Постанова

від 07.11.2022 по справі 910/20940/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2022 р. Справа№ 910/20940/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Сотнікова С.В.

Гарник Л.Л.

секретар судового засідання Нечасний О.Л.

за участю представників:

від ТОВ «Рент Комерц» - не з`явився;

від ТОВ «ФК Горизонт» - Комаровський Д.В. дов. б/н від 15.09.2021р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ФК Горизонт»

на ухвалу господарського суду м.Києва від 24.01.2022р.

(повний текст складено 02.02.2022р.)

у справі №910/20940/21 (суддя Омельченко Л.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Рент Комерц»

до ТОВ «ФК Горизонт»

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м.Києва від 24.01.2022р. у справі №910/20940/21 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «ФК Горизонт»; визнано грошові вимоги ТОВ «Рент Комерц» до ТОВ «ФК Горизонт» у розмірі 11 299 239,97 грн.; у іншій частині - відмовлено; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТОВ «ФК Горизонт»; введено процедуру розпорядження майном ТОВ «ФК Горизонт»; призначено розпорядником майна ТОВ «ФК Горизонт» арбітражну керуючу Галічеву Валентину Олександрівну; визначено дату проведення попереднього судового засідання у справі та вирішено інші процедурні питання.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, 14.02.2022р. ТОВ «ФК Горизонт» подало апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м.Києва від 24.01.2022р., в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти рішення про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «ФК Горизонт».

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ФК Горизонт» на ухвалу господарського суду м.Києва від 24.01.2022р. у справі №910/20940/21 та призначено її до розгляду на 03.10.2022р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2022р. у резолютивній частині ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022р. по справі №910/20940/21 слова: „Розгляд апеляційної скарги ТОВ «ФК Горизонт» призначити на 03.10.2022р. об 11 год. 30 хв." виправлено на слова „Розгляд апеляційної скарги ТОВ «ФК Горизонт» призначити на 17.10.2022р. о 14 год. 30 хв.".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2022р. розгляд справи №910/20940/21 було відкладено на 07.11.2022р. згідно ст. 270 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ТОВ «ФК Горизонт», дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.6 ст.12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019р. введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

ТОВ «Рент Комерц» звернулося до господарського суду м.Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ФК Горизонт» у зв`язку з наявністю у нього непогашеної заборгованості у розмірі 45 452 727,95 грн.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 22.12.2021р. було прийнято до розгляду заяву ТОВ «Рент Комерц» про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ФК Горизонт», призначено підготовче засідання суду та вирішено інші процедурні питання.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФК Горизонт» було зареєстровано як юридичну особу у 2013 році.

Станом на час проведення підготовчого засідання місцезнаходженням юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказано: 01033, м.Київ, вулиця Шота Руставелі, будинок 44, офіс 104; ідентифікаційний код: 39013897.

Відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновниками (учасниками) юридичної особи є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Обрій.», код ЄДРПОУ: 39459546, країна резидентства: Україна, місцезнаходження: Україна, 01001, місто Київ, вулиця Шота Руставелі, будинок 44, офіс 104, розмір частки засновника (учасника): 29999586,00; ОСОБА_1 , країна громадянства: Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , розмір частки засновника (учасника): 414,00; кінцевий бенефіціар власник (контролер) засновника юридичної особи, якщо засновник - юридична особа - 39459546, ОСОБА_1 , Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; власник істотної участі засновника юридичної особи, якщо засновник - юридична особа -39459546, ОСОБА_1 , Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Основним видом діяльності ТОВ «ФК Горизонт» відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є інші види кредитування.

На підтвердження викладених у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство обставин заявником було надано наступні документи: копію Договору позики від 26.04.2019р. за №26/04/2019-П, копії платіжних доручень: №160 від 03.05.2019р., №184 від 22.05.2019р., копію банківської виписки від 14.12.2021р., копію Листа-вимоги ТОВ «Рент Комерц» від 22.10.2021р., копію Листа ТОВ «Рент Комерц» від 30.09.2019р., витяг з ЄДРПОУ щодо ТОВ «Рент Комерц», витяг з ЄДРПОУ щодо ТОВ «ФК Горизонт», заяву арбітражного керуючого, оригінал платіжного доручення ТОВ «Рент Комерц» за №1204 від 15.12.2021р. щодо оплати авансового платежу, оригінал платіжного доручення ТОВ «Рент Комерц» за №1205 від 15.12.2021р. щодо сплати судового збору, докази направлення боржнику копії заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається із поданої заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ФК Горизонт», у останнього за розрахунком заявника існує непогашена заборгованість перед ТОВ «Рент Комерц» у загальному розмірі 45 452 727,97 грн.

