Рішення

від 09.11.2022 по справі 508/113/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 508/113/22

Провадження№2/508/115/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.22 року смт. Миколаївка

Миколаївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Банташ Д.С.,

при секретарі Мазарак Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Миколаївка у загальному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Раліївка», про розірвання договору оренди,

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати договір оренди землі укладений 21 червня 2013 року між нею і Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Надія України» (код ЄДРПОУ 30130099), щодо передачі в строкове платне користування земельної ділянки площею 9,13 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новопетрівської сільської ради Миколаївського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки - 5123583000:01:003:0150.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між нею та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки, відповідач належним чином умов вказаних договорів не виконує, що й зумовило звернення позивача до суду з відповідним позовом. (а.с. 1-18)

15 лютого 2022 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено підготовче засідання по справі. (а.с. 23)

23 травня 2022 року від представника відповідача, адвоката Ковтун К.В., надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти заявленого позову, в зв`язку з тим, що в 2020 році позивачу було відправлено поштовим переказом орендну плату, що підтверджується списком згрупованих поштових переказів, а саме в даному списку чітко вбачається, що ОСОБА_1 було перераховано 9121,63 грн. З яких причин позивач не отримала переказ стороні відповідача не відомо. Зважаючи на це, відповідач виконав свій обов`язок по сплаті орендної плати за 2020 рік. Оплату орендної плати здійснювало ТОВ «Раліївка», так як між СТОВ «Надія України» та ТОВ «Раліївка» укладено договір суборенди. Підтвердила, що орендна плата за 2021 рік дійсно не була здійснена через складнощі у роботі підприємства - відповідача, що було зумовлено порушенням кримінальних справ щодо його власників. На теперішній час складнощі, про які зазначено вирішені, та відповідач поступово повертається до нормальної роботи. З значених підстав просила відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. (а.с. 42-51)

31 травня 2022 року від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, згідно якої позивач заперечував проти посилань відповідача в відзиві на позовну заяву, вважав його необґрунтованим і не підтвердженим належними і допустимим доказами. Просив суд задовольнити позов у повному обсязі. (а.с. 54-62)

19 липня 2022 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 16 серпня 2022 року. (а.с. 90-91)

16 серпня 2022 року ухвалою суду було продовжено строк розгляду справи, відкладено судове засідання на 06.10.2022 року, через відсутність відомостей про вручення відповідачу та третій особі повідомлення про дату, час і місце судового засідання. (а.с. 109)

06 жовтня 2022 року ухвалою суду було продовжено строк розгляду справи, відкладено судове засідання на 09.11.2022 року, через відсутність відомостей про вручення відповідачу та третій особі повідомлення про дату, час і місце судового засідання. (а.с. 122)

Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.

Позивач у судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час і місце слухання справи була повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 136). В матеріалах справи міститься заява позивача, про розгляд справи у її відсутність. (а.с. 105)

Представник відповідача, адвокат Ковтун Катерина Володимирівна, у судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час і місце слухання справи була повідомлений належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного листа на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також довідка про доставку смс повідомлення про дату, час і місце слухання справи (а.с. 148, 151, 153, 155). Заявка про отримання процесуальних документів в електронному вигляді і заявка про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою смс повідомлення а.с. 131, 132.

09.11.2022 року на електронну адресу суду представник відповідача надіслала заяву про відкладення судового засідання на іншу дату, мотивуючи це тим, що вона приймає участь в іншій справі за № 494/993/21, яка слухається в Одеському апеляційному суді (а.с.156-158).

Вирішуючи клопотання представника відповідача СТОВ «Надія України», адвоката Ковтун К.В., про відкладення розгляду справи суд виходить з наступного.

Представник відповідача, адвокат Ковтун К.В., звертаючись до суду з заявою про відкладення судового засідання на іншу дату, посилалася на те, що вона приймає участь, як представник відповідача у справі № 494/993/21, яка перебуває в провадженні Одеського апеляційного суду.

Як вбачається, з інформації щодо стадій розгляду судових справ, яка розміщена на офіційному сайті Судової влади України за посиланням «https://oda.court.gov.ua/sud4813/gromadyanam/csz/», в провадженні Одеського апеляційного суду перебуває цивільна справа за № 494/993/21, де представником позивача є Ковтун К.В. (а.с. 159). При цьому, суд зазначає, що справа № 494/993/21 призначена до розгляду на 14:00 годину 09.11.2022 року, а справа № 508/113/22 призначена до розгляду на 09:00 годину 09.11.2022 року.

