1 до договору оренди землі, зареєстрованого у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Романобалківській сільській раді від 16 березня 2007 року за № 040702200513, укладену 20.08.2018 року між ОСОБА_2 та фермерським господарством «Основа», зареєстрованому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.12.2018 року державним реєстратором Первомайської районної державної адміністрації Сікорським М.М. (номер запису про інше речове право 29434685).

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію Додаткової угоди №1 до договору оренди землі, зареєстрованого у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі по Романобалківській сільській раді від 16.03.2007 року за № 040702200513, укладеної 20.08.2018 року між ОСОБА_2 та фермерським господарством «Основа» зареєстровану в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.12.2018 року державним реєстратором Первомайської районної державної адміністрації Сікорським М.М. (номер запису про інше речове право 29434685).

Стягнути з фермерського господарства «Основа» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір з кожного по 496 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених уч.2ст. 358 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 , проживає АДРЕСА_2 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає АДРЕСА_3

Фермерське господарство «Основа» код ЄДРПОУ 03764040 вул. Генерала Богданова,31 с. Романова Балка Первомайського району Миколаївської області.

Повний текст рішення складено 10.11.2022 року.

Суддя