Відповідно до ч.1 ст.39 КУзПБ, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.39 КУзПБ, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.04.2019р. між ТОВ «Рент Комерц», як Позикодавцем, та ТОВ «ФК Горизонт», як Позичальником, був укладений Договір №26/04/2019-П про надання поворотної позики (Договір позики).

Відповідно до п.1.1. Договору позики Позикодавець надає Позичальнику поворотну позику, а Позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.2.1. Договору позики поворотна позика перераховується в національній валюті України в сумі 9 986 400,00 грн. на поточний рахунок Позичальника наступним чином: 2 308 500,00 грн. перераховано 03.05.2019р.; 7 677 900,00 грн. перераховано 22.05.2019р.

Факт перерахування грошових коштів Позикодавцем Позичальнику підтверджується платіжними дорученнями від 03.05.2019р. №160, від 22.05.2019р. №184 та банківською випискою з особового рахунку Позикодавця від 14.12.2021р.

Відповідно до п.2.4. Договору позики поворотна позика надається Позикодавцем Позичальнику на строк до 26.05.2019р., який згідно Листа ТОВ «Рент Комерц» від 30.09.2019р. був пролонгований до 30.12.2020р. включно, що підтверджується копією листа, доданого до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з п.3.1. Договору позики поворотна позика підлягає поверненню Позичальником у строки, встановлені п.2.4. Договору позики, шляхом внесення позичених грошових коштів (повністю або частинами) на поточний рахунок Позикодавця.

У встановлений Договором позики строк Позичальник не повернув позичені кошти.

22.10.2021р. ТОВ «Рент Комерц» було направлено на адресу ТОВ «ФК Горизонт» лист - вимогу про повернення позичених коштів, проте ТОВ «ФК Горизонт» відповіді на лист - вимогу не надало, грошові кошти не повернуло. Отже, загальна сума основного боргу складає 9 986 400,00 грн.

Заявником було також нараховано штрафні санкції за порушення умов договору.

Так, відповідно до п.4.1. Договору позики за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань Позичальник сплачує Позикодавцю штраф у розмірі 1% від суми боргу за кожен день порушення зобов`язання.

За розрахунком заявника, кількість днів прострочення зобов`язання складає 303-и дні з 31.12.2020р. по 29.10.2021р. та 39-ть днів з 09.11.2021р. по 17.12.2021р., де загальна сума кількість днів прострочення складає 342-а дні.

Отже, штрафні санкції відповідно до п.4.1. Договору позики станом на 17.12.2021р. складали 34 153 488,00 грн.

Також у відповідності до положень ст.625 Цивільного кодексу України заявником було нараховано інфляційні збитки у розмірі 1 032 893,35 грн. за період з грудня 2020 по листопад 2021, та 3% річних у розмірі 279 946,62 грн. за період з 31.12.2020 по 29.10.2021 та за період з 09.11.2021 по 17.12.2021.

Отже, загальний розмір заявлених до боржника вимог заявника склав 45 452 727,97 грн.

Частиною 1 ст.16 ЦК України закріплено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст.174 ГК України, господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору.

Виходячи зі ч.3 ст.180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що договір, укладений між заявником та боржником, у встановленому порядку не оспорювався, не визнавався недійсним, а кредитором та боржником було досягнуто всіх істотних умов договору, а тому він є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1049 ЦК України встановлений обов`язок позичальника повернути позику. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві і речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Місцевим судом правильно встановлено, що, в порушення умов договорів про надання поворотної фінансової допомоги, боржником грошові кошти не були повернуті, а отже у кредитора правомірно виникло право для звернення догосподарського суду із заявою про визнання кредитором боржника на загальну суму 9 986 400,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також правомірними є нараховані заявником інфляційні збитки у розмірі 1 032 893,35 грн. за період з грудня 2020 по листопад 2021 та 3% річних у розмірі 279 946,62 грн. за період з 31.12.2020 по 29.10.2021 та за період з 09.11.2021 по 17.12.2021.