Представник відповідача не навела об`єктивних обставин, які позбавляють її можливості з`явитися до Миколаївського районного суду Одеської області, враховуючи значний інтервал між судовими засіданнями в яких вона приймає участь, не надала також об`єктивних обставин, неможливості брати участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ за допомогою технічних засобів, визначених ЦПК України. Інших заяв і клопотань, які б перешкоджали проведенню судового засідання і потребували їх вирішенню на стадії судового розгляду не заявляла. Своїм правом на подання відзиву на позовну заяву скористалася.

Крім того, суд зазначає, що представник відповідача неодноразово зверталася з аналогічним клопотанням.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

В свою чергу вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справи є обов`язком держави.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Водночас, неявки відповідача і його представника в підготовчі засідання, спричиняє затягування строків розгляду справи, що є порушенням як положень Цивільного процесуального кодексу України так і п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно положень п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи наведене, суд відмовляє представнику відповідача у відкладенні розгляду справи та вважає його неявку в судове засідання неповажною і вважає за можливе провести судовий розгляд у його відсутність.

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ТОВ «Раліївка» у судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. На адресу суду повернулося поштове повідомлення з відміткою вручено 12.10.2022 року. (а.с. 142)

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вирішив справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами по справі.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності (серія № НОМЕР_1 ), виданого 16.11.2012 року Приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Одеської області Сологуб Олегом Анатолійовичем, ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка розташована на території Новопетрівської сільської ради Миколаївського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельна ділянка площею 9,1296 га з кадастровим номером 5123583000:01:003:0150. (а.с. 13,17-18).

21 червня 2013 року між позивачем та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Надія України» укладено договір оренди землі, кадастровий номер: 5123583000:01:003:0150, площею 9,13 га ріллі строком на 10 (десять) років (далі за текстом Договір). Відповідно до п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 189004,82 грн. Відповідно до п. 9 Договору, орендна плата вноситься орендарем не менше 4% від нормативної грошової оцінки ділянки, в тому числі у грошовій формі - 7560,20 грн., у натуральній формі - за додатковою згодою сторін, у відробітковому вигляді - послуги автотракторному парку. Згідно п. 11 Договору, орендна плата вноситься щорічно з 01 серпня по 31 грудня поточного року за який вноситься орендна плата. Відповідно до п. 14 Договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 відсотку несплаченої суми за кожний день прострочення. Відповідно до п. 28 Договору, Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Відповідно до п. 38 Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою, або рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок грубого невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. (а.с. 8-11).

Згідно акту приймання-передачі об`єкта оренди (додаток до договору оренди землі від 21.06.2013 року) Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Надія України» прийняло, а ОСОБА_1 передала в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 9,13 га кадастровий номер 5123583000:01:003:0150. (а.с. 12)

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 298658837 від 09.02.2022 року, право оренди земельної ділянки за Договором зареєстровано в реєстрі речових прав 07 жовтня 2016 року, номер запису про інше речове право 16905540. (а.с. 17-18)

Судом також встановлено, що 02 серпня 2019 року між СТОВ «Надія України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Раліївка» (код ЄДРПОУ 30605742) (далі за текстом - ТОВ «Раліївка») укладено договір суборенди землі, кадастровий номер: 5123583000:01:003:0150, площею 9,1296 га ріллі (далі за текстом Договір суборенди) і проведено державну реєстрацію іншого речового права в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.05.2020 року, номер запису про інше речове право 36582492. Суборендна плата на момент підписання договору складає 800 грн. за 1 га землі та вноситься орендарем в грошовій формі шляхом видачі коштів через касу підприємства або перерахування на банківський рахунок Орендаря. (а.с. 17-18, 45-46)

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, далі - Закон) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 24 Закону передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У пункті «д» частини першої статті 141 Земельного Кодексу України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за її користування протягом трьох місяців підряд.

Зазначеними нормами матеріального права визначено, що систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, є підставою для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але повторне порушення може свідчити про систематичність.

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, необхідно виходити з того, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Згідно з якими договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом, або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо виплати орендної плати є самостійною та достатньою підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, і не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди.

Про те, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є самостійною підставою для розірвання такого договору, свідчить усталена судова практика Верховного Суду.

Зокрема, такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 28 вересня 2016 року у справі № 6-977цс16 та від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-1932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02 травня 2018 року у справі № 925/549/17. При цьому систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання договору, незважаючи на те чи виплачена в подальшому заборгованість. Той факт, що відповідач сплатив усю суму заборгованості з орендної плати, не має правового значення для вирішення цього спору.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 532 ЦК України, якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання.

