Ухвала

від 10.11.2022 по справі 907/828/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"10" листопада 2022 р. м. УжгородСправа № 907/828/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригуза П.Д., розглянувши матеріали поданої заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви від 04.11.2022,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаброгран", код ЄДРПОУ - 30912975, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 13,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Циклоп", код ЄДРПОУ - 32985102, Закарпатська область, м. Мукачеве, вул. Пирогова, буд. 4,

про: забезпечення позову до подання позовної заяви,

Секретар судового засідання: Сінкіна Е.В.,

Без виклику представників сторін,

в с т а н о в и в:

ТОВ "Лаброгран" звернулось до Господарського суду Закарпатської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Заявником сплачено судовий збір за подання такої заяви у розмірі 1240,25 грн., що підтверджується квитанцією №0266810002 від 04.11.2022 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2022 призначено суддю Пригуза П.Д. для розгляду поданої заяви.

ТОВ "Лаброгран" в поданій заяві просить зупинити продаж на аукціоні №BRE001-UA-20221027-60954 ID: 635а6еff764814c659a2a523, який організовано Арбітражним керуючим Стук Іриною Михайлівною, майна ПАТ "Ніжинський механічний завод", що є предметом забезпечення вимог ТОВ "ГРАНД ЦЕНТР ГРУП", код ЄДРПОУ 44131071 до складу якого входить: нерухоме майно, споруди, технологічне обладнання та устаткування.

В обґрунтування заяви заявник покликається на те, що 20.07.2013 між ПАТ "Ніжинський механічний завод" (Комітент) та ТОВ "ЦИКЛОП" (Комісіонер, відповідач) було укладено договір комісії №к-кн-19, п. 1.1. якого сторони дійшли згоди, що в порядку та на умовах, визначених договором, комісіонер зобов`язується за дорученням, за рахунок та в інтересах комітента вчинити юридичні та інші дії, спрямовані на продаж рухомого майна, шляхом укладення договорів купівлі-продажу рухомого майна від свого імені.

25.07.2013 між ТОВ "ЦИКЛОП" та ТОВ "ЛАБРОГРАН" було укладено договір купівлі-продажу обладнання, перелік якого зазначений в поданій заяві.

Заявник стверджує, що 02.11.2022 йому з відкритих джерел інформації стало відомо, що все рухоме та нерухоме майно, як цілісний майновий комплекс, ПАТ "Ніжинський механічний завод" виставлено на продаж на аукціон, проведення якого заплановано на 16.11.2022, організатор аукціону арбітражний керуючий Стук І.М. Лот складається з рухомого та нерухомого майна та продається як цілісний майновий комплекс. В розділі 4. Рухоме майно - технологічне обладнання в кількості 220 найменувань, зазначено до продажу майно (з 17 по 54 позицію), що є власністю позивача ще з 2013 року на підставі вказаного вище договору купівлі-продажу.

ТОВ "ЛАБРОГРАН" зазначає, що позивач має намір звернутись до суду з позовом про визнання права власності на рухоме майно та про виключення його з опису, оскільки право власності позивача на рухоме майно, яке ввійшло в лот №1 підтверджується вказаним вище договором купівлі-продажу та долученою балансовою довідкою від 02.11.2022 року.

Заявник вказує, що звернувся до суду з даною заявою, оскільки у разі відчуження такого рухомого майна через аукціон, в нього виникає ризик втрати такого майна без можливості відновити своє право власності, оскільки до покупця майна, придбаного з торгів не може бути пред`явлено віндикаційний позов, в силу дії ч. 2 ст. 388 ЦКУ.

При прийнятті ухвали за заявою, суд виходить із такого.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені т. 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Згідно з положеннями пункту 2 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Аналіз положень статей 136, 137 ГПК України, вказує на те, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Частиною 1 ст. 138 ГПК України передбачено що, заява про забезпечення позову подається зокрема до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими ГПК для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Згідно ч. 3 ст. 138 ГПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом 10 днів, якщо інші строки не встановлені законом.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 139 ГПК України, якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, що не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.