Відповідно до ст.1 КУзПБ, грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

З огляду на викладене, місцевим судом було вірно встановлено, що сума заборгованості ТОВ «ФК «Горизонт» перед ТОВ «Рент Комерц» є у розмірі 11 299 239,97 грн.

Щодо тверджень боржника про наявність спору про право між заявником та боржником, апеляційний суд зазначає наступне.

У своєму відзиві боржником було зазначено, що на час подання відзиву на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, боржником не було отримано самої копії заяви ТОВ «Рент Комерц» про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ФК Горизонт». Крім того, боржник зазначив, що не визнає заборгованості за Договором №26/04/2019-П про надання позики від 26.04.2019р. в повному обсязі.

Також, боржником було повідомлено, що ухвалою господарського суду м.Києва від 12.11.2021р. було відкрито провадження у справі №910/18205/21 за позовною заявою ТОВ «Рент Комерц» до ТОВ «ФК «Горизонт» про стягнення штрафу за Договором №26/04/2019-П про надання позики від 26.04.2019р. в розмірі 998 640,00 грн. При цьому, заявою від 16.12.2021р. ТОВ «Рент Комерц», поданою у справі №910/18205/21, було збільшено розмір позовних вимог до 4 094 424,00 грн. Підготовче засідання суду у справі №910/18205/21 відкладено на 13.01.2022р.

За твердженням боржника, станом на момент звернення ТОВ «Рент Комерц» до господарського суду м.Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ФК «Горизонт», був наявний спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження у справі №910/18205/21, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі №910/20940/21.

Крім того, на підтвердження власної платоспроможності боржником було надано для залучення до матеріалів справи додаткові докази, а саме: баланс (звіт про фінансовий стан) ТОВ «ФК «Горизонт» на 30.06.2021р., квитанцію про направлення звіту до ДПС, копію звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) ТОВ «ФК «Горизонт» за І півріччя 2021 року, квитанцію про направлення звіту до ДПС.

Твердження боржника про те, що останнім не було отримано копії заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та доданих до неї доказів спростовуються наданими заявником місцевому суду оригіналами опису вкладення у цінний лист із відміткою відділення поштового зв`язку про прийняття, поштової накладної №0103280084160 від 17.12.2021р. та фіскального чеку від 17.12.2021р.

Також місцевим судом було встановлено, що відповідно до інформації, яка міститься на офіційному сайті Укрпошти в мережі інтернет, а саме: https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html, відправлення за накладною №0103280084160 від 17.12.2021р. було вручено адресату особисто 21.12.2021р., що також спростовує твердження боржника про неотримання ним копії заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та доданих до неї документів.

Щодо твердження боржника про наявність спору про право між сторонами у зв`язку із розглядом господарським судом м.Києва справи №910/18205/21 за позовом ТОВ «Рент Комерц» до ТОВ «ФК «Горизонт» про стягнення штрафу за Договором №26/04/2019-П від 26.04.2019р., апеляційний суд зазначає наступне.

Господарським судом м.Києва розглядалась справа №910/18205/21 за позовом ТОВ «Рент Комерц» до ТОВ «ФК Горизонт» про стягнення неустойки за Договором №26/04/2019-П про надання позики від 26.04.2019р. в період з 30.10.2021р. по 08.11.2021р. на суму 998 640,00 грн.

13.01.2022р. господарським судом м.Києва було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та складено повний текст рішення у справі №910/18205/21, згідно якого в задоволенні позову ТОВ «Рент Комерц» було відмовлено повністю та закрито провадження у справі.

При цьому, місцевим судом було враховано правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відповідно до Постанови КГС ВС від 06.10.2021р. у справі №910/667/21, відповідно до якої відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстав виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище. Водночас, відсутність будь-яких заперечень боржника з приводу зазначеної вимоги кредитора може свідчити про її визнання, а відтак, і про відсутність спору між сторонами про право.

