Рішення

від 10.11.2022 по справі 904/2482/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2022р. Справа № 904/2482/22

За позовом: Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Одеса

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Містдорбуд» , м. Дніпро

Про: стягнення 60 818, 00 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Секретар судового засідання Броян А.Р.

ПРЕДСТАВНИКИ :

Від позивача: Вірт С.О. (адвокат);

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Південне міжобласне територіальне відділення АМК України (позивач) звернулося з позовом до ТОВ «Містдорбуд» (відповідач) про стягнення 30 409,00 грн. - штрафу та 30 409,00 грн. - пені відповідно до рішення від 24.06.21р. №65/31-р/к адміністративної колегії. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог ст.50 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» у вигляді неподання інформації на вимогу територіального відділення АМКУ.

Ухвалою суду від 23.08.22р. позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розгляд справи призначено на 13.09.22 р. Копії ухвали були направлені судом на електронну адресу позивача та за допомогою мессенджера Вайбер - на телефон НОМЕР_1 відповідача, вказаний у позовній заяві та витягу із ЄДРПОУ.

ТОВ «Містдорбуд» (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався, явку повноважних представників до судових засідань неодноразово не забезпечив.

Суд наголошує на тому, що ухвали суду були надіслані учасникам процесу завчасно на їх електронну пошту (позивач) та мобільний телефон (відповідач). За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про відкриття провадження та розгляд справі та про необхідність подання витребуваних судом документів.

При цьому, стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Нормами статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов`язків щодо доказів. Тож, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвалою суду від 13.10.22 р. продовжено строк підготовчого провадження, а ухвалою від 27.10.22 р. - закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 10.11.22 р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.06.21р. №65/31-р/к про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу , передбаченого п.13. ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» на ТОВ «Містдорбуд» було накладено штраф у розмірі 30 409,00 грн. Вищезазначене рішення 29.06.21р. було направлено на адресу відповідача; а 20.08.21 р. опубліковано в газеті «Урядовий кур`єр» № 161 (7029) .

Відповідач у двох місячний строк не сплатив штраф, у зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 30 409,00 грн. Таким чином, загальна сума грошових коштів , що підлягає стягнення з відповідача на користь державного бюджету , складає 60 818,00 грн.

Згідно до приписів ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» : рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету. Відповідно до ст.60 цього Закону : заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові пленуму ВГСУ від 26.12.11 р. № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства»: у застосуванні згаданого припису частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , а також частини другої статті 47 цього Закону господарським судам слід враховувати таке. За цими приписами передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено. Таким чином, зазначені строки є присічними. Встановлена Цивільним кодексом України позовна давність до відповідних правовідносин не застосовується, так само як і в оскарженні розпоряджень Антимонопольного комітету України та його органів. Аналогічним чином вирішується й питання щодо строків оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, прийнятих у справах про недобросовісну конкуренцію. Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів. Конкурентне законодавство не ставить застосування передбаченої ним відповідальності за порушення цього законодавства у залежність від наявності у суб`єкта господарювання вини в будь-якій формі. Усунення суб`єктом господарювання наслідків відповідного порушення на час вирішення спору господарським судом саме по собі не є підставою для звільнення його судом від відповідальності (якщо провадження у справі про порушення названого законодавства не закрито Антимонопольним комітетом України чи його територіальним відділенням у встановленому законом порядку). Вирішуючи спори, пов`язані із зобов`язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт не оскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов`язковість виконання рішення названого Комітету чи його територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону , оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України. Приписи частини третьої і четвертої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренцій» щодо зупинення виконання рішення органу Антимонопольного комітету України на час судового розгляду відповідної справи стосуються, за змістом цих норм, лише розгляду, здійснюваного в порядку господарського судочинства. Нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною п`ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має обов`язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв`язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій в розумінні статей 238, 239, 249 ГК України, які застосовуються саме на підставі рішення уповноваженого на це органу. Тому під час таких нарахування та стягнення не застосовуються строки, про які йдеться у статті 250 названого Кодексу.

Оскільки до цього часу відповідач штраф та пеню не сплатив; вищезазначене рішення АМКУ в установленому законом порядку відповідачем не оскаржено; відповідними повноважними органами чи судом не відмінено та не скасовано; а перебіг встановленого Законом двомісячного строку для його оскарження станом на час прийняття рішення у цій справі вже сплив (що унеможливлює перевірку законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України); позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись вимогами Закону України «Про захист економічної конкуренції»; ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 178, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Містдорбуд» (49041, м. Дніпро, вул. Панікахи, 2, код ЄДРПОУ 41782014) до Державного бюджету (код бюджетної класифікації 21081100, символ банку 106, «Адміністративні штрафи та інші санкції»): 30 409,00 грн. - штрафу та 30 409,00 грн. - пені.

3. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Містдорбуд» (49041, м. Дніпро, вул. Панікахи, 2, код ЄДРПОУ 41782014) на користь позивача - Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20992104): 2 481, 00 грн. судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням чинності.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення . Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 10.11.22р.

Суддя Васильєв О.Ю.