Частиною 5 ст. 139 ГПК України передбачено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше 2 днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

При розгляді вказаної вище заяви про забезпечення позову по подачі позовної заяви суд дійшов висновку, що заяву належить повернути, оскільки така заява подана без додержання вимог ст. 139 ГПК України.

Зокрема, заявником не дотримано ч. 2 ст. 139 ГПК України та не зазначено вірного учасника справи, який би міг отримати статус відповідача у поданій позовній заяві. Заявник зазначає у своїй заяві, що відповідачем виступає ТОВ "ЦИКЛОП", з яким у нього був укладений договір комісії №к-кн-19 та який здійснив продаж йому спірного рухомого майна від ПАТ "Ніжинський механічний завод". Однак, як вбачається із змісту поданої заяви та договору купівлі-продажу обладнання від 25.07.2013, ТОВ "ЦИКЛОП" виступало виключно довіреною особою від ПАТ "Ніжинський механічний завод".

Судом встановлено, що зазначене заявником рухоме майно перебуває у ПАТ "Ніжинський механічний завод", оскільки воно включене в розділі 4 Рухоме майно - технологічне обладнання з 17 по 54 позицію, запропонованого до продажу на аукціоні №BRE001-UA-20221027-60954, ID: 635а6еff764814c659a2a523, який організовано Арбітражним керуючим Стук І.М., ліквідатором ПАТ "Ніжинський механічний завод". Про це зазначає і заявник. Таким чином, вірним відповідачем у майбутньому позові про визнання права власності має виступати - ПАТ "Ніжинський механічний завод".

Із наявних, тих що додані до заяви, матеріалів вбачається, що об`єктом продажу є майно підприємства-банкрута, що здійснюється у межах справи про банкрутство такого підприємства - ПАТ "Ніжинський механічний завод", організатор аукціону - арбітражний керуючий, ліквідатор Стук І.М. Очевидно, що заявлене до продажу майно включене до ліквідаційної маси банкрута, а стороною такого спору має бути ПАТ "Ніжинський механічний завод".

Згідно приписів ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується зокрема забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Як встановлено у п. 5 ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову повинна містити ціну позову, про забезпечення якого просить заявник.

У порушення зазначених вимог, заявником не зазначається ціна позову, про забезпечення якого просить заявник. При цьому суд зауважує, що зазначений недолік є також суттєвою перешкодою для розгляду заяви.

Заявником не надано первинних бухгалтерських документів, які могли бути підставою для набуття права власності на спірне майно, підставою для взяття його на бухгалтерський облік. Договір, при цьому не є первинним бухгалтерським документом та не є доказом набуття права власності на спірне майно.

Крім того, суд зазначає, що згідно п. 6 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту. Заявник у своїй заяві ж зазначає, що лише планує подати позов до суду про визнання права власності на спірне майно.

Додатково, суд зазначає, що в прохальній частині заяви про забезпечення позову від 04.11.2022, заявник не вказав конкретний перелік майна, продаж якого слід зупинити на аукціоні, а лише зазначив, що йде мова про нерухоме майно, споруди, технологічне обладнання та устаткування.

І як вбачається із поданої заяви про забезпечення позову заявником не зазначено яким чином невжиття заходів забезпечення позову в цій справі унеможливить чи істотно ускладнить виконання рішення суду в майбутньому.

Відповідно до п. 7 ст. 140 ГПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 139 ГПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви слід повернути заявникові.

Керуючись ст.ст. 136-141, 234, 235 ГПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Повернути заявнику Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛАБРОГРАН", код ЄДРПОУ - 30912975, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 13, заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви від 04.11.2022 року.

Примірник ухвали надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, який передбачений ст. 254 - 255 ГПК України шляхом подання апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду.

Суддя П.Д. Пригуза