Верховний Суд зауважив, що заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову (предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора), який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень ч.6 ст.39 КУзПБ.

Спір у справі №910/18205/21, який вирішено 13.01.2022р. господарським судом м.Києва, був ініційований за заявою не боржника - ТОВ «ФК Горизонт», а кредитора - ТОВ «Рент Комерц», при цьому, предметом позову у справі був не спір щодо суми основного грошового зобов`язання за Договором №26/04/2019-П від 26.04.2019р., а стягнення штафних санкцій у розмірі 998 640,00 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, місцевий суд дійшов правильного висновку про відсутність спору про право між заявником та боржником, що у свою чергу унеможливлює задоволення вимоги боржника про відмову у відкритті провадження у справі про його банкрутство.

Відповідно до ч.1 ст.2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи вбачається, що боржником не було надано належних та допустимих доказів виконання зобов`язань по укладеному між сторонами договору позики, доказів вчинення дій щодо визнання вказаного договору недійсним, а також інших доказів на підтвердження відсутності боргу перед заявником.

Заявником до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство від 16.12.2021р. було долучено первинні документи, на підтвердження факту перерахування грошових коштів згідно Договору №26/04/2019-П про надання позики від 26.04.2019р., а саме: Договір про надання поворотної позики від 26.04.2019р. №26/04/2019-П, платіжні доручення щодо перерахування грошових коштів від 03.05.2019р. за №160, від 22.05.2019р. за №184 на загальну суму 9 986 400,00 грн., банківську виписку від 14.12.2021р.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, первинними документами бухобліку є документи, що створені у письмовій або у електронній формі, які містять відомості про господарські операції метою яких є зафіксувати факт господарської операції, де обов`язковими реквізитами є: назва документа (форми); дата складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст. 9 Закону №996).

Також, на підставі п.п.2.4 Положення №88, залежно від характеру операції та технології обробки даних первинних документів, можуть бути включені додаткові реквізити, як: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру; номер документа; підстава для здійснення операції; дані про документ, що засвідчує особу-одержувача, тощо.

Наявність усіх реквізитів на документі надає йому юридичної сили та доказовості, про що наголошено Мінфіном України в листі від 15.01.2015р. за №31-11410-08-10/871.

Отже, з огляду на долучені докази до заяви від 16.12.2021р. про відкриття провадження у справі про банкрутство, а саме: платіжні доручення від 03.05.2019р. за №160, від 22.05.2019р. за №184 та банківську виписку від 14.12.2021р. суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вони відповідають вимогам Закону №996 та Положенню №88, та є первинними документами бухобліку, що підтверджують факт здійснення господарської операції у вигляді перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ФК Горизонт» на загальну суму 9 986 400, 00 грн. двома платежами: від 03.05.2019р. на суму 2 308 500,00 грн. та від 22.05.2019р. на суму 7 677 900,00 грн.

Щодо наданих на підтвердження платоспроможності ТОВ «ФК Горизонт» доказів, апеляційний суд зазначає, що, наведені доводи боржника обгрунтовано не були прийняті місцевим судом як належне підтвердження його платоспроможності, адже свідченням спроможності виконати зобов`язання, строк яких настав, є лише наявність грошових коштів у розпорядженні боржника, оскільки наявність будь-якого іншого майна не свідчить про можливість розрахуватись із кредитором до підготовчого засідання, у якому суд вирішує питання відкриття провадження у справі.

Частиною 3 ст. 39 КУзПБ передбачено, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. Свідченням спроможності виконати зобов`язання, строк яких настав, є лише наявність грошових коштів у розпорядженні боржника, оскільки наявність будь-якого іншого майна не свідчить про можливість розрахуватись із кредитором до підготовчого засідання, у якому суд вирішує питання відкриття провадження у справі.

Водночас, лише наявності грошових коштів замало для уникнення відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки підставою для відмови у відкритті провадження у справі за приписами ч.6 ст.39 КУзПБ, є задоволення боржником вимог кредитора (кредиторів) у повному обсязі до підготовчого засідання.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що у підготовчому засіданні суд одночасно може перевіряти і наявність можливості у боржника виконати майнові зобов`язання і фактичне виконання такого зобов`язання.