Частиною першою статті 537 ЦК України передбачено, що боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі: 1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; 2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; 3) відсутності представника недієздатного кредитора.

Укладаючи договір оренди позивач та відповідач погодили, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі, але відповідач не надав відповідних доказів, які б підтверджували сплату ним орендної плати.

Надані представником відповідача копія списку згрупованих поштових переказів електронних (за формою № 103-1) (а.с. 44) не підтверджують належне виконання відповідачем умов договору щодо сплати орендних платежів.

Відповідно до пунктів 2, 11, 12, 17, 54 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі за текстом Правила), згруповані поштові перекази це внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази, кількість яких становить п`ять і більше, що одночасно подаються для пересилання одним відправником; поштові перекази залежно від способу пересилання поділяються на прості (пересилаються мережею поштового зв`язку) та електронні (пересилаються телекомунікаційними мережами); поштові перекази поділяються на внутрішні (пересилаються в межах України) та міжнародні (пересилаються за межі України, надходять до України, переміщуються через територію України транзитом); внутрішні реєстровані поштові перекази можуть прийматися для пересилання з рекомендованим повідомленням про їх вручення в письмовому вигляді, через смс-повідомлення або повідомлення, що підтримуються засобами Інтернету, на вибір користувача; реєстровані поштові перекази подаються для пересилання в об`єкті поштового зв`язку.

Згідно пунктів 65, 66, 67, 68, 81 Правил, поштовий переказ у межах України пересилається лише в національній валюті після внесення відправником суми, призначеної для переказу, та плати за його пересилання в готівковій формі чи шляхом безготівкового розрахунку. Поштові перекази юридичних осіб приймаються для пересилання після надходження коштів, призначених для переказу, та плати за їх пересилання на поточний рахунок переказних операцій об`єкта поштового зв`язку ; у разі відправлення згрупованих поштових переказів відправник складає їх список в електронному вигляді за формою, визначеною оператором поштового зв`язку. Кількість поштових переказів одного виду та категорії (згрупованих за способом пересилання), що включаються до одного списку, та кількість таких списків визначаються оператором поштового зв`язку; список засвідчується підписом відправника. Якщо відправником є юридична особа, список згрупованих внутрішніх рекомендованих поштових карток, листів, бандеролей засвідчується підписом відповідального працівника цієї особи, список згрупованих внутрішніх листів та бандеролей з оголошеною цінністю, посилок, прямих контейнерів, поштових переказів - підписами керівника та головного бухгалтера. Підписи скріплюються відповідними печатками (за наявності); про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень, поштових переказів видається один розрахунковий документ на один список. Один примірник списку видається відправникові; на внутрішніх згрупованих рекомендованих поштових відправленнях також можуть наноситися відмітки, які свідчать про те, що оплату проведено в повному обсязі ("Плату стягнено"). Такі відмітки наносяться на зазначені поштові відправлення поряд із штриховим кодовим ідентифікатором за умови нанесення дати приймання.

Разом з тим, на наданому представником відповідача копії списку згрупованих поштових переказів електронних (за формою № 103-1) відсутні підписи керівника та головного бухгалтера, а також печатка підприємства (в даному випадку відправника переказу), не наданий також розрахунковий документ на список, який підтверджує прийняття оператором поштового зв`язку для пересилання згрупованих поштових переказів, печатка і посада працівника зв`язку, який прийняв згрупований поштовий переказ.

Відповідачем не доведено належними доказами на підтвердження отримання позивачем цих коштів. Більше того, зазначені документи сформовані іншою юридичною особою, ТОВ «Раліївка», а самі копії документів не містять підтверджень, що вони стосуються договорів оренди зазначеної вище земельної ділянки.

Відповідач і його представник не скористалися іншими встановленими законодавством способами щодо належного виконання взятих на себе обов`язків зі сплати орендних платежів.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 613 ЦК України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про розірвання Договору укладених між ним і СТОВ «Надія України підлягає задоволенню.

Судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 268 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Раліївка», про розірвання договору оренди - задовольнити.

Розірвати договір оренди землі укладений 21 червня 2013 року між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) і Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Надія України» (код ЄДРПОУ 30130099), щодо передачі в строкове платне користування земельної ділянки площею 9,13 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки - 5123583000:01:003:0150 (запис про інше речове право № 16905540 від 07.10.2016 року).

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія України» (код ЄДРПОУ 30130099, адреса: 56100, Миколаївська область, Баштанський район, місто Баштанка, вулиця Ювілейна № 77) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві грн. 40 коп.) грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 09 листопада 2022 року.

Суддя Д.С. Банташ