Подання боржником фінансової звітності не може бути визнано судом належним та допустимим доказом можливості задоволення боржником вимог кредитора у повному обсязі до підготовчого засідання з огляду на імперативність норми ч.6 ст.39 КУзПБ в частині платника, яким законодавець визначив виключно боржника, та періоду такого задоволення, а саме: до підготовчого засідання, у якому досліджується у тому числі і факт погашення боржником наявної перед кредитором заборгованості, натомість доказів такого погашення боржником місцевому суду надано не було.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України"). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.1 ст.35 КУзПБ, у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.2 ст.35 КУзПБ, підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14-ти днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.

Відповідно до ч.6 ст.39 КУзПБ, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

В матеріалах справи відсутні докази задоволення боржником у повному обсязі вимог кредитора, які містяться у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.8 ст.39 КУзПБ, в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається про призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати.

Пунктом 21 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, у редакції згідно Закону України «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства» від 05.06.2020р., який набрав чинності 17.10.2020р., встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених ч.1 ст.34, ч.2 ст.116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.

Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим ч.3 ст.28 цього Кодексу.

Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.

У разі якщо заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не містить пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією або до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не додано заяви цього арбітражного керуючого про участь у справі, або з підстав, визначених частиною третьою статті 28 цього Кодексу, цього арбітражного керуючого не може бути призначено розпорядником майна або керуючим реструктуризацією, або заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подано боржником - юридичною особою, призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією здійснюється господарським судом самостійно з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, у порядку, що діяв до дня введення цього Кодексу в дію, шляхом застосування автоматизованої системи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що заявником було надано місцевому суду кандидатуру арбітражної керуючої Галічевої Валентини Олександрівни для призначення її розпорядником майна боржника у справі про банкрутство ТОВ «ФК Горизонт».

Частиною 3 ст.28 КУзПБ встановлено, що розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі:

1) які є заінтересованими особами у цій справі;

2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років;

3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом;

4) які мають конфлікт інтересів;

5) які здійснювали раніше повноваження приватного виконавця щодо примусового виконання судових рішень або рішень інших органів (посадових осіб), у яких боржник був стороною виконавчого провадження;

6) які є близькими особами боржника - фізичної особи.

До призначення арбітражним керуючим особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до осіб, зазначених у цій частині.

Як було встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи, заява від арбітражної керуючої Галічевої Валентини Олександрівни була подана заявником разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відомостей про те, що арбітражна керуюча Галічева Валентина Олександрівна здійснювала управління боржником або ж є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, місцевим судом встановлено не було, також не встановлено обмежень, визначених ч.3 ст.28 Кодексу України з процедур банкрута. Кандидатура арбітражної керуючої не належить до жодної з категорій осіб, зазначених у вказаній статті.

Відповідно до ч.2 ст.30 КУзПБ, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12-ть місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі. (абз. 6,7 ч.2 ст.30 КУзПБ).

В матеріалах справи наявне платіжне доручення №1204 від 15.12.2021р. на суму 58 500,00 грн. на підтвердження перерахування заявником грошових коштів на депозитний рахунок господарського суду м.Києва з метою авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень.

Отже, місцевий суд дійшов правильного висновку про можливість призначення розпоряднику майна боржника грошової винагороди у відповідності до положень ст.30 КУзПБ.

Тому місцевий суд законно і обґрунтовано відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ «ФК Горизонт», визнав грошові вимоги ТОВ «Рент Комерц» до ТОВ «ФК Горизонт» у розмірі 11 299 239,97 грн. та призначив розпорядником майна ТОВ «ФК Горизонт» арбітражну керуючу Галічеву Валентину Олександрівну.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 255, 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ «ФК Горизонт» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м.Києва від 24.01.2022р. у справі №910/20940/21 - без змін.

Справу №910/20940/21 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складений та підписаний 09.11.2022р.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді С.В. Сотніков

Л.Л. Гарник